Кому депутати пропонують дозволити блокування інтернет-сайтів без рішення суду

Парламент може прийняти закон, за яким слідчі отримають право блокувати будь-який сайт, в тому числі і ЗМІ, як мінімум на 48 годин. Правозахисники вказують, що це крок до цензури і спроба натиснути на свободу слова в Україні.

Верховна рада планує розглянути законопроект, що дозволяє блокування сайтів без рішення суду. Правоохоронні органи можуть одержати право обмежувати доступ користувачів до інтернет-ресурсів як мінімум на дві доби. Цю ініціативу розкритикував ряд громадських організацій, назвавши подібні заходи кроком до цензури і утиском свободи слова. Але автори законопроекту запевняють, що документ спрямований виключно на боротьбу з кібератаками і інформаційним тероризмом. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Минулого тижня Верховна рада після кількох невдалих спроб додала до порядку денного сесії законопроект про протидію загрозам національній безпеці в інформаційній сфері. Його автори - члени комітету з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник (БПП), Тетяна Чорновол і Дмитро Тимчук (обидва "Народний фронт").

З документа випливає, що виключно у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та попередженням тяжкого або особливо тяжкого злочину, можливе тимчасове блокування сайту в позасудовому порядку. У таких випадках блокування ініціюється за постановою прокурора або погодженою з прокурором постановою слідчого. Але термін тимчасового блокування не може перевищувати 48 годин.

Як пояснив РБК-Україна Іван Вінник, екстрене блокування інтернет-сайтів можливо виключно в рамках кримінального провадження за спеціальною процедурою. Після чого суд або продовжить заборону, або ж дозволить розблокувати сайт, зазначив парламентарій.

Мета таких заходів - оперативне виявлення, реагування та запобігання кіберзагроз, кібератак і кіберзлочинів, ліквідації їх наслідків, сказано в пояснювальній записці до законопроекту.

Тимчасове блокування також буде застосовуватися під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або ж - за клопотанням прокурора. В ході судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Заборона доступу до сайту також можлива за рішенням Ради національної безпеки і оборони про накладення санкцій на той чи інший ресурс.

Далі рішення про заборону передається на розгляд Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Якщо комісія погоджується з необхідністю застосування до ресурсу обмежувальних заходів, то провайдери під її контролем, а також під контролем СБУ і Державної служби спецзв'язку і захисту інформації зобов'язані заборонити доступ до такого ресурсу. Порядок блокування належить прописати уряду після прийняття закону. Нацкомісія, в свою чергу, повинна буде створити єдиний реєстр ресурсів, які підлягають блокуванню.

Разом з тим, провайдери та телекомунікаційні оператори повинні встановити спеціальне обладнання для блокування інтернет-ресурсів за свій рахунок. У разі невиконання рішення про заборону тих чи інших сайтів їм загрожує штраф у розмірі 1% від доходу за попередній рік, за повторне порушення - у розмірі 5% від річного доходу.

Нагадаємо, що в травні минулого року президент Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. Тоді під санкції в Україні потрапили 468 російських компаній, серед яких виявилися великі соціальні мережі "Вконтакте" і "Однокласники", сервіси Mail.ru і "Яндекс". Згідно з рішенням РНБО, російські соцмережі повинні бути заблоковані терміном на три роки. Однак для багатьох провайдерів це стало проблемою, оскільки процес блокування складний, тривалий і потребує значних ресурсів.

Кібербезпека або тиск на свободу слова

На переконання Івана Винника, законопроект надасть органам досудового розслідування дієві механізми для максимально швидкого припинення кібератак і боротьби з інформаційним тероризмом.

Але ще у минулому році після реєстрації в Раді законодавча ініціатива піддалася критиці з боку низки громадських організацій. Своє негативне ставлення до цієї ідеї висловили в організації "Інтерньюз-Україна", "Детектор медіа", "Інститут масової інформації", "Інформаційна безпека", Національна спілка журналістів України. Зокрема, вони докоряли авторам документа у спадкуванні методів Росії. "Впровадження запропонованих норм здатне призвести до згортання прав і свобод громадян та переслідування політичних опонентів безвідносно до захисту безпеки країни", - говорилося у відкритій заяві організацій. Вони вимагали відкликати законопроект, залучити громадськість до обговорення законодавчих ініціатив про регулювання інтернету, а також ветувати законопроект президентом, якщо парламент все ж його ухвалить.

Вже після внесення законопроекту до порядку денного парламенту побоювання з приводу документу висловили також у Харківській правозахисній групі і Гельсінській спілці з прав людини. В цих організаціях вважають, що законопроект порушує свободу вираження поглядів і повинен бути відхилений Радою. Крім того, вони вважають, що автори законопроекту розширили поняття технологічного тероризму таким чином, що під цей критерій підпадуть будь-які дискусії в інтернеті.

Трактування технотерроризма, як це прописано в законопроекті, застосовне до всіх публічних обговорень у соцмережах або публікацій у ЗМІ, в яких будуть критикувати дії української влади, звертають увагу правозахисники. "Запропоновані положення законопроекту підривають саму суть свободи вираження поглядів, що заперечують її як таку", - сказано в спільній заяві керівництва правозахисних організацій.

На думку правозахисників, законопроект фактично ініціює введення державної цензури в мережі. Причому така цензура, вважають експерти, призведе до збільшення витрат операторів та провайдерів телекомунікацій і, відповідно, до збільшення тарифів для користувачів. "Держава може обмежувати свободу інтернету в умовах збройного конфлікту з Росією, але такі обмеження мають бути пропорційними і не бути копією форм і методів, використовуваних РФ", - уточнюється в заяві організацій.

В Інтернет асоціації України також розкритикували депутатську ініціативу, зазначивши, що цим законопроектом пропонується введення інтернет-цензури в позасудовому порядку. В цій організації вважають, що проект містить низку норм, "які успадковують "кращий досвід" КНДР, Ірану, РФ, не кажучи вже про "диктаторських законах Януковича від 16 січня 2014", і повністю ігнорують досвід демократичних країн, у тому числі тих, які перебувають у стані війни, наприклад, Ізраїлю".

Крім того, глава Інтернет асоціації Олександр Федієнко прогнозує, що прийняття законопроекту призведе до подорожчання послуг інтернет-доступу і монополізації інтернет-ринку. За оцінкою засновника і директора провайдера "НетАссист" Максима Тульева, загальна вартість всіх технічних засобів, які повинні будуть закупити інтернет-провайдери, складе близько $1,5 млрд.

Думки розділилися

Серед парламентаріїв також є противники законопроекту. Перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова (БПП) впевнена, що позасудове блокування сайтів - "це повернення навіть не до Януковича, а до самого Сталіна".

"Навіть закони 16 січня передбачали необхідність рішення суду для блокування інтернет-ресурсів", - написала на своїй сторінці у Facebook депутат. На її думку, "наданням впливу на органи державної влади" можна позиціонувати будь-який громадський контроль або звичайний пікет. І це в разі прийняття закону, наголошує нардеп, буде вважатися тероризмом.

Її колега по комітету, народний депутат від фракції "Опозиційний блок" Юрій Павленко також побоюється прийняття даного законопроекту. Він вважає, що запропонований документ грубо порушує принципи свободи слова і жодним чином не захищає інформаційну безпеку. Замість цього такий закон може стати інструментом політичної розправи і встановлення в країні цензури, вважає депутат.

"Цей законопроект дуже небезпечний для свободи слова і несе загрозу посилення цензури і впливу на електронні засоби масової інформації. Під нібито красивими гаслами інформаційної безпеки йде спроба позасудовим способом закрити і ліквідувати будь-яке ЗМІ. Моя позиція, як і позиція нашого комітету - цей законопроект не має права на існування", - сказав РБК-Україна депутат. На його думку, документ цілеспрямовано не був переданий на розгляд комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, щоб члени комітету не могли висловити свою позицію.

Але, як зазначив Павленко, деякі члени його фракції підтримали внесення цього законопроекту до порядку денного. "Їх мотивація полягала у тому, що є проблема з сайтами, які створюють проти кого-небудь, або під конкретну проблему, або під будь-який конфлікт. І через такі ресурси відбувається злив різної неправдивої, фейкової інформації. І це теж є загрозою для свободи слова, інформаційної безпеки та якісної журналістики", - вважає він.

На його думку, назріла необхідність провести дискусію щодо такої проблеми і знайти механізм, який міг би впливати на сайти, які використовуються як "зливні бачки". Однак, на думку депутата, будь-яке блокування повинне відбуватися виключно за рішенням суду і за наявності достатньої доказової бази.

Але Іван Вінник стверджує, що більшість критиків просто не читали законопроект. Нардеп запевняє, що прийняття закону несе загрозу не для ЗМІ, а для "пропагандистів". "У законопроекті ніде не згадується термін ЗМІ. А ті покидьки, які транслюють паради з так званої "ДНР" або ж, наприклад, розміщують інструкції, як зібрати тротилову шашку і куди її кидати, так це не ЗМІ. Те ж саме стосується російського ресурсу "РІА-Новини", це не ЗМІ, вони пропагандисти. Для пропагандистів цей документ, звичайно ж, несе загрозу", - заявив РБК-Україна Вінник.

За його словами, якщо в проекті закону будуть якісь уточнення або невдалі формулювання, їх можна буде відкоригувати в ході підготовки документа до винесення в зал. Причому Вінник прогнозує, що до другого читання в документ будуть внесені зміни. Нардеп зазначив, що комітет буде розглядати законопроект на своєму черговому засіданні в середу 4 липня.

Колега Вінника по комітету Ірина Фриз (БПП) пояснила РБК-Україна, що законопроект ще буде обговорюватися на засіданні їх фракції. За її словами, єдиної позиції у БПП з приводу цього документа поки немає.

"Безумовно, будуть різні точки зору, різна аргументація і буде винесено рішення фракції щодо подальшої позиції щодо цього документа", - прокоментувала РБК-Україна Фриз. Питання загрози або не загрози даного законопроекту для ЗМІ вимагає окремого обговорення, вважає депутат.