Навіть якщо дострокових парламентських виборів владi вдасться уникнути, календарна виборча кампанія вже не за горами - голосування намічено на осінь 2019 року. Передвиборча кампанія стартує, як мінімум, за рік до встановленої дати. Якщо ж мова йде про нових, незнайомих поки виборцям політичних проектах, то навіть раніше - за півтора, два роки до "години Ч". Густонаселені південно-східні області України залишаються найпривабливішим шматком електорального пирога, навіть з урахуванням тимчасової втрати частини Донбасу. На майбутніх виборах голос жителів Дніпропетровської, Запорізької та інших регіонів лівобережної України може виявитися багато в чому вирішальним. Втім, так було завжди. Про те, які політичні сили явно або під виглядом "партійного спойлера" готуються до інтенсивної роботи з південно-східним електоратом - в матеріалі РБК-Україна.
За даними опитування, проведеного з 9 по 13 червня 2017 року фондом "Демократичні ініціативи" спільно з Центром Разумкова у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донбасу, лідером електоральних симпатій з невеликою перевагою поки що є партія "Батьківщина". Партію Тимошенко підтримують майже 7,7% усіх громадян або 11,2% з тих, хто має намір взяти участь у виборах. На другому місці - "Блок Петра Порошенка". За БПП готові віддати свої голоси 6,9% всіх опитаних і 9,3% серед потенційних учасників виборів. Третє місце ділять партії "Громадянська позиція" (5,9% і 8,3%, відповідно) і "Опозиційний блок" (5,7% і 8,4%).
Станом на червень-2017 прохідний бар'єр у 5% долають партія Вадима Рабіновича "За життя" (7,7% серед тих, хто висловив намір проголосувати), "Радикальна партія Олега Ляшка" (7,3%) та об'єднання "Самопоміч" (5,8%).
Якщо розглядати електоральну підтримку політичних партій виключно на сході України, то ситуація виглядає дещо інакше. Найбільшу підтримку в східних регіонах країни серед тих, хто має намір прийти на виборчі дільниці, має "Опозиційний блок" - 14,7%. За ним слідує партія Рабіновича - 13,5% (причому на заході і центрі країни підтримують партію Рабіновича тільки 0,3 і 6,4% виборців), "Батьківщина", - 9,2%, БПП - 7,5%, "Радикальна партія" - 5,4%.
Заручився підтримкою Сходу і нещодавно створений політичний проект колишньої політв'язня, а нині народного депутата Надії Савченко "Громадянська платформа Надії Савченко". Партію підтримує 3,2% виборців сходу (причому на заході і в центрі за партію Савченко готові проголосувати 0,7 і 1% виборців, відповідно).
З моменту створення на уламках "Партії регіонів" в 2014 році і по сьогоднішній день "Опозиційний блок" зміг зберегти за собою значну частину виборців півдня і сходу.
Бенефіціарами парламентської фракції "Опоблок", як і всієї партії ЗМІ називають колишнього главу Адміністрації президента Януковича - Сергія Льовочкіна, найбагатшої людини України Ріната Ахметова та лідера організації "Український вибір" Віктора Медведчука.
На початку року з'явилася інформація про майбутній розкол всередині "Опозиційного блоку". Тоді говорили, що незадоволений своєю роллю, ступенем впливу і вагою в "Опоблоцi" Ахметов виведе підконтрольних собі депутатів з фракції, а потім створить окрему партію, яку нібито повинні були очолити або Вадим Новинський або Борис Колесніков.
З часом розмови стихли, але повзучий конфлікт лідерів "Опоблоку" нікуди не зник. За даними джерела РБК-Україна, Ахметов може повернутися до питання створення окремої політичної партії з наближенням парламентських виборів в 2019 році на базі окремих осередків "Опозиційного блоку" в регіонах. Зокрема, Маріуполя і Запоріжжя.
У "Опозиційному блоці" запевняють в повній монолітності партії і відсутності будь-яких конфліктів і розколів. "Я вперше від вас чую. Партія буде єдиною, і ніякого розколу не буде", - сказав РБК-Україна народний депутат від "Опоблоку" Юрій Павленко. "Пам'ятаю ці чутки на початку року, але всі проблемні питання були вирішені", - додав депутат, причому відмовився пояснити, про які саме проблемних питаннях йде мова.
Джерела, близькі до оточення Ахметова і керівництву "Опоблоку" стверджують, що донецький мільярдер не залишив ідею "пограти" в самостійні проекти. "Ахметов, якщо не вважати втрату активів на окупованих територіях, сьогодні почуває себе в Україні чи не краще, ніж при Януковичі. Так як питання виживання і порятунку бізнесу для нього не стоїть, то він цілком може погратися в свої проекти", - сказав співрозмовник РБК-Україна.
Справді, стосунки Ахметова з нинішньою владою значно покращилися вже з 2016 року. Суди зняли арешт з газодобувних підприємств мільярдера, а НКРЕ затвердила вигідний Ахметову порядок формування ціни на електроенергію, більш відому, як "формула Роттердам+".
Як стало відомо РБК-Україна, з лютого 2017 року близькі до Ахметову менеджери СКМ, яким було доручено вести суспільно-політичні проекти його "імперії", активно замовляли соціологам дослідження електоральних уподобань України. Зокрема, південно-східної частини, але без оприлюднення отриманих даних.
"Одним з можливих варіантів "заходу" Ахметова на вибори паралельно з "Опоблоком" може бути реанімування партії "Сильна Україна". Тігіпко веде переговори з її передачі, але без особистої участі", - сказав знайомий з тенденціями роботи всередині команди колишніх регіоналів політтехнолог.
"Робоча назва проекту - "Індустріальна Україна". Але там поки багато невизначених деталей. Команда Ахметова поки в стадії обговорення, по-перше, прізвища лідера нової партії - це велика проблема, по-друге – доцільнiсть участі в новому проекті діючих політиків. Можливо, це буде команда абсолютно нових осіб за типом "Самопомочi" зразка 2014 року, тільки для сходу України", - зазначило джерело. Співрозмовник також зазначив, що особливістю нової партії має стати різка антиросійська риторика, що вигідно відрізнятиме її від не завжди виразно формулюючого свою позицію "Опоблоку". До того ж новiй партії не потрібно буде шукати лояльності влади, на що приречений "Опоблок", що бере участь у коаліційних іграх .
Якщо вірити останнiй соціології, то в спину "Опоблоку" дихає партія Рабіновича "За життя", створена в 2016 році. Цей проект часто називають віртуальним, так як Рабіновичу вдалося підняти рейтинги політсили завдяки наявності медіа ресурсу - телеканалу "NewsOne", власником якого є співголова партії Євген Мураєв.
Також експерти стверджують, що у фінансуванні партії Рабіновича прихований слід в Росії. "Це - феномен телевізійної партії. Рабінович - єдиний з українських політиків, яких чимало, які ведуть телевізійні програми, кому вдалося це ефективно конвертувати у підвищення особистого рейтингу та рейтингу політичної партії", - сказав РБК-Україна політолог Володимир Фесенко, проводячи паралель між україномовним Ляшко і російськомовним Рабіновичем.
"Рабінович - це Ляшко для російськомовних. Відвертий демагог, популіст, який дуже різко критикує нинішню владу", - додав політолог і пояснив, що "За життя" змогла зайняти частину ніші російськомовного виборця, який розчарувався в колишніх лідерах "Партії регіонів".
Віртуальний чи ні, але різкий підйом рейтингу партії Рабіновича не залишився непоміченим і в Адміністрації президента. Співрозмовники РБК-Україна в керівництві АП поділилися інформацією, що, згідно із закритими, замовними АП соцдослідженнями, на сьогодні чинний президент Петро Порошенко програє другий тур виборів усім можливим суперникам. За винятком Юрія Бойка з "Опоблоку" та Вадима Рабіновича з "За життя". Таким чином, розмови про те, що на наступних виборах президента може повторитися сценарій 1999 року з виведенням у другий тур "спаринг-партнера" не виглядають такими вже теоретичними.
"Проблема в тому, що в разі виведення одного з них (Бойко або Рабіновича - ред.) у другий тур, другого треба буде активно "мінусувати". Зробити це непомітно і без хвилі критики буде дуже складно", - говорить співрозмовник РБК-Україна на Банковій.
Створення політичного проекту "Наш край" називають справою рук президентського оточення. Зокрема, особисто першого заступника глави Адміністрації президента Віталія Ковальчука, який відповідає в АП за регіональну політику. Партія зареєстрована ще в 2011 році, однак уперше взяла участь у місцевих виборах 2015 року, на яких посіла третє місце з підтримкою 10,14% виборців.
"Коли доходить до справи, залишаються тільки ті, у кого є необхідний досвід" – так звучала реклама партії на місцевих виборах. З чого було зрозуміло, що "Наш край" позиціонує себе, як команду міцних господарників з відсутністю або мінімальним вкрапленням ідеології.
"Наш край" робив ставку на відомих у регіонах, але не дискредитованих у всеукраїнському масштабі чиновників і політиків, і, в підсумку, підібрав частина електорату Партії регіонів. На відміну від "Опоблоку", "Наш край" менш агресивно критикує дії влади і деколи навіть демонструє лояльність до влади.
"Наш край", на відміну від аналогічного проекту для Західної України - партії "Народний контроль" Дмитра Добродомова, виконав своє завдання. Вона полягала в тому, щоб після місцевих виборів регіональні ради не опинилися в повній владі "Опоблоку". "Наш край" виявився життєздатним, бо влада робить на нього ставку і в майбутньому - фінансування не припиняється", - сказав РБК-Україна полiттехнолог, що працював з партією на виборах-2015.
Єдиною серйозною проблемою партії можна назвати відсутність яскравого харизматичного лідера, що, втім, не так і важливо для реалізації цілей цього проекту.
Відзначимо, що подібну долю повинен був повторити ще один дружній до влади "пострегіоанльний" проект - партія "Відродження". Однак його майбутнє за межами депутатської групи дещо туманне, зважаючи на відсутність конкретних планів на цей рахунок у спонсорів проекту. В першу чергу, Віталія Хомутинніка та Ігоря Коломойського.
Реклама "Суспільно-політичної платформи Надії Савченко", що викликала напад масового сарказму в соцмережах, досягла головної мети - тепер всі знають, що у Савченко є партія. Савченко використовує риторику примирення України з її окупованими територіями. Ратує за припинення війни за всяку ціну. Каже, що "і за поребриком живуть люди".
За ідеєю авторів нового політичного проекту, така тактика має знайти відгук у серцях і голосах втомлених від війни українських патріотів - жителів південно-східних областей. Тим самим відібравши голоси південного-сходу в і без того не дуже популярних там "Батьківщини", БПП і так далі.
У Савченко сьогодні є близько 3% підтримки в суспільстві. Але навіть не дивлячись на такий "стартовий капітал", багато експертів скептично розцінюють перспективи цієї партії. У коментарі РБК-Україна відомий соціолог Ірина Бекешкіна назвала незначною підтримку Савченко в 3,2%. "Її відсоток підтримки непоганий, але треба розуміти похибку вибірки. Якщо опитування дає 3%, то це може бути в реальності, як 4,5%, так і менше 2%. Всі, хто має підтримку на рівні 3% - це дуже ненадійно", - пояснює Бекешкіна.
За неперевіреними, але активно нав'язуваним ЗМІ даними, до створення і підтримки політичного проекту Савченко може мати відношення відомий і навіть одіозний для багатьох політик - Віктор Медведчук.
"Ось побачите, що з осені на нас чекає активізація Вадима Новинського в публічній площині - готується велика піар-кампанія з його розкручування, як політика, мецената і жертви режиму", - сказав РБК-Україна співрозмовник з числа колишніх "регіоналів". За словами джерела, Новинському це потрібно, в першу чергу, щоб убезпечити себе - чим більше публічності, тим простіше можна видати будь-який інтерес з боку правоохоронців за політичні переслідування. Можливо, але зовсім не обов'язково, мова піде навіть про власний "кишеньковий" політичний проект.
Новинський прокоментував РБК-Україна ці чутки теж, натякнувши, що йому не потрібна додаткова публічність. "Якщо мене запитують думку про різні події, я їх і так висловлюю. Не боюсь і не соромлюся, кажу те, що думаю про президента, прем'єр-міністра, і про всю цю владу, яка довела країну до ручки", - сказав Новинський.
Також депутат прокоментував інформацію про можливість створення "кишенькової партії. "Ну що я вам поганого зробив? Навіщо? Є партія "Опозиційний блок", досить ефективно працює, захищає права людей, критикує владу, говорить людям правду про стан справ у країні", - додав він.