Кабінет (без)міністрів. Хто може замінити Максима Степанова у МОЗ

Київ, Вівторок 15 грудня 2020 13:25
Кабінет (без)міністрів. Хто може замінити Максима Степанова у МОЗ
Фото: У Міністерства охорони здоров'я незабаром може з'явитися новий керівник (фото: moz.gov.ua)

Про те, що дні Максима Степанова на посаді глави Міністерства охорони здоров'я полічені, у Верховній раді говорять давно і відкрито. Депутати розходяться тільки в прогнозах, чи станеться це до Нового року або вже після. Співрозмовники РБК-Україна в парламенті також називають його кандидатом на вихід №1 через провал підготовки до епідемії коронавірусу і забезпечення лікарень всім необхідним.

У Раді вже ініціювали проведення позачергового засідання, на якому мають ухвалити звернення до Кабміну про кадрові перестановки. Серед учасників антистепановської ініціативи є представники різних фракцій, в тому числі й з "Слуги народу".

Співрозмовники у монобільшості стверджують, що питання Степанова вирішиться, швидше за все, відразу після Нового року, але те, що рішення вже прийнято – в цьому немає ніяких сумнівів. Фінальну розв'язку стримують тільки прийняття бюджету, яким зараз зайняті депутати, і ще не затверджена кандидатура наступника. Якими б серйозними не були претензії до Степанова, обезголовити МОЗ в умовах пандемії і паралізувати навіть ту тендітну систему, яка сьогодні намагається чинити опір коронавірусу, було б досить ризиковано.

Водночас в кулуарах Ради і Кабміну називають кілька прізвищ. Перша кандидатура – нинішній заступник Степанова, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко. Він і сам не приховує своїх амбіцій, які йдуть далі кабінету головного санлікаря. У різний час звучали версії про його можливе висунення на вибори мера Києва і навіть участі у президентських виборах 2029 року. Але в кріслі міністра охорони здоров'я після Степанова у нього не так багато шансів опинитися, хоча б тому, що Ляшко вважається креатурою екс-міністра Уляни Супрун і був активним учасником втілення медреформи, а її в медичних колах сприймають вельми неоднозначно.

До речі, саму Супрун також називають серед можливих кандидатів. Пояснення тут швидше геополітичне, ніж медичне, оскільки у неї налагоджений особистий контакт з новим обраним президентом США Джо Байденом. Як відомо, раніше Офіс президента вже робив їй пропозицію увійти до складу Національної ради реформ.

Ще один кандидат на степанівське крісло – опонент Супрун щодо впровадження медреформи, відомий кардіохірург, директор Інституту серця Борис Тодуров. У нього багато симпатиків у медичному середовищі і серед депутатського корпусу, але і він навряд чи пройде відбір. Тодуров і сам цього не хоче - один кардіохірург Ілля Ємець, перед Степановим в цьому кріслі вже сидів, але протримався менш як місяць і повернувся до того, що у нього виходить краще. Як показала практика, професіоналізму у вузькій області недостатньо для управління МОЗ.

І, нарешті, Михайло Пасічник – фігура, в медичних колах давно відома, правда, з не дуже гарного боку. Співрозмовники РБК-Україна стверджують, що у Пасічника найбільші шанси очолити МОЗ, оскільки він з початку року є радником голови Офісу президента, і зараз займається питаннями дослідження препаратів проти COVID-19.

Пасічник має досить специфічні навички в області фармацевтичного ринку, і до його послуг вдавалися вже неодноразово багато попередніх представників влади.

Що відомо про Пасічника

Востаннє Пасічник з'являвся в публічному просторі у 2014 році, коли міністр охорони здоров'я Олег Мусій призначив його головою Держлікслужби, органу, що відповідає за ліцензування та контроль над виробництвом і торгівлею ліками.

Перші ж дні Пасічника на чолі Держлікслужби тоді були відзначені гучним скандалом. Почав він з видачі дозволу на реалізацію та застосування заборонених раніше препаратів індійського виробника "Дженом Біотек". До приходу Пасічника інспектори Держлікслужби неодноразово проводили перевірки підприємства в Індії і фіксували численні порушення.

Кабінет (без)міністрів. Хто може замінити Максима Степанова у МОЗ

У Михайла Пасічника найбільші шанси очолити МОЗ (фото: УНІАН)

У 2012 і 2013 роках Держлікслужба виявила понад 20 таких порушень, які були визнані критичними і несуть небезпеку для здоров'я людини. Компанію-виробник навіть викрили у підробці документів, що подавалися на сертифікацію в Україні.

40% всього обороту "Дженом Біотек" становив кодеіномісткий препарат "Кофекс", що активно використовувався наркозалежними при кустарному виробництві наркотиків. Після рішення Пасічника про повернення "Кофекса" в Україну препарат був виявлений у великих кількостях на аптечних складах ТОВ "Акрополус Біосайнсес" та СП "Фалбі".

