Клондайк збитків

Клондайк збитків
Ілюстративне фото (kmu.gov.ua)

В листопаді споживачі газу почали отримувати рахунки за газ, приведений до стандартних умов. 23 листопада НКРЕКП прийняла незаконне рішення, яким заборонила газорозподільним компаніям виставляти такі рахунки.

НКРЕКП вважає, що витрати по приведенню обсягів газу до стандартних умов включені для тарифу на розподіл газу. Але ці об’єми в ньому не враховані. В 2015 році Міненерговугілля виключило витрати на приведення газу до стандартних умов з виробничо-технологічних витрат. А впродовж наступних двох років не затверджувало жодних обсягів взагалі. В міністерстві пояснили це вступом в силу закону "Про ринок природного газу" та Кодексу газорозподільних систем, а також скорим переходом до сплати за газ в енергетичних одиницях.

Тоді Міненерговугілля затвердило обсяг в розмірі 980 млн куб. м замість 1,48 млрд куб. м. Тому що закон визначав товарний газ, як приведений до стандартних умов, а в кодексі прямо вказано, що "об’єм природного газу має бути приведений до стандартних умов".

Витрати чи потреби?

Щорічний обсяг газу, який йде на виробничо–технологічні потреби всіх газорозподільних компаній в Україні коливається в межах 1 млрд куб м – він практично не залежить від обсягів доставленого до споживачів газу. Останні два роки цей обсяг не затверджувався Міненерговугілля взагалі.

 

Втрати газорозподільних мереж, млн куб. м

Споживання газу в Україні всього, млрд куб. м

2016

989

33,3

2017

не визначено

31,9

2018

не визначено

н/д

 

Найбільше об’єм газу для виробничих потреб залежить від технічного стану мереж та обладнання на них, їх герметичності та аварійності. Цей газ потрібен для створення постійного тиску в мережі. Простіше кажучи, для того, щоб вмикалось газове обладнання, в мережах має бути тиск. Він має бути на всій протяжності газових мереж, а це 347 тис. км по всій Україні 24 години на добу.

Частина газу втрачається для того, щоб споживач, увімкнувши конфорку, міг зварити собі каву. Адже газові мережі не можуть бути ідеально герметичними. Тому на з’єднаннях і обладнанні може виходити газ.

Газ для виробничих потреб використовується для повторного заповнення мереж після усунення позаштатних ситуацій. Наприклад, під час пожежі на складах боєприпасів в Ічні, Чернігівської області газ було автоматично відключено на трьох газорозподільних пунктах. Після того, як пожежу було локалізовано окремі ділянки газогонів продувались технологічним газом перед відновленням газопостачання. Ось на такі та інші виробничо-технологічні потреби використовують газ оператори газорозподільних мереж.

Перед тим як потрапити до споживача тиск газу понижується. Це відбувається на регуляторних пунктах. Якщо перепад між тиском у газогоні і тиском у споживача підвищується, то частина газу скидається через клапан. Частіше за все таке скидання відбувається взимку, коли споживання газу істотно зростає. Газорегуляторні пункти навіть налаштовуються по різному на зимовий та літній період через специфіку споживання.

Ще один приклад - надлишкове державне майно. Через значне зменшення споживання газу потужності наявних мереж та обладнання перебільшують реальну потребу. Наприклад, в компанії "Житомиргаз" 30% державних газорозподільних пунктів не потрібні для транспортування газу споживачам. 138 об’єктів працюють в режимі байпасу або з мінімальною зміною тиску газу. Вивести їх з експлуатації не дозволяє законодавство.

Але робота цих непотрібних споживачеві об’єктів пов’язана з витратами газу. Більшість з них знаходяться в аварійному стані. Вартість виведення їх з експлуатації в десять разів менша за вартість реконструкції. Проте це заборонено законом.

Тому газорозподільні компанії несуть на цих об’єктах тільки втрати. До того ж аварійні та малонадійні об’єкти потребують частішого обслуговування та інспекції. Тому скорочення виробничих потреб залежить не тільки від зусиль газорозподільних підприємств, а й від раціонального управління державним майном: мережами та об’єктами газового обладнання.

Збитки? Так!

Це прозвучить шокуюче, але доставка газу споживачеві є збитковим бізнесом. В середньому споживач сплачує 56 копійок за доставку кубометру газу при загальній вартості 8,55 гривень. Станом на 1 вересня збитки газорозподільних підприємств, що працюють під брендом РГК, склали 8,3 млрд гривень.

Ця заборгованість утворилась за рахунок збитковості тарифу на розподіл природного газу. Діючий тариф для операторів газорозподільних мереж був встановлений ще в 2015 році. За цей час вартість газу в комерційному сегменті ринку збільшилась в два рази, мінімальна заробітна плата – зросла більше, ніж в два рази. Регулятор вчасно не вніс коригування в тариф і він став збитковим.

Наприклад, в діючому тарифі для операторів ГРМ вартість газу для виробничо-технологічних потреб закріплена на рівні 5700-6000 грн/тис. куб. м. На ринку закупити газ по такій ціні неможливо.

Тому газорозподільні підприємства вимушені отримувати цей газ через послугу балансування Укртрансгазу, накопичуючи борги перед цією компанією. Згідно діючих договорів на технологічні потреби вони можуть використовувати не більше 5% від обсягу транспортованого газу.

Зараз вартість газу для балансування встановлена на рівні 12 349 грн/тис. куб. м, в той час як ринкова ціна складає близько 11 000 грн/тис. куб. м, а в тарифі закладено лише 6 000 грн/тис. куб. м. Тому твердження, що за рахунок виробничих потреб можна збагатіти – є хибним. Оператори ГРМ сплачують за цей газ ціну, що навіть вищою за ринкову собі в збиток. Тому здійснити на цих обсягах газу ціновий арбітраж – неможливо.

Різницю між реальною вартістю газу та закладеному в тарифі публічно визнають навіть в НКРЕКП, але розводять руками – мовляв проблема в тому, що вони не можуть затвердити справедливі тарифи через відсутність Методики. Але таким чином впродовж останніх років здійснюється шалений тиск на бізнес з розподілу природного газу.

А тим часом газорозподільні компанії на кожній тисячі кубів газу для ВТВ несуть збитки в розмірі 6600 гривень і нарощують боргові зобов’язання. Всі оператори ГРМ визнають наявність заборгованості перед "Укртрансгазом" в розмірі 10 млрд гривень. Ця заборгованість буде погашена, як тільки з’явиться джерело покриття - будуть встановлені економічно-обґрунтовані тарифи та відшкодовані збитки попередніх років.

Міфічні небаланси

Щодо міфічних мільярдів доларів боргів, що приписуються "Укртрансгазом" Операторам ГРМ, то це борги виробників тепла для потреб населення за спожитий ними, але не оформлений "Нафтогазом" газ.

Впродовж останніх трьох опалювальних сезонів єдиний постачальник газу для тепловиків - НАК "Нафтогаз України" - відмовляє значній частині компаній в документальному оформленні спожитого газу. В свою чергу, Укртрансгаз вдає, що не знає, хто є постачальником цього газу. І намагається надати газорозподільним компаніям "послугу балансування", перекладаючи на них заборгованість виробників тепла.

Тобто, "Укртрансгаз" закуповує у материнської компанії – "Нафтогазу" - газ для послуг балансування по ринковій ціні, намагається ці послуги нав’язати Операторам ГРМ, тоді як насправді цей газ був спожитий тепловиками і повинен обліковуватися по ціні ПСО, яка є вдвічі нижчою. Таким чином, здійснюється підміни реалізації газу по ціні 5 930 грн/тис. куб. м для виробництва тепла для населення продажем газу по ціні, що вдвічі вища нібито для балансування ринку.

Клондайк збитків

Оператори ГРМ не визнають правомірність надання таких "послуг". Ці питання мають бути врегульовані між постачальником та споживачем газу. Адже НАК "Нафтогаз України" є єдиним постачальником газу для виробників тепла для населення.

На даний момент у Верховному Суді вже розглянуто близько десяти справ відносно так званих "небалансів". Лиже за останні два місяці винесені постанови у двох подібних справах у вересні та жовтні.

В усіх справах судді Верховного Суду доходять висновку, що надання НАК "Нафтогазом України" номінацій виробникам тепла для населення є не правом, а обов’язком компанії. А ненадання номінацій тепловикам може вважатись неправомірним.  

Виробники тепла для потреб населення не можуть придбати на ринку газ за визначеною Кабміном ціною, так само як і змінити постачальника газу. Тому відмова у наданні номінації обмежує права споживачів послуг теплопостачання.

Тому на переконання суддів Верховного Суду питання взаєморозрахунків по цим угодам є справою єдиного постачальника газу та виробників тепла для потреб населення. А газорозподільні підприємства не мають до цього жодного стосунку.

.   .   .

В такій ситуації мери міст і ТКЕ не можуть бути впевненими, що єдиний їх постачальник, визначений урядом – "Нафтогаз" завтра надасть їм номінацію. В середині листопада в окремих містах України спостерігались великі проблеми з опаленням через позицію постачальника газу для тепловиків.

Тому є всі підстави вважати, що і в цьому опалювальному сезоні маніпуляції з обсягами газу для виробництва тепла для потреб населення продовжаться. А утворення штучних багатомільярдних заборгованостей залишається можливим завдяки залежності оператора ГТС від материнської компанії.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся