Мапа та територія: яким депутати бачать життя на окупованому Донбасі

Доля документу

Законопроект про тимчасово окуповані території (№5393) з'явився у Раді ще рік тому - у грудні 2015 року. Та у липні минулого року автор проекту віце-спікер Оксана Сироїд відкликала його та разом з фракцією "Самопоміч" і окремими депутатами з "Народного фронту" та "Батьківщини" внесла доопрацьований документ - 5393-д. Різниця між першим та другим варіантами була у трьох додаткових розділах - щодо політики відносно територій після їх звільнення, щодо відновлення органів державної влади після деокупації та політики відносно осіб, які співпрацювали з окупаційною владою чи були такою.

Про цей документ у Раді згадали після початку економічної блокади ОРДЛО ветеранами АТО та рядом народних обранців, серед яких є представники "Самопомочі" Єгор Соболєв та Семен Семенченко. Поки вони перекривали залізничні шляхи, парламентські фракції "Самопомочі" та "Батьківщини" об'єднали  зусилля для роботи над цим документом. Минулого сесійного тижня парламентський комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, головою якого є Сергій Власенко ( "Батьківщина"), заслухав звіт робочої групи, по законопроекту. Її завданням було згладити гострі кути та напрацювати компромісний варіант, який би отримав підтримку депутатів. До робочої групи, зокрема, увійшли віце-спікер Оксана Сироїд, представники "Самопомочі" Олег Березюк, Любомир Зубач; "Батьківщини"  - Альона Шкрум та Олексій Рябчин; "Народного фронту" - Олена Бойко. Делегували своїх представників також державні установи та громадські організації.

РБК-Україна отримало фінальну версію законопроекту. Перш за все, члени робочої групи дають визначення терміну  "тимчасово окупована територія України" та коли така окупація відбулася. "Тимчасово окупована територія України - це територія України, захоплена Збройними Силами Російської Федерації та/або незаконними воєнізованими чи збройними формуваннями, створеними, фінансованими чи контрольованими Російською Федерацією, та фактично контрольована Російською Федерацією за допомогою органів окупаційної адміністрації", - йдеться у ст.2 проекту закону.

Майбутнє окупованих територій

Депутати пропонують зафіксувати на законодавчому рівні дві дати окупації  українських територій - тимчасова окупація Криму розпочалася 20 лютого 2014 року, а окупація окремих районів Донецької та Луганської областей - 7 квітня того ж року. Разом з тим, визначається, що тимчасово окупована територія залишається "невід'ємною частиною території України", проте до її закінчення відповідальність України за захист права на життя, здоров'я та збереження майна "є обмеженою". Відповідальність за відшкодування матеріальної та моральної шкоди фізичним і юридичним особам пропонується повністю покласти на РФ, як на державу-окупанта.

На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) забороняється проведення будь-яких виборів та референдумів, проте, дозволяється, аби громадяни України приймали участь у загальнодержавних виборах чи референдумах за умови, що вони голосуватимуть на території, підконтрольній українській владі.

На строк тимчасової окупації пропонується, щоб до кордону тимчасово окупованої території застосовувався режим державного і митного кордону, а перетин кордону ТОТ здійснювався через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Іноземці можуть в'їжджати на ТОТ тільки з дозволу Служби безпеки України, у той час як в'їзд громадянам Росії взагалі забороняється.

Встановлені обмеження і щодо перетину кордону ТОТ транспортними засобами. Так, пропонується заборонити повітряне (пасажирське) сполучення, залізничне сполучення, переміщення морських та річкових суден, вантажних автомобілів, за виключенням, коли такі автомобілі перевозять вантажі гуманітарної допомоги, особисті речі громадян у ручній поклажі, продукти харчування та непродовольчі товари у якості гуманітарної допомоги.

У цій же статті - 13 - "прихована" заборона ввезення вугілля на територію, підконтрольну українській владі. Проте, автори проекту заявляють про готовність піти на поступку  і встановити піврічний перехідний період, протягом якого за порядком, визначеним урядом, антрацитне вугілля з окупованого Донбасу можливо буде ввозити на територію, яка контролюється українською владою. "З одного боку, ми всі розуміємо, що це питання треба вирішувати. Три роки воно не вирішувалося, тому ми повинні прописати, що залізничне сполучення має бути заборонене з окупованими територіями. Разом з тим, на превеликий жаль, через бездіяльність влади за ці роки не було встановлено альтернативне забезпечення енергоресурсами України, і тому, якщо ми сьогодні це просто перервемо, будуть питання, що це може зашкодити Україні",  - пояснює голова робочої групи Любомир Зубач.

Також пропонується заборонити торгівлю товарами  з окупованими територіями, зокрема військового призначення або подвійного використання, окрім товарів гуманітарного характеру, продуктів харчування тощо. Проте, перш, ніж заборона вступить у силу, автори так само пропонують встановити шестимісячний перехідний період.

Цей законопроект дійсно є компромісним. Так, з його тексту прибрали ті самі три розділи, які були доопрацьовані у липні минулого року. У статтях, що не потрапили до кінцевого варіанту, пропонувалося введення після деокупації не менше, ніж на рік режиму воєнного стану на територіях ОРДЛО. Пропонувалося, що вибори президента, місцевих та народних депутатів можна було проводити не раніше, ніж через шість років після реорганізації військових адміністрацій на деокупованих територіях у місцеві держадміністрації.

У попередній редакції автори проекту також наполягали на необхідності заборонити поставки води та електроенергії на ТОТ, проте, за наполяганням Управління верховного комісара ООН у справах біженців, було досягнуто згоди, що постачання таких ресурсів має здійснюватися в обсязі та порядку, визначеному Кабміном. Більше того, депутати розуміють, що якщо відрізати окуповані території від електроенергії та води, то такі дії зашкодять не тільки населенню, яке там проживає, а й мешканцям територій, підконтрольних українській владі, зокрема, Маріуполя. "Маріуполь повністю залежний від постачання електроенергії і води через окуповані території. І якщо ми перестаємо постачати на окуповані території (воду і електроенергію, - ред.), то місто буде знекровлене", - пояснює РБК-Україна народний депутат Альона Шкрум.

Парламентські альтернативи

У "Самопомочі" і "Батьківщині" розуміють, що голосів за схвалення законопроекту немає. І це продемонструвало останнє засідання комітету,  де у середу, 22 лютого, за включення законопроекту до порядку денного проголосувало лише 3 із 17 депутатів: Олег Березюк і Любомир Зубач ("Самопоміч") та Сергій Власенко ("Батьківщина").

Разом з тим, голова профільного комітету Сергій Власенко запевнив РБК-Україна, що навіть якщо законопроект не змогли включити до розгляду на комітеті, це не означає, що його взагалі не розглядатимуть. "Автори існуючого законопроекту роблять багато кроків на зустріч. Вони зняли вже низку контраверсійних питань і блоків свого законопроекту. Я не готовий сказати, що вони зняли все, що там може бути, але вони роблять великі кроки вперед для того, щоб отримати підтримку у парламенті", - заявив Власенко 27 лютого.

Про те, що опозиція більше піариться на проблемі окупованих територій, ніж пропонує вирішення проблеми, впевнені у БПП. "І Грузія, і країни Югославії показували неодноразово, що у питаннях критичної інфраструктури, у питаннях енергозабезпечення одного чи іншого регіону, навіть коли йде війна чи бойові дії, завжди знаходився компроміс. Ми (БПП, - ред.) і вони ("Самопоміч", - ред.) прекрасно розуміємо, що водою забезпечується Маріуполь і дуже багато інших міст з окупованої території, що вугілля необхідне для роботи наших металургійних підприємств, завдяки яким ми потім отримуємо валютну виручку державі через реалізацію металу. Якщо на всі ці питання у законі не буде надана відповідь, то за такий закон ми голосувати не будемо", - каже заступник голови фракції БПП Сергій Березенко.

Навіть якщо уявити, що колись проект таки потрапить до сесійної зали, багато питань залишаються доволі контраверсійними.  Так, найбільш болючими наразі є питання заборони торгівлі з окупованими територіями, заборони господарської діяльності на окупованих територіях, питання необхідності поновлення соціальних та пенсійних виплат. Не менш дискусійним досі залишається питання, а чи потрібно взагалі визнавати окремі території Луганської та Донецької областей  окупованими.

Якщо, наприклад, розглядати питання здійснення господарської діяльності на окупованих територіях, то не всі великі компанії готові згорнути свій бізнес у Криму, "ЛНР" та "ДНР".   "Наприклад, McDonald's офіційно закрив усі свої представництваі виїхав з окупованих територій. Їх немає у Придністров'ї, їх немає на Донбасі. А інші великі міжнародні компанії залишилися. Наприклад, до нас з листом звернувся Vodafone (мобільний оператор, - ред.), щоб ми офіційно дозволили їм здійснювати підприємницьку діяльність - покривати зв'язок, вести розрахунки, домовлятися з "ДНР" і "ЛНР", - розповідає Альона Шкрум.

Законопроект, над яким працює робоча група, масштабний, але не єдиний, який передбачає вирішення долі Криму та ОРДЛО. Над своїми проектами працюють представники  "Народного фронту", а також представник "Єврооптимістів" Мустафа Найєм (БПП).

"Ми напрацьовуємо зараз свій законопроект, у якому мова йтиме, у першу чергу, не про заморожування окупованих територій, а про деокупацію", - говорить заступник голови фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар. У планах  соратників Арсенія Яценюка завершити роботу над документом до наступного сесійного тижня - 13-17 березня.

Що стосується проекту Мустафи Найєма, то, за словами депутата, ні в якому разі не можна повністю припиняти торгівлю з окупованими територіями, як того вимагають у "Самопомочі". Він пропонує визначити перелік товарів, продуктів харчування, які можна завозити на окуповані території  та постачати з окупованих територій. Так само на даному етапі депутат проти повного припинення залізничного сполучення між ОРДЛО і територією, підконтрольною Києву. Також Найєм відстоює необхідність продовження роботи державних підприємств на окупованій території.

"Що стосується торгівлі і державних підприємств, я вважаю, що вони мають там залишитися, якщо це дійсно майновий комплекс України. Ми маємо від цього користь і маємо робити все, що приносить користь Україні. Якщо ж ми повністю припиняємо торгівлю, і цей майновий комплекс фактично не є потрібний нам, я впевнений, що його просто заберуть (підприємства, - ред.). Я не розумію, взагалі, навіщо терористам залишати там наші підприємства", - заявив депутат 27 лютого у ході попередньої презентації проекту.

Так само Найєм вважає, що у жодному разі не потрібно припиняти поставки води та електроенергії, як предметів першої необхідності, на окуповані території та необхідно поновити пенсійне та соціальне забезпечення жителів окупованих територій. "Наша банківська система там не працює. Ти - пенсіонер у Донецьку, але гроші ти можеш отримати тільки тут (на підконтрольній Україні території, - ред.) на рахунку в "Ощадбанку". Навіщо зупиняти виплати? Якщо людина хоче отримати ці гроші, вона може перетнути кордон, отримати пенсію і піти. Не хоче - не потрібно", - розповів Найєм виданню та зазначив, що обов’язково така виплата пенсії має бути адресною - "особисто у руки" кожному окремому пенсіонеру.  

Разом з тим, ні Найєм, ні у "Народному фронті" поки не мають можливості зареєструвати свої законопроекти, оскільки вони є альтернативними до проекту 5393-д, а двотижневий термін, протягом якого його можна було зареєструвати, минув ще у серпні минулого року. Тож можливість внести їх до парламенту з'явиться у разі, якщо розробники першого законопроекту відкличуть його та перевнесуть як доопрацьований. Останнє цілком можливо, з огляду на значну відмінність фінального проекту віце-спікера Оксани Сироїд від його початкової версії. Ще одна можливість для реєстрації - законопроект "Самопомочі"  буде провалений.  Якщо події розвиватимуться за таким сценарієм, то питання буде висіти "у повітрі" до осені - адже, згідно з регламентом Верховної Ради, законодавці не зможуть внести жоден з альтернативних законопроектів до кінця сесії. Якщо ж законопроект Сироїд потрапить до зали і знайде підтримку при першому читанні, то, наприклад, Найєм висловив готовність працювати над внесенням до нього своїх правок.