Депутати планують заборонити експорт лісу-кругляку і обмежити експорт пиломатеріалів
Депутати планують заборонити експорт лісу-кругляку і обмежити експорт пиломатеріалів
Василь Гончаренко
За ініціативи колишнього директора ТОВ "Інтервудкоммерц" (спеціалізація - експорт пиломатеріалів), а нині народного депутата Остапа Єднака, десять народних обранців, всі члени профільного комітету з питань екологічної політики, внесли на розгляд парламенту проект Закону про внесення змін до Закону України про мораторій на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді.
Суть документу - заборона строком на десять років вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів. При цьому забороняється вивозити пиломатеріали та заготовки товщиною понад 70 міліметрів з транспортною вологістю більш як 22 %.
Автори проекту вважають, що "головною метою ухвалення цього закону є переорієнтації експорту з деревної сировини на продукцію більш високого рівня обробітку, стимулювання розвитку деревообробних та деревопереробних підприємств". Реальність трохи інша.
Після ухвалення даного законопроекту в Україні масово збанкрутують як деревообробники, так і лісгоспи.
Обсяг лісопродукції в круглому вигляді, які в 2014 р куплялися СПД і з яких виготовлялися пиломатеріали природньої вологості, що відправлялися на експорт
Результат прийняття закону - масове закриття деревообробних підприємств. В Україні основна маса деревообробників відправляють на експорт пиломатеріали природньої вологості (від 25 до 45%) і переорієнтуватись на поставки даної продукції на внутрішній ринок не зможуть через відсутність споживачів. Результат ухвалення закону - деревообробники будуть змушені закривати свій бізнес та звільняти людей. Для встановлення сушок треба час, гроші (150 тисяч Євро за сушку) і природній газ. За оптимістичними оцінками після ухвалення закону попит на вітчизняний ліс скоротиться як мінімум на 500 тисяч кубометрів на рік, а лісгоспи зменшать свої доходи на 700 млн грн.
Однак справжньою катастрофою для лісгоспів стане заборона на експорт лісу-кругляку.
Експорт лісу-кругляку в 2014 році
В результаті ухвалення закону (зменшення попиту всередині країни і заборона на експорт) лісгоспи можуть втратити від 50 до 90% своєї виручки, обсяг виробництва в галузі знизиться більш ніж на 40%.
Справжня мета авторів закону - зменшити конкуренцію на ринку деревини (право на експорт будуть мати тільки власники сушильних камер), збільшити корупцію (карантинна служба буде видавати довідки про ступінь вологості пиломатеріалів) і скуповувати за безцінь вітчизняну сировину з метою отримання надприбутків.
Після заборони експорту обваляться ціни на внутрішньому ринку - адже існуючі переробні потужності в Україні навіть при повному завантажені (коли працюють пилорами без сушильних камер) можуть переробити не більше ніж 70% від обсягу вирубки - останніми роками експортувалось в середньому 30% від всієї заготовленої деревини.
Наслідки ухвалення законопроекту для лісової галузі:
1. Різке зниження прибутковості держпідприємств галузі - лісгоспів.
Зараз експортна ціна на лісопродукцію (кругляк і пиломатеріали) як мінімум на 30% перевищує внутрішньоукраїнські ціни. І ця різниця тільки росте з падінням курсу гривні.
Заборона експорту змусить лісгоспи продавати продукцію вітчизняним переробникам за нижчими цінами. Більше того, навіть ця невисока ціна, при надлишку лісопродукції почне різко знижуватися.
В результаті: державний бюджет недоотримає податкові платежі, тисячі людей втратять роботу, лісгоспи стають збитковими, працівники, які залишаться працювати, будуть отримувати меншу зарплату.
2. Погіршується платіжний баланс держави, зросте тиск на курс національної валюти. Лісова галузь в останні роки дає як мінімум 200 млн доларів експортної виручки на рік.
3. Через скорочення доходів і попиту на ліс у лісгоспів не буде можливості проводити рубки в необхідному, науково обґрунтованому обсязі, що в середньостроковій перспективі негативно позначиться на екологічній ситуації - якість лісу значно погіршиться, кількість пожеж зросте.
Коментуючи обґрунтування необхідності прийняття законопроекту можна провести паралелі з сільськогосподарською галуззю і заборонити, наприклад, експорт не тільки зерна, але й низькосортної муки та висівок, наголошуючи на необхідності експорту хлібобулочних виробів з високою доданою вартістю.
Одним з правильних підходів, які насправді могли б позитивно позначитися на лісовій галузі та вітчизняних переробниках, є створення сприятливого інвестиційного клімату, що дозволило б закупити дороге професійне обладнання, перевчити персонал, освоїти нові ринки збуту.
А забороняти експорт лісу необхідно дуже зважено, почавши, приміром, з заборони вивозу дубу-кругляку, бо вже зараз 90% дубу переробляється всередині країни і заборона його експорт спричинить мінімальний негативний ефект для галузі. Відповідний проект - щодо заборони експорту лісоматеріалів дуба - вже зареєстровано в парламенті.
Складається враження, що справжньою метою подання законопроекту щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді є недопущення ухвалення закону про заборону експорту дубу через дискредитацію самої теми посилення державного регулювання в лісовій галузі. І це не дивно, оскільки ТОВ "Інтервудкоммерц", співвласником якого є дружина Остапа Єднака, є одним з ключових експортерів пиломатеріалів.
Дана компанія починаючи з 2011 року активно вивозила за кордон найбільш ціні пиломатеріали, зокрема з дуба, ясена, бука... За чотири роки по даним Державної митної служби України було вивезено за кордон близько 11 тис.м3 вищеназваних пиломатеріалів. Скільки ж це було б можна зробити меблів в Україні? А українські меблеві фабрики змушені імпортувати сировину, щоб не зупинилось їхнє виробництво, із-за кордону.
Слід зауважити, що в 2014 році, коли весь світ вводив санкції проти Росії за анексію Криму та за війну проти України, ТОВ "Інтервудкоммерц" активно продовжувало вивозити українську лісопродукцію в Росію.
Цікавим фактом є те, що ТОВ "Інтервудкоммерц" по даним бірж, які проводили аукціонні торги необробленої деревини, за 2011-2014 роки було придбано круглого лісу (з якого потім і виготовлялись пиломатеріали, що експортувались) лише близько 2000 м куб. Із даного обсягу (враховуючи вихід пиломатеріалів в 55%) можна було б виготовити близько 1000 м куб. пиляних лісоматеріалів. Однак на експорт було поставлено в десять разів більше. За рахунок чого? Хто, де і яким чином купляв ліс для цих пиломатеріалів?
Це ключова проблема української лісової галузі - експорт пиломатеріалів, що вироблені з лісу невідомого походження. Подолати її можна тільки запровадивши тотальний електронний облік деревини - щоб і споживачі, і держава могли встановити ким, коли і з якої деревини вироблений той або інший пиломатеріал. Саме народні депутати - власники або співвласники підприємств - експортерів пиломатеріалів повинні показати приклад легальності і прозорості закупівлі лісу своїми підприємствами.
Безумовно ТОВ "Інтервудкоммерц" могла купувати у державних лісогосподарських підприємств відразу готові пиломатеріали і потім поставляти їх на експорт. Але чому ці підприємства самі, напряму не відправляли їх на експорт? Для чого працювати через "прокладку"? Тепер стає зрозумілим позиція авторів законопроекту щодо заборони експорту лісоматеріалів державними лісогосподарським підприємствами. Адже тоді лісгоспи від безвиході змушені будуть продавати ліс таким приватникам, а ті, дбаючи про "державні інтереси", активно все повезуть за кордон.