З 1 липня, відповідно до закону "Про запобігання фінансовій катастрофі, викликаній Майданом і створення умов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року, в Україні вводиться податок на депозити більше 20 706 грн - за прогресивною ставкою від 15% до 25% від суми процентних доходів. Але не встигла така норма вступити в дію, як уряд передумав.
Наталія Лещенко, економіст CASE Україна,
спеціально для РБК-Україна
З 1 липня, відповідно до закону "Про запобігання фінансовій катастрофі, викликаній Майданом і створення умов для економічного зростання України" від 27 березня 2014 року, в Україні вводиться податок на депозити більше 20 706 грн - за прогресивною ставкою від 15% до 25% від суми процентних доходів. Але не встигла така норма вступити в дію, як уряд передумав. Тепер Кабмін пропонує знизити ставки податків до 5-10% і застосовувати їх до усіх депозитів, прибуток від яких перевищує 482 тис. грн (410 прожиткових мінімумів). Однак, не все так просто: Кабмін просто частину податку (18% від доходів від депозиту) замаскував під спецналог з комерційних банків, але платити насправді буде вкладник. Скоріш за все, банки будуть знижувати прибутковість депозитів для компенсації своїх втрат. Ціна питання для середнього вкладу (8 тис. грн) - близько 300 грн на рік. Відповідний законопроект №4101а "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу" Рада в першому читанні прийняла 19 червня.
Своєю ініціативою уряд досягає кількох цілей, які можуть здатися привабливими для бюджету.
1. Збільшення доходів до бюджету, як за рахунок зростання ставок, так і за рахунок розширення податкової бази. Редакцією закону про запобігання фінансовій катастрофі депозити оподатковуються тільки прибутковим податком за ставкою 0-25%. Законопроектом №4101а граничні ставки оподаткування доходів за депозитами збільшуються до 18-28% (18% спецналог + 10% прибутковий податок).
2. Зниження градусу соціального опору. У зниженні свого доходу від депозитів громадяни будуть звинувачувати банки, які, ймовірно, намагатимуться перекласти тягар спецподатку на вкладника. Крім того, законопроектом значно скорочується кількість громадян, які підпадають під самодекларування процентних доходів за результатами року.
3. Спрощення адміністрування зі збільшенням гарантій отримання доходів у бюджет. Відповідно до чинної редакції закону, доходи в бюджет від податку на депозити в більшій мірі залежать від самодекларирования. Цей механізм не гарантує отримання повного обсягу доходів, враховуючи низький рівень податкової культури.
4. Зарахування додаткових доходів не в місцеві, а в державний бюджет. Прибутковий податок на доходи від депозитів є місцевим податком, а спецналог є частиною податку на прибуток, що зараховується до держбюджету. Для влади завжди пріоритетом було наповнення державного бюджету. Проблеми недофінансування місцевих бюджетів починають вирішувати в екстрених випадках, наприклад, коли немає грошей на зарплати бюджетникам.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, крім збільшення надходжень до бюджету та поліпшення адміністрування податків, цілями податкової ініціативи є забезпечення справедливості в оподаткуванні.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк не раз акцентував увагу на тому, що податок на депозити - це податок на багатих. Однак, насправді, законопроект 4101а знижує градус соціальної справедливості. Відповідно до чинної редакції закону про запобігання фінансовій катастрофі, з 1 липня під оподаткування не підпадають доходи від депозитів до 20 тис. грн. Доходи від найбільших внесків повинні були б обкладатися за ставкою 25%. У разі прийняття законопроекту №4101а, держава отримає 18% доходів від усіх вкладів без виключення у вигляді спецподатку від банку. Сумарний податок на великі депозити зросте лише на 3 п.п. до 28% (18% банк + 10% прибутковий податок).
Можна очікувати, що в разі прийняття законопроекту, сумарний податок на відсотки від великих депозитів забезпечить лише третину доходів. Ця частка може скоротитися, оскільки великі вкладники мають набагато більше можливостей використання схем ухилення від податків і альтернатив вкладення коштів.
Крім того, урядова ініціатива також створює серйозні економічні ризики. По-перше, банківська система зараз не в кращому стані. Кількість банків, у яких введена тимчасова адміністрація в 2014 р., вже перевалила за 10. За результатами попередніх стрес-тестів НБУ склав список з 37 установ-кандидатів на введення тимчасових адміністрацій. Квітневе поліпшення стану з вкладами виявилося тимчасовим. У травні продовжився відтік депозитів, причому забирали не тільки гривневі, але і валютні вклади, що свідчить про зростання недовіри до банків. З початку року обсяг депозитів фізосіб у національній валюті зменшився на 15,4%, а в іноземній-на 22,4%.
Більше того, ініціатива може мати асиметричний ефект для різних банків. Так, наприклад, під гарантування відомого банку "Форум" підпадає лише 38% вкладів. Великі вкладники мають набагато більше можливостей та підстави для виводу своїх грошей. За законом "карткового будиночка", їх відтік з окремих банків може стати непропорційно більшою проблемою в рамках всієї банківської системи.
Точний ефект введення податку на відсотки від депозитів спрогнозувати складно, але з упевненістю можна сказати, що ініціатива як мінімум не буде стимулювати так необхідний зараз приплив вкладів.