Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов в інтерв'ю РБК-Україна розповів про плачевну ситуацію з українським хокеєм, про необхідність позбавити міністерство ряду функцій, про російських спортсменів, які взяли українське громадянство, а також про те, як можна карати українських спортсменів за перехід в інше громадянство.
Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов в інтерв'ю РБК-Україна розповів про плачевну ситуацію з українським хокеєм, про необхідність позбавити міністерство ряду функцій, про російських спортсменів, які взяли українське громадянство, а також про те, як можна карати українських спортсменів за перехід в інше громадянство.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте нинішню ситуацію в спортивній сфері України? Наскільки глибока криза?
Ігор Жданов: Ситуація в країні сама по собі кризова. Ми воюємо із зовнішнім агресором - Росією, ми фізично втратили 20% економіки країни, в результаті окупації Криму та частини Донбасу. З іншого боку, у нас економічний спад, що стимулює негативні явища у соціальній сфері, в тому числі і в спорті.
Тим не менш, ми робимо все можливе, щоб утримати ситуацію. Міністерство визначило стратегічні завдання на цей рік, ми провели декілька сесій стратегічного планування. Нам вдалося утримати більш-менш пристойний бюджет, трохи збільшити фінансування порівняно з минулим роком. На спорт у нас виділено 960 млн гривень: 634 млн на спорт вищих досягнень, розвиток фізичної культури і 183 млн - на спорт інвалідів. Порівняно з секвестованим бюджетом-2014 у 2015 нам вдалося збільшити бюджет майже на 200 млн гривень, зберегти премії спортсменам за перемоги на чемпіонатах світу та Європи.
Є ряд проблем, одна з яких - це переведення ДЮСШ з фінансування Фонду соціального страхування на місцеві бюджети. Всього у нас 1567 шкіл, з яких 534 повністю або частково фінансувалися за рахунок фонду соцстраху. На жаль, не всі ОДА відносяться до фінансування спортивних шкіл відповідально, вважають, що для них масовий спорт - не першочергове завдання. Доводиться буквально в ручному режимі працювати з ними, із залученням представників фізкультурно-спортивних товариств "Колос", "Україна", "Спартак", "Динамо". Відстежуємо кожну школу - потрапила вона в місцевий бюджет чи ні. Що стосується спорту вищих досягнень, то наше завдання - забезпечити планову підготовку до Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро в 2016 р. Цей рік останній передолімпійський, дуже важливий - закінчення циклу олімпійської підготовки.
Нам також вдалося відправити паралімпійську збірну в середині січня на ЧС з зимових видів спорту в США, незважаючи на те, що були дуже великі труднощі з фінансуванням. І вони вже завоювали 10 медалей. Взагалі, незважаючи на всі ці проблеми, в 2014 р. на всіх міжнародних змаганнях: зимових і літніх Олімпійських іграх, юнацьких Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи, кубках світу та Європи, спортсмени України з олімпійських видів спорту завоювали 383 нагороди: 92 золоті, 116 срібних і 175 бронзових. Це важливо, адже в умовах війни, спорт вищих досягнень - це підняття патріотизму, просування позитивного іміджу України в світі. Піднімається наш прапор, звучить гімн. Особливо приємно, якщо це відбувається в Росії.
РБК-Україна: Чи є шанс в України в найближчому майбутньому виховати зірок-призерів рівня Сергія Бубки, братів Кличків, Андрія Шевченка? Що для цього потрібно?
Ігор Жданов: Звичайно. Вони є й зараз. Згадайте нашу команду олімпійських чемпіонок з біатлону, яких любить вся країна - Валентина та Віта Семеренко, Олена Підгрушна, яка працює заступником міністра, Юлія Джима. 25 січня наші спортсменки посіли третє місце в естафеті на черговому етапі Кубка світу з біатлону. Я напружено стежив за цією драматичною гонкою, було захоплююче видовище.
В якості прикладу можна навести фехтувальницю Олю Харлан, олімпійську чемпіонку, багаторазову чемпіонку світу та Європи. Я знаю, що їй пропонували неймовірні, з точки зору пересічного українця, суми за перехід в збірну Росії. Вона відмовилася, і відстоює честь України.
Зірки є, і вони успішно представляють Україну на міжнародній арені. А ми будемо сприяти, щоб ці зірки світили як можна яскравіше.
РБК-Україна: Чи розпочала Україна підготовку до літньої Олімпіади-2016? В яких видах спорту може бути представлена? На які нагороди є шанси? Чи може там від України виступити Володимир Кличко?
Ігор Жданов: Для мене це завдання №1. Спільно з головою Національного олімпійського комітету Сергієм Бубкою затверджена концепція підготовки українських спортсменів. Незабаром ми проведемо оргкомітет під головуванням прем'єра. В бюджеті, крім всіх спортивних заходів, окремим рядком підготовка до Олімпіади та Європейським ігор у Баку - 57 млн гривень. До речі, у нас з'явилося нове змагання - Європейські ігри, які неофіційно називають "європейськими олімпійськими іграми".
Що стосується прогнозів, то я про них не хочу говорити. Знаєте, деякі спортсмени забобонні. У футболі, наприклад, ніхто не говорить про перемогу до кінця матчу.
Що стосується Володимира Кличка, є вимога: спортсмен, який претендує на участь в Олімпіаді, може провести на професійному рингу не більше 25 боїв. А Володя провів, наскільки мені відомо, 66. Тому він не може бути допущений до Олімпійських ігор. Якщо там буде прийнято інше рішення, то будь ласка. Але я на 99% впевнений, що про це поки що можна говорити лише в теорії.
РБК-Україна: Яка зараз ситуація з розвитком хокею в Україні?
Ігор Жданов: Дуже важка. Буквально сьогодні я спілкувався з представниками хокейного спільноти, а тиждень тому з президентом Федерації хокею Анатолієм Брезвіним.
Хокей - дуже затратний вид спорту. У минулі роки діяла програма "Хокей України", яка забезпечувала певний розвиток цього виду спорту при підтримці держави. Було побудовано і реконструйовано 11 спортивних споруд. Зараз, зрозуміло, у нас будівництво призупинено, оскільки немає жодної копійки на капітальні витрати. Але будемо шукати вихід.
Також, на жаль, зараз не проводиться чемпіонат України з хокею серед дорослих. Вважаю, в першу чергу, це залежить від позиції Національної федерації, яка повинна більш активно займатися розвитком, шукати спонсорів. Я як міністр буду робити все можливе з організаційної та інформативної точки зору, щоб чемпіонат пройшов. Але повністю забезпечити його проведення держава не в змозі. Потрібно шукати альтернативне фінансування.
РБК-Україна: Які види олімпійського спорту, по-вашому, найменш розвинені в Україні? Які варто розвивати? Що Ви для цього робите?
Ігор Жданов: Уточню: завдання міністерства - створювати умови для розвитку спорту в цілому, а не для розвитку тих або інших видів спорту. Як розвивати окремі види - це питання національних федерацій. Там зібралися фахівці, тренери та спортсмени. Моє завдання - створювати умови. Найбільш масовий спорт в Україні - це футбол. 270 тис. чоловік. Волейбол - 100 тис., легка атлетика - 77 тис. Мій улюблений настільний теніс, якою я займався, - 42 тис. Традиційно ігрові та командні види спорту - більш популярні. Є і менш масові види - велосипедний спорт, синхронне плавання тощо.
РБК-Україна: За яким принципом розподіляються бюджетні кошти між федераціями?
Ігор Жданов: На семінарі з підготовки до Олімпійських ігор, який проводив НОК, ми представили проект нової критеріальної системи розподілу коштів між різними федераціями з олімпійських видів. У неї включені й масовість, і досягнення, і медалі, і різні коефіцієнти. Формула дуже складна. Представники федерацій висловили зауваження, які ми врахуємо.
До речі, у НОК також існує подібна формула, як і в спортивному комітеті України, де об'єднані неолімпійські види спорту, вона існує і в міністерстві, але у спрощеному вигляді. Ми будемо вдосконалювати її.
РБК-Україна: Сьогодні реформи - це тренд української політики. Чи очікується реформування спортивної сфери?
Ігор Жданов: Взагалі, необхідно рухатися в бік Європи і створити європейську систему взаємовідносин між національними федераціями і міністерством. Наприклад, у законодавстві у нас досі прописано, що міністерство затверджує правила спортивних змагань. Теоретично, я б міг змінити правила футболу, але це був би вже не футбол. Правила спортивних змагань повинні встановлювати національні федерації на основі міжнародно визнаних правил. Ми подали зміни у відповідній закон, щоб позбавити міністерство цієї функції радянського зразка.
Крім цього, у міністерства є функції сертифікації суддів, будівництва спортивної інфраструктури, перевірки якості спортивних послуг по всій країні... Це радянська маячня, міністерство не повинно цим займатися і просто фізично не може. Головний напрямок нашого курсу реформ - це підвищення автономності національних федерацій і переведення міністерства на європейські стандарти роботи з його функціоналом. Адже в кожній країні ЄС є або міністерство молоді та спорту, або відповідний державний комітет України. Але працюють вони зовсім за іншою філософією, виступають у першу чергу розробником державної політики та координатором її реалізації.
Я не хочу бути тим міністром, який махає шаблею і приймає рішення про радикальні реформи в спортивній сфері без відповідного обґрунтування і прогнозування наслідків. Ми будемо діяти зважено. З ключових змін в обов'язковому порядку проведемо громадські слухання зі стейкхолдерами, пройдемо через слухання у профільному комітеті Ради, представимо ці напрацювання в регіонах.
Ми також плануємо державний експеримент: коли кошти будуть йти безпосередньо не міністерству, а національним федераціям, які потім будуть детально звітувати щодо їх цільового використання. Це торкнеться не всіх федерацій, а лише тих, які будуть відповідати певним і жорстким критеріям. На сьогоднішній день лише 8 федерацій заявили про готовність взяти участь у такому експерименті і взяти на себе таку велику відповідальність. Запланували провести його у другому кварталі 2015 р. Наб'ємо трохи шишок, подумаємо, як і що треба змінити, і наприкінці року вийдемо на Кабмін з внесенням конкретних змін у законодавство України. Ось це вже буде справжня реформа.
РБК-Україна: Україна відмовилася від проведення Євробаскету і від претензій на проведення зимової Олімпіади-2022 у Львові. Які міжнародні чемпіонати Україна має намір прийняти протягом найближчих років?
Ігор Жданов: Зараз говорити про це було б безвідповідально з мого боку. Україна воює, а у воюючій країні немає можливості проводити міжнародні змагання такого рівня. Поки це питання закрите для України, давайте будемо реалістами.
РБК-Україна: Яке зараз співробітництво у спортивній сфері з Росією?
Ігор Жданов: Жодних офіційних двосторонніх договорів про співпрацю не існує.
РБК-Україна: Які зараз шанси домогтися санкцій для російського футболу за прийняття кримських команд в їх чемпіонат?
Ігор Жданов: Так, футбол автономний від державних чинників. Але я як в першу чергу громадянин України і патріот своєї країни думаю, що Росія, як країна-агресор не може проводити Чемпіонат світу з футболу в 2018 році. В цьому я переконаний.
РБК-Україна: Санкції в яких ще спортивних сферах домагається Україна щодо Росії?
Ігор Жданов: Коли був прийнятий закон про санкції, мій колега Дмитро Булатов направив відповідні пропозиції від міністерства. Ми не посилаємо в Росію жодних офіційних делегацій високого рівня. Так, якщо в Росії будуть проходити змагання високого рівня, Чемпіонат світу або Європи під егідою міжнародних федерацій, то туди наша збірна змушена буде їхати. Наприклад, будуть дефлімпійські ігри в Ханти-Мансійську. І я думаю, що наші дефлімпійці там непогано виступлять. У них класна форма з великим тризубом. Вони виграють медалі, росіяни піднімуть наш прапор, хочуть-не хочуть, а честь віддадуть і послухають наш гімн - це теж свого роду фронт нашого опору в тилу агресора. Але з офіційних функціонерів туди ніхто не поїде.
Також для нас абсолютне табу - участь і проведення змагань на території тимчасово окупованого Криму. Єдине, що можуть використовувати наші спортсмени як базу для тренувань - це Національний центр паралімпійської підготовки в Євпаторії, який залишився за нашим Паралімпійським комітетом. У Росії не зважилися його загарбати, оскільки їм дали зрозуміти, що їх можуть виключити з паралімпійського руху.
До речі, УЄФА заборонила кримським спортивним клубам брати участь в чемпіонаті Росії. В Криму не будуть проводитися міжнародні змагання під егідою Російського футбольного союзу без нашої згоди. А українська федерація футболу жодних подібних згод давати не буде, в цьому я впевнений на 100%.
Крім іншого, ми з Росією не проводимо жодних спільних фестивалів, форумів, круглих столів тощо. Для нас - це табу. Також ми категорично проти персональних виступів спортсменів поза збірної на території Росії.
