Держсекретар США Гілларі Клінтон завершила турне Африкою. Головним завданням поїздки була боротьба із впливом Китаю на Чорному континенті. За останні п'ять років Пекін перетворився на найбільшого торгового партнера і головного постачальника зброї для багатьох країн регіону. Держсекретар США намагалася пояснити африканцям, що отримувати пільгові багатомільярдні кредити від китайців в обмін на доступ до ресурсів не в їх інтересах.
Держсекретар США Гілларі Клінтон завершила турне Африкою. Головним завданням поїздки була боротьба із впливом Китаю на Чорному континенті. За останні п'ять років Пекін перетворився на найбільшого торгового партнера і головного постачальника зброї для багатьох країн регіону. Держсекретар США намагалася пояснити африканцям, що отримувати пільгові багатомільярдні кредити від китайців в обмін на доступ до ресурсів не в їх інтересах, повідомляє "Комерсант".
Дванадцятиденні турне стало для Хілларі Клінтон наймасштабнішою поїздкою по Африці за весь час роботи держсекретарем в адміністрації Барака Обами. Вона відвідала Сенегал, Уганду, Південний Судан, Кенію, Малаві, ПАР, Нігерію, Гану і Бенін. Головна мета стала зрозуміла вже після першого публічного виступу пані Клінтон в університеті сенегальської столиці Дакара. "Дні, коли чужаки приходили в Африку і отримували вигоду, нічого не залишаючи за собою, повинні закінчитися", - сказала держсекретар. Вона розкритикувала країни, які "дають Африці гроші і не піклуються про те, що ці кошти потрапляють в руки авторитарних правителів". Хоча пані Клінтон не назвала жодної держави, було зрозуміло, що мова йде про Китай.
Занепокоєння Хілларі Клінтон з приводу дій Пекіна в Африці зрозуміло: поки Вашингтон був захоплений розширенням НАТО та подіями на Близькому Сході, Пекін зміцнював свої позиції на Чорному континенті. Стратегічне рішення про масштабне проникнення в Африку було прийняте керівництвом КНР на початку 1990-х, коли країна почала імпортувати вуглеводні і стало зрозуміло, що для продовження економічного зростання потрібні мінеральні ресурси. З тих пір Пекін нарощував торгівлю з Африкою, а з 2003 р., коли головою КНР став захоплений Африкою Ху Цзіньтао, Пекін почав справжню експансію на континент.
З 2007 р. Китай став найбільшим торговим партнером Африки, обігнавши США. У 2011 р. товарообіг КНР з 55 країнами континенту перевищив 166 млрд дол., збільшившись в чотири рази порівняно з 2006 р. Крім того, Пекін нарощує інвестиції в Африку та надає країнам континенту багатомільярдні кредити на пільгових умовах.
В обмін китайські держкомпанії отримують підряди на реалізацію великих інфраструктурних проектів. Пекін робить Чорного континенту щедрі подарунки: на липневому китайсько-африканському саміті Ху Цзіньтао оголосив про нову програму безоплатної допомоги країнам регіону у розмірі 20 млрд дол і безкоштовних стипендії в китайських вузах для 18 тис. африканських студентів. Пекін також оплатить програму підготовки для 30 тис. африканських фахівців різного профілю і направить 1,5 тис. китайських лікарів працювати в місцеві лікарні за рахунок бюджету КНР.
Один із секретів успіху Китаю в Африці - абсолютна терпимість до питань прав людини та демократії. У результаті авторитарні правителі начебто суданського президента Омара Башира або глави Зімбабве Роберта Мугабе стають кращими друзями Пекіна. КНР постачає їх зброєю і прикриває в ООН, а в обмін користується привілеями. Наприклад, за деякими даними, в Судані на нафтових родовищах китайської CNPC трудяться китайські ж ув'язнені, а охороняють їх солдати регулярної армії КНР, тимчасово оформлені на роботу в корпоративне приватне охоронне підприємство.
Тим не менш, експансія Китаю починає турбувати багатьох, в тому числі в самій Африці. Проте реальної альтернативи китайським грошам, які дозволяють розвивати інфраструктуру та створювати дешеві робочі місця для місцевих, на континенті поки немає. Не пообіцяла її і Хілларі Клінтон. У всіх країнах, в яких вона побувала під час турне, держсекретар говорила про необхідність захищати демократію і права меншин, але не про якісь нові масштабні інвестиції.
Турне Гілларі Клінтон зіпсувало і без того непрості стосунки з Китаєм. Китайське державне інформагентство "Сіньхуа" обрушилося на держсекретаря за її промову в Дакарі: "Висновки про те, що Китай витягує багатства Африки для себе, далекі від істини. Мета її промови - вбити клин між Китаєм і Африкою".