Що зміниться для українців в результаті медичної реформи

Сьогодні, 19 жовтня, Верховна Рада прийняла законопроекти, які дали старт медичній реформі. Вже з 2018 року українці зможуть самі вибирати собі сімейного лікаря. А лікарі отримуватимуть зарплату в залежності від того, скільки пацієнтів вони обслуговуватиме. Оплачувати працю сімейних лікарів буде новий державний орган - Національна служба охорони здоров'я. В основних новаціях реформи розбиралося РБК-Україна.

Успішна спроба

Сьогодні парламент прийняв одразу три законопроекти, реалізація яких покладе початок медичної реформи в країні. За останні кілька років це вже друга спроба уряду провести реформу системи охорони здоров'я. Першу зробив колишній міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. Але його пакет законопроектів, який передбачав надання лікарнях і клініках широкої фінансової самостійності, не був схвалений комітетом Ради з питань охорони здоров'я. Другу спробу зробила команда в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.

Ключовий документ, поданий Кабміном (№6327) до парламенту у сесійній залі підтримали 240 народних депутатів у другому читанні і в цілому. Два інших законопроекти, один з яких вносить правки в Бюджетний кодекс (№6604, автор Кабмін), а другий - стосується підвищення доступності та якості медобслуговування в сільській місцевості (№7117, автор президент), були прийняті в першому читанні.

Безкоштовний перелік

Реформа передбачає кілька ключових змін, які відчують на собі українці вже в 2018-2019 року. Зокрема, держава, по суті, визнав, що воно не здатне виконувати ст. 49 Конституції та надавати якісну медичну допомогу всьому населенню безкоштовно. Тому тепер в Україні щорічно буде прийматися "програма державних гарантій медобслуговування населення" (програма медгарантий). Фактично, держава сформує перелік медичних послуг, які воно буде гарантовано надавати безкоштовно пацієнтам за рахунок коштів держбюджету. Також в цей список будуть включені ліки, безкоштовно надаються пацієнтам в медустановах.

Між першим і другим читанням в законопроект були внесені правки, які в основному стосуються програми медгарантий. По-перше, спочатку ця програма назвалася "державний гарантований пакет" медпослуг. По-друге, Моз пропонував запровадити принцип спільної оплати, який передбачав би офіційну доплату пацієнтами за надані медпослуги. Але в остаточній версії документа цих норм не залишилося. По суті, тепер в Україні буде два основних принципи оплати медпослуг - або пацієнтом за рахунок власних коштів, або державою з держбюджету.

"Для того, щоб реформаторські законопроекти потрапили до сесійної зали, Міністерству охорони здоров'я довелося піти на ряд поступок. Деякі з них є критично важливими для побудови ефективної системи медичних послуг. Наприклад, принцип сооплаты, який був вилучений, і який неодмінно потрібно повернути в текст законопроектів. Але ми впевнені, що практика роботи покаже необхідність впровадження сооплат, і згодом депутати самі винесуть їх на голосування", - пояснила РБК-Україна виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина.

Програма медгарантий буде щорічно затверджуватися разом з держбюджетом на наступний рік. У прийнятому законопроекті, за винятком медичної допомоги на первинному рівні і під час епідемій, не вказується, які саме послуги і ліки будуть безкоштовними. Але зазначається, що на них щорічно Україна буде витрачати з держбюджету суму не менше 5% від ВВП країни (у 2016 році вона могла скласти близько 120 млрд гривень). При цьому витрати на нову програму визначаються як захищені статті видатків держбюджету.

Раніше в інтерв'ю РБК-Україна заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк говорив, що "на практиці, в залежності від того, скільки у нас буде грошей, ми будемо змушені сидіти і виписувати, що зможемо покривати 100% за рахунок держави, а за що пацієнтові доведеться платити самостійно". Крім того, раніше чиновники неодноразово підкреслювали, що безкоштовними залишаться екстрена та паліативна медична допомога.

Через сімейного лікаря

Щоб безкоштовно отримати послуги з програми медгарантий пацієнтам необхідно буде підписати або з сімейним лікарем, або з терапевтом або педіатром "декларацію про вибір лікаря". По суті, це буде договір про надання медпослуг. При виборі лікаря не буде мати значення місце реєстрації пацієнта. Крім того, лікаря буде заборонено відмовлятися від декларації за наявності у пацієнта будь-якого хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу чи матеріального стану. При цьому в законопроекті немає кількісного обмеження про те, скільки лікар, який надає первинну медичну допомогу, зможе обслуговувати пацієнтів. Раніше в Моз говорили про обмеження в 2 тис. декларацій від пацієнтів на одного лікаря. По всій видимості, це буде затверджено в підзаконних нормативно-правових актах.

Для отримання безкоштовних медпослуг на вторинному (наприклад, стаціонарне лікування в лікарнях) або третинному (вузькоспеціалізованому, приміром, лікування онкологічних захворювань) рівнях пацієнту також необхідно буде спочатку підписати декларацію з сімейним лікарем. Тільки цей лікар має право видати пацієнту направлення на надання послуг на вторинному або третинному рівні безкоштовно, якщо ці послуги входять у програму медгарантий.

Примітно, але закон вводить 20-відсоткове обмеження на обсяг платних послуг, які можуть надавати державні та комунальні медустанови. Тобто, не менше 80%, що надаються цими медустановою послуг повинні бути безкоштовними для пацієнтів.

В ході реформи планується зберегти в Україні дія державної програми компенсації вартості ліків з держбюджету пацієнтам (реімбурсації). Перелік компенсуються препаратів буде щорічно затверджуватися у програмі медгарантий. Для того, щоб отримати ліки за цією програмою, необхідно буде надати в аптеці рецепт від лікаря.

Новий орган

Для ефективної роботи нової системи надання медпослуг буде створено новий державний орган. У прийнятому законопроекті не вказується його назва, але раніше в Моз говорили, що він буде називатися Національною службою охорони здоров'я.

Ця служба безпосередньо оплачувати тарифи на медпослуги та розміри компенсації лікарням, амбулаторіям, аптек та інших медустановам. Передбачається, що ці тарифи і розмір компенсації будуть єдиними для всієї країни. При цьому держава відмовиться від фінансування медустанов на підставі кількості ліжко-місць. Тепер фінансування лікарень і амбулаторій буде залежати, по суті, виключно від кількості наданих медпослуг. Скільки для цього потрібно задіяти медперсоналу і койко-місць, буде вирішувати менеджмент медустанови.

Підставою для оплати тарифів і компенсацій з Національної служби здоров'я стануть звіти, які медустанови будуть вносити в створювану електронну систему охорони здоров'я. У цих звітах буде вказувати кількість наданих медпослуг і проданих ліків, за яким медустанови повинні будуть отримати оплату Національної служби здоров'я.

Створення електронної системи охорони здоров'я буде ще однією новацією даної реформи. По суті, ця система забезпечує автоматичне ведення обліку медичних послуг і дозволить медпрацівникам та пацієнтам в будь-якій точці країни отримати доступ до історії наданих послуг, не вдаючись до використання паперових медкарт хворих.

Допомога на селі

Окремим документом Верхова Рада проголосувала за президентську ініціативу про поліпшення якості медпослуг в сільській місцевості. Згідно їй, Кабмін тепер зобов'язаний передбачити у державному бюджеті кошти для забезпечення сільських медичних закладів обладнанням і транспортом для обслуговування сільського населення.

Серед іншого, повинні будуть закуповуватися сучасні комп'ютери та телекомунікаційні технології, щоб лікарі, не виїжджаючи до села, могли надати онлайн-консультацію пацієнтам. Крім того, планується купуватися портативні діагностичні засоби для збору і передачі інформації про стан організму пацієнта, міні-лабораторії для взяття аналізів і т. д. Також передбачена закупівля авіаційних, водних, автомобільних спеціальних санітарних транспортних засобів, у тому числі обладнаними реанімаційними засобами. Закон про поліпшення медичної допомоги на селі набуває чинності на наступний день після опублікування.

Перехідний етап

Медреформа буде впроваджуватися поетапно. На першому етапі - з 1 січня 2018 року - реформа торкнеться тільки первинної ланки медичної допомоги. Тобто, для надання медпослуг сімейними лікарями пацієнти повинні будуть підписати з ними вищевказані декларації.

Разом з тим, в 2018-2019 роках поступово програма медгарантий буде впроваджуватися на вторинному і третинному рівнях. Спочатку робота програми буде випробувана на пілотних проектах в окремих медустановах, населених пунктах або регіонах. Порядок проведення цих експериментів затверджуватиметься Кабміном.

В результаті, повністю реформа на всіх рівнях надання медпослуг запрацює тільки в 2020 році. До цього медзакладу, які не перейдуть на нові принципи фінансування, зможуть отримувати субвенції на свою діяльність з державного і місцевих бюджетів.

Ризики для реформи

Виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" Ольга Стефанишина" говорить, що пацієнтські організації вимагали прийняття законопроектів про медреформе ще в червні цього року неспроста. "Відтягування голосування створювало ризик того, що зміна принципів фінансування медотрасли не потрапило б держбюджету 2018 року. Тобто, для реалізації медреформи просто не було б коштів. Зараз Моз доводиться діяти на випередження. З надією на прийняття законопроектів, в проекті держбюджету міністерство збільшило фінансування тих сфер, яких реформа торкнеться у першу чергу", - зазначає вона.

Експерт медотрасли, генеральний директор компанії "КОРІС Україна" Костянтин Шусторович вважає, що після прийняття медреформи з 2018 року нічого кардинально нового в надання медпослуг населенню не відбудеться.

"Зміниться тільки принцип фінансування: ми від фінансування ліжко-місць перейдемо до оплати медпослуг. Але для цього необхідно виконати кілька умов, - говорить він. - По-перше, оскільки не всі пацієнти подадуть декларації лікарям первинної ланки в перші дні 2018 року, потрібно налагодити тимчасовий облік громадян, прикріплених до тим чи іншим медустановам первинної ланки. Швидше за все, для обліку візьмуться списки пацієнтів з реєстратур. По-друге, необхідно до 1 квітня впровадити електронні системи обліку. Враховуючи ступінь інформатизації сільських амбулаторій, великий ризик того, що до квітня це не виконається. Встановити комп'ютери, провести зв'язок, навчити персонал в масштабах країни – це довго і дорого".

В-третіх, зазначає Шусторович, час потрібен і для створення Національної служби здоров'я, а також чиновникам доведеться розробити чіткий план реагування у разі, якщо медустанови не встигнуть оперативно перебудуватися на нову систему роботи, щоб не було перебоїв з виплатою зарплат медпрацівникам з-за зміни принципу фінансування. "Крім того, Моз необхідно розробити "план Б" на випадок саботажу середнього менеджменту в медустановах і облздравах, щоб на місцях не відбулося соціального вибуху", - уточнив експерт.