ru ua

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі З першого квітня через нерестовий період введена заборона на вилов риби

З першого квітня в Україні через нерестовий період заборонили промислове та любительське рибальство, змагання з рибальства, проведення підводного полювання, пересування плавучих засобів. Любителям дозволили ловити рибу тільки за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега в межах населеного пункту в дозволених місцях.

Цієї весни вперше в період нересту за річками доглядає рибний патруль, який тільки влітку минулого року замінив Рибінспекцію. У Держрибагентстві повідомили, що з початку роботи Київського рибоохоронного патруля провели більше 500 рибоохоронних рейдів, під час яких виявили понад 650 порушень правил рибальства. При цьому сума збитків, завданих рибному господарству, становить більше одного мільйона гривень. Напередодні нересту рибоохоронний патруль Київщини посилив патрулювання водойм.

РБК-Україна відправився з київським рибпатрулем  перевірити, як "свіжа кров" бореться з браконьєрами. 

Оперативник і юрист на посту

База Київського рибоохоронного патруля №2 знаходиться одразу біля с. Корчувате під Києвом на території Галерної затоки. Вже на місці Андрій Вальдман виймає зі службового автомобіля речі, залишаючи в багажнику Кодекс про адміністративні правопорушення. Ще рік тому основним документом в його роботі був Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси. Після 11 років роботи в карному розшуку і начальником райвідділу поліції зараз він керує відділом Київського рибоохоронного патруля №2.

- Система досить корумпована, - пояснює він причини звільнення з поліції. - Система, в якій розкриття злочину на задньому плані, мені не підходить.

Вступ в "ряди" рибного патруля для Андрія дався нелегко. Він зізнається, що двічі складав іспити, вивчав галузеве законодавство і нормативну базу, проходив фізпідготовку, співбесіду та психологічне тестування.

Але навички роботи в карному розшуку тут допомагають.

- Це - процес спілкування з рибалками або порушниками. Існують методи вербального або невербального вислуховування. Дивишся і розумієш - бреше людина, нервує або навпаки, розташований до тебе позитивно, - пояснює він, уточнюючи, що діяти тут потрібно м'якше. - Спілкування з правопорушником – це не кримінальний розшук. Ми працюємо в основному з адміністративними правопорушеннями. Тут не можна як із злочинцем - відразу в кайданки і на асфальт.

Трохи пізніше прибуває його напарник – головний держінспектор Андрій Смирнов. Цієї ночі він допомагатиме патрулювати частину Дніпра - територію Канівського водосховища. Напарник теж в системі людина нова. До набору в рибоохоронний патруль був юристом по цивільним та адміністративним справам, а до цього – підприємцем. В патруль пішов, тому що любить природу.

- Довелося отримати знання з іхтіофауни, видів риб. Нас навчали три місяці, - каже він.

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

Фото: У рибному патрулі зараз працюють колишній оперативник і юрист

Патрулювати вночі на воді у квітні досить прохолодно. Тому начальник Андрій попередив, що потрібно з собою взяти теплий одяг. Переодягнутися можна в центральній кімнаті з саморобною буржуйкою, труба якої вмонтована в дах. Час від часу заходить охоронець Борислав в домашньому одязі і гумових тапках. Відразу видно, що господар тут він, і не тільки тому, що сторож, а тому що місцевий.

- Тут немає браконьєрів, - запевняє він, затягуючись цигаркою, стоячи на ганку. - Браконьєри починаються від Бортницької станції аерації. Тут немає сенсу ловити браконьєрів. Тут риби немає. Раніше була, але вибили всю нахер. І бракуши вибивають, і люди виловили. А основне - тому що угробили нерестовище. Це почалося, як бардак почався, коли Україна відокремилася.

Охороняє він базу другий рік. По суті, він свідок перетворення рибного патруля з рибної інспекції, яка існувала ще в минулому році.

- Грошей не виділяли, запчастин не було, рухомий склад розвалювався на очах. На голому ентузіазмі трималися, можна так сказати, - говорить він.

Зараз же, за його словами, з новою технічною базою нові патрульні навчаться працювати.

- Стараються хлопці - це без пі...жа - просто пояснює він. - Сюди хлопці хоч і прийшли, не розуміють в цьому нічого... Є навіть деякі не розуміють, де яка риба, але вони хочуть працювати. Більшість прийшла, тому що вони ненавидять браконьєрів. Вони їх на дух не переносять.

Перед самим виїздом Андрій Вальдман розкриває таємницю нічного рейду, адже по телефону він повідомляв тільки, що вирушатимемо з бази в Корчуватому.

- Це дещо віддалена точка. Тобто, вийти в цю точку, попрацювати там не шляхом патрулювання, а шляхом спостереження. Вночі дуже добре чути звук мотора, весел, - говорить він.

Штиль в полюванні за порушниками

У пришвартований новенький катер завантажуємся, коли починає заходити сонце.

- Український виробник. Полегшений. Нічого зайвого, - описує своє "дітище" Андрій Вальдман. - Довжина п'ять метрів. Хороші маневрені якості.

В носовій частині - глечик для сіток, який виглядає як велике пластмасове квадратне відро, і весло. В "бардачку" сигнальні ракети і пістолет, зверху на ньому - бінокль і папка з документами, у тому числі і з бланками протоколів для порушників.

Андрій Вальдман вручає рятувальний жилет військової розмальовки - не тільки для безпеки, але і так буде тепліше. Хоча власний і свого напарника жилети Андрій не бере. На борт потрапляють "не рибоохоронні" атрибути, без яких у рейді важко, - термос з чаєм, бутерброди та випічка.

"За кермом" - начальник Андрій Вальдман. Поруч на другому кріслі – інспектор в камуфляжі. Моє місце - на суцільному довгому кріслі позаду них, де можуть розміститися ще два члени екіпажу.

- Зараз ми вийдемо на фарватер, підемо вниз за течією з заходами в затоки, подивимося, поки ще світло. Йдемо в бік Українки. Українка, Трипілля - наша кінцева мета – розкриває маршрут капітан. - Поки туди дійдемо, вже буде темно, виберемо місце для засідки у місцях ймовірної появи (порушників, – ред.). І чекатимемо.

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

Фото: З першого квітня після введення заборони на вилов риби рибоохоронний патруль Київської області посилив патрулювання водойм

У Дніпро відходимо, залишаючи за собою рибалок з вудками, які "окупували" Галерну затока. Виявляється, що рибалити тут заборонено, але на це вже всі дивляться крізь пальці. Ця територія колишнього риборозплідника, але зараз він не функціонує. Патрульні реагують тільки в разі грубих порушень – при вилові на кілька вудок або ж сітками.

- У людей очі ставали квадратні, - посміхаючись, переказує капітан Андрій реакцію місцевих, коли спочатку пробував робити їм зауваження.

Під час внутрішньовідомчого опитування він вказував, що потрібно офіційно дозволити тут ловити рибу. Крім того, пропонував і інші зміни – наприклад, збільшити дозволену межу загальної ваги вилову з 3 кг до 5 кг.

Як тільки виходимо на Дніпро, Андрій Смирнов відразу піднімається зі свого місця і з біноклем, розглядає берега. В першу чергу, звертає увагу на човни, на яких у цей період також заборонено перебувати на водоймі. Капітан веде катер і також оглядається по сторонам.

- Прямо по курсу - піднімає тривогу на борту Андрій Вальдман.

- Баржа, - заспокоює напарник з біноклем.

Андрій Вальдман розповідає, що за оперативною інформацією біля Трипілля вночі можливий вихід браконьєрів на човнах із сітками. Хоча сам Андрій каже, що довіряти на 100% таким повідомленням не можна.

Маршрут досить довгий – без урахування всіх поворотів і об'їздів островів, тільки безпосередньо напряму доведеться проплисти більше 30 км. В Держрибагенстві на паливно-мастильних матеріалах в цьому році вирішили не економити. На всі теруправління виділили понад 27 млн грн, хоча в 2016 р. було 3 млн грн. За розрахунками відомства, один човен використовує 30 л\год пального, а теруправління, які покривали всю область, іноді отримували по 100 л в місяць. А це всього на 3 години роботи на воді.

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

Іноді начальник підказує напарникові, куди подивитися в бінокль. Через шум великого мотора почути підказки майже нереально. Діалоги можна почути хіба що при зменшенні обертів.

- Зараз сипляться? - перепитує капітан по телефону інформатора Олега, який сам подзвонив. - Я зрозумів.

"Сипляться" на професійному жаргоні означає ставити рибальські сітки. Виявилося, що десь по нашому маршруту нібито хтось вирішив зловити рибу у великих обсягах.

Зараз за вчинення браконьєрського вилову риби сітками, колючими знаряддями, електрострумом, вибухівкою передбачений штраф від 340 до 680 грн, для посадових осіб – від 510 до 850 грн. Якщо обсяги незаконно виловленої риби великі, то можуть покарати аж до позбавлення волі строком до 3 років. Крім того, за кожну незаконно виловлену рибу нараховується розмір заподіяної шкоди (лящ - 170 грн., щука - 340 грн., сом - 425 грн., судак - 510 грн).

Незважаючи на початок нересту і заборону на вилов риби, обидва Андрія вже встигли виявити порушників з перших днів.

– Електровудку взяли, – каже Вальдман. – Правда, збитків небагато, але сам факт електровудок – це дуже хороший результат. Електровудочники – самі бридкі правопорушники. Взяли не просто електровудку, а "паяльник". Він випалює все у воді без розбору.

За рік з гаком роботи в рибному патрулі Андрій Вальдман вивчив деякі хитрощі незаконних рибалок. Наприклад, так званий метод перевертання разом із човном: браконьєр із сітками і рибою, побачивши патруль, просто перевертається разом з човном, топлячи улов і сітки. В результаті порушник стає мокрим, але по суті за законом, "виходить сухим з води".

При цьому дії самих патрульних у щоденній роботі – теж не "топорні".

– На березі спостерігати під виглядом простого рибака, – розкриває одну з хитрощів Андрій Вальдман, – а з мобільного коригувати дії своїх колег на воді.

Сутінки дуже швидко змінює темрява. Бінокль, з допомогою якого можна наблизити картинку на декілька сотень метрів, вже не допомагає. Зараз головний прилад – тепловізор.

Вперше в рейд Андрій Вальдман взяв відеореєстратор, якими оснастили рибоохоронний патруль на Київщині з 4 квітня. Пристрій фотографує і проводить аудіо - і відеозапис сім годин поспіль. Знімати можна навіть вночі, і використовувати його як рацію, підключати GPS або 3G.

Через відсутність практики начальник знає поки що як користуватися камерою згідно інструкції. Вона допоможе, зокрема, фіксувати пропозиції "вирішити питання" від порушників, яких капітан достатньо наслухався за рік роботи.

– Нехай вони вже пропонують на камеру, - говорить він. - Я завжди пропоную повторити ще раз пропозицію і вмикаю демонстративно диктофон: "Ще раз я вас слухаю, хочу зрозуміти, що ви мені пропонуєте". І вже ніхто нічого не пропонує.

Капітан розповідає, як його хотіли підкупити – на суходолі, за відсутності документів на торгівлю рибою, коли патруль хотів скласти протокол.

- Одні намагалися кинути в кульок тисячу гривень, він на підлозі стояв, так я його ногою пхнув, гроші впали, а я сказав: "Ви щось загубили".

- Мені 10 тисяч пропонували. За "кримінал", - вклинюється в діалог напарник Андрій. - Збитки склали там більше 10 тисяч. Вони рибу сітками ловили.

Погода на перший погляд, сприяє ефективному патрулюванню - на водоймі майже штиль, а яскравий місяць підсвічує місцевість.

- Погода не є перешкодою для нас. Порушник, коли йде на воду, теж усвідомлює, що не дуже хочеться виходити під час дощу, - каже він. - Існують такі перешкоди, як шторми. Тут ми нікуди не дінемося. Порушник вирішує - хоче ризикнути чи ні, а ми державні службовці. Крім бажання у нас є посадові інструкції.

Цим браконьєри можуть користуватися, визнає капітан, але навіть в цих умовах їм також нелегко.

- Шторм змиває сітки, потім він їх не знаходить, - пояснює він.

Біля берегів Українки по одному з поворотів на березі помічаємо фургон. Залишається тільки спостерігати за ними. Білий колір машини помітний навіть за кущами - свою справу робить і місячне сяйво. Але він однаково "пеленгує" як порушників, так і патрульних. У тепловізори на сірому фоні видно тільки рух кількох червоних плям, які ходять навколо автобуса з відкритими дверима. Кілька разів хтось із них світить ліхтарем в нашу сторону.

- Човен качають, - говорить пошепки капітан, почувши скрегіт, і тут же додає: - Це ми скрипим?

Більш імовірна все ж остання версія. Тому продовжуємо чекати, а час вирішуємо згаяти перекусом з чаєм і булками. Відразу після цього інспектор Андрій каже, що варто відходити.

- Швидше за все, вони не вийдуть вже. Вони нас спалили, - каже інспектор Андрій.

На Великдень з рибою

До місця засідки добираємося вже після опівночі. Доводиться йти з невеликою швидкістю, щоб не "попалиться" і тут. Це - невеликий острівець відразу біля берега. Недалеко від нашого пришвартованого катеру кілька перевірених для лову риби місць. Біля дамби - сом, щука, судак, окунь, плотва, лящ, а біля сусіднього острівця – щука і окунь.

Прибувши на місце, починаємо чекати. Тепер навіть сучасна техніка не дасть сигнал про вихід на річку браконьєрів. Єдиний пеленгатор - добрий слух. Причому натренований. Адже стоїмо недалеко від міста, по якому проходить не тільки залізничне сполучення, але і траса. На слух любителю дуже важко відрізнити звук мотора човна від машини, а тим більше мотоцикла.

- Звук відрізняється, - намагається пояснити спочатку інспектор Андрій. - Якщо буде - сам почуєш. У човна він дзвінкіший.

Так фільтрувати дзвінкий звук від глухого доводиться протягом усієї ночі.

Перші кілька годин минають швидко. Але побувавши на такому несподіваному холоді, ближче до ранку час сповільнюється. З'являються думки про безглуздість всієї цієї "операції" - просто сидіти, чекати невідомо чого і невідомо кого, який повинен з'явиться невідомо коли і невідомо звідки. І це якщо взагалі хтось з'явиться. До цього можна ще додати і таку делікатну проблему, як сходити в звичайний, у звичному розумінні цього слова, туалет. До цих нових умов потрібно пристосовуватися.

Два Андрія знаходять кращий спосіб скоротити час - подрімати. По черзі сідають на капітанське крісло і укладаються на заднє довге сидіння. Світати починає так само швидко, як і сутеніло. Незважаючи на просиджену всю ніч, звуку, схожого на мотор, ми не почули.

- Не буде сьогодні нічого? - запитую у капітана, налаштовуючись вже повертатися на базу.

- Не факт. Ще не факт, - серйозно каже він, а потім згадує, що цієї ночі приснився сон, ніби він зловив браконьєра.

Капітан починає набирати швидкість, прямуючи до протилежних берегів, де вчора ввечері помітили мікроавтобус.

- Наше завдання - влетіти в плавні та не дати їм опам'ятатися, - кричить крізь гул мотора він.

У плавні буквально влітаємо, але нікого так і не знаходимо.

- Бус так і стоїть. Якщо є хтось, то тут на карася сидять, - розчаровано каже Андрій Смирнов і пропонує піти в інше місце.

Прочісування плавнів і острівців результату так і не дають.

- Стерильно, твою мать, - розчаровано кричить Андрій Вальдман. - У мене двояке відчуття - або ми нездари, або дійсно професіонали.

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

Фото: Рибпатруль в пошуках браконьєрських сіток

На іншому березі – гирло річки Стугна, яка впадає у Дніпро між Плютами та Українкою. Заходимо туди вже без "швидкісного" пафосу, спокійно прочісуючи територію і повільно піднімаючись за течією.

На берегах - людей практично немає. На одному з поворотів помічаємо двох чоловіків, що сидять на березі на понтоні. Побачивши нас, вони повільно піднімаються і йдуть у власний двір. Не дійшовши до берега, помічаємо на воді квадратні поплавці – тут рибальська сітка.

Андрій Смирнов з допомогою весла витягає її з води. Після цього капітан ножем відрізає гумку, до якої сітка прив'язана. Відрізану сітку вони складають у квадратний пластмасовий глечик.

Відразу помічаємо ще кілька сіток. Процедура повторюється.

- Взагалі знахабніли. Через кожні два метри, - обурюється інспектор Андрій.

- Тисяч так на чотири збитків завдали їм, - каже мені капітан і пояснює, що кожна така сітка мало не по тисячу гривень коштує. Оскільки вона безгосподарна, то ці власники вже їх не отримають.

Разом з сітками на борт потрапляє риба, яку рибалки не встигли витягти. В основному - карась.

- Випускати її не можна, - сумно каже Андрій Вальдман, мовляв, риба вже мертва.

altaltaltaltalt

Ледь відійшовши від берега, помічаємо чоловіка на гумовому човні. Транспорт схожий на катамаран.

- Човен - прямо! Тримаймося! - говорить капітан, різко газує.

На півдорозі до чоловіка на човні Андрій знову попереджає триматися, але на секунду втрачаю пильність і "лечу" головою в "бардачок", розбиваючи ніс.

Поки шукаю серветки, щоб зупинити кровотечу, патрульні перевіряють чоловіка на човні. Без всякого опору він показує ємність свого борту - тільки одна вудка. Незважаючи на формальне порушення - перебування на водоймі на човні - залишаємо його, рухаючись далі.

- Він шкоди не заподіє, - пояснює капітан.

Виходимо на частину річки, що нагадує ставок. Повертаючи з вузької частини річки в широку, помічаємо місцевого жителя на гумовому човні біля берега. Різко набравши швидкість, ми підходимо до нього, при цьому капітан каже: "Наш клієнт".

- Київський рибоохоронний патруль. Підготуйте судно до огляду, будь ласка, - командує Андрій Вальдман. - Заборонені знаряддя лову?

Чоловік спокійно показує на сітку у його човні.

- Будь ласка, до берега, - знову командує Вальдман і просить партнера. - Андрюша, на абордаж.

Капітан бере в руки відеореєстратор і знімає чоловіка. Попереджає про це, мовляв, не треба нічого "скидати".

У цей момент на пляжі стоїть машина, а за кущами двоє чоловіків похапцем щось збирають. Виходячи на берег, бачимо, що на тому місці - скручені кілька сіток, а в мішку - кілька риб.

- До Великодня ви так ниху... ой, до Великодня ви так нічого підготувалися, - бадьоро каже інспектор Андрій, оглянувши все навколо.

Один з двох - місцевий житель Назім. Розмова з ним патрульним дається непросто. Кожне своє прохання їм доводиться повторювати двічі. Іноді з "погрозами" викликати патрульних. Під час цього "допиту" виявляється, що машина на пляжі - Назима. У багажнику знаходимо мокру сітку в клейонці.

- Я приїхав відпочивати, - каже Назім під час "допиту" і заперечує, що це його сітки, мовляв, їх власники, його друзі, які виїхали незадовго до цього.

Перший затриманий – Роман – свою провину не заперечує.

- Будь ласка, сітка моя. Питань немає, - каже він, прикурюючи цигарку. - Що мені відмовлятися?

Третій чоловік, який постійно разом з Назімом про щось шепочеться, відмовляється показувати документи.

- А що в Україні не дозволено виходити без документів? У нас що, комендантська година або особливе положення? - обурюється він.

Патрульні починають складати протокол про порушення. Капітан - на Романа, а помічник - на Назима.

- Ручка здохла, - підійшов до мене Андрій Вальдман і тихо просить позичити мою ручку, щоб скласти протокол.

На все про все пішло більше години. Капітан зважує мертву рибу, яку ми "зловили" на березі, перед цим буквально вириваючи її з сіток. Напівмеханічні ваги показують 990 г карася, 375 г коропа і 525 г ляща.

Повертаючись на базу, вже на Стугні помічаємо і зрізаємо кілька "соплів" – сітки, прив'язані до понтона.

Вийшовши в Дніпро, по дорозі назад, капітан вирішує ще прочесати кілька місць. Біля одного острова помічаємо чоловіка, який ловить на вудку в човні.

- По-перше, у вас два гачка - це вже порушення. Човен - друге порушення. Острови - третє порушення, - каже капітан чоловікові. - Тут не можна взагалі ловити. Я сподіваюся, ви мене почули.

Прямуємо на базу на повному ходу. Попереду ще бюрократична тяганина – патрульні будуть складати акт безгосподарного майна з описом довжини сітки, її висоти, розміру вічка.

як київський рибний патруль ловить браконьєрів на Дніпрі

Фото: "Улов" рибпатруля після нічного рейду

Безгосподарні сітки, які ми зібрали на водоймі, передадуть на склад, а потім знищать.

- Сітки, які ми вилучили у правопорушників, також будуть передані на склад до рішення суду, - каже Андрій Вальдман вже на пірсі на базі сонним голосом. - Ми повинні складати акт безгосподарного майна при його вилученні. Але погодні умови не завжди дозволяють це зробити. Тому складаємо вже по заходу на причал.

Після бюрократії потрібно буде готуватися до чергового "походу" - цієї ж ночі він патрулюватиме на березі машиною.