Ігор Коломойський: Жодних особливих правил гри для олігархів бути не може

Обраний президент Володимир Зеленський у недавньому інтерв'ю РБК-Україна стверджував, що спілкується зі своїм багаторічним партнером Ігорем Коломойським виключно з питань бізнесу. І сказав, що буде з ним "сваритися", якщо бізнесмен, прикриваючись іменем президента, буде вирішувати свої питання.

В той же час, роль телеканалу "1+1", який належить Коломойському, у перемозі Зеленського важко переоцінити. Крім того, неможливо не помітити в найближчому оточенні нового президента людей, пов'язаних з одним з найбагатших бізнесменів України.

Це інтерв'ю було записано минулого тижня в ізраїльській Герцлії, неподалік від Тель-Авіва. Ігор Коломойський прийняв РБК-Україна в своєму офісі в одному з бізнес-центрів міста, що вважається курортом і великим фінансовим центром Ізраїлю.

Вже на місці з'ясувалося, що Коломойський зовсім недавно дав ще одне велике інтерв'ю нашим колегам. Медійна активність бізнесмена, який раніше був набагато менш доступний для журналістів, наводить на роздуми. Наприклад, про те, чи не є вона спробою прив'язати до себе Зеленського і послати сигнал про власну впливовість.

Щось схоже відбувалося в 2000-х роках в Росії, коли президентом був обраний Володимир Путін, а у кожного політичного журналіста був номер телефону Бориса Березовського, який називав себе мало не автором тієї перемоги. Що закінчилося страшним конфліктом цих людей. Втім, російські лекала рідко можна застосовувати для України.

Зараз же Коломойський, наприклад, поділився своїм баченням ідеології партії Зеленського "Слуга народу", список якої ще ніхто не бачив, але вона вже лідирує в опитуваннях громадської думки. На його думку, ця партія повинна бути "лівоцентристською", виступати за зниження тарифів, але і за низькі податки для бізнесу.

Крім того, з цієї розмови стали зрозумілі і обриси можливої нової "війни олігархів". У всякому разі, дуже вже докладно Коломойський розповідав про перекоси державної політики, яка нібито дозволяє отримувати надприбутки іншій найбагатшій людині України - Рінату Ахметову.

- Як ваші справи?

- Нормально. Роботи дуже багато, справ багато. Порошенко наробив за 5 років.

- Кажуть, що ви націлені його переслідувати?

- Ні. Я хто, прокурор? Якщо мене поставлять генпрокурором, буду доганяти, а якщо ні, то ні. Я заради цього надягати фуражку не буду.

- Друга версія – доганяти буде Андрій Портнов?

- У Портнова особисті рахунки, він буде доганяти, якщо зможе. Я, правда, не розумію які його механізми?

- Окружний адмінсуд Києва, наприклад.

- Це той, де Вовк (голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, - ред.), і вся компанія? Де ми виграли суд по Привату?

- Так.

- Причому Порошенко розігрував там якусь шахову партію, не знаємо навіть її назви.

- Ми чули про цю партію, там, де ви виграли. Кажуть, що якщо ви повернетеся в акціонери "Привату", то Мінфін вимагатиме повернути 150 мільярдів докапіталізації і може списати гроші банку.

- Мінфін же діє в рамках закону, і того, що написав суд. Правильно?

- Так.

- Це перше. Друге. Що значить, повернуся в акціонери?

- Якщо ви скасуєте націоналізацію.

- Ну поки я визнаю її незаконною. Вимагаю, щоб визнали її незаконною.

- Так а яка тоді глобальна мета?

- Дивіться, я багато разів пояснював. Ось ви володієте приватною власністю, наприклад, автомобіль, будинок або квартира, і ви якось там управляєтеся, ведете своє господарство. Потім у вас шляхом нехитрої рейдерської операції це взяли і переписали, на когось іншого. І потім, щоб приховати сліди злочину, сказали, що ви погано керували і вам треба жити в якійсь собачій будці, щоб ви ще випадково газ не відкрили і не нашкодили цим.

Треба сказати, що націоналізація була досить конструктивною, і формувалися різні варіанти: зайти державі на 51 %, далі зайшла розмова про 75%, велися різні підрахунки і так далі. І це все нами документувалося, на відміну від них. Усе листування, вся пошта, всі контракти. Є документи, створені третіми особами, що збігаються за датами і часом з подіями, які неможливо підробити заднім числом. У нас така база даних є.

Ми їх збирали ще для суду в Лондоні, якщо ще будуть слухання. Зараз вирішується питання щодо апеляції, і ми вважали, що там теж хороший майданчик, для того щоб поставити питання про націоналізацію. Це не є предметом позову, але ми думали подати зустрічний позов, якщо будуть слухання. Але в зв'язку з тим, що суддя не визнав юрисдикцію, та й не тільки юрисдикцію, там багато всього... Суддя, який видавав freezing order, сказав, що якщо б вони не збрехали, а чесно показали, він би точно їм тоді не видав його. Вони сфабрикували документи. Крім цього, він сказав, що там не більше 500 мільйонів, а не 2,5 мільярда. Він написав, що там не більше 100 мільйонів. А вони написали, що треба рахувати 800 мільйонів. У кінцевому підсумку, після всіх торгів, вийшли на 500 мільйонів, але при цьому, в принципі там немає і 100 мільйонів.

Грубо кажучи, мова йде про те, що гроші в один день виходили, і поверталися в цей же день назад, і йшли на погашення. Тобто компанія видає кредит, повертає кредит банку, коли були ті самі коливання курсу. Тобто, проводили внутрішні проводки, хеджування. Вони навіть не переходили на коррахунок кіпрського філіалу, він же іноземний банк. Тобто гроші постійно перебували на рахунку в Приватбанку. Тому що банк не має право купувати валюту для себе.

- Тільки за клієнтським дорученням.

- Так, тому вони брали компанії. А як захеджувати, якщо і в тебе депозити, і їх треба повертати людям? Тобто вони користувалися практикою, яка існує вже 25 років. Ми в неї навіть не лізли, головне гроші з банку не присвоїли, і слава богу. Але це ніяке не відмивання, це практика, якою займалися всі банки.

- В цьому році 5 років як вас призначили головою Дніпропетровської ОДА. Коли вас призначали, у вас були з президентом якісь домовленості?

- З Турчиновим.

- А потім, з Порошенком, в нових умовах.

- Я йшов тільки на три місяці, до президентських виборів, це він мене потім благав залишитися.

- Порошенко?

- Так, Порошенко.

- А які були з ним на той момент домовленості?

- Я йому пояснював, що мені це невигідно, навіть проблематично, мені рахунки закривають, у Швейцарії через це не продовжують дозвіл на проживання, це була серйозна проблема. Домовленостей не було жодних. Не було потреби. У нас взагалі важкі стосунки ще з 2005 року з Порошенком.

- Ви про це розповідали ще суду Лондона в суперечці з Григоришиним.

- Так, причому ми тоді з ним не були навіть знайомі.

- Поясніть мені будь ласка, якщо ви про Порошенка все знали, чому ви його не збили в 2014 році на зльоті?

- Це неможливо.

- Через "плюси".

- Це Льовочкін підняв його, коли віддав на поталу Кличка. Вони йому подарували 20% рейтингу.

- Чому не можна було нічого зробити?

- Ну можна було, але нам тоді потрібен був легітимний президент в першому турі, а хто міг у першому турі виграти? Зрозумійте, у нас тоді були інші цілі і завдання. Тоді вздовж усього кордону стояли російські війська. Півмільйона людей. Їм до Києва було 150 кілометрів.

У нас там в Дніпропетровську тоді Корбан, Філатов і вся їхня компанія розійшлися. У той час, коли я займався справами в Києві, вирішував питання, пов'язані з більш глобальними речами, вони на місці, м'яко кажучи, розійшлися. Тому поки я не був втягнутий ще в ці справи, гострої війни не було, мені було краще піти.

- Тоді ж була ця історія з мало не силовою зміною менеджменту в державній Укртранснафті.

- Це була конкретна провокація. У Суркіса взяли людей, там була його охорона. А все було незаконно, тому що Коболєв був у від'їзді, Яценюка теж не було, тому що теж у від'їзді. Згодом з'ясувалося, що вони все знали, і ніхто не був у від'їзді. Тому це була спровокована історія. А я тоді ж ходив тероризував, щоб віддали 10 мільярдів газу, і все буде спокійно. Ось вони і придумували різні варіанти.

- Просто з боку складається враження, що в країні сталося протистояння двох багатих людей, тільки у одного державні потужності були, а у другого образа.

- Мені з ними не було, про що домовлятися. Я вам так скажу, просто до Петра Олексійовича ходив Льовочкін, тоді вони тісно спілкувалися, ще й після Віденських угод, і розповідав байки про те, як Януковичу платили з усіх нафтових об'єктів мзду.

- Ці розмови ще за Януковича були.

- Так, що ми платимо щомісяця. Тільки там нема з чого платити, хіба що з дому виносити. І він обурювався, чому Януковичу платили, а йому ні. Прямо він утримувався мені це питання задати. Потім я йому сказав: Петро Олексійович, якщо ви хочете про щось запитати, запитайте прямо і я вам сам відповім. Ви цікавитеся, чому Януковичу платили, а вам ні. По-перше, ви не Янукович. І це навіть не образливо, тому що ви тут, а Янукович вже в Ростові. Я дійсно з ним говорив ось так, запанібрата, адже він навіть молодший за мене. Звичайно, при сторонніх ні, тільки - пан президент, Петро Олексійович. Я запропонував - давайте визначимо формат, тет-а-тет, щоб не виходило що я вам Петро Олексійович, а ви мені - Ігор.

- А коли ви зрозуміли, що є тріщина у стосунках?

- З першого дня.

- Пам'ятаєте момент?

- На інавгурації.

- Розкажіть, що було.

- Біля кого було більше людей, хто був популярнішим? Мені деякі відразу сказали, що тобі буде нелегко, бо біля мене було в п'ять разів більше людей, ніж біля нього. А де він був у найважчий час, коли захищали батьківщину, у найважчі місяці - березень, квітень, травень? Зайнятий був своєю передвиборчою кампанією. І потім теж - червень, липень і серпень - замість того, щоб займатися війною, він займався розгоном парламенту і призначенням виборів. Тому що йому хтось сказав, що Ющенко дурень, тому що одразу не розігнав парламент. Він сказав, що цієї помилки не повторить. Щоб не чекати, як Ющенко рік.

- До речі, виходить, Порошенко випередив Ющенка на 10% за результатами першого туру.

- Я вважаю, що Ющенко був для України найбільш золотий президент і найкращий час.

- Чому?

- Тому що він нікуди не ліз. Нічого не вирішував, але і нікуди не ліз.

- Для вас, визнайте.

- Ні, не для нас. Подивіться цифри ВВП.

- В той момент вся світова економіка зростала, до 2008 року.

- За Ющенка якраз вона нагнулася.

- Але це в кінці.

- У 2008 нагнулася, а в 2010 пішла вгору. А Тимошенко взагалі впоралася з кризою на п'ять, просто ідеально, і з МВФ нічого не зробила, не підняла ціни.

- Чи правда те, що ви більше хотіли бачити зараз Тимошенко президентом?

- Ні. З них двох - я за Зеленського. Ми звичайно, її поважаємо, думаю вона не погано б впоралася, але все одно були ризики. По-перше, людина на цій посаді швидко бронзовіє, і чим вона старше, тим це відбувається швидше.

- Ви добре знаєте Юлію Тимошенко. Вам вона більш зрозуміла?

- Чим Зеленський?

- Так.

- Як раз Зеленський мені дуже добре зрозумілий. Взагалі не викликає жодних питань.

- Як ви вважаєте, Зеленський повинен встановити єдині правила для всіх олігархів?

- Ні. Те, про що говорив Гордон, це безплідно. Жодних особливих правил гри для олігархів бути не може.

- Як він з ними буде працювати?

- З ким? Хто у нас олігархи, давайте визначимо їх.

- З великими бізнесменами, дуже багатими людьми, у яких є телеканали - Фірташ, Ахметов, ви, Порошенко і так далі.

- Порошенко, думаю, вже ні. Телеканалу немає. Вірніше, є, але його ніхто не дивиться.

- Пінчук.

- Пінчук олігарх, навіть незважаючи на те, що немає партії, практично немає бізнесу, а є медіа-холдинг, і ось він олігарх, може вважатися четвертою владою. Ми так перейдемо до поняття медіа-магнат. Тільки у нас чому потрібно володіти іншими бізнесами? Канали збиткові, тому що поганий стан економіки, ринку. Якщо буде гарний стан - буде прибуток. Я вважаю, що Роднянський (Олександр Роднянський, колишній власник "1+1", - ред.) був більшим олігархом, ніж я до 2003 року. До них Кучма звертався, а до мене ні. Нікому не був цікавий. Ну заводи-пароплави - податкову прислав, якщо що, і їх немає.

- Є історія Бориса Ложкіна.

- Він просто вдало з нічого зробив гроші. Але у нього не було телевізора.

- Телевізора ні, але є інтернет, що вже не менше, ніж телевізор. А років через 5-7?

- Це марні розмови, тому що у нас уся молодь їде і старіюче населення. Якщо цю тенденцію поламати, тоді щось зміниться. Якщо ні, тоді не зміниться. А Ложкін не так суттєво, він свій медіа-холдинг закладав Хомутинніку за 25 мільйонів. Це перед продажем.

- А скільки Ложкін отримав з Курченка за холдинг?

- Ну він отримав близько 400 мільйонів. Тільки все розійшлося - Порошенку, Ахметову, виплатив усі кредити, і йому залишилося мільйонів сто.

- Чому у вас конкретно з Ложкіним погані відносини?

- У нас ніколи і не були хорошими. Він дружить з Боголюбовим (Геннадій Боголюбов, колишній співвласник "Привату", багаторічний партнер Коломойського і Ложкіна, - ред.), і я вважаю, що використовувати дружбу у комерційних цілях - неправильно.

- Хочу запитати вас про прокурора Кулика, який виписав підозри Ложкіну та іншим соратникам Порошенка у справі Курченка.

- Він тут не був. Я його в очі ніколи не бачив.

- А як він на 1+1 опинився перед виборами?

- Ну раз такий гучний скандал, ви ж як журналісти розумієте, як таку солодку булку не покликати. Там же і Степанов (Максим Степанов, звільнений глава Одеської ОДА, - ред.), наприклад, був. Він кум Палиці. Я вважаю, він такий же, як і Ложкін, тому що Палиця його скрізь рятував, де тільки міг. Коли він був директором фабрики "Україна", то його рятували при Арбузові. Я ще допомагав, мене Палиця попросив, через Бродського, і вони вийшли на Арбузова, щоб тоді не вигнали з цієї фабрики, і його відстояли. Вони заробляли нормальні гроші. Потім проходить час, прийшла нова влада і Палиця через Іванчука знову рятує його.

- Так, Степанов за квотою Народного фронту заходив на губернатора.

- Це все було ще задовго до. Фронт ще не підозрював, хто такий Степанов і як він виглядає. Потім прямо на моїх очах, Іванчук сидить у кімнаті відпочинку у Ложкіна, він вже голова адміністрації, Палиця привозить цього Степанова, і передає його від Іванчука Ложкіну. Потім, мабуть, почав більше відстоювати свої інтереси, і вони вирішили його усунути. Якраз тоді Саакашвілі треба було прибирати, але вони не знали, кого туди поставити. От і відправили Степанова в Одесу. До речі, він тоді як в останній поїзд заскочив.

- За великим рахунком, Степанов все технологічно правильно зробив, коли його звільняли.

- Ну це настільки очевидно... Все правильно зробив, а на 1+1, коли побачив Порошенка, дав слабину. Я навіть чув, не знаю, наскільки це правда, що його із вдячності, хочуть залишити. І якщо б у мене запитав поради новий президент, я б йому не радив.

- Як у вас зараз з Суркісами, ви з ними то сваритеся, то миритеся?

- Ну ми сваримося через футбол, наприклад, через ще щось.

- Через Медведчука?

- Так, через Медведчука

- А що у вас з Медведчуком?

- Нормально, все в рамках пристойності, хоча ми з ним зараз не спілкуємося. Я перестав з ним спілкуватися після 2014 року, коли він так підвів з Кримом.

- Це як?

- Він же розповідав, що все буде нормально, все буде добре. І коли трапилася анексія то було зрозуміло, що вони проголосують там у себе, і у мене було питання до нього - це ти мав на увазі добре?

- Не уточнив, у кого добре буде.

- Він 5 років нічого не робив. Не міг навіть людей звільнити. Гаразд, складні питання, пов'язані з війною, кордоном, пов'язані з законом і конституцією, багато до чого можна причепитися. Але людей можна було звільнити? Третій пункт угод - всіх на всіх.

- Ви ж розумієте, що Медведчук при Путіні буде мовчати.

- Медведчук взагалі мовчить. Навіть якщо можна говорити.

- Я правильно розумію, що Медведчук ніколи не був настільки потрібен, як зараз?

- Він взагалі нікому не потрібен.

- У нього склали всі активи, у нього стільки ніколи не було.

- У нього є бізнес, йому потрібний. Він з Порошенком і Кононенком в частці, і ще щось пов'язане з вугіллям.

- Тобто, він взагалі не зацікавлений, щоб це закінчувалося?

- Чому не закінчилося досі? Тому що вигідно було. Йому, Порошенку, Ахметову, який там до речі на третій позиції. Ось це і є суть влади, ось ці потьомкінські села. Повинен сказати, що єдині пристойні люди з усієї цієї компанії для мене - на першому місці Аваков, а на другому Турчинов. З великим відривом другого від першого.

- Ваша думка – чи можлива в наступному парламенті коаліція Слуги народу з колишніми регіоналами?

- Ні.

- А з ким можлива?

- З Тимошенко можлива, з Ляшком, Гриценком. З нормальними людьми, а не зі зрадниками, які в Москву за консультаціями їздять.

Тут без компромісів. Якщо не вийде, тоді підемо на ще одні вибори. Все буде жорстко. Дивіться у нас є достатньо можливостей на неофіційні контакти з Кремлем. Достатньо можливостей. І це не проблема - налагодити неофіційні контакти. У нас є офіційні відносини, а через неофіційні контакти можна, десь, якось обговорювати нюанси, не глобальні питання. Наприклад, ми знаємо списки людей, хто кого хоче обміняти, з боку Росії і кого ми хочемо забрати. Ми хочемо всіх, а Росія хоче конкретних кілька людей, правильно? А ми взагалі знаємо, ми як громадянське суспільство, наприклад, кого не можна віддавати за жодних умов і чому? З якої причини ми не можемо котось віддати?

- Як беркутівців?

- Так. Ось чому не відбувся обмін всіх не всіх? Ізраїльтяни віддають за одного солдата тисячу чоловік, тому що для них це принципове питання. Це пріоритет. Треба буде - вб'ємо цих ідіотів вдруге. Це говорить про те, що країна впевнена в собі. А з якої причини не може відбутися обмін всіх на всіх? Якщо неможливо віддати злочинців, які допустимо розстрілювали мирне населення, або розстрілювали наших полонених, і так далі. Назвіть імена цих людей, яких ми ніколи не віддамо, бо вони вбивці, бандити і мародери. Так в такій ситуації, коли у нас є тисяча осіб, яких вимагає Росія і серед них є десяток таких, яких не можна віддавати з моральних міркувань, а 990 можна, плюс з тієї сторони ще 200 наших людей, тоді є неофіційні канали. Той же Медведчук, або ще якийсь дядя Вася, щоб донести наші мотиви. Але якщо Путін хоче тільки всіх на всіх, то моя особиста думка, що потрібно віддавати і цих десятьох. Тому що там наші, і їх треба врятувати, навіть якщо за них потрібно віддати тисячу. А тих десятьох можна пізніше, десь у темному провулку зустріти.

Порошенко домігся свого, він перші два пункти Мінських угод в принципі виконав. Припинив масові бої, просування військ припинилося, активна війна закінчилася, важку зброю відвели. Так ми всі розуміємо, що без авіації артилерія знову бог війни, тому що без неї нікуди не просунутися.

- А як ви бачите стосунки з Росією через рік, через два, три? Якими мають бути стосунки України з Росією?

- А якими можуть бути стосунки, якщо навіть з Донецьком не зрозуміло, налагодиться чи не налагодиться? Мінські угоди будуть виконані, або не будуть виконані?

- Ви ж розумієте, що Путін по-своєму трактує ці угоди, каже - вони не виконані.

- Путіну сто років не потрібен Донбас. Якби він хотів, він би давно його вже анексував. Те, що Росія агресор, ми сто відсотків розуміємо. Крим відтяпали, Донбас окупований. Тобто це константа і вона нікуди не дінеться. Ми як математики вже маємо постійну, яка не змінюється - це те, що Росія країна-агресор. Тепер визначаємося з Донбасом, це змінна. Переламаємо ми її в свою сторону? Для початку, чи потрібен нам Донбас, Україні?

- От ви скажіть?

- Потрібен, безумовно.

- Але ви розумієте, що там величезна частина населення, для якої Київ це ворог, і те що Путін готовий нам повернути Донбас, але на своїх умовах, до яких Україна очевидно не готова?

- А ви читали Мінські угоди?

- Звичайно.

- Давайте почитаємо. Ось я якраз вчора читав. Питання: а хто не виконує угоди?

- Росія, як мінімум, тому що не припиняє стріляти.

- Читайте далі.

- Четвертий пункт - почати діалог про модальності проведення місцевих виборів у відповідності з українським законодавством.

- Ось тут ми застрягли. Треба провести вибори. Чого ми боїмося цих виборів так? Потрібно поставити умови. Знову ж таки, можна було і по лінії Медведчука, про те, що Захарченка, Гіві, Моторолу, та інших, які себе заплямували, заберіть будь ласка до себе, вони не мають права проводити вибори. Так хто не виконує, на якому пункті застрягли? Вибори. Зробіть вибори.

- Але ви ж розумієте, що суспільство би сильно розділилося з приводу такої "зради", м'яко кажучи.

- Тоді у мене питання - якщо це "зрада", тоді чому у нас бізнес процвітає? Тобто, якщо є явище мародерства, значить суспільство у нас хворе. Якщо воно хворе, або має одужати, або не має права на існування.

- Наприклад, тут в Ізраїлі суспільство розуміє, що для них цінність - країна.

- Суспільство нормально сприймає, що за одного солдата віддають тисячу терористів, серед яких, напевно, є і ті, які вбили в тому числі і їх родичів? Якщо приймає, значить воно здорове. Ось така політика держави. А в результаті який ВВП Ізраїлю? 43 тисячі доларів на душу населення, 390 мільярдів. Дев'ять мільйонів населення. Я, коли вперше приїхав до Ізраїлю, був 1992 рік, було 5 мільйонів населення, з них мільйон арабів, євреїв було всього 4 мільйони. І ВВП був 66 мільярдів, тобто 13 тисяч на людину, а зараз 43 тисячі, за 25 років.

- Чи зможе Зеленський вилікувати суспільство по-вашому?

- Якщо буде рішуче налаштований, то так. Якщо буде все пущено на самоплив, то ні.

- А він така людина, яка рішуче налаштована?

- По ідеї, так. А якщо не вийде, він же сказав, що піде.

- А ви яку пораду дали б йому, як вилікувати?

- Що треба робити? Бути моральним взірцем, моральним авторитетом.

- Йому ж буде потрібен інструментарій. Рада, наприклад.

- У нас взагалі парламентсько-президентська республіка. І іншого бути не може.

- А у нас випадково не відбудеться повернення Конституції 1996 року?

- Ні, а суспільство хоче цього? Знову Януковича?

- Суспільство, може і хоче сильного президента.

- А хто у нас був в порядку з сильних президентів, з ким не закінчилася справа скандалом? Кравчук - не знаю були хатинки чи ні, але ми їх приписали, і "Бласко", і хатинки. Кучма - це Гонгадзе, Пінчук і все інше, Нікополь і "Криворіжсталь".

- Ну і Янукович.

- Ні, ще Ющенко

- Але він тільки рік був.

- Був п'ять років, а так рік. І це був самий скандальний рік. А в інші роки було нормально, хоча він нічого не вирішував, він був нормальним. І те, він примудрявся іноді проявитися як з газовими контрактами, через що Тимошенко довелося підписувати на 100 доларів дорожче.

- І сідати у в'язницю.

- Інша історія. Всевишній все бачить, він так просто не карає. Невинних тут немає. Ну і Порошенко - всі результати перед нами. Так тоді навіщо потрібен такий президент з такими повноваженнями. Країні потрібна парламентсько-президентська республіка. Україна — це країна противаг.

- І протиріч.

- Протиріч і противаг. Тому нам легше буде, коли люди сідають за переговорний стіл і домовляються між собою. Якби не Янукович, то ми б не втратили території, так як у нього не було повноважень, і він жодні папірці не зміг би підписувати.

- З чого потрібно тоді президенту Зеленському почати, якщо суспільству треба видужувати?

- З чого почати? З Мінських угод. У нього є два пріоритети, перше це мир.

- А закон про мову як в'яжеться з цією логікою?

- Я з ним не згоден, чесно кажучи, це розколює суспільство. А Порошенко підпише?

- Звичайно, і що далі? Повертаючись до інструментарію президента – що робити, якщо Ради немає, фракції немає?

- Значить, це буде як у всіх. Наприклад, в Радянському Союзі була велика кількість законів, які масово не виконувалися, як і в наступних пострадянських країнах. Тобто існувало таке поняття, якщо закон порушує права 80% громадян, то це поганий закон. Тому, думаю, якимось чином зміниться.

- Через Конституційний суд?

- Є ж у команді Богдан (Андрій Богдан, соратник Володимира Зеленського, - ред.), можливо він знайде протиріччя.

- А Богдан від вас?

- Ні. Він сам по собі. Він ще з 2015 року говорив, що Зеленський президент.

- Це він придумав?

- Ні, просто після серіалу почав говорити.

- А ви можете сказати, кого Зеленський призначить головою адміністрації?

- Там є з кого вибрати - це Шефір, Богдан і Стефанчук. Я ставлю на Богдана.

- Суперечливе рішення, наприклад, з медійної точки зору.

- Яка різниця. Якщо він йде зі своєю командою з метою щось зробити, його взагалі не повинно хвилювати питання медійності. Це може хвилювати того, хто хоче обратися на другий термін.

- Ви впевнені, що Зеленський відмовиться від влади?

- Не піде на другий термін?

- Так.

- Ну як кажуть творчі люди, нехай мене попросять. Путін теж говорив, що не збирається, але з тим, що якщо його попросить суспільство, то...

- Власне в цьому і було запитання.

- На сьогоднішній день ми маємо таку реалію, що він публічно заявив, на дебатах, зі стадіону, що на другий термін не йде. Це означає що у нього є тільки 5 років. Якщо буде звертати увагу на медийність, це, звичайно, не стосується питань, які реально потребують медійності, а, наприклад, при формуванні власної команди, то просто нічого не вийде. Що таке посада глави АП? Ложкін з нею впорався. Богдан в такому разі дасть йому ще сто балів фори.

- Ви ж розумієте, що це різні АП. Зараз був, по суті, головою Порошенко, він керував адміністрацією. А у Януковича був Льовочкін. Це інший глава АП.

- Трохи не так. Він керував не адміністрацією, а країною, а адміністрація була інструментом для особистого збагачення. Але, якщо Зеленському не треба особисто збагачуватися, то це не факт що не треба оточенню збагачуватися. Тому ризики є.

- Почнуть же збагачуватися.

- Почнуть хотіти збагачуватися, вважаючи що прийшов їхній час. Але повірте мені, що ми нікому нічого не дозволимо. До речі, ви звернули увагу скільки там вже набігло, в тому числі і регіоналів?

- Ходять чутки.

- Випалюйте розпеченим залізом.

- Та й без регіоналів вистачає. Наприклад, я чув, що близький до вас Олександр Шевченко з "УКРОПу" вже впевнено говорить, що він наступний куратор західного регіону. Начебто навіть погоджує губернаторів якихось.

- Не правда. У них із Зеленським взагалі важкі відносини.

- Чи варто готуватися до дострокових виборів Ради?

- Це найбільш серйозне питання, яке потребує обговорення.

- Давайте обговоримо

- А як ви бачите?

- Вам це може бути вигідно.

- Мені? Заберіть мене. Це вигідно країні. Виходимо з ідеологеми, що у нас є 5 років, нам потрібно швидко ворушитися, наше завдання збільшити ВВП мінімум в два рази в найближчі два роки, це по 50% на рік, тому що 3% на рік - це ніщо, заради цього не потрібно йти в президенти, а просто залишити на самоплив економіку.

Але, якщо рухатися дуже швидко, необдумано, то можна налетіти на неприємності, і потім через певний час довго пояснювати чому не виконали те, що можна було навіть відносно нескладно зробити. Тому парламент - це одне із ключових питань, тобто це питання правильної тактики, а не стратегії. Питання в тому, чи варто його міняти зараз, чи не варто?

- Ваша відповідь на це питання.

- Немає відповіді на це питання, якщо не буде відповіді на питання, про те, яка нам потрібна виборча система? Давайте підійдемо до цього питання. Є мажоритарна, пропорційна і змішана.

- Яка вигідніше Слузі народу?

- Якщо говорити спрощено, є миттєвий рейтинг, який потрібно конвертувати в по можливості максимальну кількість депутатів. Тепер подумаємо, скільки у нас є потенційних кадрів, які можуть бути депутатами? Що краще - 250 ідіотів або 125 перевірених людей? Не може "Слуга народу" записати в список просто людину з вулиці, правильно? Потрібно дивитися декларацію та інше. Де взяти 225 осіб? Цілі і завдання не індивідуальностей набирати, потрібні багнети, а самому вести їх і їм прописувати вже ідеологію, за що ми голосуємо і що ми робимо. Головне, щоб це було не заради збагачення або власної вигоди і оточення, а заради країни.

- А ви будете допомагати підбирати людей?

- Ні. У мене самого немає.

- Немає?

- Ну, я можу дати директорів заводів там, але це відразу зв'яжуть з Коломойським і підніметься шум. Нехай вибирає кого завгодно, головне, щоб вони вибирали партійну дисципліну. Мова йде про те, що скільки б ти не набрав депутатів, ефективними будуть 100 осіб.

- Чи відіграє в цьому процесі якусь роль Євген Геллер?

- Жодної ролі, просто поради зі сторони, хіба що іноді, і то мені. Ось приїхав у гості до нас. А вони особливо не спілкуються. Ви повинні зрозуміти, що там вже почалась якась внутрішньовидова боротьба. Тобто сьогодні є Володимир, з яким у мене тільки свої, особисті відносини, тет-а тет, яким багато років, ще з 2011 року. Це ж його відповідальність. Тобто взяти мене для нього, як він каже, на якому клейма ніде ставити, і взяти його - чистого, білого і пухнастого. Для нього це забруднити свій мундир, свій ще чистий, білий одяг, це велика проблема для нього, на перший раз точно.

- А потім вже все одно.

- Ні, я про те, що якщо їх бруднити, то заради чого, заради великої мети. У нього немає великої мети заробити багато грошей. Йому лише 41 рік, та він і так ще дієздатний. Його завтра відправ назад у народне господарство, він заробить собі на життя, тобто він не утриманець. Він сам себе зробив. Я теж з цієї серії, я сам себе зробив і мені ніхто не дарував подарунки.

- У нього, умовно кажучи, є 10 мільйонів доларів, і він не буде хотіти мільярд.

- А нащо йому? По-перше, в сучасному світі він вже їх так просто не отримає, не відкриє рахунок, не сховає їх нікуди, готівкою не зариє. Звичайно, ніколи не можна виключати, що щось може статися.

- Щось може трапитися заради влади, швидше так.

- Заради влади і заради слави. Я б скоріше сказав – слава. Вона стоїть більш високо, ніж влада, влада — це інструмент для слави. Для безсмертя, тиражування у вічність.

- А якщо відмовлять гальма?

- Ні. Давайте пройдемо те, що потрібно, тому що без результатів можуть відмовляти скільки завгодно.

Йому краще мати просто 250 багнетів, але з якими незрозуміло що може трапитися завтра, або мати 100 своїх, залізобетонних людей, і ще, припустимо, 100 соратників по коаліції, з політичного життя, політичного майбутнього. Іншими словами, краще мати 51%, або 25% і ще 25% однодумців?

- Чесно? 51%.

- Якщо ти хочеш реалізувати, і у тебе мало часу, і тебе не цікавлять чужі якісь амбіції.

- Так, тому що з соратниками пересваряться відразу ж.

- Тоді питання полягає в наступному. Де знайти таку кількість людей? І друге питання, як це реалізувати в існуючому парламенті?

- Ніяк. Змінити виборчу систему, тільки вони не поміняють.

- А я б поміняв, зробив би ще більш ліберальною. Я б залишив як є змішану систему, тільки дозволив би мажоритарникам бути в списках, як це було в 90-х. Це фактично ті ж самі відкриті списки. Чому її скасували, я не знаю. І тоді, якщо партія припустимо не пройшла, а мажоритарник пройшов, він і так буде в парламенті.

- Ви ж розумієте, що зараз депутати не проголосують зміну виборчої системи?

- А якщо знизити бар'єр, повернути ось цю систему або просто залишити пропорційну з 3%? Сьогодні контрольні пакети знаходяться у мажоритарників.

- Тобто у Гройсмана, вони зараз в основному на нього орієнтуються.

- Це помилка.

- Ви так вважаєте? Ми чули, що він збирався партію робити з ними, нібито Юрій Косюк підтримав ідею.

- Робити з неякісного матеріалу? Ахметов колись казав, що гроші у футбол не грають. З іншого боку, без них і виграти нічого не можна. Тому відповіді на це питання поки ні в кого немає.

- Питання просте - Рада розійдеться чи ні?

- Ну якщо немає рішення, то я б і не починав поразку.

- Юрій Луценко залишиться на посаді генпрокурора?

- Моя думка? Після того як Зеленський заявив, що його потрібно прибирати, як можна залишати.

- Але кажуть, що Луценко отримав гарантії від вас.

- Моя думка - я б залишав, до наступної Ради точно.

- Для чого?

- А чим він заважає?

- Ну якщо так стоїть питання, то нікому не заважає.

- Я не даремно задаю питання, кому він заважає. Бачиш, ти вже автоматично став заручником своїх висловлювань передвиборних або якихось ідеологем про нові обличчя. Ну дайте нове обличчя на генпрокурора...

- Я правильно розумію, що Зеленський більше дивиться у бік Європи? Тому що Порошенко активно взаємодіяв з американцями і багато питань погоджував більше з американцями.

- Це він створював видимість. Він не такий простак. Дуже грамотно прикривався.

- Ви все ж за вектор у бік Європи?

- Я за той, що краще буде для нашої країни.

- Так ви як вважаєте? Чи ви за багатовекторність, грубо кажучи, як Леонід Данилович?

- Я в принципі за багатовекторність, тільки не у виконанні Леоніда Даниловича. Особливо на другому терміні і особливо після Тузли. Як в ізраїльському розумінні. У нас же вороже оточення. З військової концепції країни, до якогось року, єдиним вірогідним супротивником була Туреччина. Причому тут Туреччина запитаєте ви, але була Туреччина.

- Тобто ви б хотіли бачити Україну якимось східно-європейським Ізраїлем? І ми ж розуміємо, що це все починається з ринкової економіки.

- Дуже добре розумію.

- І розумієте, що олігархам складно жити в ринковій економіці.

- Я ж не олігарх, мені все дно. Я вже говорив, що я вважаю - олігарх, це одне і те ж, що медіа магнат. Просто у мене інша система координат. Я вам можу її викласти.

- Викладіть.

- В системі координат є чотири гілки влади, як чотири виміри. Де х - це виконавча влада, y - це законодавча влада, z - це судова і четверта влада - журналісти. Якщо б до нашої журналістики додати ще і рентабельність, або хоча б точку окупності, щоб виходили в нуль і вони самі себе окупали, то власник стає магнатом.

- Але ви ж розумієте, що у наших олігархів часто був не бізнес, а схема. Шахти Ахметова сиділи на дотаціях, у Фірташа були схеми з російським газом...

- Ахметов і зараз сидить, так і дотації - це взагалі нічого, там "Роттердам плюс". А у Фірташа газ — це тупо прикриття, заробіток на втратах. Я прекрасно розумію, хто чим заробляв.

- З "Укрнафтою" теж були різні питання, в різні роки...

- Ні. Я готовий в швидку, не докладний, звичайно, аудит, а побіжно роз'яснити, хто більше отримав з "Укрнафти", я або "Нафтогаз". Якщо ми виходимо з того, що у нас 50/50. Якщо візьмемо за весь період часу, за 16 років. Ми зайшли туди в січні 2003 року. Ось з січня 2003 року по 1 травня 2019 року - ми візьмемо, скільки присвоїв НАК, і скільки ми забрали. Причому ми отримали дивіденди, а вони привласнили.

- Повернемося до того, що всі так чи інакше сиділи на схемах, зав'язаних на державу.

- Сиділи на схемі, щоб отримати додатковий прибуток. Наприклад, Роттердам - це додатковий прибуток 1 мільярд, а так він би заробляв 400-500 мільйонів. А так 1,5 мільярда.

- А ви зустрічалися з Ахметовим після виборів, спілкувалися?

- Ні, по телефону.

- І як він, переживає?

- Нормально, з такими грошима чого переживати. Ну буде заробляти не 1,5 мільярда, а 1 мільярд або 500 мільйонів. Він же не буде втрачати через це.

- Ви вважаєте, що це він не втратить?

- Тільки "Роттердам" буде страждати. Не знаю, наскільки це безпечно для держави з точки зору війни з ним. Тобто я вважаю, якщо нам потрібно воювати з Росією, давайте потренуємося на більш слабкому супернику. Він же теж може всіх нас пригнічувати зі свої електрикою, адже він командує енергетичними системами. І він припустимо завтра зупинить ці електростанції. Звичайно, ми це подолаємо. Але, в принципі, він ще може встигнути наробити справ ще тих. Звичайно, ми сподіваємося на його розсудливість.

- А може, він готовий посунутися, з півтора до одного?

- Нікому не треба у нього питати. Він заробляє 400% прибутку на руді. Я задаю питання: а кому належать надра країни? В конституції як написано?

- Народу України.

- А хто отримує з них максимальну маржу? Одна людина. Ну дві, 25% Новинський.

- А надра "Укрнафти"?

- Давайте подивимося. Значить "Укрнафта" продає з аукціону, аукціону всередині країни, за ціну на ринку. А рента 28%? А у Ахметова рента 1 або 1,5%. Пам'ятаєте в 2014 була і не хотіли піднімати ренту на залізну руду? Він платить 1 або 2 долара за тонну ренти, а "Укрнафта" платить 150 доларів.

- Тобто ви бачите несправедливість, яка повинна бути усунена?

- Я не бачу несправедливість. Я просто кажу, що ми платимо 28% від 500 доларів, що становить близько 150 доларів. Якщо б у мене була собівартість 100, і я б заплатив 150 ренти 250, і ще б 100% залишилося, але з них треба половину витратити на підтримку видобутку і на інвестування в нові свердловини і потім половину від того, що залишиться, віддати НАК. Тобто мені залишилося 50 доларів на тонні, що становить 10% від продажної ціни. Йому залишається 80 доларів від 100 доларів, що становить 80% від продажної ціни. В результаті він заробляє на тонні аналогічного продукту в 8 разів більше, ніж я. Виникає питання, чому такий перекіс ренти?

- Зміст зрозумілий. Бразильців у "Шахтар" купувати більше не будуть.

- Ні, це до речі безболісна історія.

- З рентою?

- Йому піднімуть ренту. Не хоче - вільний, інші будуть займатися. Його можна розділити як монополію. Можна не розділяти, а можна взяти під контроль його зовнішній потік, і нехай він робить, що хоче.

- Як ви вважаєте, ви з колегами в чистому ринку збережетеся? В такому, як в Ізраїлі.

- На дві частини розіб'ємо відповідь. Перше. Для того щоб був чистий ринок, треба у всіх все забрати і припинити монополію. Тобто це треба все розставити по новій, роздати всім фішки і почати заново грати. Ви готові з цього почати? Я не кажу про те, щоб робити реприватизацію, це регулюється антимонопольним комітетом, і ставкою ренти.

- Ви згодні з заявою Зеленського що глава Нацбанку Яків Смолій повинен залишитися?

- А чому ні, нехай залишається. Рожкову (заступник голови НБУ Катерина Рожкова, - ред.) нехай вижене.

- Принципове питання - це Рожкова?

- Вона не принципова, вона просто заплямувала себе - Платинум Банк. Так причому тут я. Її треба було посадити ще до Приватбанку. Щоб ви розуміли, ми з нею в прекрасних відносинах.

- Щось не схоже.

- Був момент, ми з нею навіть коли обговорювали перипетії фіналу чемпіонату 2016 року у Франції, Португалія-Франція. Тобто ми були в нормальному діалозі. Потім у неї була команда і вона там щось виконувала. Я вважаю, що вона перейшла межу десь після націоналізації, коли почала виходити з критикою, що грабували. Давайте спочатку подивимося на її героїчне минуле і потім будемо говорити про розграбування.

- Яким ви бачите майбутнє Арсена Авакова в новій системі?

- Зараз він міністр внутрішніх справ.

- Він потенційно може бути прем'єр-міністром?

- Може, чому ні. Він може бути як компроміс між багатьма, навіть не йдучи на парламентські вибори. Ось, припустимо, пройшла група партій: "Слуга народу", "Батьківщина", Гриценко, Ляшко теоретично і дві живопирки з трьох колишнього Опоблоку. Плюс група мажоритарників, якщо залишаться, то це вийде скомпонуются якісь дві групи типу Воля народу або Відродження.

- А Яценюк, Гройсман...

- Я не вірю, що вони пройдуть. Ніяке політичне об'єднання нікуди не пройде. Вони можуть тільки тушками кудись записатися. Ну Гройсман ні тушкою не піде, ні першим номером. Яценюк - його реноме не дозволяє. Аваков - чинний міністр внутрішніх справ, навіщо йому взагалі кудись ходити. А коли вся ця історія відбудеться, то повинна бути коаліція, правильно? Аваков буде, напевно тією людиною, яка зможе збалансувати. Мінімум залишиться міністром внутрішніх справ, мінімум. І чому його міняти, він же показав на виборах, і я сподіваюся ще покаже, що ніхто нікому не підігрує, а поліція - це найважливіша річ.

Думаю, якщо б не він, то навіть не знаю, що б Порошенко почав витворяти. Він стовп стабільності держави. Єдиний, до речі. Петро Олексійович всіх підкорив, тільки його не підкорив. Армію підкорив, генштаб підкорив, СБУ підкорив, Турчинова загнав, за рахунок Пашинського. Той сидів, мовчав, нічого не заперечував. Ну і Тимошенко не любить ще.

- А Тимошенко ви бачите місце в наступному уряді? Або спікером?

- Спікер нормально. Вона більше й не візьме. Об'єктивно, є коаліція трьох партій - "Слуга народу", Тимошенко, Гриценко і плюс ще хтось в добавку, але не Опозиційний блок, це точно. Про Опозиційний блок. Якщо розколються, як те, що знову зараз відбувається у Льовочкіна з Медведчуком, то Медведчук - це токсично.

- А ви не знаєте, чому посварилися Медведчук з Льовочкіним зараз?

- Вони нормально, це Рабінович посварився.

- Знову?

- У них була домовленість, прописана. Було, що він погоджується на президента Бойка, але першим номером у списку повинен йти Рабінович.

- Так, він так і говорив.

- Так, а вони зараз кажуть, щоб Бойко пішов. До Рабіновича прийшов Медведчук, сказав давай погодимося, а він відмовився, мовляв виконуємо по паперу. І він чітко зайняв позицію, і він з цієї висоти тепер тільки мертвим піде. Тим більше, він не забезпечив собі пенсійний фонд.

Якщо вони розваляться, то будуть три живопирки, а якщо не розваляться, то будуть дві. І Ахметов з цим російським православним світом і Вілкулом на чолі.

- А Петро Олексійович зі своєю партією?

- Ну з ним не буде коаліції. Він пройде, але з ним коаліції не буде.

- В опозиції буде?

- По ідеї, так. Я нічого не відкидаю, все може бути. Питання національної єдності. Але Петро Олексійович у цьому розкладі може претендувати тільки на міністра закордонних справ або послом в Америці.

- А Авакова першим номером у "Слуги народу"?

- Якщо Арсена Борисовича поставити першим у списку, то "Слуга народу" може теж вже не йти на вибори.

- Хто реально піде першим номером у списку у Слуги народу? Ви розумієте, що це кадрова криза?

- Не знаю. А це наслідок цієї політики. Але хто може сказати, що хтось проти, якщо 73% результату. Або ж 30% у першому турі. Як можна кинути в них камінь, якщо це перемога.

- Це, безумовно, перемога, тільки така, коли ніхто нічого не обіцяв. На парламентських так не пройде.

- Прикольно, ну і що тепер робити?

- Щось обіцяти на парламентських виборах. Ви якою бачите цю партію? Наприклад, правою чи лівою?

- Я думаю, ліва повинна бути або лівоцентристська.

- Лівоцентристська?

- Ну я бачу тут тільки одне. Якщо ми говоримо про те, що нам треба зробити, то це боротьба з бідністю і мир. А при бідності - це зниження тарифів.

- А бізнес?

- А для бізнесу мінімальні податки.

- Ну це вже не ліва ідея.

- Чому?

- А хто оплачує банкет?

- Який?

- Зниження тарифів.

- Хвилину. Давайте про електрику.

- А газ?

- З газом це сама проста історія. Питання електрика, яка тягне комунальні. Це те на що впливає президент. На газ він не впливає. На газ він вплине, коли партія виграє. Знизить зараз електрику, а тарифи на газ - коли ви оберете Слугу народу.

- Але як знизити газ?

- Газ елементарно. Тут взагалі нічого немає складного. Юлія Володимирівна плюс-мінус давала рецепти, тільки через експресію вона змазувала. Україна видобуває 15 мільярдів кубометрів. А скільки Україна споживає, я маю на увазі населення і державні та інші установи? До 20 мільярдів. Я для себе порахував, що 200 доларів це нормальна роздрібна ціна, із собівартістю і інвестскладовою. На сьогодні виходимо з того, що надра належать народу України, правильно? Так чому ці надра не можуть напряму діставатися.

- А що робити з промисловим виробництвом і ціною газу для них?

- Промислове виробництво у нас в більшості своїй приватне. Якщо у нас є неефективні з ринкової точки зору підприємства приватні, тоді нехай продають і прийде інший власник.

- Я правильно розумію, "Нафтогаз" потрібно ліквідувати у вашому розумінні?

- Ні. Навпаки. Він хоче займатися і нехай займається поставками. Йому треба щонайменше 4-5 мільярдів кубометрів докупити, щоб забезпечити населення. Треба розібратися з Фірташем і росіянами, паралельно ще зайнятися рітейлом, щоб не було монополізму Фірташа.

- Тобто, Коболєв, в принципі, хороший хлопець?

- Так.

- Коболєв орієнтується на МВФ.

- Він просто орієнтується на свою компанію. Він грає за тими правилами гри, які ми встановили. Будуть інші правила, буде грати за іншими правилами. Він же теж в Україні живе. Він же не Гонтарєва, втекти звідси. Він теж хоче кимось бути, він молодий хлопець, у нього все попереду, він теж нові обличчя і так далі. Інша справа, що з цими цінами і тарифами, і ось ця історія з преміями, в якій я вважаю, що він абсолютно правий... Взагалі він взяв там якісь копійки. Він врятував для країни від 50 до 80 мільярдів доларів. Тобто будь-яка юридична компанія взяла б навіть, якщо 1%, то це становило б 600 мільйонів доларів. Він взяв двадцятку, витратив на премії для всього колективу.

- Тобто, повертаючись, конструкцію ви бачите так: Зеленський - це політичний дах, Аваков - виконавча влада, Тимошенко - законодавча.

- Зеленський - політичний дах?

- Так.

- Ні. Я вважаю, що Зеленський - це ідеологія розвитку країни. Політична легітимність. Аваков? Давайте не будувати безглузді статичні конструкції. Може йому взагалі не потрібно це прем'єрство, може він залишиться собі далі міністром внутрішніх справ і буде гарантом стабільності. Для такого, як Зеленський, це важлива опора. А прем'єром нехай буде Коболєв. Бо він же технічна людина, яка буде виконувати концепцію розвитку країни. Важливо саму концепцію розвитку написати. Її у нас немає. Її не було останні 15 років.

- А хтось пише?

- Не знаю.

- Ви не пишете?

- Я ні. Я що письменник?

- Вам би хотілося змін?

- Я хочу змін. І не просто хочу. Більше того, я буду займати активну життєву позицію і змушувати їх робити ці зміни. Але у мене є хороший інструмент - це 1+1. І ми будемо їх примушувати. Просто про Порошенка все одно тільки недоліки залишалося показувати, а цих потрібно примушувати працювати. Це буде батіг.

- А пряник?

- А пряник - це світле майбутнє і входження в історію. Він же задекларував, що він тільки на один термін йде.

- Я так розумію, ви хочете на славі Зеленського спекулювати.

- Звичайно. Дивіться, людині, що пізнала славу, гроші не потрібні і навіть не влада потрібна, потрібна слава.

- Зрозуміло. Ви просто знаєте його краще, ніж ми.

- Йому потрібна велика слава.

- Ви ж чудово знаєте, що через рік Зеленського будуть ненавидіти.

- Ні. Якщо він знизить тарифи - не будуть. Його будуть на руках носити.

- Ви сказали, що у вас є свої стосунки з Зеленським. До вас у нього був телевізійним партнером Валерій Хорошковський. У них є стосунки?

- Ні.

- Вони і правда посварилися?

- Вони погано розійшлися в 2011 році. Та ще й весь 2012 сварилися. Я не думаю, що Хорошковський там є, більше ніж певен.

- А Льовочкін не намагається впливати на новообраного президента?

- Який Льовочкін?

Сергій Володимирович.

- Забудьте про цих осіб на найближчий час взагалі.

- На скільки?

- Поки не виникне в них потреба.