Які нові правила очікують банкрутів та боржників банків

Рада має намір змінити законодавство про банкрутство. Роль кредиторів в цьому процесі можуть посилити, арбітражним керуючим надати більше прав і дозволити банкрутство фізосіб. 

У парламенті пропонують кардинально змінити законодавство про банкрутство, посиливши при цьому права кредиторів, і дозволити банкрутство фізичних осіб. Планується змінити підходи і до продажу майна збанкрутілих позичальників, і надати широкі права арбітражним керуючим. Юристи згодні з тим, що правове поле в питаннях банкрутства потребує перегляду, але вказують на спірні норми, запропонованих парламентаріями. Левова частка зауважень стосується повноважень арбітражних керуючих та можливих зловживань з банкрутством фізосіб. Детальніше про те, що чекає банкрутів та боржників – у матеріалі РБК-Україна.

У Верховній Раді підготували Кодекс про процедури банкрутства. В кінці лютого група депутатів з усіх фракцій внесла документ у парламент, а в середу, 14 березня, комітет з питань економічної політики схвалив проект, рекомендувавши його прийняти в першому читанні. За словами голови комітету, співавтора проекту Андрія Іванчука ("Народний фронт"), є домовленість зі спікером Ради Андрієм Парубієм поставити Кодекс на голосування за основу у вівторок, 20 березня.

Навіщо міняти закон про банкрутство? Банкрутство в Україні найчастіше використовують для ухилення від виплати боргів кредиторам, пояснює партнер АФ Pragnum Наталія Харчук. "Більшість боржників на момент відкриття провадження вже тривалий час є неплатоспроможними і не володіють ліквідними активами. Як наслідок, кредитори залишаються ні з чим", - роз'яснює юрист. За її словами, у чинній редакції закон про банкрутство передбачає обов'язок керівника звернутися в суд із заявою про неплатоспроможність. Однак ні термін, протягом якого це потрібно зробити, ні відповідальності за недотримання цих строків, зараз немає. "Таким чином, боржник може грунтовно "підготуватися", перш ніж заявити про неплатоспроможність", - говорить Наталія Харчук.

Посібник для банкрута

Спроби змінювати законодавство у сфері банкрутства робилися протягом не одного року, пояснює адвокат, старший юрист PwC Legal Україна Андрій Литвинчук. "Чинне законодавство не дозволяло ефективно проводити процедуру, а судове виробництво займало величезну кількість часу. Важливу роль в цьому відіграє той факт, що чинне законодавство переважно захищає інтереси кредиторів, при цьому повністю ігноруючи захист прав боржників. Основною метою проведення процедури банкрутства має бути відновлення платоспроможності боржника, а не його ліквідація", - вважає юрист.

Що пропонується в проекті Кодексу? Із законодавства вилучаються всі положення, які можуть бути підставою для звільнення від боргів, крім випадків, коли з цим погоджуються самі кредитори. Забезпечені кредитори, якщо право вимоги забезпечено заставою, отримають можливість ініціювати справу про банкрутство свого боржника. Вони також зможуть брати участь у голосуванні при прийнятті рішень. Ключові повноваження будуть передані від комітету кредиторів на зборах кредиторів. Проектом передбачається, що кредитори зможуть брати участь у виборі арбітражного керуючого. Також важливо, що за рахунок зменшення кількості оскаржень будуть скорочені строки розгляду справ про банкрутства.

Змінюється підхід до продажу майна збанкрутілих позичальників - тепер виключно на електронних аукціонах через єдину систему за прикладом ProZorro. Ця система повинна забезпечити продаж майна за найвищою ціною. При цьому з кредиторами в обов'язковому порядку потрібно буде узгодити стартову вартість лотів та інші умови аукціону. І що важливо, зниження ціни на повторному аукціоні можливе лише за згодою кредитора.

"Зараз кредитори не можуть впливати ні на вибір організатора торгів, ні на оцінку майна, ні на порядок продажу. Процедура продажу на стадії ліквідації повністю знаходиться в руках ліквідатора та судді. Арбітражний керуючий здатний контролювати продаж активів боржника, забезпечивши їх продаж за ціною, яка є прийнятною для боржника. Тим більше що на практиці вже існують такі випадки, коли під час аукціону ціна знижувалася навіть не на половину від первісної вартості, а до однієї гривні", - говорить Наталія Харчук.

Необмежені можливості

Кодекс суттєво розширює права і можливості арбітражних керуючих, які супроводжують процедуру банкрутства. По-перше, їх можуть допустити до державної таємниці. По-друге, за рішенням суду без арбітражного керуючого боржники не зможуть укладати будь-які договори. По-третє, арбітражний керуючий буде визначати умови продажу майна на аукціонах. До того ж при необхідності суд може надати арбітражним керуючим додаткові повноваження. "Перелік повноважень не є вичерпним, а це, відповідно, встановлює монополію арбітражного керуючого у справах про банкрутство в судах і надає арбітражному керуючому необмежені права. Що в свою чергу може призвести до неконтрольованим зловживанням з боку таких осіб", - вважає партнер юридичної компанії "Волхв" Віктор Дубовик.

Але, на думку Андрія Литвинчука, посилення повноважень арбітражних керуючих в нинішніх реаліях цілком виправдано. "Ми можемо констатувати, що практика, яка склалася на сьогодні, свідчить про те, що відновлення платоспроможності боржника, як правило, не відбувається. Це пов'язано, зокрема, і з великими ризиками діяльності арбітражних керуючих, які з усіх боків піддані тиску. З одного боку - колишнього менеджменту компанії, який, як правило, пише скарги в прокуратуру з приводу і без, з іншого боку, - кредиторів компанії", - зазначив юрист.

Адвокат ЮФ "Ілляшев та партнери" Вадим Кізленко вважає, що прозорості банкрутства будуть сприяти нові норми, згідно з якими, арбітражний керуючий зобов'язаний звітувати перед комітетом кредиторів не тільки про винагороду і витратах, а й про свою роботу, ході процедури банкрутства, надавати позичальникам інформацію про фінансовий стан боржника

Негативної ініціативою, на думку Кізленко, є той момент, що для порушення справи про банкрутство кредиторові досить мати рішення суду про стягнення боргу. При цьому розмір боргу та неможливість виконання цього рішення у примусовому порядку не мають значення. "Тобто, будь-який кредитор, отримавши рішення суду про стягнення боргу у розмірі однієї тисячі гривень, зможе ініціювати справу про банкрутство свого контрагента, з усіма витікаючими наслідками. На мою думку, у чинній редакції закону про банкрутство досить коректно описані підстави для порушення справи про банкрутство за заявою кредитора, я б не став у цій частині нічого міняти", - говорить юрист ЮФ "Ільяшев і партнери".

Спірним положенням Кодексу також є норма про вибір автоматизованої системою трьох арбітражних керуючих - потенційних розпорядників майна боржника. "Чому і навіщо саме три? У разі якщо жоден з визначених системою арбітражних керуючих не подав заяву на участь, суд застосовує автоматизовану систему повторно. При цьому не зазначено, скільки разів суд має право це робити", - пояснює Кізленко. Якщо ж два або три арбітражних подали заяву, кандидатуру розпорядника майна визначають три кредитора, які за інформацією, наданою боржником, мають найбільшу кількість вимог. "У той же час не врегульовано момент на випадок, якщо боржник не надасть суду цю інформацію", - додав юрист.

Приватне банкрутство

Найбільш значущою зміною, на яке звернули увагу юристи, може стати можливість визнавати банкрутами фізичних осіб. В чинному законодавстві такої опції немає. Справи про банкрутство фізосіб будуть розглядати господарські суди, випливає з проекту Кодексу. Причому обов'язково з участю арбітражного керуючого. Буде доступно дві процедури – судова і досудова. В суді можна буде домовитися про реструктуризацію або задовольнити вимоги кредитора. При цьому не підлягають реструктуризації та списання борги за кредитами, взятими боржником на відпочинок, розваги, купівлю предметів розкоші, а також борги, що з'явилися з-за участі в азартних іграх і парі.

Цікаво, що банкрутство фізособи, згідно з проектом Кодексу, можливе навіть після смерті боржника, оскільки під спадщиною пропонується розуміти усі права та обов'язки померлого.

Створення інституту банкрутства фізосіб, на думку Вадима Кізленко, дасть можливість у правовому полі вирішити суперечки між кредиторами, якими, як правило, є банки, та позичальниками. "Банки гарантовано отримають задоволення своїх вимог (їх частини), а боржники зможуть почати життя "з чистого аркуша". Хоча і з деякими обмеженнями – протягом п'яти років після банкрутства таким фізичним особам заборонено займатися підприємницькою діяльністю, брати кредити і виступати поручителями", - роз'яснює він.

Втім, після того, як громадяни отримають право бути визнаними банкрутами, більшість неплатоспроможних позичальників виявить бажання скористатися цим інструментом, прогнозує Андрій Литвинчук. "В нинішніх реаліях застосування банкрутства фізичних осіб, на нашу думку, є ризиковим і передчасним. Тим більше, запропоноване новим Кодексом регулювання явно потребує додаткового доопрацювання у вигляді безлічі протиріч. Так, запропонована норма, за якою господарський суд за клопотанням кредитора або з власної ініціативи може прийняти рішення про тимчасову заборону без дозволу суду виїжджати за кордон на період розгляду справи в суді, на наш погляд, суперечить Конституції і законодавству України", - пояснив РБК-Україна юрист.

Спритність рук

Кодекс може повторити долю свого попередника" - нині чинного закону про банкрутство, говорить старший партнер АО Suprema Lex Валерій Присяжний. "Вже новому Верховному Суду належить виконати роль своєрідного провідника, який буде змушений узагальнити практику застосування, і з'являться нові постанови, і знову стане зрозуміло, як правильно виконати новий закон. Однак, на це потрібен час", - пояснює він.

Причому, на думку юриста, Кодекс, який пройде голосування в парламенті і потрапить на підпис президенту, може істотно відрізнятися від редакції проекту, яка обговорюється зараз. Це можуть бути абсолютно два різних документа, як було з законом "Про внесення змін у Господарський процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України та інші законодавчі акти", вважає Присяжний. "Всі пам'ятають, в яких умовах приймався даний документ. Через комітети проходила одна його редакції, до парламенту потрапила інша, там вже з голосу "накидали" купу поправок і на підпис пішла третя редакція", - підкреслив Валерій Присяжний.

Андрій Іванчук не приховує, що до другого читання в документ внесуть досить багато правок, оскільки потрібно збалансувати інтереси всіх сторін. "Арбітражні керуючі хочуть перетягнути ковдру на свою сторону. Банки, яких торкнеться банкрутство фізичних осіб, - на свою. Господарські суди, які працюють з цим законодавством, - на свою", - пояснив нардеп.