ru ua

Гра в цінності. Чому антитютюновим лобістам невигідна відповідність українських законів нормам ЄС

Гра в цінності. Чому антитютюновим лобістам невигідна відповідність українських законів нормам ЄС У Верховну раду часто потрапляє законодавчий спам, в тому числі за антитютюновими ініціативами (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Під виглядом імплементації в Україні Європейських директив і рекомендацій, до Верховної ради часто потрапляє законодавчий спам – документи, які або не мають нічого спільного з європейськими вимогами, або пропонують впровадити їх вибірково. Особливо яскраво такі ініціативи проявляються у спробах антитютюнових лобістів зарегулювати тютюнову галузь, прикриваючись вимогами ЄС та рекомендаціями ВООЗ. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Європейські норми та вимоги – благодатний грунт для спроб антитютюнових лобістів максимально затиснути в регуляторні лещата своїх візаві – тютюнові компанії, що працюють в Україні, як і систему легальної дистрибуції тютюнових виробів – мережі супермаркетів, тисячі дрібних торгових точок, які, серед іншого, торгують і сигаретами.

На жаль, боротьба з тютюновою залежністю тривалий період була в основному приводом для піару. Так, за час діяльності народних депутатів VIII скликання у Верховній раді було зареєстровано близько 90 законопроектів, які так чи інакше стосувалися тютюнового ринку. Нардепи IX скликання зареєстрували близько двох десятків подібних законопроектів. Однак більшість цих документів можна охарактеризувати як законодавчий спам.

У парламенті попереднього і нинішнього скликання представники громадських організацій, які займаються активною адвокацією антитютюнового законодавства, були авторами цілого ряду законопроектів, які тим чи іншим чином посилювали умови для роботи галузі. Вносили їх лояльні депутати, а також народні обранці, які вважають тему "турботи про здоров'я нації" репутаційно вигідною для себе.

Крім регулярних спроб позапланово підвищувати акцизи, мова йде також про пропозиції заборонити продаж сигарет особам до 21 року, заборонити брендувати пачки, впровадивши стандартизований зовнішній вигляд, заборонити змінювати їх форму, а також додавати ароматичні добавки в тютюн.

Крім того, регулярно лунають вимоги заборонити викладку сигарет на прилавку, оскільки автори таких ініціатив вважають звичайну торговельну практику рекламою тютюнових виробів.

Такі норми в тому чи іншому вигляді фігурували в законопроектах 2430, 2820, 4030а, 4030а-1 у минулому скликанні парламенту, 2813 у поточному скликанні.

До всіх цих документів так чи інакше мала відношення ГО "Життя". Однак з різних причин законопроекти були або зняті з розгляду прямо на комітеті, або відкликані, або провалені в залі.

Частина спірних пропозицій про посилення регулювання тютюнової галузі перекочували в законопроект 4358, який також просуває "Життя".

Вийшли за рамки

Напередодні Український інститут майбутнього опублікував дослідження "Україна без сигаретного диму". Чи допоможе законопроект № 4358 боротися з куріння, згідно з яким перша редакція документа, розроблена і просувається "Життям", мала цілий ряд протиріч з Директивою 2014/40/ЄС про протидію курінню, а також з Рамковою конвенцією ВООЗ по боротьбі проти тютюну.

Зокрема, йдеться про будь-які заборони за типом (видом, формами) пачок сигарет, впровадження стандартизованої зовнішньої поверхні упаковки тютюнових виробів, заборону розміщувати на пачках сигарет повідомлення "про смак, запах, будь-які смако-ароматичні або інші добавки або про їх відсутність", на чому наполягали "антитютюнові" громадські організації.

"Міжнародне законодавство не вимагає імплементації таких норм. Водночас дослідження стверджують, що курці з досвідом, як правило, рідко змінюють свої звички, так що наявність або відсутність будь-яких повідомлень на пачках (включаючи навіть зміна дизайну цих пачок) незначно вплине на їх усвідомлений вибір", – йдеться в тексті дослідження УІБ.

На думку експертів, тут є також ознаки надмірного "закручування гайок" для тютюнової галузі в порівнянні з вимогами Директиви. Наприклад, Україні пропонували відмовитися від розміщення на пачках сигарет будь-яких повідомлень "про смак, запах, будь-які смако-ароматичні або інші добавки, або про їх відсутність", в той час, як міжнародні зобов'язання говорять лише про забороні помилкових тверджень на пачках. Також пропонується заборонити використання у сигаретах смако-ароматичних та інших добавок, необхідних для їх виробництва, в той час, як вимоги міжнародного законодавства стосуються лише регламентації використання таких добавок.

У першій редакції проекту 4358 також містилися норми про введення стандартизованої зовнішньої поверхні упаковки тютюнових виробів без торгового знака, і забороні упаковки сигарет з округленими або скошеними краями, чого взагалі немає в директиві 2014/40 / ЄС. Також ні в директиві, ні в Конвенції ВООЗ не згадується заборона на викладку тютюнових виробів на прилавку, що автори законопроекту 4358 чомусь вважають "рекламою".

Крім того, перша редакція містила і необґрунтовану заборону на продаж сигарет особам до 21 року, чого немає ні Директиві, ні в Конвенції. Не кажучи вже про те, що ця вимога суперечить Конституції, оскільки обмежує існуючі права і свободи громадян, а це прямо заборонено Основним законом.

Жорсткі заходи, які прописують у своїх ініціативах "антитютюнові" активісти, як правило, практично не впливають на основний індикатор – зниження кількості курців.

Згідно з численними дослідженнями, для останніх заборона брендів, викладки або стандартизація форми – не є перешкодою для того, щоб продовжувати курити.

"Законодавчі заборони, які декларуються як заходи, спрямовані на боротьбу із залежностями, не роблять особливого впливу на вибір підлітків. Крім того, тільки "модернізація" зовнішнього вигляду упаковки сигарет або, наприклад, пляшки алкоголю або застосування інших "косметичних" і вибіркових змін законодавства не можуть змінити в цілому цю тенденцію і служити меті охорони здоров'я населення, особливо молоді та підлітків", – йдеться в дослідженні УІБ.

На прикладі законопроекту 4358 особливо помітно, як під виглядом впровадження в Україні європейських норм і правил, через документ намагалися просунути набагато жорсткіші заборони і обмеження, які ніяк на рівні куріння не позначаться. Зате точно призведуть до зростання контрабанди сигарет і обсягів контрафактної продукції, і, відповідно, багатомільярдних втрат бюджету. Адже, шахраям куди простіше підробляти сигарети, коли можна просто міняти назву, не працюючи над різноманітними дизайнами пачки.

Сьогодні законопроект готовий до другого читання в редакції, максимально наближеній до норм Директиви 2014/40 / ЄС, хоча і не повністю відповідає її вимогам. Парламентарі, які працювали над документом у профільному комітеті з питань охорони здоров'я та здоров'я нації, відхилили поправки про надмірний тиск на бізнес, які просували представники антитютюнового лобі.

Закони за гроші

Саме в такому "проєвропейському" вигляді комітет рекомендував його прийняти і в другому читанні попри спроби "протягнути" неефективні правки між першим і другим читанням.

Проте ряд депутатів, яких також пов'язують з діяльністю ГО "Життя", зокрема Лада Булах, а також Ольга Стефанишина, Олександра Устинова і ряд інших, в публічній і непублічній комунікації відзначають, що відхилені правки можуть бути внесені з голосу під час розгляду законопроекту 4358 в парламенті в другому читанні найближчим часом. Попри те, що ця практика вже давно відійшла в минуле, така можливість у них формально залишається.

Просування радикально жорсткого і економічно необґрунтованого регулювання тютюнової галузі – далеко не нова практика. Причина підвищеної уваги народних депутатів та їх "партнерів" серед громадських організацій до лобіювання саме антитютюнових ініціатив – це активне фінансування подібної діяльності з боку міжнародних організацій.

Зокрема, найбільшим гравцем на цьому ринку є американський мільярдер Майкл Блумберг, який вже витратив на боротьбу з тютюнопалінням близько $1 млрд саме структури, пов'язані з The Bloomberg Initiative to Reduce Tobacco Use – Campaign for Tobacco-free kids і Vital Strategies – є головними спонсорами ГО "Життя" (виділили їм тільки у 2020 році близько 10 млн грн, в поточному році суми можуть бути ще більше).

Гра в цінності. Чому антитютюновим лобістам невигідна відповідність українських законів нормам ЄС

Майкл Блумберг (Фото: Carlos Jasso)

Крім того, саме лобіювання антитютюнових законопроектів є частиною КРІ для отримання подальших грантів навіть попри неуспішні спроби просунути через Раду попередні версії таких законопроектів із надмірно жорстким регулюванням.

На думку багатьох аналітиків і журналістів, отримання фінансування за прийняття законів в українському парламенті може вказувати на прямий конфлікт інтересів. А декларована мета боротьби з курінням – може виявитися бізнес-проектом групи осіб, які не мають нічого спільного з представленням інтересів громадськості. І навпаки, якщо в країні буде прийматися нормальне проєвропейське законодавство по боротьбі з курінням без перегинів у бік надмірного регулювання учасників ринку, це позбавить існування таких громадських організацій всякого сенсу.

Примітно, що боротьба з тютюновою залежністю фактично витіснила з порядку денного управління здоров'ям нації роботу з іншими залежностями.

Щобільше, в інших галузях і близько немає тих обмежень, які пропонується впроваджувати тютюновим компаніям. Наприклад, нікому не спадає на думку стандартизувати пляшки з алкоголем або відмовлятися від брендування залів ігрових автоматів і компаній з прийому ставок на спорт.

У підсумковій частині свого дослідження експерти УІБ відзначають, що робота з цими залежностями також повинна з'явитися у фокусі законотворчої діяльності з метою поліпшення здоров'я нації і мінімізації економічних і соціальних втрат від їх поширення.