Гра у стрілки: чому в Україні немає газового ринку європейського зразка

Гра у стрілки: чому в Україні немає газового ринку європейського зразка
Впровадження добового балансування газу відкладено до 1 березня 2019 року (УНІАН)

Перехід на добову модель балансування на ринку природного газу в Україні в черговий раз відкладено до 1 березня 2019 року. У результаті одна з найважливіших реформ енергетичного сектора вже близько року не реалізована. Без неї український ринок не може синхронізуватися з європейським, а споживачі як і раніше не платять ринкову ціну газу.

"Укртрансгаз", облгази і національний регулятор вкотре продемонстрували невміння домовлятися. Це негативно позначається на іміджі галузі для міжнародних партнерів і донорів. Перехід на добове балансування передбачено європейськими директивами Третього енергопакету і зобов'язаннями України перед Енергоспівтовариством ЄС. Замість злагодженої роботи, учасники ринку звинувачують один одного у саботажі і зриві реформи. Подробиці - у матеріалі РБК-Україна.

Проблеми "небалансів"

За постачання газу на підприємства, будинки, школи та лікарні відповідають оператор газотранспортної системи "Укртрансгаз" (УТГ) і оператори газорозподільних мереж (ГРМ), так звані облгази. Близько 70% транспортування по мережах припадає на облгази, які контролює "Регіональна газова компанія" (РГК), афілійована з олігархом Дмитром Фірташем. Постачання газу відбувається за певними правилами, закріпленими у Кодексі газотранспортної системи. Його затверджує регулятор – Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП).

Від роботи газового ринку безпосередньо залежить, скільки доведеться заплатити за гарячу воду, теплі батареї, газ у конфорці і чи будуть ці послуги взагалі поставлятися споживачам. Побутові абоненти, теплогенеруючі компанії (ТКЕ), бюджетні та релігійні організації отримують для цих цілей газ за пільговими цінами. Такий обов'язок Кабінет міністрів поклав на НАК "Нафтогаз України" у рамках спеціальних зобов'язань (ПСО).

Підприємства купують газ за ринковою ціною – зараз близько 12,5 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Такий же обсяг для населення НАК продає за фіксованою ціною – 7,48 тис. гривень. Останній раз ціна була підвищена 1 листопада, як це було погоджено з Міжнародним валютним фондом.

Для "Нафтогазу" спецзобов'язання пов'язані зі збитками, оскільки левову частку газу для забезпечення потреб країни "Нафтогаз" імпортує. За продаж пільгового газу для населення НАК вимагає компенсацію в уряду. На кінець червня, за даними "Нафтогазу", мова йде як мінімум про 117 млрд гривень. НАК намагається стягнути цю суму через суди.

В розподільні мережі газ потрапляє з магістральних газопроводів, якими управляє оператор ГТС – "Укртрансгаз". Компанія відповідає за балансування всієї системи. Ринок в балансі, коли кількість споживаного газу збігається з тим обсягом, який закачується у трубу.

Припустимо, постачальник за контрактом зобов'язався передати кінцевому споживачеві 50 тис. кубометрів газу, але у систему закачав тільки 30 тис. кубометрів. Ця ситуація називається "небаланс". УТГ доставить весь обсяг, покривши різницю, і виставить постачальнику ринкову ціну на газ, помножену на коефіцієнт. Важливо відзначити, що під визначення "небаланс" підпадає тільки той газ, який забезпечений контрактом між постачальником і покупцем, і на який "Укртрансгаз" видав номінацію, тобто погодив обсяг прокачування. Якщо ці умови не виконані, згідно з Кодексом ГТС, споживання газу вважається несанкціонованим відбором.

Подібна ситуація - одна з причин конфлікту між оператором ГТС і облгазами. "Укртрансгаз" вважає, що компанія РГК останні роки незаконно відібрала з системи газ на суму понад 27,5 млрд гривень. Нібито для власних "виробничо-технологічних потреб". В облгазах на це відповідають, що газ пішов на потреби теплоенергетиків, що підтверджується даними лічильників. Мовляв, теплокомуненерго мають великий борг перед "Нафтогазом", тому УТГ не підтверджує їм номінації. Але при цьому облгази не можуть відключити їх від газопостачання в опалювальний період.

"Тоді НАК каже: ми договір і номінацію не підписували, це - несанкціонований відбір, і вішають на нас цей газ за ціною 12-14 тисяч, хоча його спожив конкретний тепловик. Така ситуація спостерігається з кінця 2015 року. Вже є навіть кілька рішень Верховного суду, що дії НАК "Нафтогаз" неправомірні. Вони отримують дешевий газ для перепродажу ТКЕ, а насправді нам перепродають як небаланс за 14 тисяч гривень – показують роздутий результат у своїй фінансовій звітності. Коли ми виграємо суди, вони все це відкочують тому, що у них немає таких надприбутків, але вони про це якось замовчують", – стверджує директор департаменту розподілу природного газу РГК Сергій Бондар.

Раніше в інтерв'ю РБК-Україна головний виконавчий директор групи "Нафтогаз" Юрій Вітренко пояснив умови поставки пільгового газу за ПСО. Головні вимоги: наявність підписаного контракту з НАКом та затверджений графік погашення боргів. Він вважає, що в іншому випадку облгази повинні відключити споживача і припинити несанкціонований відбір.

"До початку сезону нічого не заважає облгазу відключити газ теплової компанії, у якої немає постачальника, і яка не платить за газ. Не може бути такого, що в їх системі є споживач, який не платить, не має договорів, відбирає газ, а облгази з цим нічого не роблять. Чому вони не діють? Тому що їм вигідна ця ситуація. Облгази не хочуть нести відповідальність, сваритися з населенням та місцевою владою. Плюс вони отримують окремо від тепловиків тариф на розподіл газу. Тому легше перекласти свої проблеми на "Нафтогаз", і з ними нічого не робити, ніяк їх не вирішувати", – розповів Вітренко.

У той час як європейські енергетичні ринки давно працюють за добовою моделлю, Україна досі користується місячним балансуванням. "Укртрансгаз" затверджує номінації та закриває "небаланси" раз в місяць. Ціна на газ на міжнародних хабах змінюється щодня, тому трейдери ризикують, підписуючись під конкретний обсяг поставки на цілий місяць. Справжній газовий ринок з використанням торговельних бірж може з'явитися тільки після переходу на добове балансування. На нього зможуть вийти іноземні постачальники, а українська ГТС отримає можливість інтегруватися у європейську енергосистему.

МВФ та інші міжнародні донори наполягають, що ціна газу для населення повинна відповідати ринковій. Для України ринковою є середньорічна ціна на найближчому ліквідному європейському газовому хабі. Перехід до ринкових цін на газ для побутових споживачів повинен завершитися до 2020 року.

Але у разі добового балансування і запуску ринку, споживач сам зможе обирати собі постачальника на певний термін і змінювати його, якщо з'явиться більш вигідна пропозиція. Невеликі трейдери також зможуть продавати газ УТГ. Зараз "Укртрансгаз" закуповує ресурс для балансування великими лотами через ProZorro. Одиниці компаній в країні можуть надати такий обсяг, тому на тендерах у більшості випадків перемагає материнська компанія УТГ – НАК "Нафтогаз України".

Платформи і саботаж

Закон "Про ринок природного газу" набув чинності 1 жовтня 2015 року. Його положення передбачають перехід українського ринку на європейські стандарти, закріплені нормами Третього енергопакету ЄС, усунення перешкод для транскордонної торгівлі газом і роботу газових бірж. Один із ключових пунктів – перехід на добове балансування. Для цього потрібна електронна платформа, куди учасники ринку будуть чотири рази на день завантажувати дані про постачання і споживання. Там же УТГ буде підтверджувати номінації і закривати "небаланси" за кожну добу.

Тендер на розробку такої системи виграла угорська компанія IP-Systems. У січні 2017 року НАК підписав з компанією відповідний контракт на 98 млн гривень. Але незабаром регулятор істотно змінив Кодекс ГТС, тому розроблена угорцями платформа стала неактуальною. Тепер УТГ повинен контролювати всіх споживачів безпосередньо, хоча в Європі цим займаються оператори газорозподільних мереж, які в свою чергу звітують перед оператором ГТС.

Згідно з постановою НКРЕКП №1437 добове балансування повинно було відкритися 1 травня 2018 року у тестовому режимі, а з 1 серпня – запрацювати повноцінно. IP-Systems кілька разів допрацьовувала платформу, проте її фінальний варіант, на думку УТГ, все одно не відповідав необхідному функціоналу. Це нібито підтвердив аудит українського підрозділу Ernst&Young. Однак, за інформацією РБК-Україна, аудитори знайшли вади у роботі менеджерів проекту, а не розробників системи. IP-Systems замовила аудит в угорського філії KPMG, і той підтвердив, що електронна платформа відповідає всім нормам ЄС і може працювати на українському ринку.

Крім претензій до роботи платформи, "Укртрансгаз" також вимагав внести зміни в Кодекс ГТС. Запропонований регулятором варіант у НАКу називали "підіграванням облгазам". Одна з громадських організацій довгий час пікетувала будівлю НКРЕКП з вимогою "не приймати кодекс Фірташа", а пізніше директор нафтогазового департаменту регулятора Тетяна Рябуха зазнала нападу.

"Ми були у робочій групі з розробки нового кодексу ГТС. Але коли НКРЕКП почали "пресувати", напали на Рябуху, то вони просто взяли редакцію УТГ і проігнорували наші правки", – згадують в РГК Фірташа. В "Укртрансгазі" кажуть, що регулятор на засіданні 25 вересня дійсно прийняв запропоновані ними зміни, але не всі. Наприклад, документ нібито не вирішує проблеми несанкціонованих відборів.

"Прийняті зміни повністю відповідають європейським практикам і стимулюють постачальників дотримуватися дисципліни виконання положень договорів на транспортування природного газу, шляхом своєчасного вирішення питань небалансів і заборгованості за надані послуги. Це сприятиме зменшенню фінансового навантаження на сумлінних постачальників", – зазначила тоді голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Через кілька днів запуск добового балансування був перенесений вже на 1 грудня. На той момент УТГ презентувала власну електронну платформу на базі німецької системи SAP, яка була введена в експлуатацію ще у 2012 році. Учасники ринку пройшли навчання по роботі в новій платформі і почали її тестувати.

"Регулятор своєю постановою від 28 вересня зобов'язав операторів газорозподільчих систем наповнити платформу актуальною інформацією до 15 жовтня. Але вони передали той обсяг інформації, який вважали необхідним. Станом на 19 листопада хоча б один раз надавали інформацію тільки 28 з 44 облгазів. Не чотири рази в день, як цього вимагає Кодекс. 13 облгазів взагалі жодного разу не завантажили інформацію про споживання газу", – розповідає головний юрист УТГ Тетяна Федорова.

В "Укртрансгазі" відзначили, що реальне тестування інформаційної платформи так і не відбулося. З 300 активних замовників послуг з транспортування в день платформою користувалося в середньому 38. Також виникла проблема з недобросовісними постачальниками газу, які без договорів зареєстрували за собою споживачів у системі.

У саботажі інформаційної платформи УТГ звинувачує, насамперед, облгази, афілійовані з групою РГК. Нібито вони подавали в систему заявки на подачу газу споживачам, які вже уклали договори з іншими постачальниками, а потім почали відключати підприємства через відсутність підтверджених номінацій.

"Платформа "Укртрансгазу" має серйозні технічні недоліки, працювати з нею фактично неможливо, там дуже багато помилок. Ми, напевно, єдині зі всієї України, хто їм вантажить необхідні дані, чотири рази на добу. Ми просимо у Євросоюзу провести аудит цієї системи, якщо раптом вона в такому вигляді запуститься – настане колапс. Те, що відбулося в грудні з відключеннями, порівняно з цим буде здаватися дрібницею", – говорить директор департаменту розподілу природного газу РГК Сергій Бондар.

У відповідь на звинувачення в тому, що компанія надає некоректні ідентифікаційні коди (еіс-коди) своїх споживачів, він показав лист "Нафтогазу" від 21 листопада з перерахуванням таких споживачів та їх найменування в електронній платформі, які раніше вносили облгази. Виявилося, що майже у всіх випадках в кодах НАКу є помилки, наприклад, замість нуля буква "O" і одиниця замість "I".

Бондар стверджує, що станом на 1 грудня жодне підприємство не мало підтвердженої номінації. "Ми повинні були відключити всю країну в принципі, включаючи населення. Номінації повинні були затвердити максимум до 25 листопада, але частково їх почали приймати з 30 листопада. Понад 400 підприємств на сьогоднішній день були відключені. Залишилися школи, дитсадки та лікарні – їх не чіпають, хоча зараз вважається, що це несанкціонований відбір. Але відключати їх під час воєнного стану, ще й у зимовий час, ніяк неможливо", – додав він.

УТГ у виникненні такої ситуації на ринку бачить провину всіх його учасників. За словами Тетяни Федорової, компанія зверталася до НКРЕКП з проханням перенести добове балансування у зв'язку з неготовністю ринку. "Критично важливо, щоб таке рішення було прийнято до 20 числа місяця, що передує переходу на добове балансування", - пояснила Тетяна Федорова. На її думку, це дозволило б уникнути "правового колапсу на ринку", де одночасно діяли положення декількох документів: Кодексів в поточній та оновленій редакції, а також постанова регулятора.

"Але критично важливе для ринку рішення було прийнято тільки на засіданні 30 листопада, напередодні переходу на добове балансування. Причому в ньому регулятор дозволив подання місячних номінацій на грудень, як в електронному, так і паперовому вигляді", - повідомила Федорова. За її словами, на початку грудня в системі виявилося занадто багато номінацій, багато з них дублювалися в паперовому вигляді. До того ж близько 120 номінацій виявилися "здвоєними", тобто різні постачальники подали їх на одного і того ж споживача. "З 1 грудня за чотири дні в систему були внесені eic-коди 1300 споживачів. Тобто, якщо б добове балансування запустилося, як планувалося, вони б залишилися без газу в розпал опалювального періоду", – говорить член правління УТГ.

Регулятор, в свою чергу, стверджує, що перенесення добового балансування до затвердження номінацій відношення не має. "Їм ніщо не заважало підтвердити номінації до 20 листопада, як передбачено чинним Кодексом. Більше того, вони були зобов'язані це зробити. 10 січня ми почнемо планову перевірку УТГ за 2017-2018 роки і обов'язково довідаємося, чому вони цього не зробили", – розповіла РБК-Україна директор нафтогазового департаменту НКРЕКП Тетяна Рябуха.

"Не треба свої проблеми на когось перекладати. Якщо вони не змогли налагодити нормальну роботу своєї платформи і домовитися з учасниками ринку, то це їхні проблеми. Ми всю "нормативку" затвердили для добового балансування, пішли назустріч ринку і перенесли запуск на 1 березня. Тепер же нас ще й звинувачують", – додала вона.

Всі ключові гравці публічно заявляють про повну готовність перейти на добове балансування з весни наступного року. Пояснити той факт, що за три роки реформи газовий ринок європейського зразка так і не з'явився, можна двома способами. Або хтось з основних учасників насправді не готовий до прозорих умов гри. Або вони не можуть відійти від взаємних звинувачень, продовжуючи "переводити стрілки", замість вирішення проблеми.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся