Як коледжі та технікуми позбавлять державного фінансування

В проекті бюджету-2018 передбачається, що з наступного року коледжі та технікуми позбавлять державного фінансування, а замість цього їх будуть утримувати обласні адміністрації та КМДА. Співробітники цих навчальних закладів дуже стурбовані таким нововведенням, адже в 2016 році подібна історія вже сталася з професійно-технічними училищами. Як свідчать експерти, працівникам училищ довго не виплачували зарплати, студентам – стипендії, і з навчальними закладами I-II рівня акредитації це може повторитися. У Міністерстві освіти поки не коментують, як відбуватиметься перехід на місцеве фінансування, але запевняють, що всі проблеми з ПТУ вирішили. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.

Коледжі та технікуми переходять на місцеве фінансування

З початку 2018 року фінансуванням коледжів, технікумів та інших державних вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації будуть займатися місцеві бюджети. Про це йдеться в додатку №10 до законопроекту "Про державний бюджет України на 2018 рік". Всього на фінансування з місцевих бюджетів з наступного року переведуть 426 коледжів і технікумів. Найбільше – у Дніпропетровській (47), Львівській (28), Донецькій областях (26), та у місті Києві (29). Планується, що гроші будуть виділяти з обласних бюджетів, а також – з київської міської скарбниці. В першу чергу за рахунок цих коштів повинні покривати зарплати педагогам, оплату комунальних послуг та стипендії студентам. У той же час, у державному бюджеті поки немає субвенції на організацію освітнього процесу в коледжах і технікумах. Тобто, це завдання повністю ляже на плечі місцевої влади.

У Міністерстві освіти і науки поки не готові коментувати такі зміни. На цьому тижні у відомстві проходять наради керівників обласних департаментів, управлінь освіти, на яких обговорюють дану проблему. Як повідомили в прес-службі МОН, фінансисти міністерства проводять підрахунки, чи зможуть впоратися обласні бюджети з фінансуванням технікумів і коледжів. Швидше за все, конкретне рішення буде прийнято наступного тижня.

Проте представники сфери освіти дуже стурбовані переходом освітніх установ на місцеве фінансування. Представник Всеукраїнської громадської організації "Вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації", викладач Київського коледжу будівництва, архітектури та дизайну Ніна Кислицька повідомила РБК-Україна, що таке навантаження може виявитися для місцевої влади деяких регіонів непосильним. Існують такі ризики, як затримка зарплат педагогам, скасування стипендій для студентів. "Ми все це бачили на прикладі професійно-технічних закладів, де перші півроку після зміни фінансування викладачам затримували або взагалі не виплачували зарплати. Переведення на місцеве фінансування загрожує скороченням викладацького складу. Я стикалася з тим, наприклад, як п'ять училищ реорганізовували в одне", - зазначила Кислицька. Вона додала, що якщо 29 коледжів і технікумів столиці будуть фінансувати з місцевого бюджету, як це пропонується у проекті бюджету-2018, вони опиняться на грані закриття. Кислицька пояснила свій прогноз тим, що в київському бюджеті на 2018 рік не передбачено фінансування цих освітніх установ.

Представники інших коледжів і технікумів також стурбовані переходом на місцеве фінансування. Заступник директора з навчальної роботи Київського технікуму електронних приладів Михайло Корнієнко, зазначає, що Києву недоцільно утримувати 29 навчальних закладів, які готують однакових фахівців. "Якщо міркувати як чиновник, то який сенс тримати п'ять технікумів, які готують одну і ту ж спеціальність? Логічніше залишити один будівельний технікум, один механічний, один медичний, і вистачить. Решту можна позакривати. Для Києва тримати три десятка подібних закладів не має сенсу", - уточнив в коментарі РБК-Україна Корнієнко. Він додав, що близько половини студентів технікуму електронних приладів – іногородні, і незрозуміло, навіщо місто буде готувати фахівців за свій рахунок.

У свою чергу, завідувачка економіко-технічного відділення Коледжу ресторанного господарства національного університету харчових технологій Галина Белінська висловила побоювання, що через зміни фінансування можуть виникнути проблеми з зарплатами і стипендіями. "Поки незрозуміло, як буде відбуватися перехід на місцеве фінансування. Ми насторожено до цього ставимося. Тим більше, що в бюджеті Києва не закладені кошти на ці потреби. Так звідки візьмуться зарплати і стипендії? Єдина надія – що буде додаткове фінансування з держбюджету", - повідомила Галина Белінська РБК-Україна.

Варто відзначити, що раніше народний депутат (БПП), радник міського голови Києва Віталія Кличка Дмитро Білоцерківець назвав перехід столичних коледжів і технікумів на міське фінансування дискримінаційною нормою. "Єдиний регіон України, якому не передбачена необхідна дотація на 2018 рік, Київ. Сума необхідної дотації 271 мільйон гривень. Передача навчальних закладів на баланс міста без передачі фінансування реально може призвести до моментального їх закриття", - написав Білоцерківець на своїй сторінці у фейсбуці. Він додав, що бачить два варіанти виходу з ситуації: або залишити державне фінансування, або передбачити необхідну дотацію в держбюджеті-2018. Депутат зареєстрував відповідну бюджетну пропозицію і чекає підтримки прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

На думку експертів, зміна джерел фінансування може негативно позначитися на життєдіяльності навчальних закладів. Схожа ситуація вже була в Україні, коли фінансування професійно-технічних закладів перевели з державного бюджету на місцеві. Наприклад, у профспілці працівників освіти і науки перехід на місцеве фінансування навіть називають неконституційним. "У нас є Конституція, в якій говориться, що надавати освіту – обов'язок держави. Спочатку передали місцевим бюджетам школи, потім – професійно-технічні заклади, тепер ще хочуть навчальні заклади першого-другого рівня акредитації. Так може, нам спочатку слід внести зміни в Конституцію?", - зазначив у коментарі РБК-Україна голова профспілки працівників освіти і науки Сергій Романюк. За його словами, передача фінансування стане занадто важкою ношею для місцевих бюджетів. "Коли в минулому році на місцеве фінансування переводили ПТУ, то в перші півроку у навчальних закладів були серйозні фінансові труднощі. Та ж історія повториться і з установами першого-другого рівня акредитації", - припустив експерт.

Він нагадав, що напередодні прийняття закону україни "Про освіту", була дискусія, чи потрібні взагалі в Україні заклади першого-другого рівня акредитації. "Була пропозиція, половину з них прирівняти до профтехнічних закладів, а решту "підтягнути" до вищих навчальних закладів. Можливо, зміна джерел фінансування - крок до того, щоб потроху відмовитися від таких навчальних закладів", - зазначив Романюк.

Він додав, що під час вступної кампанії-2017 у цих закладах вже виникали проблеми. Міністерство освіти скоротило їм держзамовлення.

"Місцевим бюджетам буде важко витримати таке навантаження, адже на освіту і так доводиться виділяти багато коштів. Наприклад, в минулому році сорок чотири відсотки видатків з місцевих бюджетів було спрямовано на освіту", - розповіла РБК-Україна налитик Асоціації міст України Людмила Мозгова. Вона додала, що асоціація наполягає, щоб фінансування навчальних закладів I-II рівня акредитації не передавали до міст-обласних центрів, як передали до цього професійно-технічні заклади. У той же час, в асоціації не можуть спрогнозувати наслідки передачі фінансування навчальних закладів обласним бюджетам, так як ця сфера знаходиться не в їхній компетенції.

Училища живуть за гроші місцевих бюджетів

Раніше уряд вже віддавав навчальні заклади на піклування місцевих бюджетів. Так, у 2016 році професійно-технічні навчальні заклади перевели на місцеве фінансування. Як зазначає заступник голови профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк, в перші півроку були перебої в оплаті стипендій, зарплат, комунальних послуг. Це сталося через те, що місцеві бюджети не готові взяти профтехнічні заклади на свій баланс. Пізніше Кабінет Міністрів з резервного фонду виділив півмільярда гривень, щоб, як висловився Романюк, хоч якось "залатати ці дірки. "Тільки через кілька місяців місцевих бюджетах стали з'являтися гроші на фінансування цих закладів. Ці освітні установи лихоманило цілий рік", - наголосив Романюк.

У той же час, є і позитивні відгуки від навчальних закладів з приводу фінансування. Наприклад, директор Харківського професійного ліцею будівництва і комунального господарства Микола Лисенко повідомив РБК-Україна, що починаючи з 2016-го року фінансова ситуація в підвідомчому йому установі покращилася. "Відверто кажучи, фінансування з міського бюджету проходить надійніше і краще, ніж це було раніше. Нам виділили гроші на ремонт, і на інші потреби, про яких ми повідомили місцевій владі. Із зарплати педагогам і стипендій – не було ніяких проблем, ніяких затримок", - розповів Лисенко.

У міністерстві освіти і науки визнають, що в 2016-му з профтехучилищами були певні проблеми, однак запевняють, що зараз ситуація знаходиться під контролем. Як розповіла РБК-Україна заступник директора департаменту професійної освіти МОН Катерина Мірошниченко, в минулому році професійно-технічні заклади фінансувалися з обласних бюджетів, бюджетів міст обласних центрів та міст обласного значення. Але виявилося, що не всі міста готові до таких витрат. В уряді врахували це і внесли зміни в бюджетний кодекс. Вже з початку 2017 року ПТУ фінансувалися виключно з обласних бюджетів і скарбниці міст-обласних центрів. "Бюджети обласних центрів багаті, і нерідко у них ресурси навіть більше, ніж у обласних. Тому в тих обласних містах, де влада поставилися з розумінням до проблем профтехосвіти, хороше фінансування. Ідеальний приклад – бюджет міста Києва, який і в 2016-му і 2017-му, вперше за двадцятирічну історію, виділив гроші на капітальні ремонти, на енерготеплозабезпечення, на сигналізацію, встановлення камер відеоспостереження", - повідомила Катерина Мірошниченко РБК-Україна. За її словами, у 2017-му особливих проблем з фінансуванням ПТУ не було. У МОН збирають інформацію про стан фінансування щотижня, кожну п'ятницю.

У той же час, представник профспілки працівників освіти і науки Сергій Романюк відзначає, те, що в уряді спочатку не підрахували, що бюджети міст обласного значення не "потягне" утримання училищ – це провал. "Дуже дивно, що не було якихось ґрунтовних підрахунків, які показали б, можна переводити фінансування на місця", - повідомив РБК-Україна Романюк.

Мірошниченко уточнила, що спочатку з переходом до регіонального замовлення, навчальні заклади не хотіли приймати студентів з інших областей. Але пізніше міністерство провело роз'яснювальну кампанію на місцях і проблему владнали. Дослідження, проведене міністерством освіти, показало, що на відміну від випускників вищих навчальних закладів, які нерідко повертаються в рідні міста, 80% випускників профтехучилищ працевлаштовуються в тому регіоні, де вони навчалися. Це пояснюється ще і тим, що в ПТУ спеціальності формуються виходячи з потреби підприємств.

Щоб знизити навантаження на місцеві бюджети, уряд зробив виняток для унікальних спеціальностей. У держбюджеті-2017 була передбачена субвенція 119 млн гривень на професії загальнодержавного значення. Всього таких професій 19, їм навчають всього в двох-трьох закладах по всій країні, і там навчаються студенти з різних регіонів. "Наприклад, в Дніпропетровській області є навчальний заклад, де навчаються живописці, їх навчають знаменитого Петриківського розпису. Дніпропетровська область не повинна фінансувати навчання на цій спеціальності, адже там навчаються талановиті діти з усіх регіонів. Така ж ситуація у Львові, де є спеціальність "художник-реставратор", - розповіла представник МОН.

У свою чергу, Сергій Романюк не згоден з оптимістичним баченням міністерства освіти. Він підкреслює, що на даний момент незрозуміло, яких результатів вдалося досягти завдяки зміні джерел фінансування училищ. "Ми не бачимо державного аналізу: що сталося з профтехнічними закладами, які передали на місцеве фінансування. Вони стали якось розвиватися, краще готувати фахівців або навпаки - прийшли в занепад?", - зазначив експерт.

Училища віддають в управління областям

Слідом за тим, як фінансування училищ поклали на плечі обласних та інших місцевих бюджетів, областям та КМДА вирішили передати і функції управління ПТУ, а також цілу низку повноважень. Відповідне розпорядження Кабінет міністрів прийняв за основу 25 вересня. Протягом тижня його повинні доопрацювати міністерство освіти спільно з міністерством соціальної політики.

"Зараз триває процес передачі установ профосвіти з державної у комунальну власність. Однак цей процес тривалий і дорогий, він вимагає значних витрат. При цьому фінансування установ вже відбувається на місцях, і якщо ми не можемо оперативно передати майно, то повинні дати їм хоча б управління", – пояснила Лілія Гриневич під час міжнародної конференції у Львові.

Планується, що обласні адміністрації та КМДА буде моніторити регіональний ринок праці і здійснювати підготовку професійних кадрів, виходячи з місцевих потреб. А значить, місцеві влади будуть формувати в училищах необхідні спеціальності і кількість місць для студентів. Також вони будуть складати середньостроковий прогноз потреби у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах на регіональному ринку. "На місцях краще знають, які професії більш важливі для даного регіону. Важливо, щоб підготовка кваліфікованих кадрів була більш орієнтованою на регіони", - повідомила РБК-Україна співробітник департаменту професійно-технічної освіти МОН Катерина Мірошниченко. Крім того, на місцях будуть управляти майном навчальних закладів, займатися їх матеріально-технічним та фінансовим забезпеченням, контролювати результати їх фінансово-господарської діяльності. Також регіони будуть призначати директорів училищ за конкурсною процедурою.

Питанням замовлення на місцях також активно займуться регіональні ради професійної освіти. Вони будуть прогнозувати потреби ринку праці на найближчу та середню перспективи. Також вони будуть працювати над реорганізацією мережі установ професійної освіти, змінами напрямів підготовки кадрів та обсягів їх фінансування. Крім того, поради займуться залученням інвесторів та інших позабюджетних джерел фінансування. За словами Гриневич, механізм запрацює після прийняття нормативної бази до нового закону "Про освіту". "Сьогодні в усіх регіонах створені регіональні ради професійної освіти. Необхідно законодавчо врегулювати їх діяльність, створити нові механізми координації дій зацікавлених сторін у сфері професійної освіти. Це не шапковые органи, які повинні щось благословляти, вони мають реальний вплив, зокрема, на формування регіонального замовлення. Тому дуже важливо, щоб існувало нормативне забезпечення. Проте практично кожна норма Закону "Про освіту" потребує деталізації в профільних законах і на рівні постанов уряду", – підкреслила міністр.

У свою чергу, аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова вказала на те, що навколо фінансування та управління професійно-технічними установами складається неоднозначна ситуація. З одного боку, вони фінансуються з обласних бюджетів і бюджетів міст-обласних центрів, але функції управління передають лише обласним адміністраціям. "Є два варіанти вирішення проблеми: або потрібно виключити міста-обласні центри з фінансування профтехнічних закладів, або надати цим містам такі ж повноваження по управлінню кадрами та майном навчальних закладів, які дали областях", - підкреслила експерт.