Директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук в інтерв'ю РБК-Україна розповів про те, як проходить підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання у поточному році. Лікарчук також розповів про те, що потрібно для проведення ЗНО в електронному вигляді і скільки часу буде потрібно на таке нововведення. Крім того, директор УЦОЯО поділився планами щодо проведення моніторингу середньої освіти.
РБК-Україна: Як проходить підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у поточному році? Чи вдалося вирішити ті проблеми, з якими Український центр оцінювання якості освіти зіткнувся, зокрема, при друкуванні зошитів?
Ігор Лікарчук: У нас була дуже серйозна загроза - у нас могли бути надруковані зошити з тестами для проведення ЗНО. У нас більше місяця стояла лінія, на якій вони друкуються. Але завдяки тому, що нас держава профінансувала у повному обсязі (на 1 квітня) і завдяки тому, що нам допоміг фонд Ріната Ахметова "Розвиток України", лінію вдалося запустити. Але що це означає? Це означає, що втрачений місяць і тепер ми повинні компенсувати це надурочною роботою. Техніка працюватиме понаднормово. У мене виникає питання: чи витримає техніка, яка вже 4 рази вичерпала свій технічний ресурс.
Наступна проблема - це та політична і військова ситуація, яка склалася на сході України. Ми готові там проводити ЗНО, але в яких умовах нам доведеться проводити і наскільки ми можемо гарантувати безпеку, конфіденційність, рівні умови для всіх - це те питання, яке мене дуже сильно хвилює. Зараз ми думаємо над різними варіантами виходу з цієї ситуації, яка абсолютно непрогнозована і змінюється кожен день.
Давайте не забувати, що 25 травня вибори президентські, і велика ймовірність того, що через 2 тижні буде повторний тур виборів, тобто це буде початок червня. А у нас червень - це найбільш інтенсивний місяць для проведення зовнішнього оцінювання. У більшості шкіл знаходяться виборчі дільниці...
Ще одна проблема - це те, що УЦОЯО і той його блок, який відповідає за підготовку тестів, не в повному обсязі впорався з покладеними на нього завданнями. Графік, який передбачав, на який день повинні бути готові певні тести, зірваний. Тоді, коли я прийшов на роботу, про це промовчали. Тому ми повинні авральними методами закривати цю діру.
Мене дуже турбує проблема забезпечення конфіденційності. У мене є підозри, що її умови можуть бути порушені.
РБК-Україна: Ви говорили про те, що частина тестових завдань у зв'язку з проблемою забезпечення конфіденційності може бути змінена. Який це може бути відсоток?
Ігор Лікарчук: Я думаю, що будуть змінені всі завдання. Будемо робити все, щоб вдалося.
РБК-Україна: Ви в минулому році говорили про те, що є підозри, що банк завдань не наповнюється.
Ігор Лікарчук: Ці підозри повністю підтвердилися. Тому що за тією інформацією, яку мені надали люди, що займаються утриманням тестів, тести поточного року складено з банку лише на 30-40% завдань, інші завдання - це авторські завдання, які створені людьми, які тести складають. Це не дуже добре в контексті їх якості. Це не апробовані завдання. Тому я не можу гарантувати, що ми будемо мати якісні тести.
РБК-Україна: Ви говорили на початку квітня, що не вистачає майже 9,5 млн грн. на підготовку до ЗНО. Ця сума зараз зменшилася?
Ігор Лікарчук: Ми отримали повністю фінансування, яке було передбачено держбюджетом на 1 квітня. Це були 9,5 млн. На сьогоднішній день цієї проблеми немає, але на 1 травня, 1 червня також повинно бути здійснено фінансування.
РБК-Україна: Як проходить перереєстрація абітурієнтів з Криму в інших областях?
Ігор Лікарчук: Погано проходить. Абітурієнти з Криму не поспішають перереєструватися. Це може створити ситуацію, коли нам буде складно вгадати, для якої кількості абітурієнтів потрібно підготувати тести.
РБК-Україна: Яка на сьогодні кількість перереєстрованих?
Ігор Лікарчук: Цифра десь від 500 до 700 осіб. Деякі з них вже зайшли на свою сторінку, перереєструвалися там, але документи до нас не надійшли, тобто це плаваючі цифри.
РБК-Україна: Чи друкуються зараз зошити на мовах нацменшин, як в минулому році?
Ігор Лікарчук: Вони друкуються. Переводяться тести і друкуються.
РБК-Україна: Як буде реалізовуватися моніторингова функція УЦОЯО?
Ігор Лікарчук: Ми будемо готові через кілька тижнів запропонувати Міністерству освіти і науки наш варіант проведення моніторингових досліджень для середньої освіти на другу половину 2014 року і навіть на 2015 рік. Слово буде за Міносвіти. Чи захочуть вони проявити політичну волю і прийняти рішення про проведення такого моніторингу. Ми будемо гарантувати, що ми його проведемо. Більше того, можливо, нам вдасться переглянути свої витрати і в межах існуючого бюджету, не просячи додаткових асигнувань, провести цей моніторинг. Проводячи його, ми хочемо показати, що таке справжній моніторинг. Можливо, це буде в 2014 році одна спроба. Доживемо до 2015 - побачимо. Тому що моніторинг - це також гроші і додаткове фінансування. На сьогоднішній день в бюджеті УЦОЯО такі кошти цільовим призначенням не закладені.
Моніторинг має бути системою. Це не можуть бути якісь випадкові явища, безсистемні. Повинен бути дійсний інструментарій, який забезпечує якісний результат. Моніторинг також повинен давати інформацію для прийняття управлінських рішень. Через 2 роки буде 10 років з того моменту, як проводиться в Україні зовнішнє тестування. За 10 років накопичено надзвичайно величезний матеріал, але його ніхто так і не спромігся проаналізувати. Більш унікального матеріалу про рівень знань, умінь і навичок кращих випускників шкіл України у нас ніколи не було. Цей матеріал залишився незатребуваним. Це з точки зору науки, управління, практики нісенітниця повна, але вона є.
РБК-Україна: Як технічно можна забезпечити здачу ЗНО в електронному вигляді?
Ігор Лікарчук: Потрібно мати хоча б 30 аудиторій, навчально-екзаменаційних центрів для початку. За нашими підрахунками, на це потрібно близько 20 млн грн. Для бюджету це не такі великі гроші. Їх можна було знайти, якщо б була політична воля. За півроку можна ці аудиторії обладнати. Ще півроку треба на те, щоб запустити, апробувати саму систему. Реально з 2016 року, якщо в 2015 році будуть на це гроші, дуже реально перейти від тестування на паперових носіях, яке дуже дороге, дуже спокусливо для порушення конфіденційності, перейти до дуже дешевого, дуже оперативного комп'ютерного тестування. Воно дасть можливість кожному абітурієнту прийти у аудиторію, сьогодні скласти українську мову, через місяць, ще через місяць, потім вибрати найкращий результат і віднести його в приймальну комісію.
Що таке комп'ютерне тестування? Коли у нас є тести з іноземної мови, ми ж не можемо ввести аудіювання. Якщо буде комп'ютерне тестування, це можна буде зробити. Під час комп'ютерного тестування з фізики, хімії абітурієнту можна тест закладати практичні завдання.
Спілкувався Сергій Гвоздков