Вже цього навчального року першокласникам не будуть ставити оцінки і задавати домашню роботу. У других-четвертих класах на домашні завдання по всім предметам будуть відводити близько години на день, а досягнення з багатьох з них будуть оцінювати тільки на словах. Такі рекомендації для молодшої школи підготувало Міністерство освіти і науки. Це один з кроків до лібералізації освіти, яка стане можливою повною мірою вже в наступному році. Але за умови, що будуть ухвалені всі необхідні документи. У той же час, вчителі стверджують, що відсутність оцінок призводить до зниження мотивації. Батьки скаржаться, що до останнього часу педагоги намагалися перекласти на них частину роботи. Думки експертів про те, наскільки в українських школах приживеться ігрова форма навчання, розділилися. Детальніше про це – в матеріалі РБК-Україна.
З першого вересня учні молодших класів та їхні батьки зіткнуться з новим підходом до навчання в школах. Ці зміни відображені в методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки, що стосуються викладання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Незважаючи на те, що в 2017-2018 роках більшість учнів молодших класів будуть навчатися за навчальною програмою, затвердженою в 2016 році, їх чекає низка змін.
Першокласників Міністерство освіти звільнило від домашніх завдань. Учням других класів дозволяється давати завдання, виконання яких в загалом не перевищує 45 хвилин. Для третьокласників час виконання збільшується до однієї години і десяти хвилин, для учнів четвертих класів - до півтора годин. Крім того, вчителям заборонили давати домашні завдання з додаткових підручників, посібників та зошитів з друкованою основою. Під заборону потрапить написання творів, складання таблиць і схем. Учні звільняються від домашньої роботи на час канікул, на вихідних та у святкові дні.
У першому класі тепер допускається тільки вербальна оцінка. З другого по четвертий клас за 12 бальною шкалою будуть оцінюватися знання учнів з таких предметів, як "Українська мова", "Українська література", "Математика", "Природознавство". У свою чергу, з другого по четвертий клас будуть оцінюватися виключно на словах "Інформатика", "Музика", "Образотворче мистецтво", "Фізкультура", "Я у світі", "Трудова дисципліна". У другому класі також допускається вербальна характеристика знань, умінь, навичок учнів і з інших предметів. Але тільки з дозволу педагогічної ради навчального закладу. Школи можуть використовувати різні системи оцінювання за погодженням з місцевими органами управління освітою. Однак оцінки за семестр, за рік та результати державної підсумкової атестації потрібно буде вказувати за 12-бальною системою.
У Міністерстві освіти також хочуть збільшити кількість інтегрованих уроків. У МОН відзначають, що у школярів 6-10 років цілісне сприйняття світу, а поділ навчального процесу на окремі предмети в деяких випадках може ускладнювати сприйняття. В рамках інтегрованих уроків вивчається матеріал з різних предметів, підпорядкованих одній темі.
"Головною метою інтегрованих уроків має бути не виклад максимального обсягу інформації, а формування цілісної картини світу та підвищення пізнавального інтересу учнів", - зазначається в методичних рекомендаціях Міністерства. У відомстві вважають, що подібні уроки може проводити самостійно один вчитель. Якщо другий предмет, який інтегрується, веде інший учитель, вони можуть працювати в парі. Крім того, роль другого вчителя можуть виконувати запрошені експерти, батьки або учні старшої школи. Також у МОН вважають результативними такі види занять, як урок-подорож, урок-казка, урок-свято. На цих уроках вчитель може організувати читання літературних текстів, обговорення мультфільмів, дискусії з приводу актуальних подій, екскурсії, а також колективні творчі заняття.
Вчителі молодших класів можуть самостійно вибирати форми організації навчального процесу, переносити теми уроків у відповідності з тим, як учні засвоїли матеріал і визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Крім того, частина навчального навантаження з фізкультури (до години на тиждень) у початковій школі можна замінити хореографією, ритмікою або плаванням. Для цього в школі повинні бути відповідні умови, кваліфіковані педагоги та відповідні навчальні програми з грифом Міносвіти.
У соцмережах батьки школярів активно обговорюють нововведення. Зокрема, на їхню думку, виконати домашнє завдання з усіх предметів за 45 хвилин просто нереально. Однак, батьки вважають більш важливим, щоб домашні завдання були цікаві дітям.
Такої думки дотримується мешканка Київської області Ольга, дочка якої цього року закінчила перший клас. "Наприклад, дітям давали завдання написати про улюблену рослину і намалювати її. Малечі було цікаво, до того ж, час виконання такого завдання можна регулювати самостійно. Коли дітей просять переписати три речення з підручника, вони лінуються, тому що їм нудно, а якщо потрібно переписати ті ж речення з улюбленої книги - роблять це із задоволенням", - розповіла Ольга.
За її словами, важливо, щоб дитині було під силу зробити завдання. Наприклад, написати літери в прописах. Зате коли додому задають вивчити великий вірш, це виглядає як перекладання роботи вчителя на батьків, так як без їхньої допомоги дитина не впорається. Варто зазначити, що батьки не виступають повністю проти завдань. Ольга повідомила, що коли вчителька попросила на батьківських зборах дозволу давати дітям завдання додому, ніхто з присутніх не пручався.
Жінка розповіла, що в першому півріччі першокласникам не ставили жодних оцінок. Але у другому семестрі класний керівник попросила купити наклейки в щоденник для заохочення.
Вчителька однієї з харківських шкіл Тетяна розповіла РБК-Україна, що офіційно в перших класах не задають домашніх завдань вже кілька років. Але на практиці з дозволу батьків невеликі завдання все ж дають. "Якщо дитина прийшла в школу "чистою", тобто, не вміє ні читати, ні писати, неможливо навчити її всьому за тридцять п'ять хвилин уроку. Вона повинна обов'язково відточувати навички письма. Для дітей, які вміють писати, не складе труднощів написати в зошиті дві строчки", - уточнила вчитель молодших класів.
За словами Тетяни, вербальні оцінки діють на учнів тільки в першій чверті. Пізніше наочна оцінка просто необхідна, нехай це будуть хоча б намальовані хмаринки або сонечка. Школяр повинен розуміти, наскільки він оволодів знаннями. "Коли дитина побачить, що у неї в щоденнику якийсь час були тільки хмаринки, а потім з'явилися сонечка, вона зрозуміє, що робить успіхи. Також про досягнення дитини повинні знати батьки, самі учні не завжди говорять їм правду", - зазначила педагог. Вона розповіла, що зараз першокласникам суворо забороняють ставити оцінки навіть у формі "хмаринок", під приводом того, що це може травмувати дитину. Проте в кінці навчального року і батьки, і діти цікавляться, на який бал "тягнуть" їхні знання.
Рекомендації Міністерства освіти щодо шкільної програми можна вважати перехідним періодом.
Більш глобальних змін варто очікувати вже наступного року. Минулого тижня завершилося громадське обговорення проекту нового Державного стандарту початкової освіти. Очікується, що уряд ухвалить його до кінця осені, і в такому випадку нові правила запрацюють у всіх українських школах, починаючи з 2018 року. Документ покликаний змінити підходи до освіти.
В найближчому майбутньому освіта буде спрямована на розвиток компетенцій. Це означає, що дітей будуть вчити знаходити інформацію, вирішувати проблеми, ефективно спілкуватися та прищеплювати інші вміння, важливі для успішної реалізації в суспільстві. Акцент буде зроблений на тому, щоб діти могли застосовувати отримані знання в реальному житті. "Ми повинні прийти до того, щоб учитель не просто знання ретранслював. У школі повинні також прищеплювати цінності, формувати активну життєву позицію", - зазначила радник міністра освіти і науки Оксана Макаренко.
Крім того, акцент буде зроблений на індивідуальних особливостях учнів. При викладі матеріалу вчителі будуть враховувати особливості школярів, і аналізувати їхній прогрес у навчанні. Також новий Держстандарт передбачає свободу вчителя. "На першому місці буде результат, що відповідає вимогам Держстандарту, щоб діти на виході отримали необхідні знання та компетенції. Учитель зможе сам вирішувати, скільки годин приділити кожній темі, спираючись на активність класу. Педагоги зможуть користуватися підручниками, власними методичками або матеріалами з інтернету на вибір", - розповіла Макаренко.
Експерт аналітичного центру ЦЕДОС Ірина Когут заспокоює тих, хто вважає, що навчання в ігровій формі може розслабити дітей і не дасть їм належних знань. За словами Когут, у новому Держстандарті зберегли всі базові знання, необхідні для десятирічної дитини. Дітей точно так само будуть вчити здійснювати математичні операції, відміняти слова і складати з них речення. Але спочатку дитина буде виконувати завдання на практиці, а вже потім з допомогою вчителя засвоювати більш загальні теоретичні знання. Крім того, учні молодшої школи будуть більше працювати в групах і робити спільні проекти. У Міністерстві освіти зазначають, що вже з цього навчального року новий підхід до навчання запрацює в сотні пілотних шкіл.
Однак експерти сумніваються, що в Україні є ресурс для реформування шкіл. Голова вільної профспілки освіти і науки Володимир Фундовний повідомив РБК-Україна, що близько 10% загальноосвітніх навчальних закладів взагалі не готові до навчального процесу. "Особливо в сільській місцевості може не бути елементарного ремонту. Десь немає даху, десь спортивні майданчики в занедбаному вигляді, іноді не вистачає підручників", - зазначив Фундовний. Він також розповів, що і в тих школах, де пройде пілотний проект, не все гладко. Наприклад, не скрізь змогли оновити комп'ютерні класи і закупити спеціальні інтерактивні дошки.
На думку експерта, ліберальна система освіти, яку хоче бачити МОН, не підходить для українських реалій. "Якщо в західних країнах ігрова модель працює успішно, то у нас буде по-іншому. В нашій країні ми звикли до системного підходу до освіти. Якщо ми будемо вчити в розважальній манері, то не зможемо прищепити дітям дисципліну", - запевняє експерт. Він також зазначає, що хороші бали мотивують учнів. Але допускає, що в першому півріччі першого класу можна обійтися без оцінок, особливо – без двійок.
В 2018 році для випускників четвертих класів вперше пройде підсумкове оцінювання. Його готують за участю Українського центру оцінювання якості освіти, що проводить зовнішнє незалежне оцінювання для випускників шкіл. У ЗМІ вже з'явилися страшилки на цей рахунок, а батьки переживають, що після чотирьох років ігрового навчання учні отримають серйозний стрес під час тестування.
Радник міністра освіти Оксана Макаренко розповіла РБК-Україна, що таке моніторингове оцінювання проведуть для оцінки шкільної програми, а не учнів. "Це буде зріз знань, який покаже рівень школярів до проведення реформи. Перше оцінювання стане відправною точкою. Потім ми будемо тестувати учнів кожні два роки, щоб можна було коректувати програму молодших класів", - уточнила Макаренко. Вона також розповіла, що в наступному році в подібному дослідженні братимуть участь шість тисяч випускників молодшої школи. Згодом оцінювання проходитиме вибірково. Це будуть свого роду іспити з математики та читання. Раніше в початковій школі часто проходила атестація з техніки читання, коли дитина повинна була максимально швидко прочитати текст, навіть не розуміючи його сенс. Під час підсумкової атестації для четвертих класів буде перевірятися, наскільки учні розуміють зміст прочитаного і можуть переказати текст.
Експерт аналітичного центру ЦЕДОС Ірина Когут запевняє - подібне оцінювання проводять у всьому світі. Експерт розповіла, що була присутня на апробації тестування і більшість дітей впоралися з завданнями за 15-20 хвилин. "Учні зізнались, що тестові завдання легше тих, які вони виконують на шкільних контрольних", - підкреслила Когут. Однак додала, що тести ще будуть доопрацьовуватися.