ru ua

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні Чиновники зацікавились землею та будівлею Київської академії мистецтв на Оболоні (фото: з відкритих джерел)

Переддень початку цього навчального року відзначився подією, яка викликала б неабиякий резонанс у будь-якій європейській країні, проте пройшла майже непоміченою у вітчизняних ЗМІ та українському істеблішменті. На пікет перед КМДА вийшов весь колектив одного із провідних навчальних мистецьких закладів країни, а саме – Київської академії мистецтв, що розташована на Оболоні. Педагогічний колектив та керівництво ВУЗу вже четвертий рік просять міську владу захистити їх від спроби заволодіти землею та будівлею академії, що здійснюється під прикриттям начебто невдоволених батьків, політиків та бізнесових структур, які зацікавились цим шматком землі у столиці. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Каталізатором проведення пікету став інцидент, коли п’ятеро депутатів Київської міської ради від "Слуги народу", зі слів керівництва академії, почали перевірку вишу та науково-педагогічного складу академії. Важко уявити собі, щоб, наприклад, депутати Паризької муніципальної ради зайшли під час навчального процесу в один із університетів Сорбонни і під камери батьків влаштовували допит ректора.

Це також історія про те, що якщо ви абсолютно чесна людина із бездоганною репутацією, звичайний учитель, викладач або керівник школи чи ВУЗу, у вас практично немає шансів встояти, якщо проти вас працює система, заточена на дискредитацію, маніпуляцію, спотворення фактів і просування своїх особистих інтересів.

Земля академії

Перше, що кидається в очі при відвідуванні Київської академії мистецтв – її розташування. Заклад розташований в престижній частині так званих "Оболонських липок". Поруч – красива Оболонська набережна та вже улюблене місце прогулянок киян – парк "Наталка". За вікнами – будинки Януковича, Пшонки та інших посадовців минулого і теперішнього часу. Зрозуміло, що вартість землі у такому місці – одна з найвищих у столиці.

Муніципальний заклад вищої освіти "Київська академії мистецтв", який скорочено називають КАМ, є власністю територіальної громади міста Києва. Проте заклад є унікальним не лише для столиці, але і для України загалом. По суті це єдиний мистецький заклад країни, що вміщує в собі як мистецьку школу (називається "Київська дитяча академія мистецтв імені М.І. Чембержі" і є структурним підрозділом КАМу), так і КАМ як вищий навчальний заклад. Отже, зайшовши у перший клас школи, майбутній фахівець у мистецтві може пройти всі класи і там же вступити у ВУЗ, отримавши по випуску диплом бакалавра або магістра.

Саме таку концепцію в 1994 році започаткував нині покійний перший ректор академії Михайло Чембержі, а її правове оформлення було реалізоване лише в 2018 році наступним ректором академії – Ольгою Бенч.

Ще в далеких двохтисячних Михайло Чембержі ініціював виділення для академії земельної ділянки, куди планував перемістити школу, оскільки в одній будівлі ставало тісно студентам і школярам, а також не було спортивного вуличного стадіону або майданчику. Для цих цілей в 2012 році Оболонській РДА була передана земельна ділянка площею 2,22 га для будівництва та обслуговування загальноосвітньої середньої школи в 3-а мікрорайоні житлового масиву Оболонь.

Ділянка була виділена таким чином, що повністю оточувала землю, на якій розташовувалась сама академія, що логічно вписувалось на той час у концепцію єдиного освітнього комплексу академії.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Жовтим кольором позначена земельні ділянка академії, червоним – ділянка для будівництва школи

Проте замість будівництва школи для академії Київська міська державна адміністрація у 2015 році оголошує конкурс на будівництво приватної школи на вказаній земельній ділянці і доручає провести його комунальному підприємству "Київське інвестиційне агентство".

Переможцем інвестиційного конкурсу на будівництво приватної школи у 2017 році стає ТОВ "АР ОСВІТА". Згідно інформації, розміщеної на сайті КП "Київське інвестиційне агентство", ТОВ "АР Освіта" належить власникам шведської інвестиційної компанії East Capital.

Як відомо, співзасновником інвестиційної компанії East Capital є колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України, екс-очільник державної корпорації "Укроборонпром" Айварас Абромавичус.

В результаті інвестиційного конкурсу академія залишилась без земельної ділянки для будівництва школи, а сама земля і будівля академії виявилися відрізаними від своїх комунікацій та під’їзних шляхів.

Здавалося б нічого не повинно заважати новому інвестору будувати школу та виконувати свої інвестиційні зобов’язання. Проте пройшло вже чотири роки, а будівництво школи і досі не розпочато.

В 2018 році передчасно пішов з життя Михайло Чембержі, а на його місце за результатами конкурсу та виборів ректора прийшла новий ректор Ольга Бенч. Головною проблемою, з якою зіткнулась новий ректор, була наявність у структурі мистецької академії середньої, а не мистецької школи. Тобто загальні предмети викладались учням безкоштовно, а за мистецькі предмети батьки платили кошти у спецфонд школи.

Крім того, з незрозумілих причин з 2005 по 2018 рік дітей зараховували на навчання в перший клас мистецького коледжу, хоча, по-перше, ліцензії коледжу в академії на той час не було, і по-друге, коледж – це лише заклад передвищої освіти, куди дітей можуть зараховувати виключно з 9 класу і видавати після випуску дипломи. В той час, як мистецький коледж в структурі закладу видавав не дипломи, а атестати про загальну середню освіту, а дітей, що поступили в перший клас, згідно наказу коледжу називали студентами, а не учнями. Тобто діти в перший клас поступали як студенти, а по завершенню начебто коледжу отримувати атестати. Все з точністю до навпаки.

Друга проблема – це недостатнє заповнення ліцензійних місць "бакалавр" академії, що вело до можливості позбавлення ліцензії ВУЗу. На той час академія мала назву Київська дитяча академія мистецтв, що зупиняло багатьох випускників школи поступати далі і отримувати диплом "дитячої" академії. З іншого боку, в академії як у ВУЗі взагалі були відсутні факультети, які чомусь були сформовані в структурі коледжу, а по суті – школи, і існували так майже 20 років. Кафедр і науково-педагогічного штату не існувало взагалі.

Відповідно, новий ректор ініціювала зміну назви закладу, що було підтримано Київською міською радою. Тепер академія називається "Київська академія мистецтв", а "Київська дитяча академія мистецтв ім. М.І. Чембержі" стала спеціалізованою мистецькою середньою школою, замість звичайної середньої школи, в структурі закладу. Фінансування академії було приведено у відповідність до Бюджетного кодексу. В структурі академії як ВУЗу були утворені факультети, кафедри і сформований науково-педагогічний штат викладачів.

В результаті, батьки учнів перестали платити кошти у спеціальний фонд, оскільки мистецькі предмети тепер оплачує держава. У 2019 році за результатами вступної кампанії заповнено 100% ліцензійних бюджетних місць і 80% ліцензійних контрактних місць на здобуття вищої мистецької освіти за освітнім рівнем "бакалавр".

Здавалося б – хороші зміни, вдалі результати. Академія набула правильного юридичного статусу і відстояла своє право як вишу. Тільки от сподобались такі зміни далеко не усім.

Одразу ж зі зміною назви і структури закладу в 2018 році починається цілеспрямована атака і тиск на керівництво академії зі сторони декількох батьків учнів школи. Ініціаторами виступають близько 10 батьків, які свого часу були організаторами і брали активну участь в діяльності батьківських благодійних фондів при академії. Залучаються провідні телеканали, надсилаються заяви у контролюючі органи про необхідність перевірки діяльності академії, запрошуються народні депутати і надсилаються скарги в КМДА з вимогою звільнити ректора.

Кидалось в очі, в першу чергу, те, що батьки учнів школи вимагали звільнити саме ректора, який є керівником ВУЗу, а не школи, де навчаються діти. Усіма питаннями мистецької школи та навчання учнів займається педагогічна рада.

Активність батьків можна було б списати на те, що нова ректор закликала припинити діяльність усіх батьківських благодійних фондів при школі, проте така увага зі сторони провідних медіа, цілеспрямоване щоденне засипання академії запитами, юридично професійно підготовленими, активність і візити народних депутатів, навряд чи могли обійтись без підтримки більш впливових осіб.

Навряд чи просто збігом обставин також можна назвати той факт, що у серпні 2018 року Департамент культури КМДА погоджує компанії "АР ОСВІТА" можливість проходження учнів майбутньої приватної школи через територію академії, восени цього ж року починається процес зміни структури та назви академії, і одразу ж відбуваються випади від декількох батьків в сторону керівництва Академії, подальша дискредитація її ректора у ЗМІ і початок перевірок академії зі сторони усіх можливих органів.

Керівництво академії вважає, що зміна структури КАМ не дала можливості забрати ліцензію ВУЗу, до чого неминуче ішла академія останні кілька років. Наслідком цього могло б стати розформування школи і подальша передача будівлі та землі академії під приватну забудову.

Конфігурація ділянки, що була передана приватному інвестору, по суті підтверджує такі цілі, оскільки на сьогодні всі комунікації академії, а також виїзд з території Академії можливий лише через ділянку, що передається "АР ОСВІТА".

Як усунути незручного ректора

250 запитів від декількох батьків, 6 перевірок пожежників за рік, візити народних депутатів, провідних телеканалів, підробка підпису ректора і погрози вбивством. Це – неповний перелік того, в яких обставинах живе учбовий заклад, завдання якого – навчати дітей.

Вся кампанія по дискредитації керівників ВУЗу від самого початку набула організованого сценарію з чітко визначеними учасниками. Так звану ініціативну групу із декількох батьків очолив Сергій Овсяницький.

Ще за часів покійного Михайла Чембержі, Овсяницький створив т.зв. Попечительську батьківську раду академії, яку прагнув перетворити по суті в альтернативний орган управління академії.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Паралельно з Попечительською батьківською радою існував Благодійний батьківський фонд академії, до якого батьки учнів та студентів робили грошові внески.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Така діяльність здійснювалась не без підтримки чиновників з КМДА, підтвердженням чому є витяг зі звіту роботи Попечительської батьківської ради за результатами зустрічі у заступника директора Департаменту культури КМДА Шуляка М.В.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Діяльність батьківської ради та фонду в подальшому стала предметом кримінальних проваджень столичної прокуратури, про що вже неодноразово писали ЗМІ.

Починаючи з 2018 року, ця група батьків надсилає регулярні запити в Академію, Департамент культури КМДА, Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державну службу якості освіти, Міністерство внутрішніх справ та усі можливі органи державної влади. На думку керівництва академії, метою запитів є, в першу чергу, блокування нормальної роботи закладу, оскільки для підготовки відповідей на запити потрібно постійно витрачати майже весь робочий час, а таких запитів надходить від 50 до 100 на рік.

Після запитів слідують перевірки відповідних органів. Так, Державна служба України з надзвичайних ситуацій за період 2019-2020 років здійснювала перевірку академії 6 разів. Під час однієї з таких перевірок на акті перевірки було поставлено підпис ректора, хоча вона в той час перебувала на лікарняному. За фактом підроблення підпису було відкрито кримінальне провадження.

Складається враження, ніби попередні 25 років в академії з пожежною безпекою все було гаразд, а от останні два роки необхідно було перевірити аж шість разів.

Паралельно у Facebook створюється група "Спільнота батьків за Київську дитячу академію мистецтв" хейтерського спрямування, в якій учасники, видаючи себе за начебто представників усіх батьків академії, використовуючи назву і логотип академії, публікують пости образливого характеру в сторону ректора академії.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

До тиску на керівників і викладачів академії підключається ГО "Штаб оборони Києва", а також деякі активісти з доволі сумнівною репутацією. До академії починають приходити особи кримінальної зовнішності, які через викладачів передають погрози життю ректора.

Більшість закидів в сторону ректора зводяться до того, що зміни, зокрема зміна назви і структури закладу, які провела Ольга Бенч начебто не відповідають "філософії Чембержі", а також, що вона незаконно звільнила деяких викладачів академії і погано поводиться з дітьми. Хоча фактів, які б це підтверджували, окрім постів у Facebook, практично немає.

І, з іншого боку, в чому могла полягати філософія, якщо дітей в перший клас школи зараховували як студентів коледжу, на який більш як 12 років у академії не було ліцензії? При цьому фінансувався заклад як коледж і на все це столичні чиновники закривали очі.

Історія набула нового повороту, коли Директором Департаменту культури в квітні 2021 року стала Яна Барінова. Вона активно взялась за керівників цілого ряду комунальних мистецьких закладів, і Київська академія мистецтв не стала винятком у цьому переліку.

За скаргами тих же батьків на початку серпня Департамент культури створив робочу групу з перевірки деяких питань діяльності "Київської дитячої академії мистецтв ім. М.І. Чембержі". Здавалося б – завданням цієї групи має стати вивчення фактів, на які у своїх скаргах посилаються батьки і до їх вивчення мали б бути залучені відповідні профільні фахівці з мистецтва і освіти.

Натомість, до складу робочої групи включили батьків разом з Сергієм Овсяницьким. При цьому у частини із цих батьків діти вже не навчаються в академії. Також до участі у засіданнях робочої групи було долучено п’ятеро депутатів фракції політичної партії "Слуги народу" у Київраді – Михайла Присяжнюка, Владислава Трубіцина, Юрія Федоренка, Євгена Кузьменка та Андрія Вітренка, який водночас є заступником міністра освіти і науки. При цьому жоден із цих депутатів немає відповідної фахової освіти у сфері мистецтва.

26 серпня група цих депутатів у супроводі деяких батьків зайшли в будівлю академії і почали влаштовувати обхід будівлі та опитування трудового колективу, втрутившись у приймальні іспити.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Після чого навідались безпосередньо до ректора Ольги Бенч.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Це при тому, що заступник міністра освіти і науки не є керівником ректора академії, оскільки академія взагалі не підпорядковується Міністерству освіти і науки України, а підпорядковується Департаменту культури КМДА.

Такі дії викликали обурення всього колективу академії. В результаті – 31 серпня весь її педагогічний склад вийшов на пікет проти свавілля депутатів із закликом до Київського міського голови виступити на захист академії.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Попри це, 2 вересня робоча група без участі профільних фахівців, за участю батьків-скаржників прийняла рішення рекомендувати Департаменту культури КМДА відсторони Ольгу Бенч від займаної посади на період роботи групи і розірвати в подальшому з нею контракт.

Мистецтво проти чиновників. Хто претендує на землю та будівлю Київської академії мистецтв на Оболоні

Сергій Овсяницький і депутат Київради Владислав Трубіцин

Зі сторони, вся ця історія виглядає як політична розправа з незручним ректором, де мета – зняти ректора з посади стає самоціллю, переплітаючи інтереси різних груп.

Чи відпрацьовують депутати політичне завдання, чи мають особистий інтерес – покаже час.

Для Департаменту культури це не перший скандал, в який потрапила його нова директорка Яна Барінова. Схожа ситуація відбувається навколо Київського академічного театру юного глядача на Липках, де також весь колектив театру вийшов на пікет під Департамент культури через результати конкурсу на обрання нового художнього керівника закладу, який до цього понад тридцять років очолював Віктор Гирич. Переможцем конкурсу оголошено нинішнього директора київського драмтеатру "Актор" В'ячеслава Жилу, який торік став фігурантом секс-скандалів.

Стає очевидним, що створення Департаментом культури робочої групи по академії мистецтв – це намагання легітимізувати свої дії по подальшому звільненню незручного ректора і призначення на її місце більш зговірливого.

Заангажованість і непрофесійність чиновників Департаменту простежується від самого початку – робоча група була створена для перевірки Київської дитячої академії мистецтв, тобто школи, а за результатами голосування – прийнято рішення рекомендувати розірвати контракт із ректором Київської академії мистецтв, тобто ВУЗу. Зрозумівши свій промах, Департамент нашвидкуруч викладає наказ про створення робочої групи у новій редакції, де вже йдеться про перевірку академії як ВУЗу.

З іншого боку, незрозуміло, чому перевірка має місце стосовно періоду діяльності саме ректора Бенч, в той час як діяльність академії до періоду її ректорства викликає набагато більше запитань. А саме – яким чином Департамент культури більше 10 років фінансував мистецький коледж в академії, якщо академія не мала ліцензії на коледж, а лише на ВУЗ? Можливо Департамент просто намагається замести сліди нецільового використання коштів за період 2005-2017 років? Питання залишається відкритим.

Все це могло вже закінчитися, як в Театрі юного глядача, і академія отримала б нового ректора, якщо б історія не набула розголосу в ЗМІ.

Ситуацію, коли за скаргами декількох батьків учнів школи, створюють робочу групу, в яку включають цих же батьків і голосують за їх участю про відсторонення ректора відомого ВУЗу країни, інші батьки дітей та студентів, що навчаються в академії, називають вакханалією і повним правовим нігілізмом. Зі слів одного з батьків, за таких обставин про незалежний освітній процес можна буде забути. Це закладає небезпечний прецедент. Тепер будь-кого, хто відмовляється бути ручним ректором і має свою незалежну від чиновників позицію можна буде усунути кількома скаргами батьків і робочою групою з цих же батьків і депутатів.

Альтернативна група батьків вже направила звернення до Департаменту культури, щоб розібратися, на якій підставі була створена робоча група і включені батьки, діти яких вже не навчаються в академії.

Своє обурення висловили також депутати Київської міської ради від інших фракцій, оскільки до робочої групи, за дивним збігом обставин, було долучено представників лише депутатської фракції "Слуга народу". Відповідаючи на досить незручні запитання депутатів, директорці Департаменту нічого не залишалось як розширити склад робочої групи, допустивши до її роботи депутатів від інших фракцій.

Тепер вже у розширеному складі робоча група продовжить вивчати питання діяльності ректора Київської академії мистецтв. Залишається сподіватись, що такий розгляд буде максимально об’єктивним.

Висновок у цій історії напрошується один – навіть якщо ви абсолютно чесна людина із бездоганною репутацією, звичайний учитель, викладач або керівник школи чи ВУЗу, у вас практично немає шансів, якщо проти вас об’єднується група людей, яка має одну єдину мету – за будь-якої ціни добитися вашого усунення.

Прикро, що освіта і мистецтво у державі поступаються приватним інтересам бізнесменів та політиків. Разом з тим, правда завжди знаходить щілини, щоб просочитися до свідомості тих, кому небайдужа доля мистецтва в країні, культуру якої наводять як приклад у всьому світі.