В Україні можуть посилити покарання за порушення Правил дорожнього руху. Більш жорсткі санкції потрібні через зростання кількості ДТП, кажуть у МВС і Нацполіції. Що планують змінити – в матеріалі РБК-Україна.
Ситуація з аварійністю на дорогах в останні роки продовжує погіршуватися. Кількість ДТП зростає, і вони часто призводять до масових жертв. Є резонансні трагедії, які залишаються на слуху навіть через роки. Як, наприклад, ситуація зі справою жителів Харкова Олени Зайцевої та Геннадія Дронова, з вини яких в ДТП загинуло шестеро пішоходів. Обидва водії отримали по 10 років тюремного ув'язнення.
Поки що це максимальний термін, який передбачений в Україні за подібні порушення. Але вийти на свободу по умовно-достроковому звільненню водії можуть вже в наступному році, відсидівши лише половину свого покарання.
Після цієї трагедії влада різко посилила заходи з безпеки на дорогах. Серед іншого, уряд підвищив штрафи, зменшив до 50 км/год ліміт швидкості в населених пунктах. На дороги повернулася автоматична фото - і відеофіксація порушень. Крім того, наряди патрульних повернулися на траси, озброївшись радарними комплексами TruCam для вимірювання швидкості авто.
Але в підсумку всі ці заходи не особливо допомогли убезпечити українські дороги. Після того як у липні минулого року на Столичному шосе під Києвом у ДТП загинула ціла родина, на проблему звернув увагу президент Володимир Зеленський.
Президент зажадав невідкладно посилити відповідальність за порушення ПДР. У першому читанні зміни були прийняті в липні 2020 року. Затвердити їх в цілому парламент може вже на початку лютого. Відповідні законопроекти внесено до порядку денного поточного пленарного тижня.
У 2020-му році зафіксовано незначне, але все ж збільшення кількості випадків ДТП в країні – близько 168 тисяч випадків. Загинуло на дорогах 3,5 тисячі осіб, ще майже 32 тисячі отримали травми.
"В середньому кожні три години відбувається ДТП, в яких кожні 15 хвилин травмується людина, а кожні три години – людина гине", – говорить глава Нацполіції Ігор Клименко.
Основна причина ДТП – перевищення швидкості, порушення правил маневрування і керування в нетверезому стані. При цьому Клименко стверджує, що на тих трасах, де стоять камери відеофіксації, кількість порушень зменшилася в три рази.
Голова Нацполіції висловив сподівання, що Верховна рада зробить наступний крок і суттєво посилить покарання за порушення Правил дорожнього руху. Тим більше, що необхідні законопроекти вже готові до розгляду.
Мова йде про проекти законів №2697 і №2695, розроблених у правоохоронному комітеті Ради. Обидва були прийняті в першому читанні улітку 2020 року. І якщо перший стосується лише однієї статті Кодексу про адміністративні порушення і підвищує в три рази штрафи для пішоходів, то другий пропонує більш кардинальні зміни.
Ключове нововведення, крім підвищення максимального штрафу до 51 тисячі гривень, це можливість заарештувати на строк до 15 діб злісного порушника Правил дорожнього руху, двічі протягом року спійманого п'яним за кермом. Раніше "лихачів" просто штрафували, поміщення під варту їм не загрожувало.
Крім того, тепер поліція отримає право зупиняти машини і перевіряти, чи п'яний водій. Але такі рейди поліцейські зможуть проводити тільки з 10 вечора до 8 ранку, а також у святкові, вихідні дні та на наступний день після вихідних.
Зараз суд може звільнити від кримінальної відповідальності порушників, які вперше скоїли ДТП і розкаялися у цьому. Цю норму хочуть скасувати для тих, хто був у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Їх також не можна буде засудити до умовного терміну або відпустити на поруки.
Максимальний термін тюремного ув'язнення для п'яних водіїв пропонують підняти з 10 до 12 років. Забирати права у них будуть не на три, а максимум на 10 років.
Представник Координаційної ради Загальнонаціонального Форуму безпеки дорожнього руху Володимир Караваєв вважає, що навіть істотне підвищення штрафів і посилення покарання за порушення ПДР не дасть ефекту в Україні.
За його словами, у більшості країн світу застосовується трирівнева схема безпеки дорожнього руху. Україна, на думку Караваєва, застрягла на першому рівні. Він включає в себе підвищення штрафів і надання поліції додаткових повноважень.
Другий рівень – це формування чіткого національного законодавства. В Україні, вважає експерт, воно старе і суперечливе. Третій рівень – це система держуправління, тобто наявність єдиного органу, який би відповідав за питання безпеки дорожнього руху.
"Якщо немає третього рівня, то ніколи не буде другого, а без третього і другого ніколи не буде працювати перший. Цій простій формулі 18 років, але у нас ця формула ніколи не була реалізована. Ми все ще працюємо на першому рівні, а отже результату ми ніколи не отримаємо", – упевнений юрист.
Він звертає увагу на питання, які дійсно потребують законодавчого врегулювання. Наприклад, законність використання поліцією радарів TruCam. Кілька судів в Україні вже скасували штрафи водіїв за перевищення швидкості, якщо факт порушення був зафіксований радаром, який був у руках патрульного, а не на штативі.
"Справедливості заради слід сказати, що є подвійна судова практика. Одна каже що не можна, інша каже, що можна так використовувати. Наш закон говорить, що TruCam використовується тільки в автоматичному режимі, а якщо відкриваєш інструкцію американського виробника, то вона чітко говорить, що автоматичний режим – це встановлений тільки на штативі", – говорить Караваєв.
Він вважає, що в законодавстві необхідно прописати механізм використання радара, щоб зняти протиріччя.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький не згоден з такою постановкою питання. Він заперечує законодавчі проблеми з TruCam. Мовляв, цей пристрій в Україні офіційно вважається "ручним вимірювачем швидкості".
У всякому разі саме так його характеризує державне підприємство "Укрметртестстандарт", яке і сертифікує технічні вироби для використання в Україні. Така правова позиція також підкріплена низкою судових рішень, в яких говориться, що використання TruCam цілком законне, а його максимальна похибка складає всього лише 2 км/год незалежно від режиму використання.
Також потенційно під загрозою може опинитися і робота всієї системи відеофіксації порушень. Зараз Конституційний суд розбирається, чи відповідають Основному закону "листи щастя", які поліція складає на ім'я власників транспортних засобів, а не тих, хто перебував за кермом у момент порушення.
Не варто забувати, що саме цей суд в 2010 році відміняв схожу норму, пославшись на те, що притягнення особи до відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях.
* * *
Всі ці невирішені питання можуть нівелювати будь-які заходи, які влада робить для поліпшення ситуації на дорогах. Поки ж складається враження, що законодавці йдуть шляхом найменшого опору – підвищують штрафи, замість того, щоб вирішувати проблему в комплексі.