Зґвалтування в Кагарлику: що відбувається у резонансній справі через місяць

Четвер 25 червня 2020 14:25
Зґвалтування в Кагарлику: що відбувається у резонансній справі через місяць
Інцидент в Кагарлику призвів до акцій протесту (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Автор: Олег Черниш

Справа про зґвалтування і тортури жительки Кагарлика в місцевій поліцейській дільниці викликала широкий громадський резонанс. Двоє підозрюваних поліцейських, затриманих 25 травня, поки що відмовляються пояснити свої дії і не визнають провину. 

Політики і відомі адвокати оголосили, що беруться за захист потерпілої дівчини. Вони нагадують – є прецеденти, коли аналогічні справи про безчинства правоохоронців намагалися "зам'яти". Як зараз проходить розслідування Кагарлицького інциденту – в матеріалі РБК-Україна.

Вранці 25 травня прес-служба Державного бюро розслідувань повідомила про затримання двох співробітників поліції з Кагарлицького відділу поліції Київської області. Слідство вважає, що ці двоє – начальник сектору кримінальної поліції 35-річний Микола Кузів і 29-річний оперативник цього ж підрозділу Сергій Сулима – катували, знущалися і кілька разів зґвалтували 26-річну місцеву мешканку.

Вона і ще один чоловік, якого також піддали тортурам, були увечері 23 травня доставлені в райвідділ на допит у справі про крадіжку в магазині. За даними ДБР, поліцейські в службовому кабінеті залякували потерпілу, надягали на неї наручники і протигаз, а також стріляли з пістолета над головою. Затриманого чоловіка також катували і били, вимагаючи дати свідчення.

Через день після злочину обидва підозрюваних були затримані, а Голосіївський районний суд Києва заарештував їх на 60 діб без права внесення застави. У червні Київський апеляційний суд відхилив скарги підсудних і залишив їх під вартою до 23 липня.

Реакція влади

"Садизм в чистому вигляді", – так назвав дії Кузіва і Сулими їх керівник, начальник Головного управління Нацполиції Київської області Андрій Нєбитов. Він зазначив, що ці двоє за час служби не розкрили жодного серйозного злочину і не затримали жодного злочинця.

Крім того, він зазначив, що підозрюваних і так збиралися звільнити.Проте, Кузів і Сулима позбулися посад в органах правопорядку тільки після пред'явлення ним підозр.

Спочатку їм інкримінували зґвалтування та перевищення службових повноважень (пізніше цей пункт прибрали). В кінці червня обом екс-поліцейським додали у підозру ще й застосування тортур. Їм загрожує до 12 років в'язниці.

Зґвалтування в Кагарлику: що відбувається у резонансній справі через місяць

Начальник профільного департаменту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов пояснив РБК-Україна, що обох підсудних перевіряють на причетність до інших злочинів, що відбувалися в Кагарлицькому відділі.

"Це була просто системна практика (застосування насильства, – ред.) там, і конкретно з боку цих двох співробітників і в цілому в райвідділі", – відзначив він. За його словами, це кримінальне провадження залишається на контролі у керівництва Офісу генпрокурора.

Сама генпрокурор Ірина Венедіктова засудила Кагарлицький інцидент. 4 червня вона зібрала в генпрокуратурі всіх керівників силових органів, щоб вирішити, як побороти проблему тортур в поліції.

Вони підписали запропонований план дій, основні тези якого полягають у посиленні контролю за тим, що відбувається в поліцейських дільницях. Мова йде про відеофіксацію та електронний облік затриманих.

При цьому, обговорюючи проблемне питання на зазначеній нараді міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, висловив окрему думку. "Випадки тортур і нелюдського поводження існують в поліції будь-якої країни світу", – заявив глава МВС, якого особисто критикували за історію в Кагарлику.

Зґвалтування в Кагарлику: що відбувається у резонансній справі через місяць

Що стосується сумнозвісного відділу поліції в районному центрі Київської області, то на наступний день після виявлення злочину він був ліквідований рішенням керівництва Нацполіції.

