Клюєв: Кабмін доручив протягом місяця удосконалити закон про захист персональних даних
Клюєв зазначив, застосування закону "Про захист персональних даних" спричинило чимало скарг підприємців, тому уряд отримав доручення Президента розібратися в проблемі та терміново виправити ситуацію. За словами Клюєва, проблема була штучно створена попередньою правлячою коаліцією.
"Закон був написаний нібито у відповідності до європейських норм, однак у дійсності добрий намір було повністю спотворено, і захист персональної інформації став ще одним бюрократичним тягарем для бізнесу", - заявив Андрій Клюєв.
За його словами, реєстрація таких даних виявилася адміністративно дуже складною процедурою, яка потребує від підприємця витратити чимало часу як на підготовку таких документів, так і на багатогодинне стояння в чергах.
Перший віце-прем'єр-міністр повідомив, що для розв'язання цієї проблеми уряд запропонував наступний план.
По-перше, прийнято рішення не застосовувати штрафних санкцій за неподання інформації про бази персональних даних та проголосувати у перші дні року законопроект про перенесення з 1 січня на 1 липня дати, з якої можуть застосовуватися такі санкції, сказав Андрій Клюєв.
По-друге, за його словами, Кабінет міністрів доручає Міністерству юстиції та Державній службі з питань регуляторної політики протягом місяця переглянути закон "Про захист персональних даних" з точки зору його відповідності реформам Президента України та європейській практиці.
"Ми впевнені, що в короткі терміни виправимо ситуацію, і виконання цього закону не буде обтяжливим для українських підприємців", - заявив Андрій Клюєв.
Зазначимо, прем'єр-міністр Микола Азаров доручив продовжити на місяць термін надання суб'єктами госпдіяльності інформації для внесення її до базиперсональних даних. Таку заяву прем'єр-міністр зробив сьогодні на своїй сторінці в Facebook.
"Я вже дав вказівку продовжити терміни надання інформації на місяць, і якщо буде необхідно, ми продовжимо ще. Отже Ви можете не турбуватися, ніяких штрафів до Вас пред'явлено не буде", -заявив Азаров, відповідаючи на запитання користувачів Facebook.
В свою чергу, у Федерації профспілок України вважають, що практика застосування закону "Про захист персональних даних" засвідчила наявність в документі прогалин, що унеможливлюють безумовне виконання його норм, що може спричинити безпідставне притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності посадових осіб власників баз персональних даних.
У ФПУ зазначають, що законом не сформульовано мету обробки персональних даних, в багатьох нормах він має відсилки на інші нормативно-правові акти, які ще не прийняті. Також зазначають, що у документі відсутні норми, які б розкривали і конкретизували їх застосування окремими категоріями суб'єктів (громадські організації, в тому числі профспілкові). У Федерації профспілок зазначають, що в законі немає вичерпного переліку відомостей, що належать до персональних даних, відсутня чітка процедура знищення персональних даних, не передбачено, які умови повинен створити володілець бази даних для належного захисту персональних даних тощо.
У профспілках стурбовані тим, що незважаючи на прогалини в нормативно-правовій базі, з 1 січня 2012 р. вже встановлюється персональна юридична відповідальність за порушення вимог щодо реєстрації та обробки баз даних та затверджено план проведення перевірок власників та розпорядників баз персональних даних щодо дотримання вимог закону.
У ФПУ також пропонують ініціювати перегляд положень документа для спрощення бюрократичних процедур, а набуття чинності законом відтермінувати.
Нагадаємо, 2 червня 2011 р. Верховна Рада України (ВР) ухвалила урядовий законопроект, що передбачає посилення відповідальності за порушення законодавтва у сфері захисту персональних даних. Відповідний проект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних" (№ 7355 від 11.11.2010 р.), ініційований Кабінетом міністрів України, підтримали у другому читанні та в цілому 263 народних депутатів.
Ухвалений акт спрямований на встановлення відповідальності, зокрема в частині незаконного збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу; незаконного збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, знищення або поширення чи їх передачі конфіденційної інформації про особу третім особам з порушенням вимог закону; ухилення від реєстрації бази персональних даних, створення або робота з базами персональних даних до проведення державної реєстрації таких баз даних; порушення порядку доступу до персональних даних, які обробляються у базах персональних даних, що призвело до розголошення цих даних або їх втрати та інше.
Даний законопроект вносить зміни до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III, Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х, Кримінально-процесуального кодексу України від 12 грудня 1960 р. та закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII з метою встановлення відповідальності осіб за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Раніше автори закону, серед яких Міністерство юстиції України, зазначали, що ухвалюючи закон, Україна адаптується до європейського законодавства, оскільки Україна взяла зобов'язання ратифікувати та запровадити конвенцію про захист персональних даних.
