КДБ і ФСБ: чому в Білорусі арештовують українців

Випадки із затриманням українців у Білорусі почастішали. В Києві вже не приховують обурення такими діями білоруської сторони.

Останнім часом почастішали випадки затримання українців спецслужбами Білорусі. Тільки за останні кілька місяців був затриманий український журналіст, син військовослужбовця і сьогодні – керівник підприємства. А минулого тижня українці були обурені тим фактом, що Білорусь проголосувала проти резолюції ООН, яка говорить про грубі порушення прав людини в Криму. Чому так відбувається і чого очікувати у відносинах двох країн – розбиралося РБК-Україна.

17 листопада стало відомо про затримання білоруською владою журналіста "Українського радіо" Павла Шаройка. Затриманий працював власним кореспондентом цього медіа в Білорусі. У МЗС України заявили, що вживають заходів для захисту прав затриманого українця, проте відмовилися коментувати обставини цієї справи. У дипломатичному відомстві лише повідомили, що посольство України в Мінську вже направило ноту білоруському МЗС.

Трохи більше інформації повідомив голова Національної громадської телерадіокомпанії України Зураб Аласанія, за словами якого, журналісту пред'явили звинувачення у "шпигунстві". "Від офіційних відповідей на наш запит посольство Білорусі поки що ухиляється. За нашою неофіційною інформацією в Білорусі, йому висунуто стандартні для іноземних кореспондентів звинувачення у "шпигунстві", – повідомив Аласанія.

Відомо, що журналіст близько двох тижнів не виходив на зв'язок, поки не з'явилася інформація про його затримання. Пізніше з посиланням на дружину журналіста повідомлялося, що Шаройко заарештували 25 жовтня в Мінську, перед цим силовики провели обшуки в будинку журналіста, і побачитися дружині з ним не дозволяють.

У понеділок 20 листопада з'явилися нові подробиці у справі Шаройка. Білоруські ЗМІ з посиланням на Комітет державної безпеки Білорусі повідомили, що затриманий український журналіст "створив агентурну мережу з числа громадян Білорусі, які за винагороду збирали для нього інформацію розвідувального характеру".

КДБ Білорусі стверджує, що Шаройко зізнався, що є співробітником кадрового апарату розвідки і насправді є полковником, який працює під прикриттям. КДБ закидають йому збір відомостей розвідувального характеру у військово-політичній сфері, що несе шкоду національним інтересам Білорусі. Щодо українського журналіста порушено кримінальну справу за статтею 358 КК Білорусі (шпигунство) і прийнято рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

Більш того, за інформацією білоруських ЗМІ, нібито Шаройко назвав своїм координатором першого секретаря посольства України в Білорусі Ігоря Скворцова, який нібито є співробітником Головного управління розвідки Міноборони України. Не довго думаючи, білоруська сторона оголосила Скворцова персоною нон-грата в Білорусі.

Посол України в Білорусі Ігор Кізім вже заявив у коментарі "Радіо Свобода" про абсурдність ситуації, однак визнав, що не міг не виконати рішення білоруської сторони про оголошення Скворцова персоною нон-грата. "Коли я перебував у приміщенні МЗС Білорусі, то мені дали ноту про оголошення Ігоря Скворцова персоною нон-грата. Я відповів, що не буду суперечити, не можу не виконати, і протягом певного періоду Ігор Скворцов поїхав", - розповів український посол.

У відповідь на звинувачення КДБ Білорусі, головне розвідуправління Міноборони України в понеділок оприлюднило заяву, в якій спростувало інформацію білоруської спецслужби. "Павло Шаройко дійсно проходив службу в ГУР Міноборони на посаді начальника прес-служби. У 2009 році він був звільнений за станом здоров'я. Після звільнення Шаройко працював за раніше набутою спеціальністю – журналістом українських ЗМІ, в тому числі кореспондентом на території Білорусі", - йдеться в заяві ГУР Міноборони. При цьому у військовій розвідці розцінюють затримання українця як "провокаційні" дії.

Крім того, у понеділок стало відомо про затримання білоруськими спецслужбами ще одного українця - керівника підприємства ПАТ "Завод обважнювачів" (Донецька область) Олександра Скиби. Міністерство закордонних справ України вже направило ноту протесту МЗС Білорусі щодо його затримання, проте ніяких інших подробиць не повідомляє. "Ми поки не коментуємо ситуацію із затриманням в Білорусі", - повідомили РБК-Україна в дипломатичному відомстві.

Випадки із затриманням українців у Білорусі почастішали. Нагадаємо, влітку сталася ще одна історія із зникненням на білоруській території українця Павла Гриба, який пізніше дивним чином опинився у слідчому ізоляторі РФ в Краснодарі. 19-річний Павло Гриб - син члена громадської ради Держприкордонслужби Ігоря Гриба. Батько затриманого стверджує, що ФСБ виманила Павла в Гомель під виглядом зустрічі з дівчиною і провела затримання. В тій ситуації Україна теж направила Білорусі кілька нот через зникнення свого громадянина, однак білоруський МЗС їх ігнорує.

У Києві вже не приховують обурення такими діями білоруської сторони. Віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко днями заявив, що затримання в Мінську українського журналіста Шаройка свідчить про лицемірність заяв білоруського керівництва про дружбу з українським народом. "Чого варті запевнення Лукашенко в дружбі з українським народом, коли в Білорусі регулярно зникають наші громадяни?! Спочатку Гриб, тепер - власкор "Українського радіо" Шаройко. Такі дії порушують всі угоди і роблять лицемірними заяви про дружбу. Там Путін зовсім все вирішує?", - написав Кириленко у своєму твіттері.

А депутат Верховної Ради, представник фракції "Народний фронт" Дмитро Тимчук, коментуючи затримання українського журналіста, назвав "заразним" тісне спілкування КДБ Білорусі з ФСБ РФ. "У минуліі часи в СРСР кореспонденти радянських ЗМІ за кордоном, дійсно, поголовно були офіцерами КДБ або ГРУ. Але навіть в СРСР не здогадувалися посилати працювати під журналістським прикриттям шпигунів, які раніше публічно "світилися" як офіцери спецслужб. Павло Шаройко, військовий журналіст за освітою, дійсно, багато років тому був керівником прес-служби ГУР МО України. Ключове слово тут – "прес-служба". Тобто він виступав на брифінгах і прес-конференціях як офіційний представник ГУР МО, давав коментарі, займався акредитацією журналістів, працював зі ЗМІ. Був більш ніж публічний саме як офіційний представник ГУРа. Потім звільнився, пішов у "громадянську" журналістику (для наших військових журналістів, до речі, звична справа)", - написав Тимчук на своїй сторінці в Фейсбук в понеділок.

Він висловив упевненість, що спецслужби Білорусі активно підключилися до російськіх спроб дискредитації України, як "агресивної держави", під керівництвом ФСБ. "І, знаючи білоруські реалії, неможливо повірити в те, що це якась своя гра КДБ РБ, яка здійснюється не за вказівкою вищого керівництва країни", - припустив депутат.

У той же час, депутат від БПП Ірина Фриз впевнена, що Росія намагається дискредитувати Україну в очах її сусідів. "Ситуація з Угорщиною і Румунією навколо закону про освіту, ситуація з Польщею і Білоруссю - все це ланки одного ланцюга. Росія використовує всі свої можливості для дестабілізації відносин України з сусідами", - сказала депутат в коментарі РБК-Україна. За її словами, РФ несе втрати в 55 млрд доларів від політики санкцій, тому і вдається до інших механізмів, в тому числі для дискредитації України в очах країн-сусідів. Фріз висловила впевненість, що всі ці проблеми в стосунках України з сусідніми країнами, які виникли останнім часом, - це не випадковість.

Так чи інакше, але, не дивлячись на заяви про дружбу і мир Олександра Лукашенка під час останніх візитів в Україну навесні і влітку поточного року, дії білоруської сторони свідчать про зворотне. Масла у вогонь підливає і те, що Білорусь проголосувала проти останньої резолюції ООН щодо Криму, ухваленої 14 листопада.

У резолюції "Стан прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі" йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій території. У Києві такими діями Мінська обурилися. Перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко зазначила, що голосування білоруської делегації в ООН проти резолюції йде врозріз із заявами про нейтральність. У МЗС Білорусі у відповідь на обурення українських політиків заявили, що питання про процедуру розгляду тематики прав людини в ООН не має жодного відношення до теми територіальної цілісності України.