Журналісти авторитетної китайської газети Southern Weekly оголосили страйк і вийшли на демонстрацію проти цензури з боку влади. Відкритий протест проти цензури з боку однієї із провідних китайських газет став першим подібним виступом за останні 20 років. У КНР газета Southern Weekly має репутацію гострого критика офіційної влади в частині свободи слова.
Журналісти авторитетної китайської газети Southern Weekly оголосили страйк і вийшли на демонстрацію проти цензури з боку влади, повідомляє ВВС. Акція проходить в місті Гуанджоу, столиці провінції Гуандун.
Читайте також: Влада Китаю планує реформувати систему трудових таборів
Співробітники видання пішли на рішучі заходи після того, як новорічне привітання на адресу читачів було переписано куратором з боку влади у вигляді вихваляння Комуністичної партії Китаю.
Штат редакції вже скерував кілька листів з вимогою відправити у відставку начальника відділу пропаганди провінції Гуандун. Офіційно відомство займається наглядом за засобами масової інформації, проте журналісти наводять ряд випадків, коли його співробітники переробляли статті відповідно до лінії партії.
Відкритий протест проти цензури з боку однієї із провідних китайських газет став першим подібним виступом за останні двадцять років. Спостерігачі відзначають, що цей скандал стане серйозним викликом для нового керівника Компартії, голови КНР Сі Цзіньпіня, який заступив на цю посаду наприкінці минулого року.
Читайте також: "Синьхуа" подало заявку на IPO свого сайту
У КНР газета Southern Weekly має репутацію гострого критика офіційної влади в частині свободи слова.
Нагадаємо, в листопаді 2012 р. повідомлялося, що на більшій частині Китаю відключили Google. Компанія Google повідомила, що її пошукова система та інші інтернет-послуги не працюють на великій частині Китаю, в той час як правляча партія обирає нових лідерів. Дані, розміщені на сайті компанії, показували, що послуги Google стали недоступними 8 листопада.
Прес-секретар компанії зазначав, що Google не виявила жодних проблем у своїй мережі, які перешкоджали б її використанню в Китаї. За його словами, це підвищує ймовірність того, що уряд вирішив блокувати послуги Google в політично складний час.
Ще більш широко, ніж Google, в Китаї поширена мережа Baidu, але її результати виключають контент, який уряд вважає неприйнятним.
Читайте також: Китай може стати провідним ринком смартфонів у світі у 2013 р
Компанія Google, яка базується в Маунтін-В'ю, прийняла рішення припинити цензурування результатів пошуків у Китаї у 2010 р. Щоб уникнути порушення законів країни, вона перебазувала свої сервери до Гонконгу, де вимоги цензури не діяли.
Зазначимо, що YouTube, популярний відеосайт компанії Google, заблокований у Китаї із 2009 р.
Додамо також, що наприкінці березні 2012 р. китайська поліція заарештувала шістьох осіб і закрила 16 сайтів за розповсюдження чуток про введення військових підрозділів до Пекіна. Інтернет-активісти обурювалися заходами уряду і закликали боротися із цензурою, виходячи на міжнародні інтернет-портали, такі як Google, Facebook і Twitter.
На думку експертів, хвилю "незаконної інформації" про можливий державний переворот спровокувала раптова відставка впливового политка Бо Сілая, який претендував на один з вищих постів у Комуністичній партії Китаю.
Читайте також: Зростання ВВП Китаю у 2013 р., за різними оцінками, складе 8,2-8,4%
У січні 2012 р. Міжнародна федерація журналістів (IFJ) представила звіт, у якому розповіла про посилення тиску на китайських журналістів і блогерів з боку влади КНР у 2011 р. За даними організації, уряд Китаю влаштував гоніння на ЗМІ, побоюючись повторення сценарію "арабської весни", або "жасминової революції", на території країни.
Згідно зі звітом IFJ, щонайменше 16 працівників преси КНР були звільнені, а низку видань закрито через неугодні владі репортажі. Крім того, в Китаї не припиняються викрадення і вбивства журналістів.
У березні 2012 р. організація "Репортери без кордонів" представила звіт про держави, у яких свободи в Інтернеті зазнають найбільших обмежень. Китай увійшов до списку "ворогів Інтернету" разом із КНДР, Кубою, Бахрейном і Білоруссю.