Ігор Уманський: “Зовнішній фінансовий світ оцінює курс гривні на рівні 9,5 грн/1 дол.”

Понеділок 19 грудня 2011 10:00
Автор: RBC.UA
Колишній в.о. міністра фінансів України Ігор Уманський традиційно послідовний у критиці жорсткого регулювання курсу національної валюти. Він, як і раніше, не дуже охоче дає прогнози і дуже акуратно моделює можливе майбутнє гривні і банківського сектора нашої країни. Кореспонденту РБК-Україна вдалося розговорити Уманського в Лондоні під час проведення міжнародної інвестиційної конференції, присвяченої Україні. В інтерв'ю колишній в.о. голови Мінфіну дав оцінку останнім діям Національного банку, а також озвучив ризики і загрози, які зараз стоять як перед гривнею, так і перед всією вітчизняною економікою.

РБК-Україна: Останнім часом увага громадськості переключилася на політичні аспекти. І в очікуванні саміту України-ЄС якось забулося про недавній практично відбувшийся дефолт, про платіжний баланс.
Ігор Уманський: Насправді дефолту не було. Була його загроза. Слава Богу, не допустили технічного дефолту. Платіж, хоч і з запізненням, але прийшов в той же день, коли він повинен був прийти. Платіжний баланс, тут навіть оцінки давати не потрібно, на жаль, цього року буде негативним.
РБК-Україна: Наскільки негативним?
Ігор Уманський: Зараз лунають різні оцінки. Думаю, зведений баланс буде десь на рівні мінус два з половиною. Тобто, мова не про торговельне сальдо, а про зведений торговельний баланс - підсумкове сальдо. Безумовно, в цій ситуації, якщо робити з точки зору економічної теорії, щоб утримати ситуацію, потрібно було б відпускати гривню. І тоді, за рахунок девальвації, можна було б нівелювати відкладені загрози, які виникають, якщо не звертати на це уваги і просто витрачати золотовалютні запаси на підтримку курсу, що зараз і відбувається.
У цій ситуації прогнозувати курс долар-гривня неможливо. З однієї простої причини: ринкового курсоутворення у нас немає і, відповідно, з точки зору економіста і фінансиста сказати, який він мав би бути - неможливо. Тому що курс у нас призначається, як призначаються люди на якісь посади. Зараз його призначили на рівні 8.
РБК-Україна: Як довго, на Вашу думку, НБУ буде цей курс утримувати?
Ігор Уманський: І з тих заяв, і, головне, по діях Національного банку і уряду, відповідно, видно, що вони будуть тримати цей курс настільки довго, наскільки зможуть. Наскільки це правильно - інше питання.
На моє глибоке переконання - це не дуже правильно. Ви ж самі бачили в професійному середовищі (під час інвестиційної конференції в Лондоні, - РБК-Україна) наскільки наполегливо звучали пропозиції про те, що курсоутворення має бути ринковим і курс повинен бути плаваючим. Провели навіть рейтингове голосування: хто за те, щоб курс був жорстко прив'язаний до долара і не опускався? Жодного голосу на підтримку не було. Тобто, поточна політика суперечить всій економічній логіці і в умовах зростання позитивного платіжного балансу.
РБК-Україна: Ви вважаєте, гривню треба було відразу відпустити? А хіба це не привело б до паніки?
Ігор Уманський: На короткий проміжок часу така тактика могла б бути виправданою. Але зараз на виконання цього завдання кинуто занадто багато ресурсів - золотовалютні запаси, а також стабільність банківської системи, яка, на жаль, теж була принесена в жертву цій меті. Сподіваюся, що дані підходи політиків найближчим часом будуть скасовані, тому що дуже великі ризики отримати зворотну реакцію.
Коли перетягується, передавлюється пружина, ми ризикуємо отримати шокову ситуацію, яку мали в 2008 р. Така ймовірність повинна серйозно турбувати, в першу чергу, Національний банк. Банківський сектор і економіка не можуть довго перебувати в стані, в якому вони перебувають з вересня цього року.
РБК-Україна: За рахунок чого можна вийти з цієї ситуації?
Ігор Уманський: На перший квартал я не бачу ресурсів, які могли б підтримувати цю ситуацію. Боюся, що листопад-грудень підведе риску під можливостями НБУ штучно утримувати ситуацію. Зараз у структурі золотовалютних запасів Нацбанку, принаймні, на початок листопада було близько 13 млрд дол. За минулого місяця НБУ частково вирішив цю проблему. З одного боку, Україна в особі «Нафтогазу» отримала невелику, але, тим не менш, позику від «Газпромбанку» в розмірі 550 млн, що, природно, поліпшило ситуацію з платіжним балансом.
З іншого боку, НБУ змінив вимоги для українських комерційних банків по валютній позиції. Тим самим, змусивши, по суті, банки продавати валюту і свої валютні позиції, зменшуючи резерв і можливості банку з урахуванням ліквідної валюти, яка є в наявності, компенсувати, покривати наявні ризики. Тому що всі розуміють, що є позичальники, у них є ситуація тому числі - з неповерненням кредитів, і банк повинен створювати резерви для того, щоб ці ризики покривати.
РБК-Україна: Скільки золотовалютних резервів може бути витрачено до кінця року?
Ігор Уманський: Зараз банки були змушені ці свої валютні резерви частково продати - більше 2 млрд в минулому місяці. З одного боку, це підтримало курс, а з іншого - підвищило і без того високі ризики кредитних портфелів банків і можливості покриття цих ризиків. Але цей ресурс вичерпаний. І якщо не буде, а поки не було чутно про нові можливості запозичення в листопаді-грудні, то за підсумками місяця Нацбанк, думаю, буде змушений витратити на підтримку курсу близько 3 млрд дол.. Разом, за два місяці - це мінус 6 млрд. Разом, 13 мінус 6 - до кінця січня в структурі НБУ залишиться 7 млрд.
Але 2 млрд не потрібно буде повертати ВТБ. Погано, що не продовжили цей кредит на п'ять років, не рефінансували його, про що велися в свій час переговори. Наскільки знаю, з боку ВТБ була готовність рефінансувати цю позику. А скористалися поки останньою, але, тим не менш, банальною можливістю - продовжити цей кредит на тих же можливостях, але лише на півроку. Тим самим знято навантаження з кінця поточного року, але воно перенесено на і так непростий 2012 р.
РБК-Україна: Що Ви можете сказати про китайські позикові гроші, про які, у тому числі, говорив нам і Ерік Найман?
Ігор Уманський: Це була «качка». Повторюся. З китайськими грошима - це була «качка». Більше того, з Китаєм навіть ніхто не вів переговори про надання позики на фінансування дефіциту держбюджету або кредиту Нацбанку. Розмова йшла лише про фінансування за рахунок китайського «Ексіму» інвестиційних проектів в Україні з залученням державних гарантій або гарантій провідних українських банків, які китайська сторона зможе прийняти в якості забезпечення. Також велися переговори про те, щоб частину золотовалютних запасів, які є у Нацбанку, перевести в юань. Але це не фінансування дефіциту бюджету чи надання будь-яких позик.
Це та ж позиція, яка була озвучена ще рік-півтора тому під час високих візитів китайської делегації до України і наших - в Китаю. Перспективи навіть цих приватних проектів поки дуже похмурі, з огляду на те, що два пілотних проекти, які ми почали з Китаєм, поки, скажемо м'яко, не дуже успішно реалізуються. І це, наскільки я знаю зі спілкування з представниками китайських фінансових установ, викликає серйозне занепокоєння.
РБК-Україна: А в чому проблеми? Ви маєте на увазі той самий «Повітряний експрес»?
Ігор Уманський: «Повітряний експрес» від початку збитковий і не окупний. Для китайської сторони це не дуже приємно, вони не хочуть реалізовувати неуспішні проекти, але у них є державні гарантії, вони розуміють, що свій ресурс вони повернуть. Більш ринковий, більш зрозумілий проект з реструктуризації шахт, але там, з різних причин, просування поки немає.
РБК-Україна: Як Ви прокоментуєте заяви про те, що ЄС хоче закупити гривню перед Євро-2012? Як це може вплинути на зміцнення гривні?
Ігор Уманський: Думаю, Нацбанк, зараз буде використовувати будь-які інформаційні можливості, щоб дати позитивний месседж на ринок. Я не дуже вірю в перспективу, що Європа перед Євро-2012 буде закуповувати гривню. З однієї простої причини - у цьому немає необхідності.
Інше питання, що туристи та вболівальники, природно, будуть приїжджати з іноземною валютою: хто - з євро, хто - з доларом, хто - з якоюсь іншою. Тим самим, ситуація на готівковому валютному ринку буде досить непогано підтримана, приплив валюти під час активної фази Євро-2012 компенсує те падіння, яке може бути зараз.
Більше того, у банків може виникнути ситуація короткочасного, на ці два місяці, надмірного зміцнення гривні. І потрібно буде нам викуповувати зайву пропозицію валюти, щоб не допустити надмірного зміцнення гривні. Тому що після закінчення Євро-2012 доведеться повернутися в наші реалії, в яких відсутній настільки серйозна пропозиція валюти на ринку. Щоб прибрати ці значні піки, як падіння, так і зміцнення курсу, Національний банк повинен буде втручатися.
Нацбанк зараз вигадує будь-які інструменти щоб утримати курс, починаючи від введення паспортів при обмінних операціях. І знову ж до питання про Євро-2012. Зараз процедура дещо спростилася, що досить показати паспорт або водійські права, касир побачить, що ви громадянин України і без жодних копій, черг і т.д. здійснить операцію. Але до нас приїдуть іноземці і, якщо до того моменту не прибрати ці дурні, як на мене, обмеження, можуть виникнути серйозні проблеми. Нацбанк починає придумувати квазігрошові засоби накопичення через сертифікати, монети, які він збирається емітувати. Тим самим, намагаючись переконати населення і юридичні особи в тому, що зберігати можна не тільки у валюті. Безумовно, це може викликати певний, слабкий інтерес. Але, на жаль, довіра до національної валюти значно вища, ніж до цих інструментів
РБК-Україна: Чому немає довгих кредитів у гривні?
Ігор Уманський: Починаючи з вересня Нацбанк забрав практично всю ліквідність гривні з ринку - з цього періоду гривні на українському ринку немає. Вона є тільки у двох держбанків і кількох іноземних банків, які отримали вливання від материнських компаній.
Навіщо це робив Нацбанк? Немає гривні, відповідно, немає з чим виходить на валютний ринок, нічим тиснути на курс. Тим самим, вони намагалися утримати зростання курсу, з одного боку, і зростання інфляції - з іншого. У дуже короткій перспективі це могло спрацювати, але в середньостроковій, я вже мовчу про довгострокову, це вкрай негативно позначається на економіці. Чому?!
Немає гривні - нема з чим іти за товарами. Значить, українські підприємства не можуть продавати свою продукцію. Немає попиту - у населення, у юридичних компаній.
З іншого боку, якщо в банківській системі немає гривні - нічим давати кредити. І третій місяць поспіль практично всі кредитування в банківській системі зупинено. На міжбанку курс запозичень підскочив до 30, він був у різні періоди і дорожче. Безумовно, у такій ситуації будь-який нормальний бізнес не може брати ці кредити - немає рентабельності. Залишаються лише деякі короткі позики, які можуть бути цікаві, в основному, торговельним мережам.
Відповідно, кредитування зупинено. Це, в першу чергу, впливає на можливість зростання, на можливість розвитку підприємств і, як наслідок, економіки в цілому.
Думаю, вирішуючи коротку приватну проблему, нібито з курсом, ми заганяємо економіку, яка і без того не дуже добре себе почуває, в рецесію. І це все відбувається на тлі падіння зовнішніх ринків, на тлі очікування рецесії в зоні євро і в цілому в світі. Дуже небезпечна політика.
Так, у нас дуже доларизована економіка. Так, у нас курс став не економічною, а політичною категорією. Але кидати на чашу терезів всю економіку і перспективи його розвитку і зростання лише з огляду психологічного фактора - вкрай небезпечно. Це з одного боку.
Але з іншого боку - ми рано чи пізно підійдемо до межі, за якою курс все одно прийде на той рівень, на якому він повинен бути. Але тоді це доведеться робити шоково, приблизно так, як це було в 2008 р. Нагадаю, тоді курс спочатку з 5 зміцнився до 4,7, потім впав до 10, повернувся на рівень, який на той момент був адекватний попиту і пропозиції. Але шок, який тоді пережили економіка і населення, не думаю, що ми так легко пройдемо. І навіщо гратися з цим?
РБК-Україна: Якщо курсова пружина розпрямиться, на скільки відсотків можливе падіння гривні? До 60%, як прогнозують експерти, якщо гривню триматимуть до закінчення парламентської кампанії 2012 р.?
Ігор Уманський: Найневдячніше питання - це прогноз курсу. Але проблема в тому, що коли він стиснутий, то може вистрілити. А коли вистрілює пружина, вона вилітає далеко за межі свого спокійного стану. Падіння може бути набагато глибше, ніж реальний адекватний курс на сьогоднішній день.
РБК-Україна: А реальний курс гривні? Який він, за допомогою, яких інструментів його можна прорахувати в нинішній ситуації?
Ігор Уманський: Скажу одну просту річ. Страховки в Лондоні за курсом гривні на найближчі півроку - ризик, який вони оцінюють сьогодні, за який вони готові купувати - оцінюється на рівні 9,5. Так зовнішній по відношенню до України фінансовий світ оцінює реальний курс гривні.

Спілкувався Олексій Біловол

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся