Італійський сенат схвалив пакет економічних реформ, проведення яких в країні вимагає ЄС. Законопроект був прийнятий переважною більшістю голосів - на його користь висловилися 156 сенаторів, ще 12 проголосували проти.
Італійський сенат схвалив пакет економічних реформ, проведення яких в країні вимагає ЄС. Законопроект був прийнятий переважною більшістю голосів - на його користь висловилися 156 сенаторів, ще 12 проголосували проти.
Тепер реформи має схвалити нижня палата парламенту Італії - голосування заплановано на 12 листопада.
Схвалений пакет включає комбінацію заходів з урізування бюджетних витрат і реформування італійської економіки, яка практично не зростає. За оцінками Міжнародного валютного фонду (МВФ), в 2011 р. економічне зростання Італії складе всього 0,6%, а в 2012 р. і зовсім сповільниться до 0,3%. За останні 15 років економіка країни зростала в середньому на 0,75%.
Сьогоднішнє голосування наблизило відставку нинішнього прем'єр-міністра країни Сильвіо Берлусконі, який пообіцяв залишити свій пост відразу після того, як парламент схвалить пакет економічних реформ і бюджет на наступний рік.
Очікується, що Берлусконі змінить економіст Маріо Монті, який повинен очолити перехідний уряд.
Нагадаємо, результати останнього голосування в парламенті Італії свідчать про те, що Берлусконі втратив парламентської більшості. За затвердження виконання бюджету 2010 р. проголосували 308 депутатів в парламенті - менше, ніж абсолютну парламентську більшість в 316 депутатів. Опозиція в повному складі утрималася від голосування.
Відзначимо, третя за величиною економіка єврозони напередодні пройшла так звану точку неповернення - прибутковість її 10-річних держоблігацій на ринку перевищила 7%, що робить практично неможливим обслуговування зовнішнього боргу без зовнішньої підтримки. Тепер Італія стрімко котиться за "грецьким сценарієм". От тільки якщо дефолт Греції світ і Європа так-сяк здатні перетравити, то банкрутство члена "Великої сімки" та восьмої за величиною економіки світу загрожує бахнути по світовій системі так, що мало не здасться нікому.
Боргові проблеми у Італії виникли не одномоментно - країна досить довго жила в борг, поступово накопичуючи держборг. І до літа цього року такий стан речей мало кого турбував - експерти вважали, що структура і масштаб економіки не дозволять країні піти за "грецьким сценарієм".
Однак у липні 2011 р., коли всі були зайняті розробкою планів порятунку Греції, італійська економіка несподівано для всіх виявилася в числі проблемних. Ситуація миттєво стала загрозливою. Держборг Італії до того моменту досяг рекордних для країни 1,9 трлн євро (близько 120% від ВВП), що перевищує борги Греції, Ірландії, Португалії та Іспанії разом узятих.
Влада країни приступила до термінової розробки антикризових заходів, які б допомогли скоротити дефіцит бюджету та розміри держборгу, а Європейський центральний банк (ЄЦБ) почав скупку італійських облігацій на вторинному ринку. На час все заспокоїлося, і увага ринків знову перемкнулася на варіанти дефолту Греції.
Тим часом у самій Італії почав проявлятися другий симптом грецької хвороби - політична криза. Як у Греції та Португалії, економічні проблеми і необхідність вкрай непопулярних реформ позбавили багаторазового володаря прем'єрського крісла Сильвіо Берлусконі підтримки в парламенті, і в кінцевому підсумку він публічно заявив про намір подати у відставку.
Труднощі стагнуючої економіки, помножені на політичну нестабільність, дали закономірний результат: прибутковість облігацій Італії подолала критичну позначку, що сигналізує про початок повномасштабної боргової кризи в країні. Ситуація стала незворотною. Тепер країні, швидше за все, буде потрібна допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) та інших країн ЄС. Проблема полягає тільки в тому, що на порятунок настільки великою "риби" може банально не вистачити грошей - Фонд фінансової стабільності ЄС (ESFS), навіть якщо його вдасться наповнити до 1 трлн євро, здатний закрити лише половину італійських боргів, не враховуючи Греції та інших країн з підмоченим держборгом.