Через рік після підвищення рентних платежів на видобуток газу, уряд Арсенія Яценюка визнав помилковість свого рішення. При збереженні нинішніх ставок в 55% і 28%, інвестиції у видобуток і платежі в бюджет будуть тільки знижуватися. Вже в цьому році Мінфін пропонує дворазове зниження податкового навантаження для діючих інвестпроектів, а нові розробки з наступного року планується оподатковувати за 20% і 10% - в залежності від глибини покладів ресурсу, при введенні додаткової надбавки до податку на прибуток на рівні 30%. За таких умов потенційний обсяг видобутку газу в 2016-2020 роках збільшиться в 2-2,5 рази, підрахували в Кабміні. Але не всі учасники ринку погоджуються з пропозиціями уряду.
Газовидобувну галузь чекають податкові послаблення. Невдовзі Верховна Рада має намір розглянути урядовий законопроект №2352-а, який передбачає внесення змін у Податковий кодекс.
Не минуло й року, як заробили підвищені ставки ренти на видобуток газу (55% при видобутку ресурсу до 5 км і 28% - більше 5 км), а Кабмін вже готовий від них відмовитися, визнавши своє рішення помилковим. Хоча ще перед Новим роком, приймаючи в авральному режимі держбюджет-2015 і податкову базу під нього, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував збільшення рентних платежів, як "дієвий інструмент боротьби з надприбутками олігархів-енергетиків".
Тоді Яценюк з трибуни Ради заявляв, що готовий нести особисту відповідальність за реалізацію ініціативи: "Ми чудово розуміємо, що зараз буде піднято крик, що зараз будуть закриватися підприємства, що будуть скорочуватися робочі місця. Я відповідально заявляю: за кожну цифру я готовий відповідати".
На 15 липня ц. р. надходження до держбюджету від ренти склали 9,1 млрд грн. Але за кожну цифру прем'єр так і не відповів.
І вже навесні Мінфін почав відпрацьовувати різні моделі сплати ренти, що застосовуються у світовій практиці, пообіцявши до 1 липня передати в парламент новий варіант оподаткування газодобувних компаній. А в цей понеділок, 13 липня, на першому американо-українському бізнес-форумі у Вашингтоні міністр фінансів Наталія Яресько анонсувала багатообіцяючі поправки.
Незважаючи на те, що на момент здачі статті парламент так і не проголосувала законопроект №2352-а, у Кабміні розраховують на його прийняття до початку парламентських канікул.
Отже. Ставку ренти запропоновано знизити удвічі з 1 жовтня - до 29% і 14%, відповідно, в залежності від глибини покладів ресурсу. Цей рівень ренти буде поширюватися тільки на діючі інвестиційні проекти.
Нові проекти з 1 січня 2016 року планується оподатковувати за ставками 20% і 10% - при збереженні діючого рівня податку на прибуток (18%). Але при цьому пропонується застосовувати додаткову надбавку до прибутку на рівні 30%.
Водночас, ставка ренти в 70% для держкомпанії "Укргазвидобування" і підприємств, які здійснюють спільну діяльність, не змінюється.
За словами заступника міністра Олени Макеєвої, до цього питання можна буде повернутися тільки через два роки. "Ми спілкувалися і консультувалися з різними міжнародними експертами, в тому числі, і з МВФ, і прийшли до висновку, що поки говорити про застосування єдиного режиму, як приватними компаніями, так і державними компаніями не актуально, тому про це можна говорити через два роки", - сказала заступник міністра фінансів.
У більшості країн застосовується диференційована ставка ренти. Сьогодні рівень навантаження в Україні - один з найвищих у світі (середній показник у світовій практиці - 6,4-16,7%).
Запропоновану ж урядом надбавку до прибутку, яку в Кабміні називають визначеними бюджетним компенсатором, застосовують, зокрема, Данія, Угорщина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Великобританія. У вітчизняному варіанті базою для нарахування надбавки буде податок на прибуток, збільшений на суму амортизації необоротних активів та витрат на курсові різниці, а також зменшений на обсяг капітальних інвестицій.
