Інвестклімат від Зеленського: чим небезпечний для влади тиск на бізнес

Інвестклімат від Зеленського: чим небезпечний для влади тиск на бізнес

Різкий тон нової влади все частіше має місце не тільки стосовно винних чиновників і колишнього керівництва країни, але й великого бізнесу. Президент Володимир Зеленський дозволяє собі давати критичні і гострі оцінки окремим компаніям і їх власникам. Вже є приклади, коли політичні заяви знаходять продовження в обшуках підприємств і блокуванні їх роботи. І мова зовсім не про тих, кого у нас в країні прийнято називати олігархами, з якими збирався розібратися Зеленський, йдучи у владу.

Докладніше в колонці Ростислава Шаправського для РБК-Україна.

Глава держави часто говорить про плани інвестиційного зростання, обіцяючи підтримку важливих для бізнесу реформ. “Інвестиційний клімат є для нас пріоритетом. Я розумію, чого боїться іноземний бізнес: наших правоохоронних органів, що тиснуть на підприємців, наших судів, які його не захищають", – говорив президент у червні незадовго після інавгурації. "Я особисто готовий захищати всі інвестиції", – підтвердив Зеленський вже на початку вересня.

Але за останні місяці з'явилося кілька резонансних кейсів, що йдуть врозріз з цими заявами. Мабуть, найяскравіший приклад – звинувачення в экоциді найбільшого металургійного підприємства країни "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР) з рідного міста президента. Комбінат ще в 2005 році за рекордні 24,2 млрд гривень приватизувала корпорація Mittal Steel, викупивши у держави 93,02% акцій "Криворіжсталі".

На початку липня Зеленський, перебуваючи з робочим візитом на своїй малій батьківщині, публічно розкритикував підприємство за невиконання екологічних зобов'язань. А вже через тиждень після цього Служба безпеки України, очолювана соратником президента Іваном Бакановим, навідалася на "Арселор" з обшуками, заблокувавши роботу із запуску інвестиційного проекту на більш ніж 150 млн доларів.

Пояснюючи необхідність перевірки, в СБУ наполягали, що на підприємстві є джерело високої радіації. Через кілька тижнів співробітники відомства знову прийшли з перевіркою, зробивши разом з екологами замір викидів на заводі. В липні перевірки коштували компанії близько 1 млн доларів збитків, підрахували в АМКР.

На цьому історія з АМКР не закінчилася. Вже після згаданих перевірок Офіс великих платників податків ГФС заявив про донарахування підприємству податків на 9 млрд гривень. У компанії назвали оприлюднення такої інформації порушенням прав і інтересів. В АМКР пояснили, що податкова перевірка у них дійсно проводилася ще з травня і закінчилася якраз перед одним з візитів СБУ – в кінці серпня. Але, як запевняють в компанії, фіскали не надали їм жодного акту за підсумками перевірки, поспішивши надати інформації розголосу.

В АМКР знайшли спосіб, як відповісти. Після пильної уваги з боку СБУ і ГФС в "Арселорміттал" заявили про наміри вперше за декілька років провести виплату дивідендів акціонерам на суму близько 10,8 млрд гривень, більша частина яких буде виведена за кордон.

Ще один приклад різкого тону щодо бізнесу – закиди Зеленського в бік агрохолдингів і підозри в нібито незаконному отриманні дотацій, умови яких розробляв Кабмін і затверджувала Верховна рада.

Тут найбільше у немилість до президента потрапив "Миронівський хлібопродукт", що володіє птахофабриками по всій країні. Мажоритарний акціонер компанії Юрій Косюк раніше працював заступником голови Адміністрації президента Петра Порошенка – опонента Зеленського у другому турі виборів.

Новий президент заявив, що ця компанія "не потребує держпідтримки, тому що має надприбутки". Іншими словами, вона погана, тому що багато заробляє. Глава держави доручив правоохоронцям порівняти суми дотацій і дивідендів, які МХП виплачує своїм акціонерам.

В МХП Косюку належить тільки 66% акцій, тоді як інший пакет знаходиться у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі. І, отже, частина дивідендів розподіляється на користь іноземних інвесторів, які володіють часткою в українській компанії. Приміром, у 2018 році Центральний банк Норвегії Norges Bank сконцентрував у себе більше 5% акцій МХП.

На початку вересня глава держави знову згадав "про курочок", правда, не ставши вже робити акцент на МХП. Гарант доручив голові Рахункової палати повідомити про результати перевірки ефективності використання дотацій, які, як вважає Зеленський, “подарували багатим "агробаронам". “Ми ж всі розуміємо, про кого мова, або мені назвати прізвища? Ну, курочки... всі розуміють, про що йдеться", – сказав Зеленський. До того ж він зажадав від ДБР і Національного антикорупційного бюро звіт з приводу зловживань під час виділення держдопомоги в АПК.

Птахофабрики МХП останні роки дійсно отримували з державного бюджету більше коштів, ніж інші аграрні підприємства. Але це відбувалося не в ручному режимі. Ключовий принцип, на підставі якого розподілялися дотації – сума сплаченого ПДВ, про що не сказав президент. Іншими словами, чим більше компанія виготовила і продала продукції, тим більше може отримати з казни.

Враховуючи, що МХП є найбільшим виробником курятини в країні, експортуючи частину своєї продукції, логічно, що компанія опинилася серед лідерів за розподілом державних коштів. До речі, до того, як в країні ввели систему дотацій для агровиробників, довгі роки діяв інший підхід до підтримки агросектору – спецрахунки для автоматичного відшкодування ПДВ. Але на вимогу МВФ в кінці 2016 року цю норму вилучили, залишивши агропідприємствам дотації як стимул для зростання бізнесу.

Можна тільки здогадуватися про мотиви, які керують президентом і чиновниками з його оточення, що влаштовує публічні догани металургійним гігантам і найбільшим аграрним експортерам. Звичайно, критика великих компаній як мінімум може посилити і так зростаючу підтримку влади серед населення, що чекає від глави держави рішучих заходів, у тому числі по боротьбі з корупцією. Особливо якщо мова йде про соратників або бізнес-партнерів колишньої влади. З іншого боку, публічна критика компаній, у тому числі з іноземними інвестиціями, залишає осад не тільки у тих, кому вона адресована, але і бізнес-спільноти в цілому.

Звичайно, це не означає, що владі варто закривати очі на порушення, якщо вони є. І, зрозуміло, правоохоронні і податкові органи зобов'язані реагувати, коли того вимагає закон. Тут не повинно бути винятків ні для лідерів галузей, ні для дрібних підприємців. Але інше питання, коли різкі слова президента в недореформованій силовій системі можуть бути сприйняті буквально як сигнал до дій, що супроводжуються перевірками, раптовими податковими донарахуваннями і зупинкою роботи підприємств. Це явно не ті приклади, які нова влада хотіла б показувати потенційним інвесторам у світлі амбітних планів приватизації та залучення інвестицій в Україну.

І це не кажучи про те, що бізнес, зіткнувшись з "наїздами" влади, може піти за захистом в міжнародні інстанції. Роблячи тим самим не кращу рекламу інвестиційного потенціалу України. Особливо це стосується компаній з іноземними інвестиціями, які звикли вирішувати питання на нейтральній території, минаючи українські суди.

Тут показовий приклад екс-партнера Зеленського по бізнесу Ігоря Коломойського. Афільовані з ним компанії вже мають досвід судових суперечок з українською владою, як, приміром, у випадку з JKX Oil&Gas, що вимагає в Стокгольмському арбітражі компенсації, серед іншого, за різку зміну ставок ренти на видобуток нафти і газу.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся