Ігор Самсін: "Тільки комплексна судова реформа може підвищити рівень довіри громадян до правосуддя"
РБК-Україна: Вочевидь, найближчим часом Верховною Радою буде ухвалено закон «Про відновлення довіри до судової системи України». Чому рівень довіри до судової системи такий низький?
Ігор Самсін: На розгляді у Верховній Раді України знаходяться шість законопроектів, основною метою яких є відновлення довіри до судової системи.
Якщо говорити про законопроект №4378, суб'єктом законодавчої ініціативи щодо якого є Кабінет міністрів, слід зазначити, що до нього неодноразово висловлювались зауваження Верховним судом України, суддями господарських судів, представниками адвокатської спільноти та громадськості, а також фахівцями у галузі права.
Необхідність розроблення законопроекту викладена в пояснювальній записці до нього та виражає думку його ініціатора.
Зауважу тільки, що вчинення одним суддею неправомірних дій, дисциплінарного проступку, прийняття незаконних рішень надає негативного відтінку не тільки його роботі, але й роботі судової системи в цілому. Зазначені випадки потребують відповідного розгляду та реагування, але в чітко визначеному Конституцією та законами порядку.
РБК-Україна: Чи здатен один такий закон змінити ситуацію в судовій системі і повернути довіру до суддів у суспільстві? Чи буде цей закон запобіжником хабарництва, упередженості та непрофесіоналізму серед суддів?
Ігор Самсін: Як я вже відмітив, законопроект №4378 викликає значні зауваження у представників юридичної спільноти. Тому говорити про відновлення довіри суспільства до правосуддя шляхом реалізації норм цього законопроекту - передчасно.
Слід зазначити, що звільнення досвідчених суддів, які мають величезний досвід роботи на цій посаді, та призначення нових, не дасть бажаного результату в процесі укріплення незалежності судової гілки влади та відновлення до неї довіри.
Відновлення авторитету правосуддя слід розпочинати з концептуальних проблем судоустрою, а, зокрема, звернути увагу на те, що 80% справ в Європейському суді з прав людини стосуються питань невиконання рішень судів.
Незабезпечення належних умов тримання під вартою - проблема, що червоною ниткою проходить у справах про порушення прав людини.
Заходи, що зможуть підвищити рівень довіри громадян до правосуддя, мають бути концептуальні, законні та виважені.
Такий процес має носити докорінний характер та починатись з основного акта нашої держави - Конституції. Зміна вимог до кандидатів на посаду суддів, визначення суб'єктів призначення, функцій органів, які беруть участь у формуванні суддівського корпусу - ці концептуальні питання повинні бути першочерговими для визначення. І тільки наступним етапом після внесення змін до Конституції, можуть бути відповідні законодавчі зміни.
РБК-Україна: Міністр юстиції Павло Петренко з прийняттям цього закону прогнозує переформатування складу ВККСУ. Чи здатна ВККСУ виконувати покладені на неї функції в її сьогоднішньому вигляді?
Ігор Самсін: Переформатування складу ВККСУ - це не зовсім коректний термін. Насправді, п. 2 р. ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту суб'єктам призначення членів ВККСУ рекомендовано відкликати призначених ними членів та призначити нових. Фактично пропонується зміна персонального складу ВККСУ, а не зміна порядку її формування.
Я вже зазначав, що проста зміна одних суддів іншими, так як і зміна персональних складів Вищої ради юстиції, ВККСУ не дадуть очікуваних результатів без вдосконалення підходів до визначення кваліфікації суддів, встановлення нових вимог для зайняття цієї посади, посилення рівня відповідальності за свою поведінку.
Тільки комплексна судова реформа може підвищити рівень довіри громадян до правосуддя та підсилити його авторитет.
ВККСУ в діючому складі вже більше, ніж три роки, системно та на високому рівні здійснює визначені законом «Про судоустрій і статус суддів» повноваження, що неодноразово відмічалось міжнародними експертами, представниками юридичної та наукової спільноти України.
Позитивну оцінку діяльності ВККСУ у засобах масової інформації у вересні минулого року дав нинішній міністр юстиції Павло Петренко, який в якості народного депутата був присутній на третьому всеукраїнському доборі кандидатів на посаду судді вперше.
РБК-Україна: До складу ВККСУ входять переважно судді. Можливо варто розширити коло фахівців, у тому числі і представників громадськості, які могли б увійти до складу ВККСУ?
Ігор Самсін: Європейська комісія «За демократію через право» неодноразово у своїх висновках надавала коментарі до порядку формування складу ВККСУ. Так, у пунктах 81, 82 спільного висновку цієї європейської установи та дирекції з технічного співробітництва гендирекції з прав людини та правових питань Ради Європи щодо законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» зазначено:
«Оскільки більшість ВККСУ складають судді, залишається питання, чи це розумно та необхідно, щоб один з членів призначався виконавчою гілкою влади. Присутність у комісії члена, який представляє міністра юстиції, з правом голосу може спричинити сумніви принаймні на рівні заяв, щодо незалежності ВККСУ, і не узгоджується з принципом розподілу влади. Окрім того, також вкрай важливо, щоб інші десять членів комісії, включаючи шість суддів, не призначалися на підставах приналежності до відповідної політичної партії. В іншому разі, ризик того, що розгляд на підставах заслуг кандидата знаходиться під впливом політичних міркувань, який вже присутній через участь представника міністра юстиції, здається очевидним. Комісія тоді перетвориться на інструмент політики партії, незважаючи на те, що виглядає вона по-іншому».
Таким чином, питання формування складу ВККСУ обговорювались ще з моменту прийняття закону «Про судоустрій і статус суддів».
З наведеного висновку Венеціанської комісії можна зробити висновок, що в разі прийняття рішення про зміну порядку формування складу ВККСУ, основним критерієм має бути повна політична незаангажованість цього органу.
РБК-Україна: Які основні причини для відкриття провадження щодо суддів? Яка частина дисциплінарних проваджень закінчується для суддів доганою або рекомендацією на звільнення?
Ігор Самсін: Статистичні дані за три роки роботи комісії вказують на те, що підстави відкриття комісією дисциплінарних справ, як і підстави дисциплінарної відповідальності судді, що мають наслідком накладення на суддю дисциплінарного стягнення у вигляді догани, передбачені ст. 83 закону «Про судоустрій і статус суддів», в цілому є тотожними.
У середньому в 60% випадків комісія приймала рішення про відкриття стосовно судді дисциплінарної справи та в подальшому рішення про накладення на цього суддю дисциплінарного стягнення з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 83 згаданого закону, тобто, за невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом терміну, встановленого законом.
Істотне порушення суддями норм процесуального права при здійсненні правосуддя, яке передбачено п.1 ч.1 ст. 83 закону, в середньому у 25% випадків було підставою для відкриття комісією дисциплінарної справи та оголошення судді догани.
Третє місце серед підстав відкриття комісією дисциплінарної справи та оголошення судді догани займають умисні порушення суддями норм права чи неналежне ставлення до службових обов'язків, що передбачено ч.2 ст. 83 закону. Такі порушення складають в середньому 10% від загальної кількості підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 87 закону «Про судоустрій і статус суддів», за наслідками дисциплінарного провадження комісія може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади за наявності для цього підстав.
Законодавець встановив дві таких підстави (ст. 104, 105 закону) - порушення присяги судді та порушення вимог щодо несумісності. Наявність відповідних фактів має встановити комісія. Як показує практика, в 97% випадків комісією приймалося рішення про направлення рекомендації до ВРЮ у зв'язку з порушенням суддею присяги і лише 3% за порушення суддею вимог щодо несумісності.
РБК-Україна: Кандидати на посади суддів під час розгляду питань у ВРЮ щодо їх призначення нерідко, не дивлячись на високий бал на кваліфікаційному іспиті, не можуть відповісти на елементарні питання членів ВРЮ. З чим це пов'язано?
Ігор Самсін: ВРЮ не наділена правом проводити додаткові тести суддів. Тому дивно, що члени ВРЮ проводить такі тестування.
Щодо того, чому судді можуть не відповісти на запитання - це суб'єктивний фактор. Можливо хвилювання, стрес. Можу точно сказати, що з текстами кваліфікаційних іспитів все гаразд.
РБК-Україна: На якій стадії перевірка судді Родіона Кірєєва? Чи є якісь попередні результати?
Ігор Самсін: Найближчим часом ВККСУ розпочне розгляд справи по суті щодо цього судді.
РБК-Україна: Як Ви розцінюєте вимогу суддів посилити їх безпеку? Як це зробити - дозволити носити вогнепальну зброю тощо? Чи може треба більш акуратно ставитися до виконання законів й не виносити рішення, які мають багато ознак неправосудних, що викликає жорстку невдоволеність в суспільстві?
Ігор Самсін: Сутність роботи судді полягає у своєчасному, справедливому та безсторонньому розгляді судових справ та прийнятті судових рішень, що нерідко породжує невдоволеність однієї із сторін судового процесу та призводить до неодноразових посягань на життя і здоров'я суддів та членів їх сімей. У зв'язку з цим гарантії безпеки суддів повинні бути конкретно визначеними, ефективними та закріпленими відповідними нормативно-правовими актами, а не носити декларативний характер, як це є сьогодні.
РБК-Україна: Наскільки розумна практика, коли суди вищої інстанції повертають справи до судів першої інстанції? Це ж створює біг по колу і багато справ зависають на роки.
Ігор Самсін: Така практика абсолютно нерозумна. Я вважаю, що для зміни такої ситуації необхідні законодавчі ініціативи.
Спілкувався Ілля Іванов
