ru ua

Інна Іоффе: Книга про українських Праведників - продовження стратегії ЄКУ по збереженню пам'яті про Голокост

Інна Іоффе: Книга про українських Праведників - продовження стратегії ЄКУ по збереженню пам'яті про Голокост Фото: книга про українських Праведників народів (прес-служба ЄКУ)

Напередодні 80-річчя трагедії Бабиного Яру вийшла друком книга про громадян України, які рятували євреїв у роки Голокосту. Ізраїльський Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем таким людям з 1963 року надає звання "Праведник народів світу". Праведниками можуть бути названі лише неєвреї, що надавали допомогу євреям безкорисливо і при цьому усвідомлювали, що за це їм загрожує смерть.

Сьогодні у світі Праведниками народів світу визнані вже близько 27 000 осіб, з них десята частина здійснювала подвиги на території сучасної України. За кількістю Праведників, за даними Яд Вашем, Україна займає 4-е місце у світі, але тут важлива не тільки або навіть не стільки кількість. Не дарма на медалі, яку вручають Праведникам або їх родичам, викарбувано цитату з Талмуду: "Хто рятує одне життя, рятує цілий світ".

Книга "Праведники народів світу. Україна" з історіями порятунку євреїв громадянами України вийшла до Дня пам'яті жертв Бабиного Яру невипадково. Попри величезну кількість жертв, що становить, за різними оцінками, близько 200 000 осіб, більшість з яких були євреями, у Бабиному Яру загинули не всі євреї Києва. Багато хто з них зміг врятуватися, втім без допомоги киян це було б неможливо. У чому полягає унікальність і значення книги "Праведники народів світу. Україна", ми дізналися від Інни Іоффе, директора Єврейської конфедерації України.

Серед ваших родичів були ті, хто загинув у Бабиному Яру?

– На жаль, так. Ви знаєте, серед корінних київських євреїв ви не знайдете жодного, у кого хоча б хтось із рідні не "пішов до Бабиного Яру". Та й взагалі в Україні немає жодного єврея без сліду Голокосту. Проста математика: до червня 1941 року на території сучасної України проживало найбільше євреїв у Європі – десь 2,7-2,8 мільйони. А під час Голокосту було знищено 1,5 мільйони, це чверть від усіх жертв Голокосту. Чи могла залишитися неушкодженою хоча б одна сім'я?

Двоюрідний брат мого дідуся, тата мого тата, Мойсей Курганський, залишився з родиною в Києві і не став евакуюватися. Він сказав, що німці – дуже культурна нація, він це пам'ятає по 1914-1918 рокам. І потім, коли вийшов наказ, вони всі пішли, вся сім'я.

А двоюрідна бабуся по маминій лінії, коли увійшли німці, була в Кирилівській лікарні з післяпологовою гарячкою. Тоді ще не могли це лікувати, і вона там була на профілактиці. Виходить, вона була серед перших, кого розстріляли в Бабиному Яру.

Тобто і з маминого боку, і з татового в нашій родині загинули.

– У книзі "Праведники народів світу. Україна" є історії про тих, хто уникнув Бабиного Яру? Розкажіть, будь ласка, про книгу докладніше.

– Є, звичайно, ми ж її готували спеціально до 80-х роковин трагедії. У ній є окремий блок, присвячений Києву, і в ньому всі історії – про порятунок киянами євреїв в період Бабиного Яру.

Формат книги цікавий і унікальний, я вважаю. Ми не просто надаємо перелік імен і прізвищ, хоча цих людей потрібно якомога частіше згадувати, нехай навіть і в списках. По-перше, ми наявний у Яд Вашем список українських Праведників згрупували за регіонами. У цьому нам дуже допомогли в самому Яд Вашем. Абсолютно у всіх областях України та в Криму євреям надавали допомогу.

По-друге, по кожному регіону ми надаємо кілька історій порятунку з фотографіями Праведників і, якщо такі є, – то і врятованих. Чому не всі історії? Річ у тому, що далеко не всі історії порятунку підкріплені фотографіями або навпаки: є фото, немає історії. Документування історій порятунку дуже трудомістка і скрупульозна робота, не завжди до Яд Вашем потрапляє повний набір свідчень. Ми ж хотіли, щоб читачі не тільки прочитали історію, але ще й подивилися в очі Праведникам. Хочу вам сказати – на вигляд, звичайні люди, але в поєднанні з їх історією на них вже по-іншому дивишся і задаєшся питанням: а я б зміг? Знаючи, що, якщо відкрию двері і сховаю єврея, то і мене, і мою сім'ю можуть розстріляти? Вони змогли.

І, я вважаю, якби не вони, то в Україні загинули б не півтора мільйона євреїв, а набагато більше.

Потрібно ще враховувати, що в нашій книзі тільки ті історії, які офіційно задокументовані, а скільки їх, що не дійшли до Яд Вашем? Я вважаю, цим історіям немає кінця, і наша книга - це тільки старт. Це продовження того гарного проєкту Єврейської конфедерації України, який розпочався кілька років тому.

А як народилася ідея створення цієї книги?

– Ця ідея не вчора народилася. Коли у 2018 році Борис Ложкін став президентом Єврейської конфедерації України, у нас з'явилися нові завдання і нові проєкти. З'явилися нові цілі, пункти нашої місії.

– Вони відрізнялися від попередніх?

– Вони були розширені відповідно до того, що запропонував у своїй програмі - а програма у нього була масштабна – Борис Ложкін. Однією з цілей місії конфедерації стало увічнення пам'яті про трагедію Голокосту в Україні. До того ж головний рабин Києва і України Яків Дов Блайх, який є членом Президії Єврейської конфедерації України, тему Бабиного Яру понад тридцять років вже розвиває. Фактично завдяки його зусиллям і таких людей, як Ілля Михайлович Левітас, Іван Дзюба стоїть Менора в Бабиному Яру.

Коли у Бориса Ложкіна виникла ідея створити новий проєкт, не стояло питання лише про трагедію в Бабиному Яру. Стояло питання про те, щоб увічнити пам'ять трагедії Голокосту в Україні в цілому, і про те, щоб до цього проєкту приєдналися інші країни. Так і сталося, тому що Єврейська конфедерація України є членом і Всесвітнього Єврейського Конгресу, і Європейського Єврейського Конгресу, а також є стратегічним пратнером Євро-Азіатського Єврейського Конгресу.

Ця тема стала для нас однією з найважливіших, і вона, я впевнена, не на один-два роки.

Потім стали думати, що ж можна зробити такого, що ще ніхто раніше не робив. Борис Ложкін запропонував проект "Праведники мого міста". Чому?

Ілля Левітас багато років піднімав тему Праведників народів світу з України, писав книги, засновував українські списки – "Праведники народів України", "Праведники Бабиного Яру".

Він починав ці дослідження ще в Єврейському культурному товаристві. Зараз це називається Всеукраїнська єврейська рада, її очолює Олександр Семенович Сусленський. І ця рада входить до Єврейської конфедерації України. І як же нам було не продовжити вже розпочате?

Тобто створити книгу Борис Ложкін запропонував як розвиток вже діючого проекту "Праведники мого міста"?

– Так, за три роки у "Праведників мого міста" є досягнення, іменами Праведників названі 22 вулиці в різних населених пунктах, встановлено пам'ятні знаки, а в Мелітополі член нашої Наглядової ради Володимир Шпільфогель поставив пам'ятник Праведникам. Тобто це дуже важлива тема, вона актуальна. Ще живі деякі з Праведників, їхні діти й внуки. І що важливо: за 80 років, що пройшли, ця тема залишається актуальною, ще є, чим займатися, досліджувати, вивчати, знаходити нові історії.

Згодом, коли у нас вже накопичився певний досвід, у Бориса Ложкіна виникла ідея: чому б нам не попрацювати з Яд Вашем, з яким ми у дуже дружніх стосунках, і не один рік. А у Яд Вашем дуже великий досвід і велика база Праведників, і є історії. Чому б нам не зробити для українського читача, і не тільки українського - книга двомовна, українською та англійською - книгу про українських Праведників народів світу.

У Яд Вашем нас люб'язно підтримали, надали всі матеріали, працювала велика команда.

Якщо книга двомовна, чи означає це, що вона буде поширена і за кордоном?

– Звісно. Наше завдання – щоб вона потрапила до усіх історичних музеїв світу, до музеїв Голокосту, до усіх громадських центрів єврейської та української діаспори, щоб цим користувалися в школах, причому, в школах усього світу.

Я вважаю, ця книга – з одного боку, продовження вже розпочатого в частині увічнення пам'яті про Голокост, з іншого – це тільки початок. Я б хотіла, щоб ця серія тривала. Я впевнена, що книга сподобається не тільки пересічним читачам, але буде корисна і професіоналам, історикам, дослідникам.

До речі, хочу відзначити, і це важливо, що наш проєкт підтримали Президент України Володимир Зеленський, Президент Держави Ізраїль Іцхак Герцог, голова Наглядової ради Меморіального Центру Голокосту "Бабин Яр" Натан Щаранський, Президент Євро-Азіатського Єврейського Конгресу Михайло Мірілашвілі. Їх передмови відкривають нашу книгу.

Крім того, хочу висловити вдячність нашим стратегічним партнерам, Меморіальному Центру Голокосту "Бабин Яр" і Євро-Азіатському Єврейському Конгресу за благодійну допомогу і підтримку в створенні нашої книги. Разом ми зробили дуже важливий проєкт, і, я впевнена, що книга "Праведники народів світу. Україна" – це тільки початок нашої плідної співпраці з увічнення пам'яті про Голокост та про людей, які рятували євреїв.