Ілюзія виборів в окупованому Донбасі

Україна має настоювати на проведенні виборів на окупованих територіях Донбасу. Хоча б заради того, щоб довести світовій спільноті свою цілеспрямованість та ще один раз показати підступність Кремля. Після того, як вступив в силу новий закон про місцеві вибори, у суспільстві вибухнула суперечка про доцільність виборів на Донбасі. Діючий закон передбачає, що вибори до обласних рад в Донецькій і Луганській областях не проводяться, але проводяться вибори до інших органів місцевого самоврядування.

Україна має настоювати на проведенні виборів на окупованих територіях Донбасу. Хоча б заради того, щоб довести світовій спільноті свою цілеспрямованість та ще один раз показати підступність Кремля.

Після того, як вступив в силу новий закон про місцеві вибори, у суспільстві вибухнула суперечка про доцільність виборів на Донбасі. Діючий закон передбачає, що вибори до обласних рад в Донецькій і Луганській областях не проводяться, але проводяться вибори до інших органів місцевого самоврядування.

Разом з тим, керівники військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) в цих регіонах вважають, що вибори на цих територіях можна провести не раніше 2017 року.

"Я не впевнений, що в нинішніх умовах вдасться проводити вибори навіть у 2017 р., виходячи з поведінки терористів і з того, як вони "дотримуються" будь-яких домовленостей. Я особисто їм не вірив, не вірю і не бачу підстав, щоб вірити їм у майбутньому... Про які вибори може йти мова, коли щоночі обстріли, щоденно йдуть обстріли", - заявив нещодавно голова Луганської ВЦА Георгій Тука.

Голова МЗС Павло Клімкін також закликав російське зовнішньополітичне відомство розпочати негайну підготовку до проведення під моніторингом ОБСЄ виборів в деяких районах Донецької і Луганської областей, що де-факто є окупованими.

"Всі використовують термін "окупована територія", то я не можу зрозуміти, як можна на окупованих територіях проводити вибори", - здивовано прокоментував слова міністра Георгій Тука.

Втім, за інформацією РБК-Україна, заклик МЗС може виявитися лише дипломатичним ходом.

"Очевидно, що в такий спосіб наш міністр дуже чітко натякає російській стороні, що вони повинні виконувати Мінські домовленості... Росія є єдиною стороною, яка не виконує свою частину зобов'язань, і повинна була б виконувати, а Україна зацікавлена у тому, щоб через мирне врегулювання ситуації на сході повернути так само собі контроль над російсько-українським кордоном", - сказала РБК-Україна голова парламентського комітету з питань іноземних справ Ганна Гопко ("Самопоміч").

Втім, як повідомив РБК-Україна голова української частини міжпарламентського комітету Асоціації Остап Семерак, уряд Арсенія Яценюка давно попросив ОБСЄ промоніторити ситуацію на нашому сході та поінформувати про можливість виборів на окупованих територіях.

"Два-три місяці тому уряд України запросив підрозділ ОБСЄ, який займається виборами (ODHIR) до аналізу ситуації і висновків щодо можливості проведення виборів на згаданих територіях. Очевидно, що Мінські зобов'язання нас підштовхують до аналізу можливості проведення виборів. Але ви знаєте, що Верховна Рада прийняла закон, який говорить про умови проведення виборів. Ці умови є чіткі, прийняті всіма сторонами, в тому числі, РФ, яка гарантує певні зобов'язання взяті нею, підписавши Мінські угоди. Те, що Клімкін почав обговорювати це питання з Лавровим (міністр закордонних справ Росії, - РБК-Україна), це абсолютно нормальне явище - з точки аналізу та з точки зору підготовки до такого відповідного до ситуації рішення", - зазначив Остап Семерак.

Він також повідомив про те, що ODHIR проміжний висновок вже підготувала. Можливо, саме цей факт спонукав Клімкіна зробити зробити цю заяву про вибори.

Чи реальні вибори в окупованому Донбасі

Згідно Мінських домовленостей, проведення виборів на Донбасі має відбутися за українським законодавством.

У законі "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" є перелік умов, за яких вони можуть бути визнані Україною:

• виведення незаконних збройних формувань та військової техніки із території України,
• мають бути присутні міжнародні спостерігачі;
• передбачено забезпечення багатопартійності та вільної агітації, вільне розповсюдження на цих територіях українських ЗМІ;
• безпека проведення виборів і недопущення впливу незаконних збройних формувань;
• прозорий підрахунок голосів та встановлення результатів виборів.

У цьому законі не йдеться про повернення контролю на російсько-українським кордоном. Але ця вимога записана безпосередньо у тексті Мінських домовленостей.

Місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня. В "ДНР" мають намір провести вибори в цей же день. В "ЛНР" анонсували вибори на 1 листопада. Українська сторона заявила, що ці вибори не будуть визнані ні Україною, ні світом.

Ганна Гопко не виключає, що вибори на підконтрольних бойовикам територіях восени цього року провести можна. Але все буде залежати виключно від позиції РФ.

"Якщо "ДНР", "ЛНР" зможуть вивезти всю важку зброю, артилерію з окупованої території, терористи перестануть ходити з автоматами, українські партії зможуть бути там зареєстрованими і брати участь у виборах, і міжнародні спостерігачі і журналісти зможуть туди безперешкодно їздити", - додала Гопко.

Але нардеп від "Народного фронту" Дмитро Тимчук переконаний, що провести вибори на території окупованого Донбасу неможливо.

"Я не знаю, якою інформацією оперує пан Клімкін, але, за нашими даними, немає жодних гарантій і передумов для того, щоб, відповідно до українського законодавства, відбулись вибори на окупованих територія Донбасу", - заявив РБК-Україна Тимчук.

Він переконаний, що навіть спостерігачів ОБСЄ буде недостатньо. "В Мінських домовленостях сказано, що вибори мають проводитись саме у відповідності до українського законодавства, і відповідно до всіх підписаних норм. ОБСЄ там може мати якийсь елемент контролю, але воно не є тою основою, на яку ми повинні опиратися", - зазначив нардеп.

До того ж, підкреслив він, є питання до звітів ОБСЄ. "Там (в місії ОБСЄ, - РБК-Україна) також є громадяни Росії - вихідці з МЗС або із спецслужб. Про яку об'єктивність з їхнього боку може йти мова? ОБСЄ заявляє, що представників Росії там не більше 20%, але суть не в тому. Ми, наприклад, знаємо, що працює група ОБСЄ, в якій двоє росіян і сім європейців, а потім ця група дає звіти, які скориговані російською стороною", - повідомив Тимчук.

Дедлайни тиснуть

Втім, саме дедлайн виконання Мінських угод спонукає офіційний Київ до вирішення питання виборів в окупованих зонах Донбасу, сказав Остап Семерак. Він переконаний, що нам потрібен висновок ODHIR, незалежно від того, яким він буде.

"Ми зацікавлені, щоб там був мирно врегульований конфлікт, тому ми намагаємось з ними говорити проте, що якщо під егідою ОБСЄ буде прийнятий висновок про те, що на жаль сьогодні там вибори не можна провести, то все таки треба почати, щоби отримати такий висновок", - зазначив нардеп.

За його словами, ОБСЄ у будь-якому випадку підготує висновок про виконання сторонами Мінських угод. "Україна буде виглядати, як сторона, що виконує свої зобов'язання, інколи навіть випереджаючи терміни, а та сторона... Бандити є бандитами, вони не вміють по законах, вони тільки по якихось "поняттях" живуть", - наголосив Семерак.

Він додав, що Україна буде наполягати на тому, щоб Росія виконала взяті на себе зобов'язання. "Точно знаю, що Україна має декілька сценаріїв. В Мінських угодах є чотири сторони. Якщо російська сторона взяла на себе зобов'язання, їх не виконала і зараз буде пропонувати - давайте там придумаємо ще якісь договори, то в тверезомислячої людини виникне запитання: ми з вами домовлялись, ми витратили більше року часу, ми зробили те і те, а що ви зробили? Нічого. А чому ми зараз повинні знову про щось домовлятись, якщо вони знову нічого не зроблять?", - резюмував Остап Семерак.