Ключ від ціни на бензин: чому вона не падає
Однією з головних тем цього тижня стали ціни на бензин і відповідна заява прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який вказав на нелогічність стабільності цін на нафтопродукти в Україні на тлі падіння нафтових котирувань у світі. Він закликав Міненерго і Антимонопольний комітет обговорити з нефтерейдерами питання відновлення втраченої логіки.
Здавалося б, заперечити нічого, адже бензин роблять з нафти. Однак це не означає, що тільки з цін на нафту складається вартість палива. Наприклад, в Європі закупівельна (світова) вартість бензину і дизпалива займає в ціні не більше 40%, а іноді і зовсім 20%. Основна ж частина ціни формується... податками. Паливні акцизи є потужним джерелом бюджетних надходжень і саме з цим пов'язаний пильний контроль за обігом підакцизних товарів в Європі (у нас). Зібрані податки як правило йдуть на підтримання автошляхів або на програми розвитку громадського транспорту.
Україна теж стала на цей шлях. З січня 2016 року ми стали ще в одному пункті європейцями - податкова складова в ціні бензину на українських АЗС перевищила "нафтову". На даний момент структура ціни виглядає так: 45% - акцизи (їх по суті два) і ПДВ, 40% - закупівельна вартість палива на кордоні, що залишилися 15% - витрати і прибуток АЗС. Ще до нового року перші дві складові стояли в зворотньому порядку, але після обвалу нафтових цін і підвищення акцизів в рамках бюджетного процесу вони помінялися місцями.
Хитрість уряду полягає не тільки в поступовому підвищенні податків, але і в практиці їх встановлення у валюті. У підсумку 85% в ціні нафтопродуктів має валютну прив'язку, так як за імпорт розрахунок йде в доларах і євро, акцизи встановлені в євро. В євро з нового року буде нараховуватися податок з роздрібного обігу підакцизних товарів - 0,042 євро/л. Як бачимо, уряд себе чи не обділив -заробляє на торгівлі нафтопродуктами більше, ніж нафтовидобувні і нафтопереробні компанії, які видобули нафту для цього бензину і зробили з нього цей продукт. Що вже говорити про українських власників бензоколонок, яким дістається близько 10% від цього пирога або близько 2 грн/л. Між тим заробіток уряду становить близько 9 грн/л. Звідси питання: у кого більше можливостей впливати на ціну палива?
Але і це ще не все. Основна причина на перший погляд нелогічного відсутності реакції українських паливних цін на втішні новини зі світових нафтових бірж - девальвація. На сьогодні середня ціна бензину А-95 в країні становить 19,35 грн/л або близько 0,76 євро/л. Будь курс гривні хоча б 20 грн за євро, а не 25, ціна бензину б близько 15 грн/л. А при курсі початку 2013 року навряд чи довелося б платити більше 8 грн/л. Саме слабкість національної валюти заповнює простір для зниження гривневих цін на імпортні товари, якими на 85% є нафтопродукти.
Українські чиновники за тисячі кілометрів бачать табло лондонських, нью-йоркських і сінгапурських сировинних бірж, проте відмовляються помічати результати своєї діяльності - підвищення податків і нездатність зупинити девальвацію, що неминуче штовхає ціни на паливо вгору. Знизити валютну залежність і хоч якось охолодити ціни може відмова від ставок акцизів у валюті, але в Мінфіні і чути не хочуть про перехід на національну валюту.
Зрозуміло, в країні війна і потрібні гроші. Необхідно звернути увагу, що ініціатива підвищити податки на нафтопродукти з нового року не зустріла ніякого опору галузевих кіл, що ще раз говорить про розуміння особливостей поточного моменту. Однак тепер урядові ініціативи і слабкість гривні ніхто не помічає, хоча саме вони є основною причиною стабільності цін на паливо в умовах зниження цін на нафту.
Особливо символічним виглядає той факт, що за два дні після "паливного" заяви прем'єра курс валют на міжбанку додав 40 коп./л(до 24,25 грн за дол.), а на "чорному" ринку долар «завалився» за 26 грн.
Фактично це означає, що собівартість нафтопродуктів виросла мінімум на ті ж 40 коп./л. При цьому гарантії, що курс не піде далі, чиновники не дають, що не заважає їм вимагати зниження цін від бізнесу. Тому якщо хтось і може знизити ціни на паливо, то виключно Кабмін, зупинивши девальвацію. Але це, схоже, нереальне завдання.