Україна активізує участь у роботі СНД, але не має наміру ставати повноправним членом Співдружності. Про це заявив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
Україна активізує участь у роботі СНД, але не має наміру ставати повноправним членом Співдружності. Про це "Комерсант Україна" заявив міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.
"Перш за все є сенс відмовитися від колишнього підходу: мовляв, оскільки це СНД, то там нічого хорошого бути не може за визначенням. Саме цим керувався Київ останні п'ять років. Так, розраховувати, що СНД вирішить всі проблеми, за які він береться, напевно , нереально. Але ефективність його роботи залежить у тому числі від активності України. І, якщо буде створена зона вільної торгівлі, ми від цього тільки виграємо. У кожному питанні ми будемо виходити з наших національних інтересів, а не просто заодно з усіма приєднуватися до якогось загального підходу", - сказав він.
За словами міністра, для активізації участі в СНД цілком достатньо і того статусу, який має Україна сьогодні. "Ми свого часу головували в СНД, будучи в нинішньому статусі. Так що важливий не стільки формат, скільки підхід", - заявив він.
Нагадаємо, останнім часом участь України в СНД викликає суперечки в суспільстві.
Так 1 квітня ц.р голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін, коментуючи РБК-Україна відмову ВР розглядати питання про участь України в Єдиному економічному просторі з Білоруссю, Казахстаном і Росією, заявив, що це один з тупикових проектів, схожий на СНД - перехідний буфер між СРСР і ситуацією, коли нові країни повністю використовують право свого суверенітету. Він також висловив думку, що найближчим часом Росія відмовиться від спроб втягнути Україну в СНД, ЄЕП і Митний союз.
СНД - Співдружність Незалежних Держав - міждержавне об'єднання (договір про співробітництво між незалежними країнами) більшості колишніх союзних республік СРСР.
СНД було засновано главами БРСР, РРФСР і УРСР, шляхом підписання 8 грудня 1991 р. у Віскулях під Брестом (Білорусь) Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (відомо як Біловезька угода).
У документі, що складався з Преамбули і 14 статей, констатувалося, що Союз РСР припиняв своє існування як суб'єкт міжнародного права і геополітичної реальності. Однак, грунтуючись на історичній спільності народів, зв'язках між ними, враховуючи двосторонні угоди, прагнення до демократичного правової держави, намір розвивати свої відносини на основі взаємного визнання і поваги до державного суверенітету, сторони домовилися про утворення Співдружності Незалежних Держав.