З надбавки уряд передбачає сплату авансових платежів, щоб убезпечити бюджет від втрат за рахунок зниження ставок. Таким чином, прогнозний обсяг втрат в 2015 році після перегляду рівня ренти в 600 млн грн може бути знівельовано авансовою сплатою.
У Мінфіні пояснили, що при збереженні діючих ставок на видобуток газу, на збільшення надходжень до бюджету та забезпечення енергетичної безпеки України розраховувати не варто. "Через подальше утримання високих рентних ставок в Україні буде відбуватися неухильне зниження інвестицій у видобуток газу, а, відповідно, буде скорочуватися і сам видобуток", - повідомили РБК-Україна в прес-службі Мінфіну.
Перші результати цієї тенденції вже є. За прогнозами, власний видобуток газу в 2015 році може скоротиться до 2,5 млрд куб. м (у 2014 році - 3,7 млрд куб. м). Ще через чотири роки рівень видобутку скоротиться до 1,3 млрд куб. м.
Учасники ринку зазначають, що збільшення фіскального навантаження на галузь призвело до її стагнації. "Через підвищення ставок ми фактично до нуля звели інвестиції у розробку та буріння свердловин. Якщо раніше ми вкладали близько 175 млн грн, то в поточному - лише 30-35 млн грн", - повідомив РБК-Україна фіндиректор газодобувної компанії BurismaHoldings Олександр Горбуненко.
За його словами, відсутність капіталовкладень негайно відбилася на обсягах видобутку. "У минулому році ми здобули 700 млн куб. м газу і планували в цьому збільшити видобуток до 1,1 млрд куб. м. Але цього не станеться - наші показники за результатами року складуть 750-800 млн куб. м. Втриматися на цьому рівні нам дозволяють капітальні інвестиції попередніх років, так що результат інерційний", - сказав Олександр Горбуненко.
Він підкреслив, що практично рік простою роботи галузі відкладає перспективу збільшення видобутку українського газу мінімум на 2 роки. "У нас 20 свердловин, з них 12 - нові. Від початку буріння свердловини до того моменту, коли добутий газ надійде в систему, проходять до двох років. Якщо кошти на буріння не виділяти, то ще два роки країна не доотримає газ", - уточнив Олександр Горбуненко.
Про ще більш плачевні результати підвищення рентних ставок говорять і інші гравці ринку. "За цей рік я скоротив інвестиції у видобуток газу в 4 рази. Це означає, що раніше ми бурили 5-6 нових свердловин щорічно, а в цьому - тільки одну. При цьому, я звільнив близько 200 осіб, оскільки мені нічим їм платити, а створення одного робочого місця в галузі оцінюється в 50 тис. дол.", - повідомив РБК-Україна топ-менеджер однієї з компаній, який попросив зберегти його анонімність, оскільки він побоюється тиску з боку Кабміну.
Якщо тренд на зниження видобутку приватними компаніями збережеться, як і поточна ціна на газ (максимальна-7,9 тис. грн/1 тис. куб. м з ПДВ), зниження ставки ренти може призвести до бюджетних втрат. Олена Макеєва оцінює їх у 4 млрд грн.
"Дані оцінки базуються на багатьох факторах і не відображають можливого збільшення надходжень в бюджет завдяки зростанню видобутку газу після розширення інвестицій у вже існуючі свердловини, а також видобутку газу з нових свердловин", - додали в прес-службі Мінфіну.
"Якщо ставки ренти будуть знижені з жовтня, то вже в цьому році ми зможемо збільшити обсяг видобутку на 20-30%", - запевнив Олександр Горбуненко.
В уряді розраховують, що потенційний обсяг видобутку газу після перегляду ставок в 2016-2020 роках може збільшиться в 2-2,5 рази. Але експерти сумніваються в таких прогнозах.
На думку директора енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ Валентина Землянського, якщо Кабмін виконає свої обіцянки, приватний сегмент газодобувної галузі зможе відновити рівень в 3-3,5 млрд куб. м на рік через три роки.
"Разом з тим, при введенні додаткового податку 30%, навіть з урахуванням зниження рентних ставок, фіскальне навантаження на галузь сильно не зміниться", - зазначив експерт.
"Після збільшення рентних платежів, газовидобувні компанії перестали інвестувати в перспективу, тобто, зупинилася розвідка, буріння, розробка нових свердловин. Не вірю, що галузі вдасться при зниженні податкового навантаження досягти збільшення рівня видобутку до 30% в поточному році", - сказав голова "Бюро комплексного аналізу та прогнозування" Сергій Дяченко.
За його словами, українські свердловини виснажені, на ринку багато імпортного газу, а попит з боку промисловості значно зменшився. "В таких умовах приватного бізнесу, як і раніше, буде непросто працювати. Розвиток невеликих, дрібних родовищ також ускладнений - до них складно підвести газопровідну інфраструктуру. Але, тим не менш, зниження фіскального навантаження дозволить відновити капінвестиції в розробку і буріння, отже, через кілька років призведе до зростання обсягів видобутку", - сказав Дяченко.
До речі, українські газодобувачі запевняють, що запасів газу в Україні вистачить на 50-100 років.
Разом з тим, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи уряду щодо зниження ставки, в Мінфіні все ще тривають переговори чиновників і бізнесу. Розуміючи, що рівень надбавки 30% - це рекомендації МВФ, учасники ринку все ж наполягають на його перегляді.
Крім того, в галузі вважають за доцільне надати компаніям право вибору - залишатися на системі оподаткування за ставками 14% і 29% або перейти на новий механізм сплати з надбавкою.
"Мінфін надав нам дані своїх розрахунків, до яких вони залучили експертів. Але ми хочемо провести свої розрахунки. Вважаємо, що ставка у 30% потребує уточнення. Думаю, адекватним буде додатковий податок в розмірі 10-20%", - вважає Олександр Горбуненко.
"Введення додаткового податку по суті нічим не відрізняється від підвищених ставок ренти, - підкреслив топ-менеджер однієї з компаній.- Нас влаштує лише повернення до рівня 29% і 14%. Ми віддавали державі при таких ставках 65% доходу, решта - продавали, при цьому стабільно нарощували обсяги видобутку. Якщо нам, нарешті, повернуть старі ставки, то ми відразу ж зможемо збільшити обсяг видобутку на 20-30%".
Співрозмовник агентства підкреслив, що він не вірить у те, що "запекла боротьба за право видобувати український газ" призведе до зниження ставки ренти. "Уряд обманював газовидобувників 4 рази. Перший - коли обіцяв, що збільшення ренти до 55% - тимчасова міра, яка буде скасована через 4 місяці. Потім НАК "Нафтогаз" обіцяв, що ренту зменшать, якщо ми будемо безкоштовно закачувати частину видобутого газу в ПСГ. Ми відмовилися. В результаті були прийняті урядові постанови №647 та №649, якими у нас НАК відібрав усіх "жирних" клієнтів, тобто промисловість. Потім в результаті, на тлі падіння вартості вуглеводнів у всьому світі, нам підвищили ренту. Я не вірю, що в жовтні Кабмін виконає свої обіцянки", - заявив РБК-Україна представник газодобувної компанії.
Істотно ускладнює ситуацію для приватного бізнесу й зниження попиту на природний газ. У результаті бойових дій на сході країни, зниження промвиробництва і сезонності споживання енергоресурсу щоквартально скорочується на 20%, повідомили РБК-Україна учасники ринку.
Крім того, конкуренцію українського газу складає імпорт з ЄС. "Ціна на газ на внутрішньому ринку сильно прив'язана до імпортної вартості палива. Рента не просто не закладена в ціну газу - ми платимо її від тієї максимальної ціни, яку встановив нацрегулятор. З урахуванням ПДВ вона становить 7,9 тис. грн за 1 тис. куб. м. А газ, з урахуванням зниженого попиту, ми продаємо з дисконтом в 1,8 тис. грн на кожній тисячі кубометрів", - сказав Олександр Горбуненко.
"Це економічно і фінансово несправедливо. Ми не можемо продати газ промисловості, і змушені працювати тільки з трейдерами. Вони купують газ з дисконтом в 1-1,5 тис. грн. А ренту я плачу з ціни, встановленої НКРЭКУ. Плюс ще ПДВ, податок на прибуток у 18%, плюс всілякі відрахування - в результаті у мене фіскальне навантаження 97%", - обурено заявив керівник газодобувної компанії.