До речі, Пасічника пов'язують з ще одним кодеіномістким препаратом, тільки вже українського виробництва – "Кодтерпіном". Його виробляють на одеському підприємстві "Інтерхім". Офіційно препарат називається протикашльовим засобом, але за своїм складом давно визнаний "аптечним наркотиком" №1 в Україні. "Кодтерпін", як і індійський "Кофекс" широко використовується для приготування наркотику "крокодил".

"Інтерхім" входить до Асоціації фармвиробників України, яку контролює один з найвпливовіших фармацевтів Петро Багрій. За даними журналістів саме Багрій у 2014 міг пролобіювати призначення Пасічника на посаду голови Держлікслужби.

"Успішний" менеджер

Свою фармацевтичну кар'єру Пасічник почав у далекому 1994 році зі створення мережі аптек "Фалбі", яка за короткий час розширилася до понад 250 роздрібних точок, і стала одним з провідних дистриб'юторів фармпрепаратів в Україні.

Втім, у 2012 році його бізнес різко пішов на спад. Всього за рік в Києві з 60 аптек "Фалбі" залишилося тільки 3. Сьогодні вже немає жодної. Зате з'явився великий склад аптечної продукції в селі Святопетровське під Києвом на 13 тис. кв м. Під розвиток складу Пасічник набрав багато боргів, як у виробників, так і у дистриб'юторів. Навіть був узятий кредит в державному Укрексімбанку на $40 млн.

Але коли виробники перестали давати продукцію без передоплати, Пасічнику виявилося нічим платити. За різними оцінками, "Фалбі" заборгувала виробникам і постачальникам від 200 до 400 млн грн, не враховуючи кредиту Укрексімбанку.

Прихід Пасічника 2014 року до Держлікслужби фармацевти сприйняли, м'яко кажучи, насторожено. Вони вирішили, що після отримання Пасічником владних повноважень з надією повернути свої гроші можна попрощатися.

Так, власне, і вийшло. В кінці квітня 2020 року була розпочата процедура банкрутства "Фалбі". Тільки виручених грошей від продажу майна, що залишилося не вистачить навіть на покриття боргу перед Укрексімбанком, який на сьогодні становить вже 1 млрд гривень. Dragon Capital у червні в ході розпродажі купила найбільший актив "Фалбі" - складський комплекс у Святопетровському – всього за 145 млн гривень.

Багатомільярдні втрати

Чим ще запам'ятався Пасічник? Задовго до описаних подій, у 2005 році Контрольно-ревізійне управління провело перевірку використання бюджетних коштів Міністерством охорони здоров'я у 2002-2003 роках. В цей час Пасічник в МОЗ працював на різних посадах: заступником Державного секретаря, першого заступника Державного секретаря – голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, заступником міністра – голови Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення, а також Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів.

На підставі висновків КРУ у Верховній Раді була створена Тимчасова слідча комісія. Її голова, Сергій Осика, у зверненні до Генпрокурора України від 21 січня 2005 сказав про Пасічника буквально наступне:

"Надані КРУ і Рахунковою палатою України результати перевірок свідчать про жахливі багатомільйонні втрати бюджетних коштів, їх нераціональне використання, що ставить під загрозу виконання централізованих державних програм по боротьбі з туберкульозом, онкологічними захворюваннями і СНІДом. Переслідуючи власні інтереси, пан М. Ф. Пасічник активно лобіював включення в "Перелік ..." лікарських засобів тих виробників, дистриб'ютором яких була фармацевтична компанія "Фалбі" (співзасновником якої він є), блокуючи потрапляння в цей перелік лікарських засобів його конкурентів. ТОВ "Фалбі" при наявності значних порушень умов поставки лікарських засобів практично постійно вигравало тендери в МОЗ України, що вказує на відповідне заступництво компанії чиновником. Правовий аналіз вищенаведених фактів дає підстави вважати, що в діях високопосадовців Міністерства охорони здоров'я України вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України".

Втім, жодних юридичних наслідків для Пасічника тоді не настав. Штраф у розмірі 510 грн за збитки, нанесені державі на суму понад мільйон гривень заплатив тільки голова Тендерного комітету В. Загородній.

Не дивно, що після призначення Пасічника головою Держлікслужби у 2014 році директор Інституту досліджень розвитку Східно-Європейських країн заявив про початок нової ери небаченої досі корупції у Державній службі з лікарських засобів.

Масова вакцинація українців, яка вже не за горами, може супроводжуватися багатомільярдними потоками бюджетних коштів, в освоєнні яких, судячи ж з усього, у Пасічника є багатий досвід. На нещодавній нараді в Офісі президента Пасічник так прямо і заявив, що "необхідно виробити оптимальні стратегії, передбачати ресурсне та логістичне забезпечення цього процесу".

Про які оптимальні стратегії говорив Пасічник, можна тільки здогадуватися, але пост міністра охорони здоров'я в цьому сенсі відкриває набагато більші можливості, ніж голови Держлікслужби.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся