Історія українського футболу від УЄФА

Напередодні чемпіонату Європи 2012 року наші колеги з УЄФА опублікували цікавий матеріал про історію футболу в українських містах, які прийматимуть матчі Євро. РБК-Україна пропонує вам ознайомитися з ним.

Київ

У Києві базується найвідоміший українській клуб - "Динамо", яке було засноване в 1927 році та є рекордсменом радянського та українського незалежного футболу за кількістю чемпіонських і кубкових титулів.
Окрім динамівців, у елітному дивізіоні національної першості столицю також представляють"Арсенал" та "Оболонь", спонсором якої є однойменний пивзавод. Утім, найбільшу армію вболівальників мають саме біло-сині. В активі "Динамо" 13 перемог у чемпіонатах Радянського союзу та дев'ять - у Кубку СРСР. За часів незалежності динамівці також 13 разів ставали найсильнішою командою України, здобули дев'ять національних кубків та п'ять Суперкубків.
Колектив, що на момент заснування представляв спортивне товариство міліції, з часом поповнювали здібні новобранці, які прищепили партнерам любов до філігранної роботи з м'ячем та ігрової дисципліни. Команда швидко прогресувала і у 1960-х та 1970-х роках вже домінувала на внутрішній арені. Величезна роль у становленні "Динамо" як клубу міжнародного класу зіграли Віктор Маслов, що очолив киян у 1964-му, та колишній нападник біло-синіх Валерій Лобановський, який вперше став тренером киян у 34 роки в 1973-му.
Під керівництвом Лобановського "Динамо" двічі виграло Кубок кубків (1975, 1986), а також Суперкубок УЄФА (1975). Наразі півфіналіст Кубку європейських чемпіонів 1977, 1987 та 1999 рр. втримує лідерські позиції і в незалежній Україні. Утім, Київ не завжди був флагманом українського футболу - свого часу місцеві команди перебували в тіні колективів із Харкова, Одеси та Львова.
У 1900 році в робітничих передмістях Києва зародився футбол, привезений закордонними (переважно - чеськими та німецькими) працівниками місцевих заводів. Перша команда представляла машинобудівний та котельний завод Гретера і Криванека, а перше поле було побудоване поруч із територією нинішньої кіностудії Довженка, що на Шулявці. Нова гра швидко завоювала популярність, але справжній бум місцевого футболу розпочався в 1934 році, коли в Київ із Харкова повернулася столиця України, тоді ще - радянської.
Відомі імена
Двоє футболістів "Динамо" - Олег Блохін у 1975-му та Ігор Бєланов у 1986 році - відзначалися "Золотим м'ячем" найкращого гравця Європи, а ще один вихованець клубу, Андрій Шевченко, був нагороджений цим трофеєм у 2004-му, виступаючи в італійському "Мілані". Заслуговують на згадку й інші представники біло-синіх, зокрема, Віктор Каневський, Анатолій Бишовець, Олексій Михайличенко... Але поза конкуренцією йде Валерій Лобановський, під керівництвом якого "Динамо" виграло вісім чемпіонатів СРСР, п'ять першостей України, двічі завойовувало Кубок кубків (1975, 1986) та Суперкубок УЄФА (1975). Коли він пішов із життя у травні 2002 року, десятки тисяч уболівальників вийшли на вулиці міста, проводжаючи Метра в останню путь.
Інші види спорту
Успіхи українських атлетів дуже тісно пов'язані з Києвом. Жіночий гандбольний "Спартак" 20 разів поспіль (з 1969 по 1988 рік) вигравав чемпіонат СРСР та 13 разів - Кубок європейських чемпіонів. Тренером тієї непереможної команди був Ігор Турчин, а його дружину Зінаїду Турчину визнано найкращою гандболісткою ХХ століття. "Залізний" Борис Шахлін - семиразовий олімпійський чемпіон, на два титули більше у тій-таки спортивній гімнастиці має його землячка Лариса Латиніна. Загалом же вона - володарка найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Ігор: 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). Валерій Борзов - унікальна фігура в історії легкої атлетики. На Олімпіаді-1972 він виграв забіги на 100 і 200 метрів, ставши першим білошкірим спринтером, що досяг такого успіху. Руслан Федотенко, який також народився в Києві, є дворазовим володарем Кубку Стенлі.
Чи відомо вам?
"Динамо" стало першою немосковською командою, що виграла титул чемпіона СРСР, та першим представником Радянського Союзу, який завоював європейський трофей.

Львів
Львів - колиска спорту в регіоні, місце проведення перших ігор із футболу, хокею, баскетболу, водного поло й регбі на території, що колись була частиною Польщі, а нині входить до складу України.
Тут зародився український і польський футбол. Перший офіційно задокументований футбольний матч відбувся 14 липня 1894 року. Ця дата вважається народженням гри в Україні. Через 17 років у Львові засновано Польський футбольний союз. Збірна Польщі, починаючи з 1903 року, провела три матчі на місцевому стадіоні "Слави" (пізніше "Чарні"), першого професіонального клубу Польщі.
Львівська "Лехія" також незабаром змінила статус аматорів на професіональний, а 12 років потому її приклад наслідувала й "Погонь". Саме остання найліпше з львівських команд виступала в польському чемпіонаті. Протягом 1922-26 рр. вона здобула чотири чемпіонські титули. До кінця десятиліття у польський чемпіонат вийшла й четверта львівська команда - "Гасмонея".
Друга світова війна безповоротно змінила львівське футбольне життя. ФК "Чарні", володар Кубка Польщі-1935, був розпущений владою СРСР, "Лехія" була перейменована на "Локомотив", а "Погонь" після масової еміграції поляків припинила існування... на певний час.
Осівши на нових територіях, керівництво "Погоні" зайнялося футбольною діяльністю в інших колективах. Виникнення таких клубів, як "Полонія" Битом, "Одра" Ополе, "П'яст" Глівіце й "Погонь" Щецин, своїм корінням сягає Львова. У 2009-му львівська "Погонь" була відроджена як аматорський клуб для польської діаспори.
Львівські "Карпати" - найбільший клуб міста. Зелено-білі, засновані в 1963-му, здобули визначний результат у 1969 році, ставши єдиною командою з-за меж елітного дивізіону, що коли-небудь вигравала Кубок СРСР. Це досягнення і досі залишається найбільшим у їхній історії. "Карпати" двічі програвали у фіналі Кубку України. ФК "Львів", заснований у 2006-му, власне, базується у сусідньому Добромилі.
Відомі імена
Колишні тренери збірної Польщі Казімеж Гурський, Ришард Концевич, Міхал Матіас іВацлав Кухар - усі походять зі Львова. Саме в Місті Лева в 1904 році Казімеж Гемерлінгпереклав правила гри на польську мову й опублікував їх. Українська версія з'явилася на світ два роки потому зусиллями Івана Боберського. Колишній захисник київського "Динамо" й лондонського "Арсеналу" Олег Лужний родом зі Львова.
Інші види спорту
Футбол - спорт номер один у місті, однак у Львові також успішно займаються баскетболом, волейболом, водним поло й футзалом. За останнє десятиліття не знає собі рівних жіноча гандбольна команда "Галичанка", тоді як місцева шахова школа вже 60 років є кузнею гросмейстерів.
Чи відомо вам?
Вацлав Кухар, який у складі львівської "Погоні" здобув чотири польські титули, був також чемпіоном Польщі з бігу на 800 метрів, бігу з перешкодами на 110 і 400 метрів, зі стрибків у висоту й у десятиборстві. Він також 22 рази вигравав золото Польщі в ковзанярському спорті, провів 23 поєдинки за національну збірну й забивав більше гола за матч за довгу кар'єру в "Погоні".

Харків
Великий футбол у Харкові з'явився відносно пізно, але сьогодні українську Прем'єр-лігу без представника цього міста уявити дуже важко.
Досить дивно, що місто з настільки багатими спортивними традиціями у вищій лізі чемпіонату України представляє всього одна команда - харківський "Металіст". Варто зазначити, що свого часу в елітному дивізіоні пограв також "Харків".
Зоряний час "Металіста" припав на 1988 рік, коли харків'яни завоювали Кубок СРСР. За п'ять років до цього вони також вийшли у фінал, але у вирішальному матчі поступилися донецькому "Шахтарю". Донеччани як і раніше раз по раз випереджають "Металіст" - у п'яти попередніх сезонах харківський клуб незмінно залишався третім, пропускаючи вперед "Шахтар" і київське "Динамо".
Перший футбольний матч, про який збереглися документальні свідчення, відбувся в Харкові 6 травня 1910 року - майже через 16 років після першої гри у Львові. Результат історія не зберегла, проте, як повідомила місцева газета "Южний край", "Перша харківська команда" забила "Другій харківській команді" чотири м'ячі.
Наступного року пройшов перший чемпіонат міста, кількість учасників якого за 13 років, коли відбувся перший неофіційний чемпіонат СРСР, зросла до вісімдесяти. Команда Харкова одразу дісталася фіналу, в якому з рахунком 2:1 обіграла збірну Ленінграда.
У 1936 році була утворена вища ліга чемпіонату СРСР, проте "Металіст" пробився до еліти тільки в 1960-му. Але першого помітного успіху харківський клуб досяг у 1988 році, коли з рахунком 2:0 взяв гору над московським "Торпедо" у фіналі Кубку СРСР. До речі, лише 14 команд виборювали цей трофей за всю історію турніру.
Відомі імена
У 50-х і 60-х роках минулого століття в харківських "Металісті" та "Локомотиві" вболівальників радував своїм талантом воротар Микола Уграїцький. Помітний слід в історії харківського футболу залишили місцеві вихованці Микола Корольов і Володимир Лінке - найкращі снайпери "Металіста" всіх часів. Однак найбільш знаменитий уродженець Харкова в рідному місті на професіональному рівні ніколи не грав. Правий захисник Володимир Безсонов, який посідає п'яту сходинку в списку футболістів із максимальною кількістю матчів за збірну СРСР, провів більше 300 ігор за київське "Динамо". З біло-синіми Безсонов виграв шість чемпіонських титулів, п'ять Кубків СРСР і Кубок володарів кубків 1986 року.
Інші види спорту
Харків виховав більше 40 олімпійських призерів. Серед них Олексій Баркалов (водне поло), Рустам Шаріпов (гімнастика), Людмила Джигалова (легка атлетика) і Юрій Поярков (волейбол). Плавчиха Яна Клочкова, яку називають Золотою рибкою, виграла чотири золоті медалі в Сіднеї та Афінах. Місцевий "Локомотив" є дев'ятиразовим чемпіоном України з волейболу, а "Локомотив" футзальний диктує моду в українському футзалі. Сестри Катерина та Олена Бондаренко у 2008 році стали чемпіонками відкритого чемпіонату Австралії в парному розряді.
Чи відомо вам?
Нинішню назву "Металіст" отримав лише в 1967 році. До цього з часу свого заснування в 1925 році харківський клуб, переходячи від одного заводу до іншого, встиг пограти під п'ятьма різними іменами: "ХПЗ" (Харківський паровозобудівний завод), "Зеніт", "Трактор", "Дзержинець" і "Авангард".

Донецьк
Із футболом Донбас познайомили британські робітники, що працювали на валлійського засновника Донецька - промисловця Джона Х'юза.
Перші офіційні ігри в регіоні відбулися в 1911 році, коли була створена команда на базі металургійного заводу в Юзівці (колишня назва Донецька на честь Х'юза). За два роки колектив став першим володарем Кубка Донбасу й продовжував розвиватися. У 1936-му народився головний клуб міста - "Шахтар".
На початку свого становлення команда називалася "Стахановець" - на честь Олексія Стаханова, легендарного шахтаря. Уже під ім'ям "Шахтар" вона гучно заявила про себе, коли двічі поспіль виборола Кубок СРСР у 1961 і 1962 роках. Зробити унікальний кубковий хет-трик донеччанам не дозволив московський "Спартак". У 1970-х гірники завоювали два срібла у вищій лізі чемпіонату СРСР, а в 1980 і 1983 роках знову відсвяткували тріумф у розіграші національного кубка.
Принципове суперництво з київським "Динамо" часів Радянського Союзу для донецького клубу продовжилося після здобуття Україною незалежності. На сьогодні "Шахтар" виграв шість титулів чемпіона країни та сім кубків. Крім того в активі гірників перемога в Кубку УЄФА-2008/09 і вихід у чвертьфінал Ліги чемпіонів УЄФА-2010/11. Досягнення "Металурга" - ще одного донецького представника у вітчизняній Прем'єр-лізі - набагато скромніші, хоча цей молодий клуб заснований лише у 1995 році. В другому дивізіоні виступає також місцевий "Олімпік".
"Шахтар" домінує й у футбольному житті міста - виїзні матчі команди часто транслюють на великому екрані, що встановлений біля пам'ятника Леніну на вулиці Артема. Сотні прихильників гірників у клубних кольорах створюють справжнє помаранчеве море, багато хто з шанувальників надягає шахтарські каски.
Відомі імена
У "Шахтарі" завжди грало багато футболістів із інших українських міст та легіонерів, але гірники можуть похвалитися й доморощеними талантами. В столиці Донбасу народився найкращий бомбардир "Шахтаря" всіх часів Андрій Воробей, а також Олексій Бєлік, Валерій Кривенцов, Сергій Щербаков та Дмитро Шутков. Останні двоє застали ще чемпіонат СРСР, в якому в різні роки честь клубу захищали знамениті Юрій Дегтерьов і Віктор Звягінцев, а також уродженці регіону Михайло Соколовський та Анатолій Коньков.
Інші види спорту
Свого часу Донецьк став другою малою батьківщиною для 15-річного луганчанина Сергія Бубки, котрий згодом виріс у шестиразового чемпіона світу зі стрибків із жердиною. Протягом своєї блискучої кар'єри нинішній голова Національного олімпійського комітету України встановив 35 світових рекордів. У столиці Донбасу перед входом на стадіон РСК "Олімпійський" Бубці встановлений пам'ятник. Місто також приймає матчі Кубку Девіса з тенісу, а у 2009 році на високому рівні провело футбольний чемпіонат Європи серед 19-річних. Футзальний "Шахтар" п'ять разів виборював звання чемпіона України. Донецьк представлений у національних першостях серед чоловіків та жінок з баскетболу, гандболу та волейболу.
Чи відомо вам?
"Шахтар" є останнім переможцем Кубку УЄФА. У вирішальному матчі-2008/09 підопічні Мірчі Луческу переграли в додатковий час німецький "Вердер" (2:1) завдяки голу бразильського півзахисника Жадсона. У тому розіграші три українські команди дісталися 1/8 фіналу. Київське "Динамо" на цій стадії здолало "Металіст", але поступилося гірникам у півфіналі.