Захисна реакція: в якому стані перебувають українські сховища та укриття

в якому стані перебувають українські сховища та укриття
30% захисних укриттів в Україні не готові приймати людей в разі небезпеки (фото: УНІАН)

З початку бойових дій на Донбасі влада з завидною частотою піднімає питання стану бомбосховищ. Але з 22 тисяч захисних споруд по всій Україні майже третина не готова до прийому людей. Наприклад, у Києві мають намір виділити близько 20 млн гривень на ремонт укриттів у столиці. Але не всі сховища вже можна безпосередньо використовувати - частина з них у приватній власності, у деяких знаходяться ресторани та кафе. У той же час дигери розповідають, що місцеві жителі захарастили і розграбували укриття. Чи готові підвальні ресторани прийняти киян, чому в укриттях повинні бути сокира і кухонна дошка, і чим може бути корисний досвід Ізраїлю для України в облаштуванні сховищ – в матеріалі РБК-Україна

Зараз в Україні, за даними Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту, близько 22 тис. захисних споруд цивільної оборони. З них - 6 тис. сховищ і майже 16 тис. протирадіаційних укриттів. В інституті РБК-Україна пояснили, що в минулому році перевірили майже 99% захисних споруд. З них повністю готовими виявилися менш 10%, а 60% визнали "обмежено готові". Майже третина з них взагалі не придатна до використання за призначенням.

В Департаменті міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації (КМДА) уточнили, що в столиці більше 500 сховищ. З них сто перебувають у приватній власності, інші належать державі та територіальним громадам. Їх сумарна місткість – понад 200 тис. осіб. За оцінками експертів, в Києві зараз проживає близько п'яти мільйонів чоловік.

Для того, щоб перевірити ступінь готовності київських бомбосховищ, міська влада проінспектували 75% з них, незалежно від форми власності, розповів РБК-Україна начальник управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Роман Ткачук. Примітно, що співробітники міської адміністрації можуть перевіряти приватну власність тільки з дозволу власників.

Вердикт КМДА невтішний - всі перевірені притулку "обмежено готові" до використання. Вони обладнані санітарно-технічними системами, електротехнічними пристроями і зв'язком. У сховищах можна сховатися від бактеріологічної та хімічної зброї, радіації, пожеж та повеней. Вони розраховані на перебування людей протягом двох діб. Але у бомбосховищ є істотний недолік, який знижує ступінь захисту для населення. За словами Ткачука, вони переважно знаходяться на території промислових підприємств і лікарень. Тобто, скористатися ними в першу чергу зможе персонал цих організацій.

Для населення більше підходять тимчасові укриття і об'єкти подвійного призначення. У Києві таких об'єктів близько п'яти тисяч. З них - 4,5 тис. підвальних приміщень, 190 підземних переходів, 100 підземних паркінгів і 50 приміщень метрополітену. У цих спорудах люди можуть сховатися від небезпеки на кілька годин. "В укриттях комунальної форми власності повинні бути лавки, найпростіший санвузол, хоча б відра. Завдання в тому, щоб навіть літня людина могла пробути там кілька годин", - розповів Ткачук. І якщо в новобудовах стан бомбосховищ не викликає питань, то в застарілому житловому фонді підвали в занедбаному стані. Але і їх за останні два роки комунальні ЖЕКи розчистили від сміття.

Ситуацію будуть вирішувати глобально. Для цього ще в грудні минулого року Київрада прийняла цільову програму розвитку цивільного захисту столиці на 2017-2019 роки. Нею передбачено, що підприємства, на балансі яких перебувають комунальні сховища і укриття, повинні виділити 21,5 млн гривень на їх утримання. "Потрібно провести елементарні ремонтні роботи, зробити світло, вентиляцію, поставити лавки. Проте існування програми ще не означає, що у нас вже є живі гроші", - зазначив Роман Ткачук. Він розповів, що розрахунки необхідної суми на кожне сховище проводитимкть районні адміністрації. В якості прикладу Ткачук привів комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація", яке на ремонт двох сховищ витратило 320 тис. гривень.

Дигер Владислав Вознюк побував у сотні столичних притулків і укриттів. Він розповів РБК-Україна, що головна проблема укриттів в тому, що вони не захищають від авіабомб, оскільки знаходяться недостатньо глибоко під землею. За словами Вознюка, підприємства, на балансі яких перебувають такі сховища, у часи незалежності їх практично не оновлювали. "Ці об'єкти знаходяться в законсервованому стані. Але на підприємствах обов'язково є люди, які відповідають за цивільну оборону та хоч якось стежать за сховищами", - зазначив дігер. Він також уточнив, що укриття, обладнані за часів СРСР у підвалах багатоповерхівок, перебувають у найгіршому стані. Більшість з них мешканці захарастили особистими речами, наприклад, зберігають там картоплю. Засоби захисту та інший інвентар, який там був, розграбували.

Нагадаємо, що за правилами, що діють ще з часів СРСР, в захисних спорудах повинен бути певний інвентар. Він допоможе людям перебувати там кілька годин або діб. Як повідомили в Українському науково-дослідному інституті цивільного захисту, з розрахунку на 100 чоловік там повинні бути: бак питної води на 20 літрів, 15 триярусних ліжок, один умивальник, шафа для медикаментів і аптечка. Крім того, у сховищах повинні бути ложки і чашки на кожну людину, а також предмети для приготування їжі: ніж, кухонна дошка і навіть спецодяг для кухаря. Серед необхідного інвентарю - лопата, сокира, лом, молоток, дриль електрична. Але, як зазначив експерт з військових питань Анатолій Павленко, зараз на об'єктах цивільної оборони цих предметів більше немає.

Укриття в ресторані

Там, де за часів СРСР були укриття, зараз найчастіше знаходяться бари або ресторани. На сайті КМДА є список закладів, які можуть служити тимчасовим укриттям під час надзвичайних ситуацій. За словами Ткачука, їх власники погодилися, щоб на території їхньої власності у разі небезпеки розмістити людей. Їх завдання - надати киянам вільний доступ в приміщення на дві-три години. "Мені говорили про те, що має бути підведення води. У нас, звичайно ж, є і вода, і їжа", - розповів РБК-Україна власник ресторану "Пивна на Саксаганського" Євген. Він відкрив свій заклад п'ять років тому, а три роки потому міська влада повідомили йому, що його пивна знаходиться в списку сховищ та в разі надзвичайних ситуацій йому доведеться розмістити в ній людей.

Адміністратор ресторану корейської кухні "Аріранг" Дмитро розповів виданню, що з початку АТО на фасаді будівлі, де знаходиться заклад, вони розмістили напис "Укриття". Ресторан розрахований на 60 місць, тому в разі військових дій або іншої небезпеки там можна розмістити близько сотні людей. В приміщенні є постійне водопостачання, електрика, але немає опалення: взимку використовують електричні обігрівачі.

Те, що в сховищах знаходяться інші заклади або розташовані будь-які організації – в Україні повсюдна практика. Укриття дозволили використовувати під інші потреби ще в радянський час. Приміром, сховище в Одесі за адресою провулок Лермонтовський, 6 передали Українському науково-дослідному інституту медичної реабілітації та курортології ще в 1988 році. Там обладнали оздоровчу соляну кімнату. Як випливає з висновку Одеського міського бюро технічної інвентаризації, приміщення відповідає всім нормам, незаконне перепланування чи реконструкцію об'єкта не були виявлені. НДІ відремонтував системи водопостачання та водовідведення, вентиляційні системи і встановив новий бак питної води на 500 літрів.

Приміщення цілком придатне для укриття людей у надзвичайних ситуаціях. Як зазначив у коментарі РБК-Україна директор НДІ Костянтин Бабов , соляна кімната ніяк не може перешкодити використанню об'єкта цивільної оборони. "У нас і санвузли, душові, все в повному порядку. До того ж, у соляній кімнаті прекрасне повітря. Так що в разі надзвичайних ситуацій люди зможуть померти здоровими", - пожартував Бабов. Він також зазначив, що два роки тому в соляній кімнаті проводила перевірку Державна служба з надзвичайних ситуацій і не виявила жодних порушень.

Віце-президент Асоціації професійних управляючих нерухомістю Анатолій Топал уточнив, що в 90-ті об'єкти цивільної оборони були приватизовані у складі цілісних майнових комплексів. Пізніше, перепродуючи майно, з ними віддали у приватну власність сховища. Два роки тому після перевірки РНБО, всі ці укриття внесли до реєстру. Вони залишаються на балансі підприємств, але вимагають особливого обслуговування.

Об'єкти повинні виконувати оборонні функції, їх не можна повністю переобладнати. За словами Топала, це додаткове навантаження для підприємств. "Якщо підприємець придбав цілісний майновий комплекс, куди входить сховище, тепер він має його утримувати в належному вигляді. Також бізнесмен зобов'язаний його реставрувати, сповіщати про нього місцевих жителів і поставити вказівники, де притулок знаходиться", - говорить Топал. Експерт також зазначив, що деяким власникам приміщень вдалося домовитися з владою, і вони не були внесені в реєстр об'єктів оборони.

Рівняння на Ізраїль

Особливе місце приділяють об'єктам оборони в Ізраїлі, адже країна знаходиться в стані постійних військових дій. Там, як і в Україні, є захисні споруди різних видів: одні - що окремо стоять, - так звані "громадські сховища", інші розташовані в житлових будинках.

Як розповів РБК-Україна екс-глава ізраїльської спецслужби "Натів" Яків Кедмі, в останні роки у всіх новобудовах Ізраїлю, в кожній квартирі облаштовують спеціальні кімнати, в яких можна захиститися від обстрілу. Те ж саме стосується і приватних будинків. Такі кімнати можуть також використовуватися, як житлові приміщення, але їх спеціально розміщують у тій стороні будинку, яка менше піддана обстрілу. "Вони спеціально обладнані для герметизації, тому там можна закритися на кілька годин у разі хімічної або газової атаки. Але звичайно, така кімната не дає захисту від прямого попадання при обстрілі", - зазначив Кедмі.

На сайті командування тилу Ізраїлю(військове управління по захисту цивільного населення країни) зазначено, що захисна кімната в квартирі повинна становити не менше дев'яти квадратних метрів вільного простору. Крім того, в таких кімнатах має бути мінімум 1,25 квадратних метрів на людину. Такі кімнати обладнані не тільки в самих квартирах, але і окремо в багатоповерхівках і розраховані на кілька сімей. Також вони є в офісних будівлях. Якщо в кімнаті немає системи фільтрації, то в ній можна перебувати не більше трьох годин.

За словами Кедмі, громадські бомбосховища захищають від ракетних снарядів. Вони зосереджені, в основному, на лінії вогню - біля сектора Газа та в прикордонних районах з Ліваном. Більше всього їх в невеликих містах з більш старим житлофондом, в якому не передбачені захисні кімнати. Крім того, сховища є у всіх дитячих садках і школах.

При деяких навчальних закладах може бути навіть два сховища: в самій будівлі та поряд. Основні вимоги до таких об'єктів: наявність вентиляції, водопроводу і каналізації. Також там обов'язково повинні підтримувати чистоту. В разі небезпеки на вимогу органів цивільної оборони в сховища завозять ліжка та стільці, тому там повинно бути достатньо вільного місця. Експерт зазначив, що запасів продовольства в сховищах зазвичай немає, їх завозять туди при необхідності. Про розташування найближчих сховищ в Ізраїлі всі жителі зазвичай знають. Тому після сигналу протиповітряної сирени, який триває, в середньому, близько 15 секунд, люди встигають добігти до об'єкта захисту.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся