Ще на початку липня директор Національного Антикорупційного Бюро України (НАБУ) Артем Ситник заявив, що до кінця літа детективи НАБУ мають намір передати до суду кілька резонансних справ, які стали візитною карткою Агентства в минулому році . Зокрема, мова йшла про справи проти екс-народного депутата і одного зі спонсорів "Народного фронту" Миколи Мартиненка, голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського та інших відомих персон. Закінчується серпень, але просування в зазначених провадженнях, на перший погляд, помітити важко. Подробиці нинішнього стану резонансних справ НАБУ, коментарі учасників і судові перспективи - в матеріалі РБК-Україна.
Народний депутат, колишній член депутатської групи "Воля народу" Олександр Онищенко (депутата виключено з групи у червні цього року) підозрюється в організації схеми з розкрадання коштів при видобутку і продажу природного газу в рамках договорів про спільну діяльність з ПАТ "Укргазвидобування". Це так звана "газова справа", в результаті котрої Україні нібито було завдано збитків на суму близько 3 млрд грн. Основними фігурантами справи, крім самого депутата, називають ще його матір і чиновника Валерія Постного.
У липні минулого року парламент дав згоду на позбавлення недоторканності, затримання і арешт Онищенка. Самого депутата на момент голосування ні в парламенті, ні в Україні не було. Спочатку в ЗМІ з'явилася інформація, що депутат втік до Росії, а потім сам Онищенко написав на своїй Facebook-сторінці, що він офіційно перебуває в Лондоні. Перебуваючи за кордоном, депутат оприлюднив записи розмов з колишнім депутатом Миколою Мартиненком, народним обранцем Олесем Довгим, які нібито пропонували Онищенку від імені президента угоду на його повернення в Україну. Також депутат звинуватив президента Петра Порошенка, близьке оточення якого нібито заробляє на війні на сході України.
Незважаючи на відмову Інтерполу в розшуку депутата-втікача, на початку травня НАБУ звернулося до міжнародних партнерів із запитом на розшук і затримання Онищенка. Вже в кінці травня САП вручила обвинувальні акти вісьмом підозрюваним по "газовій справі".
У червні Солом'янський суд Києва взяв основного з організаторів по "газовій справі" Постного під варту на 2 місяці з можливістю внесення застави 10 млн гривень. А вже наприкінці липня у Львові, а не Києві Апеляційним судом було скасовано цю міру запобіжного заходу. Тому Постний вийшов на свободу.
Як повідомили РБК-Україна в НАБУ, всього в "газовій схемі" задіяно 27 осіб. Під час досудового розслідування дев'ять з них визнали свою провину і уклали угоди про визнання винуватості. Ще 10 підозрюваних у кримінальному провадженні, в тому числі і організатор корупційної схеми - народний депутат Олександр Онищенко, перебувають у розшуку. В Антикорупційному бюро не виключають ймовірність заочного засудження народного депутата. "Можливість застосування процедури заочного засудження у відношенні Олександра Онищенка може розглядатися як один з варіантів", - повідомили виданню в НАБУ.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Онищенка триває.
Справа із затриманням тимчасово відстороненого голови ДФС Романа Насірова почалася з березня цього року, коли детективи НАБУ з'явилися в лікарню "Феофанія" зачитати підозру головному податківцю країни. Тоді лікарі діагностували у Насірова інфаркт. Чиновник став героєм мемів, прославившись своєю картатою ковдрою і постійними запамороченнями і погіршенням стану здоров'я в суді.
Слідство вважає, що Насіров протягом 2015-2016 років, діючи в інтересах депутата Онищенка, надав керівникам територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу обсягом 2 млрд грн ТОВ "Фірма "Хас", ТОВ "Карпатнадраінвест", ТОВ "Надра геоцентр".
Вже під час судового розгляду Насіров зайняв пост президента федерації дзюдо і стало відомо, що, крім українського, Насіров має ще британське і угорське громадянство.
Солом'янський районний суд Києва обрав Насірову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці з можливістю внесення 100 млн грн застави. Заставу за податківця внесла його дружина. В кінці червня термін перебування чиновника під домашнім арештом продовжили ще на два місяці. Адвокати колишнього голови ДФС намагалися змінити запобіжний захід підозрюваному, пояснюючи це необхідністю виїзду Насірова на лікування за кордон. Однак суд не задовільнив таке прохання. В кінці липня САП завершила розслідування кримінального провадження стосовно Насірова, а на початку серпня суд заарештував все нерухоме майно "екс-головного податківця".
Адвокат Романа Насірова Олександр Лисак відмовився коментувати РБК-Україна будь-які деталі справи, посилаючись на небажання самого глави ДФС. "Поки нічого не коментуємо, можливо на наступному тижні", - передав слова Насірова Лисак. "Така позиція клієнта. Я без згоди клієнта коментувати не можу", - додав адвокат.
Зараз, за інформацією САП, яку надали РБК-Україна, розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Насірова завершено. З 28 липня адвокати "головного податківця" отримали доступ до матеріалів справи. Як повідомили виданню в НАБУ, у разі затягування сторони захисту з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, НАБУ і САП можуть ініціювати питання про обмеження такого терміну в суді. У НАБУ припускають, що справа Насірова може бути передана до суду вже у вересні. "Якщо воно буде йти такими ж темпами, як зараз, то вже у вересні справу передадуть до суду", - заявив у серпні глава НАБУ Артем Ситник в інтерв'ю виданню INSIDER.
В кінці квітня детективи НАБУ затримали колишнього народного депутата від "Народного фронту", одного з впливових спонсорів партії Миколу Мартиненка. Мартиненка підозрюють у створенні злочинної організації, присвоєнні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, у зв'язку з чим державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було завдано збитків на суму 17,2 млн доларів.
Однак спочатку в публічний простір потрапила справа проти Мартиненко по іншому факту - хабарі, який дозволив чеському виробнику устаткування для атомних електростанцій, компанії Skoda JS - вийти на український ринок. Численні звернення до українських правоохоронних органів саме по останньому факту неодноразово подавав народний депутат Сергій Лещенко ще в 2015 році. Тоді ж - у грудні 2015-го - на базі цих скандалів Мартиненко склав депутатський мандат і заявив, що готовий захищатися в суді.
САП просила суд взяти Мартиненка під варту на два місяці з альтернативою застави в 300 млн. гривень, однак суд відпустив "спонсора НФ" на поруки міністрів і депутатів від "Народного фронту". Причому в Мартиненка був аж 21 поручитель. Зокрема, міністри Лілія Гриневич, Володимир Омелян, Ігор Жданов, заступник голови ЦВК Андрій Магера, а також нардепи - Леонід Ємець, Георгій Логвінський, Андрій Тетерук, Микола Княжицький, Максим Поляков, Віктор Єленський, Олена Ледовських, Олена Масоріна, Павло Пинзеник, Геннадій Кривошея, Віталій Сташук, Хвіча Мепарішвілі, Віктор Кривенко, Віталій Корчик, Олена Бойко, Вадим Подберезняк, Федір Бендюженко. Не прийшов у суд підтримати Мартиненка впливовий в НФ міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Після цього парламентом ходили чутки, ніби між групами Мартиненка і Авакова зав'язався конфлікт, що спростовували в НФ, пояснюючи, що Аваков не прийшов у суд, тому що є міністром силового блоку, а тому не може і не повинен чинити тиск на суд.
Як повідомили виданню в САП, досудове розслідування кримінального провадження за підозрою Мартиненка в розкраданні коштів ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (СхідГЗК) при закупівлі уранового концентрату триває. "До суду справу буде направлено як тільки детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП завершать розслідування", - зазначили у відповіді на запит видання в Антикорупційному бюро.
Сам Мартиненко в коментарі РБК-Україна заявив, що правоохоронці не мають ніяких фактів, які б доводили його винуватість. "Як виявилося - у них не було і немає ніяких фактів. НАБУ вже двічі продовжував термін досудового розслідування, тепер - до 19 жовтня. А потім знову ... тобто, навіть через півроку після своїх гучних заяв вони не знають, коли справу передадуть до суду. Тому що нічого передавати", - сказав Мартиненко, назвавши справу проти нього "гучним піаром НАБУ" і політичною боротьбою, яка почалася ще за часів прем'єрства Арсенія Яценюка. За словами Мартиненка, за весь час досудового розслідування правоохоронці викликали його на допит тільки один раз - незабаром після оголошення підозри, і додав, що сам вимагає якнайшвидшої передачі справи в суд, щоб отримати можливість спростувати звинувачення проти нього.
Колишній депутат згадав й іншу справу - справу по державному підприємству "Енергоатом", де, за його словами, він проходить свідком. Нагадаємо, в день затримання Мартиненка в ЗМІ з'явилася інформація, що нібито він затриманий у справі отримання відкатів за контрактами "Енергоатому" на свою панамську компанію з рахунками в Швейцарії.
"По справі "Енергоатому" я залишаюся свідком. Але і тут чекаю фейкові підозри. Хоча по "Енергоатому" ситуація для НАБУ ще гірша. В Швейцарії справа практично розвалилася, там проти свого прокурора швейцарська прокуратура і Мін'юст порушили кримінальну справу - і він тепер сам обвинувачений. За чотири роки там нічого проти мене не знайшли, а слідчий був заангажований і підігравав внтрішньоукраїнській політичній боротьбі. Він активно спілкувався з Лещенком... а НАБУ так сподівалося на отримання звідти якихось міфічних матеріалів", - зазначив Мартиненко.
Конфлікт першого заступника глави президентської фракції Блоку Петра Порошенка Ігоря Кононенка і колишнього міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса вийшов на поверхню, коли останній 3 лютого 2016 року подав у відставку. Абромавичус назвав причиною такого рішення неможливість боротьби з корупцією на держпідприємствах, підвідомчих МЕРТу. Мова йшла про НАК "Нафтогаз України", "Укрхімтрансаміак", "Держзовнішінформ", "Об'єднану гірничо-хімічну компанію", "Энерготяжмаш". А також про блокування роботи міністерства з боку Кононенка. "Я можу розглядати такі дії як тільки наполегливе намагання встановити контроль за грошовими потоками на держпідприємствах, особливо в НАК "Нафтогаз" і в оборонній промисловості, - заявив тоді міністр.
Конфлікт з Кононенком нібито полягав у тому, що той хотів установити контроль над НАК "Нафтогаз України" та деякими іншими підприємствами, пролобіювавши призначення заступником Абромавичуса людини, яка б контролювала роботу "Нафтогазу".
У відповіді на запит РБК-Україна НАБУ повідомило, що в ході розслідування детективами був встановлений факт здійснення протягом 25 січня - 1 лютого 2016 незаконного впливу виконавчого директора Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на тодішнього міністра економрозвитку Абромавичуса з метою внесення проти волі міністра пропозиції про призначення його на посаду заступника міністра.
Досудове розслідування було завершено ще 25 квітня 2016 року та направлено до Солом'янського районного суду Києва. Розгляд справи по суті призначено на 28 серпня 2017 року. "Понад 15 місяців знадобилося для того, щоб Солом'янський районний суд Києва призначив для розгляду кримінальне провадження. Обвинувальний акт двічі повертався судом прокурору, однак вказані незаконні рішення були скасовані апеляційною інстанцією", - йдеться у відповіді НАБУ на запит видання.
Сам Кононенко розповів РБК-Україна, що виграв суд у Абромавичуса про захист честі і гідності ще навесні цього року. Однак екс-міністр подав апеляцію, яку повинні розглянути у вересні. "Я виграв ще навесні у нього суду про захист честі і гідності. Він подав апеляцію. Розгляд у вересні. Впевнений, що виграю тому, що все, що він говорив - суцільна брехня. Більше того, є матеріали нашого перехресного допиту в НАБУ, де він це фактично підтвердив", - зазначив Кононенко і додав, що у нього є всі підстави подавати у суд на Абромавичуса за наклеп, проте він, найімовірніше, не буде цього робити, адже не хоче витрачати на це час.
9 серпня 2016 року суддю Дніпровського райсуду Києва Миколу Чауса викрили в отриманні хабара в розмірі 150 тис. доларів. Це той самий суддя, який прославився зберіганням доларових купюр в банках на власному городі. Варто зауважити, що це проходило в період літніх канікул парламенту, який міг зібратися, щоб дати дозвіл на затримання та арешт судді лише у вересні. А без такого дозволу затримати суддю було неможливо. Тому інформаційним простором поширювалися чутки, що викриття судді в неробочий період Верховної ради відбулося навмисно, щоб дати можливість судді втікти. Рада таки дала дозвіл на затримання та арешт Чауса 6 вересня. На той момент, за даними правоохоронців, судді вдалося втекти до Білорусі, а потім - в Крим. А вже 12 вересня Солом'янський районний суд Києва дав дозвіл на затримання судді. Відтак, Чаусу "світить" від восьми до 12 років позбавлення волі.
У листопаді минулого року Чауса оголосили в міжнародний розшук. У лютому цього року суд не задовольнив клопотання НАБУ про заочний розгляд справи. Вже в березні стало відомо про затримання судді правоохоронними органами Молдови.
Як підтвердили РБК-Україна в НАБУ, зараз суддя Чаус знаходиться в Молдові. Поки президент Молдови не винесе рішення на прохання про політичний притулок Чаусу, питання про екстрадицію судді в Україну - в підвішеному стані. "Згідно з рішенням суду, суддя перебуває під домашнім арештом з кінця квітня і чекає на рішення Президента Молдови на його прохання про політичний притулок. Через затягування цієї процедури слухання про екстрадицію судді в Україні переносяться", - повідомили РБК-Україна в НАБУ.
За даними САП, досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою Миколі Чаусу триває. Однак це твердження спростовує адвокат судді Кім Веремійчук, який повідомив виданню, що досудове розслідування було зупинено. "Досудове розслідування зупинено детективами НАБУ", - сказав адвокат.
Справа проти голови ЦВК Михайла Охендовського почалася 13 грудня минулого року, коли останньому вручили повідомлення про підозру після прибуття його в аеропорт "Бориспіль" після спостереження за ходом проведення виборів у Киргизстані. Так, главу ЦВК Охендовського підозрюють в отриманні коштів з "чорної каси" Партії регіонів. Як повідомили виданню в НАБУ, за версією слідства, загальна сума хабарів, інкримінованих детективами підозрюваному, склала 161, 6 тис. доларів або 1,2 млн гривень (за курсом долара на момент вчинення злочинів).
Солом'янський суд Києва не задовольнив клопотання НАБУ і САП щодо запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1,2 млн гривень, а лише застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Також Охендовський не був відсторонений від посади.
В кінці грудня минулого року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило результати експертизи, яка підтвердила, що підписи в "амбарній книзі "Партії регіонів" належали Охендовському. 16 березня в НАБУ повідомили, що підписи голови ЦВК в "чорної бухгалтерії" підтверджені повторною експертизою.
У лютому стало відомо, що Генпрокуратура відкрила кримінальне провадження за заявою голови ЦВК Михайла Охендовського щодо можливого незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності, а в квітні вже закрила відповідне провадження, не побачивши в діях антикорупційних органів порушень.
Зараз, за даними НАБУ, виробництво призупинено до отримання відповіді на запит про міжнародну правову допомогу. Після отримання відповідей, САП буде приймати рішення щодо можливого направлення справи до суду, повідомили РБК-Україна в Антикорупційному бюро.
Захист Охендовського вважає, що призупинення справи пов'язане з його неготовністю, а правоохоронці звернулися за міжнародно-правовою допомогою, щоб затягнути терміни досудового розслідування. "Це закінчиться притягненням до кримінальної відповідальності детективів НАБУ, які незаконно вручили повідомлення про підозру, незаконно притягнули до кримінальної відповідальності Охендовського, принаймні намагаються це робити... А саму справу за підозрою Охендовському буде, якщо не закрито у порядку досудового розслідування, то буде виграна при розгляді справи по суті", - заявив РБК-Україна адвокат глави ЦВК Андрій Смірнов.
8 грудня минулого року Верховна рада дала згоду на зняття недоторканності з народного депутата і бізнесмена Вадима Новинського. Розгляд справи Новинського регламентний комітет Верховної Ради затягнув на місяць, вимагаючи додаткових матеріалів від Генеральної прокуратури, але рішення так і не прийняв. Новинський підозрюється в тому, що він разом з колишнім президентом Віктором Януковичем, екс-міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком та екс-начальником ГУ МВС у Києві Валерієм Коряком організував викрадення архієпископа Олександра (Драбинка) - особистого помічника покійного нині екс-митрополита Української православної церкви (Московського патріархату) Володимира. Депутату інкримінують "незаконне позбавлення волі або викрадення людини" та "перевищення влади або службових повноважень".
Незважаючи на те, що зняли недоторканність, депутат, як і обіцяв, не став тікати з України і далі відвідує засідання Верховної ради. У лютому вже цього року генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв найближчим часом вручити підозру депутату, а протягом декількох місяців передати справу до суду, однак поки немає ні підозри, ні не завершено справу. А вже в липні Юрій Луценко анонсував нове подання на Новинського, яке буде стосуватися економічних злочинів.
За даними НАБУ, поки досудове розслідування у справі Новинського триває.
Як повідомив РБК-Україна сам депутат, на сьогоднішній день він проходить у справі як свідок. "Дев'ять місяців вже минуло, як мене позбавили недоторканності, а я як був свідком, так і залишився ним", - пояснює Новинський і додає, що востаннє був на допиті ще навесні.
"Перше, це тиск на мене, як на опозиційного політика. Друге - це економічне рейдерство. Третє - це помста", - пояснив Новинський причини кримінальної справи, причому не зміг пояснити, в чому полягає економічне рейдерство по відношенню до нього. Але запевнив, що якщо справа потрапить до суду, то "розвалиться голосно і з тріском".