Ідея перезавантаження влади наразі є надзвичайно популярною. Ми всі добросовісно віримо, що наступний парламент отримає ще більше борців за справедливість та представників громадянського суспільства. В той же час існує загроза, що дострокові вибори відбудуться лише тоді, коли це буде вигідно окремим політикам, а також вони забезпечать наявність в наступному парламенті більшої кількості саме підконтрольних депутатів.
Ідея перезавантаження влади наразі є надзвичайно популярною. Ми всі добросовісно віримо, що наступний парламент отримає ще більше борців за справедливість та представників громадянського суспільства. В той же час існує загроза, що, по-перше, дострокові вибори відбудуться лише тоді, коли це буде вигідно окремим політикам, по-друге, вони забезпечать наявність в наступному парламенті більшої кількості саме підконтрольних депутатів. Саме коли ключові політики держави почали обговорювати можливість дострокових виборів і з'явився законопроект №3700.
Два тижні можна булоспостерігати у парламенті намагання партійних керівників активно протиснути проект № 3700 про виключення кандидатів у народні депутати з виборчих списків. Вісімнадцять разів в різні сесійні дні ставили даний законопроект на голосування для включення у порядок денний сесії, але голосів було недостатньо. Довелося шукати інший шлях, а саме голосувати пакетом, тобто включити до порядку денного зразу всі зареєстровані на момент голосування законопроекти, в тому числі й №3700. Пакетом пройшло також не зразу. Але все-таки продавили. Тож швидше за все, враховуючи надзвичайну зацікавленість партійних лідерів, парламент розглядатиме законопроект №3700 вже на наступному сесійному тижні (16.02-19.02).
Авторство проекту належить керівникам п'яти фракцій (в тому числі й тим, хто позиціонує себе як нові та демократичні і "відстоює" ідею відкритих списків). Він передбачає можливість відкликання кандидатів в депутати фактично партійним керівництвом після того як вибори відбулися. Тобто виборці обиратимуть одних кандидатів, аналізуючи перед голосуванням конкретний список, а на виході можуть отримати депутатів, які були представлені партією формально у кінці списку та точно мали бути непрохідними. Ця законодавча новела дозволятиме корегувати партійним лідерам список тих, хто має набути мандат та стати народним депутатом, керуючись принципами "відданості" партії, лояльності, підпорядкованості, спонсорства та будь-якими іншими суб'єктивними критеріями, нівелюючи результати виборів.
Зрозуміло, чому інколи необхідно корегувати списки кандидатів у народні депутати до виборів, але як можна це робити після того як відбулося голосування, коли виборці вже зробили СВОЄ волевиявлення...
Законопроектом прямо передбачено, що він поширюватиметься на кандидатів в народні депутати від політичних сил, обраних на виборах 26 жовтня 2014 року, тобто матиме зворотну силу. Очевидно, що така норма суперечить статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони не мають зворотної дії в часі. Але найголовніше, законопроектом порушуються права виборців.
Відповідно до Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. На сьогоднішній день, віддаючи свій вибір тій чи іншій партії на виборах до ВРУ, виборці визначаються чи підтримують вони саме цих кандидатів, саме в такому порядку, який запропонований політичною партією, і хто має зайти до парламенту, коли один із депутатів з нього піде.
Цілком можлива ситуація, коли виборець не голосуватиме за партію, якщо є можливість проходження від цієї партії людей з ганебною репутацією. Тому незмінність списку - це забезпечення права громадянина на вибір. Ситуація ж, коли з'їзд партії може на власний розсуд тасувати своїх кандидатів, просто неприпустима. Виходить, що виборцю презентують прекрасний список кандидатів, який потім, як карета Попелюшки, перетворюється в гарбуз. Така процедура -недемократична і неконституційна. Адже наслідком прийняття такого проекту може стати створення кишенькових партій, які будуть складатись з виключно слухняних кандидатів. Напевно, тому ми бачимо надзвичайну солідарність серед лідерів п'яти фракцій, які стали авторами даного законопроекту.
Законопроект №3700 дозволяє запустити механізм дострокових парламентських виборів саме в той момент, коли це буде вигідно окремим політикам.
Статтею 82 Конституції України передбачено, що Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Тобто в ВРУ має лишатися не менше 300 народних депутатів, для того, щоб вона могла працювати. За стандартним правилом, якщо депутат складає мандат, на його місце має зайти в ВРУ наступний у списку за порядковим номером кандидат.
Законопроект №3700 дозволяє виключати кандидатів в депутати після оголошення результатів виборів. Після його прийняття зменшити кількість депутатів у Верховній Раді до, наприклад, 299 можна буде в будь-який потрібний момент. Для цього необхідно: 1) політичній силі виключити всіх абсолютно кандидатів, що наразі зареєстровані в ЦВК (щоб у політичної сили не було кому заходити в парламент в разі складання мандату її діючими депутатами); 2) діючим депутатам цієї політичної сили скласти свої мандати.
Зараз у ВРУ 422 депутати. Тобто, щобпарламент став неповноважним кількість депутатів має зменшитися на 123.
"Обнулити" свої списки легко зможе БПП, маючи 136 мандатів у ВРУ, попередньо відкликавши всіх своїх кандидатів, щоб нікому було їх замінити (треба лише, щоб 123 депутати від БПП склали мандати). В разі ж якщо, припустимо, в БПП не знайдеться 123 "добровольців", лояльних до керівництва, які б погодилися піти з парламенту, необхідну кількість можна буде легко добрати за рахунок Опозиційного блоку (43 мандати), Радикальної партії (21 мандат) або Батьківщини (19 мандатів), які скоріш за все з радістю погодяться на дострокові вибори. Не виключаю, що окремі депутати і від Народного фронту та Самопомочі можуть погодитися на цю схему. Таке собі контрольоване перезавантаження.
Таким чином,законопроект № 3700про виключення кандидатів у народні депутати з виборчих списків:
1) суперечить Конституції та порушує права виборців;
2) дозволяє відкорегувати діючі списки з метою отримання у ВРУ тільки лояльних та підконтрольних депутатів;
3) в будь-який час може зробити парламент неповноважним та оголосити дострокові вибори (і більше важелів впливу в цій схемі матимуть великі фракції);
4) дозволяє виграти передвиборну агітацію, показуючи виборцям красиві обличчя, а до парламенту наступного скликання завести лише тих, хто виявиться найбажанішим для партійного керівництва.
Міжфракційне об'єднання "ЄвроОптимісти" вже зробило свою заяву щодо неприпустимості голосування за законопроект № 3700. Сподіваюсь, що до нас приєднаються й інші народні депутати.
В разі ж прийняття законопроекту ідея перезавантаження стане ілюзією, а наступний парламент буде керованим і повністю підконтрольним декільком особам в державі.