ru ua

Кадри вирішують все: хто буде відповідати за підбір топ-менеджерів у держкомпанії

Кадри вирішують все: хто буде відповідати за підбір топ-менеджерів у держкомпанії Кабмін змінив процедуру відбору топ-менеджменту держкомпаній (freepik.com)

Уряд усунув міністерські комісії від пошуку керівників держпідприємств, доручивши це фахівцям з рекрутингу.

Кабінет міністрів уповноважив рекрутингові компанії на пошук і оцінку кандидатів, які претендують на посади топ-менеджменту державних підприємств. Паралельно з цим з процесу підбору кадрів виключили ряд міністрів і віце-прем'єрів, що має деполітизувати призначення керівників в держкомпанії, а також прискорити процедуру їх відбору. На цих змінах наполягли міжнародні фінансові організації, представники яких і раніше входили в комітет з призначення керівників держкомпаній, але у них не було реальних повноважень і можливості впливати на процес. Докладніше про те, як тепер буде відбуватися відбір керівників у держкомпанії – в матеріалі РБК-Україна.

Кабінет міністрів змінив механізм роботи номінаційного комітету при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), який займається відбором керівників та членів наглядових рад в особливо важливі для економіки державні підприємства. Серед іншого, мова йде про компанії, вартість активів яких перевищує 2 млрд гривень або річний розмір чистого доходу яких становить понад 1,5 млрд гривень.

Зміни, оформлені урядовою постановою, передбачають, що, по-перше, членів комітету з призначення стане менше, по-друге, міністерства не зможуть через внутрішні конкурсні комісії просувати своїх людей на керівні посади у держпідприємства, а, по-третє, оцінку професійним якостям кандидатів буде давати рекрутер.

У чому необхідність таких змін? Номінаційний комітет збирається вкрай рідко, через що ряд підприємств тривалий час залишається без офіційно затверджених керівників та наглядових рад. Зрозуміло, це не сприяє корпоративній реформі держпідприємств. Наприклад, більше року тому МЕРТ оголосив про плани створити наглядові ради в п'яти держкомпаніях - "Укренерго", "Укргідроенерго", "Укрпошта", аеропорт "Бориспіль" і "Укрзалізниця".

У липні минулого року до цього списку додали Державну продовольчо-зернову корпорацію (ДПЗКУ) і "Енергоатом". Тоді ж номінаційний комітет затвердив перелік компаній для проведення конкурсів з відбору директорів - "Електроважмаш", "Укрхімтрансаміак", Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), ДПЗКУ і "Укрспирт". Втім, незважаючи на сформований список, номінаційний комітет так нікого і не призначив, оскільки не збирався.

Наприкінці минулого року представники міжнародних фінансових організацій (МВФ, ЄБРР, Світовий банк), які входять до комітету, але не мають у ньому права голосу, направили лист прем'єр-міністру Володимиру Гройсману, запропонувавши удосконалити підбір кадрів для підприємств держсектора.

Після прийнятих змін комітет буде приймати рішення швидше і ефективніше, вважає член Стратегічної групи радників з підтримки реформ при прем'єрі (SAGSUR) Андрій Бойцун, який до останнього часу був незалежним членом у номінаційному комітеті. На його думку, склад комітету був занадто роздутим, що не дозволяло налагодити динамічну роботу цього органу. До комітету входили дев'ять членів з правом голосу і стільки ж незалежних членів, які могли пропонувати комітету лише рекомендації.

Рівень членів комітету - віце-прем'єри і міністри. Тепер же з правом голосу у комітеті буде чотири члени – міністр Кабінету міністрів (зараз цю посаду займає Олександр Саєнко), перший заступник міністра фінансів (Оксана Маркарова), перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (Максим Нефьодов), а також керівник держоргану, у чиєму підпорядкуванні знаходиться те чи інше держпідприємство, куди планується призначити керівника.

Якщо ж суб'єктом управління підприємства є Кабмін, то до складу комітету повинен буде увійти керівник міністерства або іншого держоргану, який забезпечує державну політику у відповідній сфері, або його заступник. Також в комітет буде входити чотири незалежних члена з правом дорадчого голосу.

Чим займається комітет? Затверджує вимоги до претендентів на посаду, розглядає пропозиції комісії по відбору, визначається з кандидатом на посаду і подає пропозицію про його призначення Кабміну, а також займається підготовкою рекомендацій щодо контракту з претендентом.

Комітет приймає свої рішення шляхом таємного або заочного голосування (за допомогою електронної пошти). Певної секретності відбору додали, щоб знизити градус політичного тиску всередині самого комітету. Для кворуму достатньо участі в засіданні трьох членів з правом голосу, а для прийняття рішення - більшості голосів.

У чому ключові відмінності нового механізму роботи комітету? Як пояснив Андрій Бойцун, тепер конкурсні комісії при міністерствах не будуть займатися первинним відбором і затвердженням вимог до кандидатів. Цей процес буде переведений в сам номінаційний комітет. Міністерства, по суті, виключені з цього ланцюжка. Комітет сам буде затверджувати критерії відбору, а для попереднього відбору при ньому почне працювати постійна комісія. До її складу увійдуть два представники секретаріату Кабміну, один від Мін'юсту, один від органу управління держпідприємства і один незалежний експерт - представник компанії-рекрутера.

Андрій Бойцун пояснив РБК-Україна, що колишній формат відбору кандидатів на рівні міністерств не завжди дозволяв зрозуміти, на підставі яких критеріїв це відбувалося. "Вибір повинен робити номінаційний комітет. Але кого вибирати – вирішили за нього раніше якісь люди на технічному рівні в іншому органі. Якісно вони зробили попередній відбір? Чи тих кандидатів шукали? Це не завжди розуміють в номинационном комітеті", - говорить експерт.

Крім того, за його словами, комісії у міністерствах часто обмежувалися публікацією оголошень про конкурси лише на сайті відомств, і не виявляли особливого ентузіазму у пошуку кадрів. "Ви собі уявляє іноземців, які будуть читати оголошення на сайті українських міністерств? Та й українські кандидати не стежать за ними. Тому потрібен рекрутер, який сам активно шукає кандидатів. Тепер це прописано в постанові", - роз'яснив експерт.

Протягнути на конкурс "потрібних" і "своїх" людей у міністерствах не зможуть в обхід рекрутера. "Єдиною "точкою входу" на комітет з призначення для всіх кандидатів буде рекрутингова компанія. Вона буде відбиратися за тендером на кожен конкурс, - пояснив РБК-Україна перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. - Тепер не буде комісій, які раніше були при кожному органі, куди хоч і входив фахівець з підбору персоналу, але, за великим рахунком, це були люди, які не мали досвіду, а часто і мотивації відбирати персонал".

Постійна комісія, яка буде працювати при комітеті, займеться поточною технічною роботою, починаючи від перевірки документів, які подають кандидати, закінчуючи формуванням шорт-листу з кандидатів, відібраних спеціалістом з підбору персоналу. Рекрутер же зобов'язаний вибрати для комісії п'ять, на його думку, максимально відповідних кандидатів на посаду, але при цьому його завдання – зробити висновки по всім учасникам конкурсу.

І що важливо - більшість претендентів, кандидатури яких будуть подані на розгляд комітету, повинні бути саме з числа рекомендованих спеціалістом з підбору персоналу. Але у комісії буде можливість замінити одного-двох претендентів. "Я не хочу, щоб засідання зривалися зацікавленими сторонами, щоб комісія просувала "своїх" кандидатів. Нарешті, я не хочу нівелювати роботу рекрутингових компаній. Тому їхнє слово буде визначальним у попередньому відборі кандидатів", - заявив віце-прем'єр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, коментуючи ухвалені зміни.

Що ж стосується чотирьох незалежних членів комітету, їх перелік належить затвердити уряду. Після чого склад незалежних експертів змінюватися не буде. "Пропозиції щодо того, кого призначати, прийдуть від міжнародних фінансових організацій", - сказав Андрій Бойцун. Найвірогідніше, ці позиції знову займуть керівники українських представництв МВФ, Світового банку і ЄБРР.

Комітетові у новому складі варто зібратися протягом двох-трьох тижнів, щоб обговорити формат роботи, визначитися з найближчими підприємствами для відбору наглядових рад та менеджменту і скласти графік конкурсів, вважає Андрій Бойцун.

За словами Максима Нефьодова, номінаційний комітет у новому складі зможе зібратися тільки після того, як Кабмін отримає і затвердить офіційну пропозицію від міжнародних партнерів щодо чотирьох кандидатів у члени комітету з дорадчим голосом. І вже на найближчому засіданні комітету, за словами Нефьодова, можливо, будуть оголошені перші конкурси по кільком підприємствам. "Очікую, що перші два підприємства – це "Укренерго", де вже вибраний рекрутер, і, можливо, "Укрзалізниця", де без наглядової ради можуть бути суттєві операційні проблеми", - сказав РБК-Україна чиновник.