Весь особовий склад відділу виведений за штат і проходить переатестацію. Вона повинна закінчитися до початку липня, і за її результатами буде вирішена подальша доля колег підозрюваних в органах поліції. Повернутися на службу до Кагарлика ніхто з них не зможе, оскільки будь-яке відділення поліції в цьому містечку створювати поки що не планують.

"Відділ поліції в Кагарлику, згідно із законом, ще буде офіційного існувати до 25 липня. Але 25 липня у цьому приміщенні хрест-навхрест двері заколотять і поліції вже не буде в цьому (Кагарлицькому, – ред.) районі", – сказало РБК-Україна джерело в обласній поліції.

За його словами, після ліквідації дільниці на дзвінки жителів Кагарлика буде реагувати Обухівський відділ поліції, що знаходиться в 40 кілометрах. Крім того, джерело зазначило, що через гучний злочин весь склад обласної поліції, а це близько 3 тисяч співробітників, вирішили перевірити на психічне здоров'я.

"За рішенням керівництва обласної поліції зараз проводяться психологічні обстеження всіх працівників усіх структурних і територіальних підрозділів, щоб виявити і запобігати таким випадкам", – повідомило джерело.

Жертва і підсудні

Зараз потерпілу в Кагарлицькому відділі поліції захищає група адвокатів на чолі з екс-депутатом Оленою Сотник і колишньою начальницею люстраційного департаменту Мін'юсту Тетяною Козаченко. Вони вступили у справу в двадцятих числах червня. Козаченко зазначила РБК-Україна, що захисники працюють pro bono, тобто безкоштовно, і намагаються максимально допомогти жертві зґвалтування.

"Що стосується фінансової підтримки, то я бачу, що людина (потерпіла, – ред.) дуже потребує допомоги... Ми зараз думаємо над тим, як вжити додаткових заходів щодо психологічної реабілітації і можливо матеріальної підтримки для неї", – сказала адвокат.

Крім того, за її словами, "робляться дії для застосування заходів захисту" до потерпілої. При цьому Козаченко відмовилася оцінювати ефективність слідства, яке ведуть співробітники Держбюро розслідувань.

"На цьому етапі оцінювати ефективність розслідування передчасно, тому що саме зараз проводиться комплекс необхідних експертиз, які мають істотне значення для справи", – підкреслила вона.

Зґвалтування в Кагарлику: що відбувається у резонансній справі через місяць

У свою чергу, колишній адвокат жительки Кагарлика, Євген Мельниченко, виходячи зі справи, заявив, що у ДБР раніше ігнорували скарги іншого потерпілого на поліцейського Миколу Кузіва. На його думку, це і призвело до того, що співробітники поліції в Кагарлику стали "відчувати свою безкарність". При цьому він запевняє, що зібраних доказів по Кагарлицькій справі повинно вистачити для визнання їх винними.

Захист підозрюваних "копів" небагатослівний і вказує на відсутність результатів експертиз по справі. Водночас, як випливає з текстів судових ухвал у Єдиному реєстрі судових рішень, і Сулима і Кузів відмовилися добровільно здати біоматеріал на експертизу. На початку червня примусовий забір слини і відбитків пальців у них санкціонував суд.

"Позиція така: вина не визнається, докази провини відсутні. Будуть результати експертиз, тоді вже будемо щось говорити. Поки що результатів експертиз ще немає, і підозра ґрунтується на словах самої потерпілої", – сказав РБК-Україна адвокат Кузіва Дмитро Матюшенков. Він також говорить, що захист буде наполягати на звільненні заарештованих під домашній арешт.

Справа про жорстокість поліції в Кагарлику поступово йде із фокусу суспільної уваги. Всі нові резонансні події, в тому числі і в правоохоронній сфері, витісняють її з актуального порядку денного. Керівництво МВС запевняє, що це поодинокі випадки. Але частота, з якою громадяни страждають від рук силовиків, викликає багато питань.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся