які перші рішення за позовами України до Росії прийнято в Гаазі

Міжнародний суд ООН (МС ООН) в Гаазі прийняв перші рішення за позовами України поданими проти Росії. Суд прийняв до розгляду позов, в якому Київ звинувачує Москву в порушенні прав кримських татар та етнічних українців в Криму. З цього питання МС ООН прийняла забезпечувальне рішення – Росія повинна відновити діяльність Меджлісу кримсько-татарського народу. Також суд закликав сторони до виконання "Мінських угод".

Другий позов, в якому Україна вимагала закликати РФ до відповідальності за фінансування тероризму, МС ООН також буде розглядати, але без введення забезпечувальних заходів. На думку суду українська влада не надала достатніх обґрунтувань і доказів, які б дозволили суду почати виробництво.

Подробиці в матеріалі РБК-Україна.

Позовна передісторія

Перші слухання за позовом України до Росії про порушення Конвенції ООН про протидію фінансуванню тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Міжнародний суд ООН у Гаазі почав 6 березня. Кілька днів українська і російська сторони наводили аргументи на користь своїх точок зору і ось, 19 квітня, МС ООН виніс своє рішення. Українську позицію представляла заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

За першим позовом суть вимог зводилася до того, що Російська Федерація дискримінує спільноти етнічних українців і кримських татар. Київ просить МС ООН зобов'язати РФ негайно припинити політику культурної зачистки в окупованому Криму; відновити права Меджлісу і лідерів кримськотатарського народу; припинити викрадення, вбивства, обшуки і арешти кримських татар; відновити роботу кримськотатарських та українських ЗМІ в окупованому Криму; відновити там навчання кримськотатарською та українською мовами. Також Україна просить суд зобов'язати РФ в повному обсязі компенсувати відшкодування шкоди всім жертвам "культурної зачистки і дискримінації" в окупованому Криму.

"Російська Федерація здійснює зовнішню політику без урахування поваги до прав людини. Україна вважає, що російською стороною були здійснені порушення прав українських громадян. РФ порушила міжнародне право і зловживає правами людини, надаючи допомогу незаконним збройним формуванням на території України, а також в окупованому Криму займається культурним нівелюванням. Україна стикається з такою поведінкою вже третій рік", – заявила Зеркаль, виступаючи на початку березня на засіданні МС ООН.

У другому позові Україна просила суд визнати Росію винною в підтримці тероризму та не вжиття заходів щодо запобігання його фінансування. У зв'язку з цим вимоги зводилися до того, щоб суд МС ООН зобов'язав РФ негайно припинити підтримку незаконних збройних формувань; вивезти зброю, яке було надано так званим "ДНР", "ЛНР", припинити поставки озброєння, майна, а також заборонити фінансову підтримку самопроголошених влад на тимчасово непідконтрольної Україні території Донбасу; зобов'язати РФ повністю виплатити компенсацію сім'ям загиблих на рейсі МН17

Півтора рішення

Сьогоднішнє засідання суду було присвячено процедурним питанням. МС ООН повинен був вирішити – чи всі доводи, аргументи і обґрунтування відповідають критеріям позовів, які є предметом розгляду цього суду. Зачитував рішення суддя Ронні Абрахам.

Суд констатував, що Україна намагалася врегулювати з Росією проблеми, які стали предметом позовів. "У той же час досягти позитивного результату на момент подачі позову не вдалося. Протиріччя неможливо було вирішити за допомогою переговорів", - констатував суддя Абрахам, заявивши, що процедурних перешкод для розгляду судом у Гаазі українських позовів немає.

Різниця в долі українських позовів тільки одна. Якщо за "кримським" позовом суд вирішив винести забезпечувальне рішення, то за "терористичним" – ні. Із зачитаного суддею рішення випливало, що Україна не змогла дотриматися вимог до доказової бази і не привела переконливих фактів фінансування "ДНР" і "ЛНР" з боку РФ.

"Виходячи з аналізу практики Міжнародного суду в Гаазі, то він ніколи не приймав рішення у складних справах, яке б задовольнило на 100% вимоги однієї із сторін. Так і сталося в нашому випадку, - заявив РБК-Україна юрист-міжнародник Володимир Василенко, який входив до колегії суддів Міжнародного трибуналу по колишній Югославії (2001-2005 рр.). - Суд відмовився приймати рішення з приводу тимчасових заходів щодо виконання Конвенції по боротьбі з фінансуванням тероризму з-за того, що Україна не надала достатніх доказів про порушення даної Конвенції з боку Росії. Наприклад, треба було конкретно вказати - які терористичні організації там існують, а також держава повинна була зібрати неспростовні докази, яку саме допомогу з боку Росії ці терористичні організації отримували. Але цього, очевидно, не було зроблено".

У свою чергу колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко (2007-2009), пропонує "не робити трагедії" з того, що по одному з позовів не було винесено забезпечувальне рішення. "Або ми маємо справу з недостатньо аргументованою, так би мовити, базою з нашого боку, чи має місце певне небажання суду втягуватися в конфлікт. Таке теж не можна виключати, - заявив РБК-Україна Володимир Огризко. - Але якщо йдеться про перший варіант, то у нас ще є можливість для того, щоб виправити ситуацію і надати додаткову інформацію, яка дозволить суду прийняти адекватне рішення. Міжнародний суд в Гаазі дуже збалансований суд. Я думаю, що ми повинні просто більше попрацювати і дати більше аргументів, які переконають суд у тому, що дійсно є фінансування терористичних організацій, якими є ДНР/ЛНР".

В той же час претензій до доказів, які підтверджують порушення прав людини в Криму, у суду не було. У зв'язку з цим, ще до розгляду позовів по суті, МС ООН закликали Російську Федерацію скасувати заборону кримсько-татарського Меджлісу і гарантувати права кримських татар і українців на території півострова. Крім цього, суд закликав "гарантувати справедливе використання української та кримсько-татарської мов" в Криму. "Суд вважає, що у зв'язку з ситуацією в Криму Російська Федерація повинна, до прийняття остаточного рішення по справі, утриматися від збереження практики або накладення нових обмежень на діяльність кримсько-татарської громади, в тому числі на його представницький орган Меджліс. Крім того, Росія Федерація повинна забезпечити освіту українською мовою", - йдеться у сьогоднішньому рішенні суду.

"Те, що позови визнані такими, що підпадають під юрисдикцію Міжнародного суду ООН – це вже перемога. По-перше, Росія визнана стороною конфлікту на Донбасі. По-друге, суд прийняв рішення про введення тимчасових, додаткових заходів. Що буде, якщо ці заходи не будуть виконуватися? Це вплине на рішення суду по суті. Росії не вдасться приховати невиконання заходів щодо Криму – у нас "довгі руки", ми все бачимо і фіксуємо. Тому, в разі ігнорування Росією цих тимчасових заходів, ми можемо апелювати до суду. Це дає великі плюси, в тому числі і для введення нових санкцій відносно Росії", - заявив РБК-Україна заступник голови парламентського комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Георгій Логвинський ("Народний фронт").

Крім цього, суд окремим пунктом (№104) нагадав Україні і Росії про необхідність спільного виконання раніше досягнутих "Мінських угод". "Що стосується ситуації на сході України, то суд нагадує, що Рада Безпеки ООН у своїй резолюції 2202 схвалила "Пакет заходів для реалізація Мінських угод"... Суд очікує, що сторони, шляхом особистих і спільних зусиль будуть працювати до повного виконання цього "пакету заходів" з метою досягнення мирного врегулювання конфлікту в східних регіонах України", - йдеться у рішенні

В Україні задоволені рішенням Міжнародного суду ООН. "Ми очікуємо, що Російська Федерація невідкладно і в повній мірі буде виконувати рішення суду і припинить порушення міжнародного права по відношенню до України", - написала на своїй сторінці у Facebook Олена Зеркаль. - Ми продовжуємо ретельно готуватися до слухань по суті, щоб остаточно довести свідоме й зухвале порушення Російською Федерацією норм міжнародного права".

У свою чергу міністр юстиції Павло Петренко впевнений, що після рішення МС ООН, крім політиків, порушення прав людини з боку РФ тепер визнають і міжнародні судові структури. "Такі рішення дуже важливе, тому що керівники, які давали вказівки розпочати агресію проти України, не просто підуть зі своїх посад, відтепер їм доведеться відповісти за свої дії згідно із міжнародним законодавством, без строків давності», - наголосив Павло Петренко.