Влада Кіпру виступила з різкою критикою програми з реструктуризації держборгу Греції, в рамках якої приватні інвестори обміняли грецькі держпапери зі скороченням 53,5% номінальної вартості (PSI). Ця угода згубила економіку Кіпру і змусила республіку звернутися до Євросоюзу за фінансовою підтримкою.
Влада Кіпру виступила з різкою критикою програми з реструктуризації держборгу Греції, в рамках якої приватні інвестори обміняли грецькі держпапери зі скороченням 53,5% номінальної вартості (PSI). Ця угода згубила економіку Кіпру і змусила республіку звернутися до Євросоюзу за фінансовою підтримкою.
Відповідну позицію висловив сьогодні міністр фінансів Кіпру Вассос Шіарлі на прес-конференції в Нікосії, передає Reuters.
Програма участі приватного сектора в реструктуризації боргів Греції, покликана заощадити країні більше 100 млрд євро, була узгоджена в кінці 2011 р. Офіційну пропозицію про обмін паперів було зроблено 24 лютого 2012 р. Банкам, страховим компаніям, пенсійним фондам і роздрібним інвесторам, яким належить близько 206 млрд євро грецького боргу, запропонували замість старих облігацій отримати нові з термінами обігу від 11 до 30 років і середньозваженою ставкою купона 3,65% (ставка наростатиме з початкових 2% до 4,3%).
Програма викликала чимало заперечень: колишній голова Європейського Центробанку (ЄЦБ) Жан-Клод Тріше попереджав, що ця угода може мати неприємні наслідки. Для Кіпру, зокрема, угода обернулася списанням 80% за наявними на балансі держоблігаціями Греції, що, в свою чергу, ускладнило доступ до міжбанківського кредитування і до засобів ЄЦБ, який 26 червня припинив використання державних облігацій Кіпру як забезпечення по кредитах комерційним банкам.
За словами Шіарлі, економіка Кіпру, підтримувана сектором послуг, не мала б зараз настільки серйозні проблеми, якби не програма PSI. "Оскільки наша фінансова система тісно взаємопов'язана з грецької, нам довелося заплатити дуже високу ціну. Банкам Кіпру довелося списати 80-81% (тобто близько 4,2 млрд євро в грошовому вираженні, або 24% щорічного ВВП країни) за наявними на балансі держоблігацій Греції", - пояснив голова Мінфіну Кіпру.
За словами Шіарлі, програма реструктуризації грецьких боргів, покликана заощадити Греції 100 млрд євро, мала враховувати розмір економіки держав єврозони. В цьому випадку найбільші втрати довелося би понести Німеччини (близько 27% всієї суми), в тоді як Кіпр відбувся лише невеликими втратами (0,2%). "Рятуючи Грецію, ми повинні були розділити втрати чесно на принципах європейської солідарності. У цьому випадку наші сукупні втрати склали б 200 млн євро, а не 4,2 млрд євро", - додав Шіарлі.
Афіни вважають угоду з обміну держоблігацій кредиторам приватного сектора вдалою, бо вона дозволить країні отримати необхідні кошти від кредиторів єврозони і Міжнародного валютного фонду і уникнути банкрутства. Обмін держоблігацій також привів у дію виплати по кредитних дефолтних свопах.
План дій, який буде зроблений щодо інвесторів, які відмовилися від обміну, може увійти в історію як перша за останні десятиліття реструктуризація суверенного боргу в Західній Європі.
Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Росія отримала звернення від Кіпру на отримання кредиту обсягом 5 млрд євро. Раніше влада Кіпру звернулася до МВФ з проханням про участь у програмі надання країні екстреної фінансової допомоги у зв'язку з банківською кризою, що вибухнула в країні. Того самого дня, 27 червня ц.р., трохи раніше, Єврогрупа повідомила, що Кіпр отримає фінансову допомогу з коштів Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) або з постійного механізму ESM, який почне функціонувати на початку липня 2012 р., за умови проведення структурних реформ, спрямованих на зміцнення фінансового та банківського секторів. Очікується, що фінансова допомога республіці складе близько 10 млрд євро. Тоді ж найбільший банк Кіпру Bank of Cyprus звернувся до влади за екстреною фінансовою підтримкою у розмірі 500 млн євро. Кошти необхідні, щоб виконати вимоги регуляторів до рівня достатності капіталу до 30 червня 2012 р.
Нагадаємо, 25 червня ц.р. влада Кіпру звернулися до партнерів по єврозоні із закликом надати фінансову допомогу. Республіка Кіпр стала п'ятою країною єврозони, що звернулася за фінансовою підтримкою до європейської влади.