РБК-Україна: Багато українських спортсменів з березня 2014 р. прийняли російське громадянство? Чи є у Вас імена?
Ігор Жданов: Так, такий моніторинг є. Ці переходи були ще до мого призначення на посаду міністра. Буряк Анна - спортсменка сучасного п'ятиборства з Луганська, Тетяна Волосожар, Олександр Бондар - стрибки у воду, гандболістка Регіна Шимкуте. Це їх особистий вибір, хоча я як громадянин не можу підтримати його. Зміна громадянства на російське в той час, коли російські війська здійснюють агресію проти України, - це неприйнятно.
РБК-Україна: А чи є випадки прийняття російськими спортсменами українського громадянства?
Ігор Жданов: Є у нас і такі приклади. Наскільки мені відомо, шість спортсменів перейшло в збірну з біатлону: Бурдига, Бєлкіна, Абрамова, Русинов, Симаков, Жирний. І перейшов спортсмен з вільної боротьби Рустам Дудаєв. Ми вітаємо всіх, хто до нас приходить, будемо їх підтримувати.
РБК-Україна: Яка статистика щодо переходу українських спортсменів в громадянство інших країн?
Ігор Жданов: Олімпійська чемпіонка Інна Осипенко-Радомська у 2014 р. перейшла в Азербайджан. Руслан Наконечний виїхав у Латвію, а Ірина Хохлова - в Аргентину. Це не масове явище, але воно, на жаль, існує. Хтось себе не знаходить на батьківщині, у кого-то сімейні обставини, хтось бачить своє життя і майбутнє інакше.
Однак, тоді потрібно ставити питання і про компенсації державі тих коштів, які були вкладені в спортсмена. Є прецеденти у світі, коли при переході спортсмена з однієї збірної в іншу, деякі національні федерації домовляються між собою про такі виплати. Але це все не враховує той факт, що спортсмен був вихований, навчений, екіпірований і їздив на змагання за кошти кожного громадянина України, які у вигляді податків надходять до держбюджету.
Думаю, буде правильно і справедливо, щоб подібні компенсації в обов'язковому порядку виплачувалися і йшли в нашу державну скарбницю. Для цього потрібно прийняти рішення на законодавчому рівні.
РБК-Україна: Чи буде міністерство ініціювати відповідні зміни в законодавство України?
Ігор Жданов: Так. Днями на нараді НОК піднімав це питання. Буде підготовлено відповідну зміну до законодавства, і після обговорення ми її оформимо в якості законопроекту. Я думаю, що ця ідея знайде підтримку спортивної громадськості і в нашому парламенті.
РБК-Україна: Як Ви оцінюєте роботу свого попередника - Дмитра Булатова? Де він, по-Вашому, допустив помилку, а де домігся успіхів?
Ігор Жданов: Дмитро Булатов - це мій колега, з яким ми до того ж пройшли Майдан. У нього було багато напрацювань. До речі, з подачі Дмитра Булатова в держвласність було повернуто ряд важливих спортивних об'єктів, наприклад льодовий палац "Авангард". Міністерство і сьогодні бере активну участь у судових процесах щодо повернення спортивних об'єктів у державну власність.
РБК-Україна: Його часто звинувачували в тому, що він взагалі жодного відношення до спорту не має, некомпетентний і навіть вигляд у нього неспортивний. Адже ви теж не спеціаліст в спортивній сфері, чи не так? Як Ви вважаєте, це не заважає Вам бути міністром спорту?
Ігор Жданов: Зате я фахівець у молодіжній сфері. Свою політичну кар'єру починав у комітеті з питань молоді, спорту і туризму у Верховній Раді у 1993 р. Я з цим напрямком державної політики добре знайомий.
Взагалі давайте, в першу чергу, на ментальному рівні відходити від радянського сприйняття посади міністра. У цивілізованих європейських і демократичних країнах, міністр - це політична фігура і по суті менеджер, який здійснює загальне управління процесами розробки і реалізації державної політики у певній сфері. Всю іншу технічну роботу робить середня ланка вузькоспеціалізованих і досвідчених фахівців. Наприклад, в Іспанії міністром спорту є політолог і соціолог Хосе Ігнасіо Верт Ортега, у Польщі відомство очолює колишній шкільний вчитель Анджей Бернат. В молодості я активно займався настільним тенісом і шахами, також є футбольним уболівальником з великим стажем. І жартома скажу - вперше міністерство очолила людина, яка займалася шахами.
Розмовляв Михайло Криволапов