Німеччина наполягає, щоб Греція поступилася правом контролю над бюджетною політикою країни Євросоюзу в рамках переговорів про надання Афінам другого пакету європейської фінансової допомоги на суму 130 млрд євро. Про це повідомляє Reuters з посиланням на анонімне джерело, близьке до ситуації.
Німеччина наполягає, щоб Греція поступилася правом контролю над бюджетною політикою країни Євросоюзу в рамках переговорів про надання Афінам другого пакету європейської фінансової допомоги на суму 130 млрд євро. Про це повідомляє Reuters з посиланням на анонімне джерело, близьке до ситуації.
"Всередині Єврогрупи є внутрішні дискусії і пропозиції, одна з яких виходить від Німеччини, щодо того, як конструктивно підійти до програм допомоги країні, які постійно відхиляються від мети - чи можна це просто ігнорувати, або ми повинні сказати, що з нас достатньо", - повідомило агентству джерело.
Співрозмовник додав, що згідно з пропозиціями, європейських організацій, що вже діють у Греції, повинні бути надані "певні повноваження приймати рішення" з приводу фінансової політики країни.
"Це може бути здійснено навіть більш суворо - через зовнішню експертизу", - сказав співрозмовник агентства.
Газета The Financial Times, яка отримала копію цієї пропозиції Берліна, повідомляє, що Німеччина хоче створення посади "бюджетного комісара" єврозони, щоб мати право вето на прийняття бюджетних рішень, здійснюваних урядом Греції, якщо вони не відповідають цілям, встановлених міжнародними кредиторами.
"Враховуючи розчарування від нинішнього положення справ, Греція повинна погодиться на скорочення бюджетного суверенітету в рамках ЄС на певний період часу", - йдеться в документі. У документі не зазначається період часу, протягом якого бюджету Греції передбачається поставити під контроль ЄС.
Згідно з німецьким планом, грецький уряд зможе виділяти бюджетні кошти на внутрішні потреби країни тільки після того, як здійснить всі платежі з обслуговування свого державного боргу.
У Німеччині вважають, що прийняття такого закону необхідно для того, щоб переконати фінансові ринки в платоспроможності Греції.
Експерти відзначають, що Німеччина в цілому права, вказуючи на неефективність грецьких реформ. Незважаючи на багатомільярдні кредити від ЄС і МВФ, програма економії бюджету в повну силу в Греції так і не запрацювала, реформи не просунулися, а бюджетний дефіцит в 2011 р. складе не менше 9,5% ВВП - всього на 1% ВВП менше, ніж в 2010 р.
Зараз Афіни намагаються домовитися з інвесторами, які повинні списати країні половину боргу, і до кінця січня угода повинна була бути досягнута. Раніше повідомлялося, що приватні інвестори можуть погодитися на більш низьку ставку купона по держоблігаціях Греції. Так, грецька преса написала, що приватні інвестори готові прийняти ставку купона нижче 4% при обміні грецьких держпаперів на нові 30 річні облігації. Мова йде про середню ставку купона до 3,75%.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і Євросоюзу виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації.
Передбачалося, що другий транш фінансової допомоги Греції складе 130 млрд євро, але, поданим журналу Spiegel, він буде збільшений до 145 млрд євро. Причиною збільшення обсягів фінансової допомоги є погіршення економічної ситуації в Греції. Вчора про це натякнув глава Єврогрупи Жан-Клод Юнкер. За його словами, країнам єврозони, можливо, доведеться збільшити фінансову підтримку, спрямовану на порятунок Греції, у випадку, якщо Афіни і приватні інвестори виконають свою частину завдання, досягнувши угоди по програмі PSI (участь приватного сектора в реструктуризації держборгу Греції).
25 січня ц.р. глава МВФ Крістін Лагард заявила, що кредиторам державного сектора Греції, можливо, доведеться взяти участь у реструктуризації боргів, якщо обсягу списань приватним сектором не вистачить для стабілізації ситуації. "Якщо ми не зможемо домовитися з приватним сектором про достатній рівень списання боргів, тоді власники грецьких боргів у державному секторі також повинні взяти участь", - сказала тоді Лагард.
Раніше повідомлялося, що реструктуризація половини грецького держборгу дозволить Греції до 2020 р. знизити рівень держборгу до 120% від ВВП (зараз становить близько 160% від ВВП).