Криза, викликана пандемією і карантином, неабияк підкосила українську економіку, змусивши уряд більше витрачати й брати у борг. Через проблеми з доступом до дешевих позик, в тому числі й кредитів МВФ, уряд Дениса Шмигаля взявся за бізнес, вирішивши зібрати з нього як мінімум 50 млрд гривень. Про те, який вплив податкові плани Кабміну матимуть не тільки на великі компанії, але й на звичайних громадян і малий бізнес – докладніше нижче у матеріалі РБК-Україна.
Коронакриза привчила уряд жити не за коштами. І тому є об'єктивні причини, як збільшені витрати на соціальні програми, фінансування великих інфраструктурних проектів і безпосередньо витратна боротьба з наслідками "ковіду".
Щоб платити за все це, уряду потрібні гроші, яких, попри перевиконання бюджету цього року, все одно не вистачає. Маючи труднощі із залученням дешевих позик від МВФ та інших кредиторів, у Кабміні не придумали нічого кращого, ніж взяти більше з бізнесу і громадян. Владою все це подається, зрозуміло, інакше.
Ще на початку червня Кабінет міністрів вніс до Ради проект закону зі змінами до Податкового кодексу (№5600). Його ключове завдання, як випливає з самої назви – "забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Щорічно держскарбниця отримуватиме додатково 50 млрд гривень, якщо парламент схвалить проект.
Що передбачають розроблені Мінфіном податкові поправки? Частина змін безпосередньо стосується громадян, оскільки планується підвищення ставок і податків на підакцизну продукцію. Це неминуче призведе до подорожчання товарів для споживачів. Серед іншого, на 5% пропонується підвищити акциз на алкогольні напої. Крім того, змінюється підхід до ставки акцизу на пиво: її хочуть прив'язати до фактичної міцності напою, а не літражу, як зараз.
Тютюновим компаніям, згідно з ідеєю Мінфіну, можуть обмежити формування складських запасів сигарет перед підвищенням ставок акцизів. Тоді як зазвичай це дозволяло різко не переносити акциз у ціну для споживача.
Великий бізнес також потрапив під приціл. У бізнес-середовищі вже багато невдоволення через ініціативу чиновників щодо частини податку на додану вартість. Якщо зараз суму сплаченого ПДВ можна включати до податкового кредиту протягом трьох років після складання податкової накладної, то законопроектом цей термін скорочується у шість разів – до 180 днів.
Високі ризики, що такі зміни паралізують роботу фіскальних органів, які, враховуючи суми, що заявляються експортерами, навряд чи зможуть укластися з перевірками у півроку. Для бізнесу це означає одне – обмеження в оборотних коштах. Через що можна не розраховувати на розвиток економіки, особливо в умовах, коли бізнес демотивований інвестувати.
Мінфін у своєму проекті також пропонує обмежити компанії у перенесенні збитків минулих років. До зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток можна буде віднести тільки 50% раніше отриманих збитків. Складно сказати, чим викликаний саме такий підхід авторів проекту. Тільки навряд чи вони не знали, що через локдауни у минулому і цьому році в Україні кількість збиткових підприємств склала 30% від їх загального числа. Їх "мінус" у 20-му році досяг 338 млрд гривень, що майже у два рази більше, ніж роком раніше. Немає сумнівів, що норма про збитки минулих років різко знизить інвестиційні можливості підприємств, що також буде додатково стримувати зростання економіки.
Ще один пункт, що викликав серйозні суперечки – підхід до оподаткування видобутку залізної руди. Ставка рентної плати буде залежати від розміру середньої фактичної ціни реалізації, прив'язаної до індексу IODEX 62% FE CFR China. У розрахунок ціни пропонується додати транспортні витрати до Китаю. Тоді як 40% видобутої руди споживається в Україні, ще 20% поставляється у Східну Європу, частина – у Туреччину.
До всієї цієї руди при розрахунку ренти буде застосована вартість доставки в Китай. Іншими словами, в сумі ренти при поставці руди, наприклад, в Кривий Ріг з розташованих у 20-30 км від міста гірничо-збагачувальних комбінатів буде враховуватися залізничний тариф до українського порту, вартість перевалки та фрахту суден до Китаю.
Вельми спірним також виглядає рішення Кабміну підвищити на 200% ставку екологічного податку на розміщення безпечних відвалів гірничодобувної промисловості. Як правило, у цьому випадку мова йде про "порожню породу". Разом з тим, ставка на небезпечні відходи, серед яких є і токсичні, підвищується тільки на 5%. Поки це виглядає явно дискримінаційно до гірничо-металургійних і феросплавних підприємств, а також виробників вогнетривів. Їх витрати істотно зростуть, що призведе до скорочення інвестицій у виробництво, у модернізацію та екологію.
Що ж стосується ставки за викиди CO₂, її пропонують підвищити у три рази. Не секрет, що цей податок давно виконує суто фіскальну роль, оскільки зібрані кошти, потрапляючи до бюджетів різних рівнів, у них і "розчиняються". На поліпшення екології цей ресурс не використовуються, простежити, як витрачаються гроші, у реальності не можна.
Іншими словами, саме по собі збільшення податку не поліпшить ситуацію з екологією. Принаймні, поки не буде передбачено його цільове використання на екологічну модернізацію. Крім того, експерти давно говорять про необхідність пільг і преференцій тим підприємствам, які самі впроваджують проекти з екомодернізації та захисту навколишнього середовища. Але, замість зменшення податку такому бізнесу, держава вирішила ще більше посилити фіскальний тягар.
Наполегливі спроби уряду "проштовхнути" законопроект як антиолігархічний, розбиваються у нормах, які стосуються малого та середнього бізнесу, особливо фермерських господарств. Наприклад, у 4 рази пропонується скоротити площу (з 2 га до 0,5 га), з якої вирощена продукція не оподатковується. Це означає, що при продажу продукції з ділянки понад 50 соток потрібно буде платити 18% подохідного податку і військовий збір. А тому реальний прибуток малих фермерських господарств помітно "просяде".
Тут же варто виділити ще один момент, як введення мінімального податкового зобов'язання (скорочена з 2 га до 0,5 га площа, при якій воно не вводиться) агрохолдингам. Через що у фермерів буде менше стимулів самостійно обробляти землю, а більш доцільно здавати її в оренду великим холдингам. Останні, до слова, і так почувають себе непогано, враховуючи отримані минулого року пільги зі сплати ПДВ (ставку знизили до 14% на деякі вид продукції) і стрімке зростання цін на продовольство на зовнішніх ринках.
Фермери-птахівники також можуть постраждати від податкових ідей Кабміну. Їх хочуть виключити зі спрощеної системи оподаткування, заборонивши працювати на 4-й групі єдиного податку. А коли податкове навантаження на птахівницькі ферми виросте, недовго доведеться чекати й подорожчання їхньої продукції у роздробі.
Істотний удар також припаде на місцеві бюджети, про що відкрито говорять представники муніципалітетів. Все через ініціативу перенести акциз на продаж тютюнових виробів з роздрібного торговця на виробника та імпортера. Місцеві бюджети у такому випадку втратять близько 2,9 млрд гривень.
Проект з податковими поправками Кабмін вніс до Ради тільки на початку червня. Автори розраховують, що документ після прийняття, за винятком деяких норм, набуде чинності вже з липня. Але, враховуючи, що його ще навіть не розглядав профільний комітет, ці терміни у будь-якому випадку доведеться зміщувати.
Бізнес наполягає, що документ вимагає суттєвого доопрацювання, а його норми повинні набрати чинності не раніше наступного року. І хоча чиновники нерідко ігнорують правило про шість місяців підготовки перед зміною податкових правил, цього разу терміни пропонуються максимально стислі. А тому і швидкість, з якою в уряді намагаються "протягнути" підвищення податків, очікувано викликає критику і побоювання бізнесу.
Що цікаво, проект не пройшов громадське обговорення і не узгоджений з усіма найбільшими бізнес-асоціаціями. Тоді як, за оцінкою експертів компаній-членів Американської Торгової палати (АСС), запропоновані урядом зміни до ПК неприйнятні для бізнес-середовища, оскільки ведуть до посилення фіскального тиску на сумлінних платників податків і погіршення інвестиційної привабливості.
"Складається враження, що даним законопроектом є прагнення не стимулювати розвиток економіки та бізнесу, а просто за всяку ціну перекрити дірку у бюджеті шляхом підвищення ставок податків і зборів. Очевидно, таке рішення обдуманим і стратегічним навряд чи можна назвати", – говорить виконавчий директор Європейської бізнес асоціації Ганна Дерев'янко.
У ЄБА також вказують, що якщо питання тільки у недоборі до бюджету, то куди доцільніше для влади зайнятися тіньовим сектором економіки та звернути увагу на відсутність рівних правил гри для бізнесу в країні. "З цими явищами й варто боротися у першу чергу, а не обкладати додатковим фіскальним навантаженням прозорий бізнес", – впевнена Дерев'янко.
У бізнесу все менше сумнівів у тому, що проект Кабміну на 50 млрд гривень має якісь інші завдання, окрім як наповнення бюджету. До того ж навряд чи запропоновані податкові правки допоможуть реалізувати потенціал української економіки, підтримавши ключові галузі, що дають найбільший внесок у ВВП і створюють велику кількість робочих місць.
Тут може трапитися зворотний ефект, коли бізнес буде змушений направити доступний ресурс у казну у вигляді податків, замість того, щоб використовувати гроші для розвитку і модернізації. Про захід в Україну нових інвестицій на тлі посилення фіскального тиску говорити вже не доведеться.