Ігор Клименко: У Києві зарплата поліцейського нижче, ніж в охоронця в супермаркеті

Україні залишилось менше місяця до проведення чергових виборів. За безпеку на них буде відповідати Національна поліція, щодо дій якої у виборчий період в окремих політичних сил раніше виникали питання.

Паралельно з цим правоохоронці продовжують контролювати і те, як українці дотримуються карантинних обмежень. В самій поліції також фіксується спалах захворюваності на COVID-19, навіть серед керівництва.

Голова Нацполу Ігор Клименко спеціально перед інтерв'ю з РБК-Україна зробив тест на коронавірус, щоб мати змогу провести бесіду в цілком безпечній обстановці.

– Через місяць в Україні відбудуться місцеві вибори, і поліція відіграє важливу роль в забезпеченні їх проведення. У цьому контексті можна згадати минулий рік, коли було проведено дві виборчі кампанії без суттєвих нарікань, не було ніяких заворушень на дільницях. Чи є у вас інформація про можливі провокації на найближчих місцевих виборах? Можливо, певні партії вже готуються не зовсім чесно здобувати свої результати?

– На сьогодні (25 вересня, – ред.) ми маємо близько тисячі заяв і повідомлень про порушення під час проведення виборчої кампанії. Можемо порівняти з торішньою президентською чи парламентською кампанією. За час президентської кампанії було 8 тисяч заяв і повідомлень, під час парламентської – 11 тисяч. Зараз в нас лише за останні два дні плюс 400 заяв і повідомлень, тому легко підрахувати, що в підсумку цих порушень буде значно більше, ніж раніше.

Поліція до цього готова. З цією метою ми розгорнули в усіх областях і у центральному органі управління роботу цілодобових ситуаційних центрів. Вони приймають інформацію, яка обробляється відповідними службами, в першу чергу, службами превенції та працівниками слідчих підрозділів. Ми також контролюємо правильність кваліфікації того чи іншого злочину чи адміністративного правопорушення.

Я впевнений, що поліція впорається зі своєю роботою. Зараз усі сили Нацполіції прямо чи опосередковано працюють на забезпечення порядку під час виборчої кампанії.

– Я бачив інформацію, що майже 100% особового складу Нацполіції буде задіяно на цих виборах. Це вірно?

– Так, 100% складу. І більш того, нам будуть допомагати вищі навчальні заклади системи МВС, а це ще близько 5 тисяч осіб. Нам буде допомагати у підтриманні публічного порядку і Національна гвардія, і ДСНС, і прикордонники.

Дуже легко порахувати: в Україні 30 744 виборчі дільниці, на кожній має бути по два працівники поліції. Це вже 60 тисяч. Якщо врахувати нашу диспозицію і використання сил і засобів, то лише на виборчих дільницях буде близько 56 тисяч поліцейських. І ще не забувайте, що у нас патрульна поліція буде нести службу на вулицях. Плюс слідчо-оперативні групи, які будуть виїжджати на злочини, плюс робота вибухотехніків, плюс робота кінологів. Тобто всі 100%, навіть працівники апаратів, будуть залучені на цих виборах.

– У цих виборів є суттєва особливість – вони будуть проводитись під час карантину з певними обмеженнями. Власне, Кабмін вже встановив особливий порядок голосування, хоча, наскільки я зрозумів, поки що він є рекомендаційним. Щоб всі ці маски, вимірювання температури та носіння власних ручок стали обов'язковими треба ухвалити відповідний закон. Якщо він все ж таки буде прийнятий, то хто буде на дільницях контролювати, щоб виборець, наприклад, заходив лише в масці? Це буде робити поліція?

– Спільно з членами комісії поліція і місцеві органи влади, звичайно.

– Чи можливі у такому випадку ситуації, коли поліція силоміць буде виводити виборців без масок з дільниць?

– Ні. Ми цього не допустимо, ми працюємо виключно на профілактику. Останні півроку показали, що ми досягаємо більшого, коли просто пояснюємо громадянам, що треба дотримуватись певних правил.

– У торішніх кампаніях відзначали достатньо активну роль пана Авакова: він неодноразово публічно виступав з заявами про запобігання і покарання за порушення на виборах. Переможець виборів пан Зеленський за це дякував голові МВС, його опонент Петро Порошенко критикував і казав, що "поліція працює проти нього". Чи є підстави говорити, що поліція працює проти якоїсь конкретної політсили, надає преференції іншій або звертає більше уваги на порушення представників якоїсь партії?

– Категорично – ні. Ми проводили наради з керівниками областей і підкреслювали, що ми поза політикою. Будь-які нападки й, скажімо так, зауваження з того чи іншого політичного табору ми можемо пояснити та документально підтвердити. Будь-яке повідомлення про порушення, яке йде від якоїсь політичної сили чи від якогось кандидата, ми перевіряємо і реєструємо. Без винятків.

– Така робота правоохоронців – це заслуга Авакова чи це просто звичайний алгоритм дій поліції, і не важливо, хто був би міністром МВС, поліція працювала би однаково?

– Я не можу сказати, як працював би інший міністр, але я знаю, що на сьогоднішній день ні зі сторони президента, ні зі сторони міністра, ні зі сторони голови Нацполіції не може бути ніяких преференцій для будь-якої політичної сили.

– Ми зачепили тему коронавірусу. Можете повідомити, скільки наразі хворих на COVID-19 серед поліцейських і які вживаються заходи, щоб хвороба не стала "повальною" серед особового складу?

– На сьогодні (25 вересня, – ред.) у нас захворів 661 працівник поліції. На жаль, двоє з них померли – в Івано-Франківській області та місті Києві. Чому співробітники хворіють? Вони несуть службу на масових заходах, і ми жорстко слідкуємо, щоб наші працівники були в засобах безпеки. Запасів масок, дезінфекторів і медичних рукавичок у нас мінімум на три місяці.

Водночас наші поліцейські ввечері приходять з роботи в сім'ю, де є і вчителі та лікарі, і від них заражаються. Але я вважаю, що на сьогоднішній день ми мінімізували захворюваність у Нацполіції вжитими заходами. Сподіваюсь, що перед виборами ми не втратимо багато працівників на лікарняному.

– Фіксувались випадки захворювань в керівництві столичної поліції. У керівництві Національної поліції були такі випадки?

– Так, є, звичайно.

– З початку карантину у березні саме на поліцію покладалися функції контролювати як громадяни дотримуються встановлених обмежень. Ми всі бачили кадри затримання "плавця" на Гідропарку і штрафування відпочиваючих у скверах. Це викликало багато критики на адресу правоохоронців. Зокрема, тому що одних порушників поліція затримувала, а інших – ні, одним забороняла перебувати без масок у кав'ярнях, а іншим, як, наприклад, президенту Зеленському, – ні. Можете пояснити, чому так відбувалось?

– Знаєте, ми всі вперше потрапили у таку ситуацію. І ні ви, ні я ще навіть рік тому не могли уявити, що будемо у такій ситуації. Ми всі були до цього не готові. Але у той же час Нацполіція виконувала постанову Кабміну і рішення комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Так, спочатку між громадянами і поліцейськими були непорозуміння. Не можна тут винити ні одних, ні інших. Головне, що ми спільними зусиллями досягли того, що на вулицях було обмаль людей, парки і магазини були майже порожні. Ми не лікарі і не могли оцінити загрозу для громадян, ми просто виконували свою роботу.

Я вважаю, що у нас комунікація з громадянами вийшла, а те що була певна інформація у ЗМІ… Я вважаю, що не можна робити велику роботу і не помилятись. Але можу підкреслити, що робота була проведена на високому організаційному рівні.

Інша справа, що потім люди вже втомились від карантину і почали жити "на повні груди", і ми зараз знову бачимо ріст захворюваності. У той же час поліція зараз дуже толерантно працює, складаючи протоколи лише на злісних порушників (за порушення правил карантину, – ред.).

– Їх вже суттєво менше складають?

– Ми складаємо протоколи на власників закладів харчування, ресторанів, нічних клубів. Громадян ми стараємося лише попереджати. І як правило, громадяни нас розуміють.

– Ви змінили методологію роботи саме через публічну критику?

– Ні, громадяни почали розуміти нас і поліція почала працювати більше на превенцію. Критику ми читали, звичайно, ми реагували на неї. Але ще раз хочу повторити, що у таких умовах ми працювали вперше. При цьому я вважаю, що поліція за березень, квітень і травень повністю впоралася з задачами, які перед нею стояли.

– Скільки поліція за півроку карантинних протоколів виписала?

– Більше 30 тисяч адмінпротоколів.

– Скільки з них суди, так би мовити, "задовольнили" і наклали штрафи?

– По-перше, не всі протоколи ще розглянуті. А, по-друге, судді часто розглядали ці протоколи з таким підходом "ну, для чого ж відразу штрафувати наших громадян". Тобто суди намагались теж превентивно діяти, не штрафувати відразу. Хочу сказати, що помилки допускали всі, але на сьогоднішній день і рівень заповнення протоколів, і рівень документування фактів порушення карантину на порядок вищий.

– Ще пару місяців тому були непоодинокі ситуації, коли мери великих міст, наприклад, Черкас, публічно відмовились виконувати жорсткі карантинні обмеження. Як ви вважаєте, ці люди мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це?

– Якщо дії будь-якого посадовця чи громадянина призвели до смерті чи захворювання громадян, то звичайно. Бо закон один для всіх.

– Тобто, якщо буде встановлено, що заклик мера Черкас не виконувати карантинні обмеження призвів до смертей, то його буде притягнуто до відповідальності?

– Це стосується всіх посадовців і всіх мерів, які в період карантину, наприклад, допустили проведення масових заходів, концертів. Це стосується і власників нічних клубів, де збирається по 500-1000 осіб. У нас вже є такі кримінальні провадження у багатьох містах, де це призвело до спалаху захворюваності.

– А у цих провадженнях вже є підозрювані?

– Так, там вже є підозрювані.

– Наскільки я знаю, за час карантину рівень злочинності в Україні знизився. Тут звичайно, є пояснення, тому що люди сидять вдома і злодіям важче скоювати крадіжки. Але чи почала поліція також краще працювати, ефективніше запобігати злочинам?

– За минулий рік ми перебудували роботу кримінального блоку. Всі служби, які розкривають злочини, і суміжні служби почали працювати в єдиній системі координат. Як це виглядає: відбувся злочин, до розкриття підключається карний розшук, підключається слідство і криміналісти, потім підключаються інші оперативні служби, які відповідають за специфічні напрямки. Наприклад, такі як кіберполіція.

Підключається також і новий підрозділ кримінального аналізу, куди стікається вся оперативна інформація про всі злочини по всій державі. Це є "мозковим центром", який працює у цілодобовому режимі. Крім того, роблять свою роботу спеціалісти, які працюють з різною оперативною технікою. Ми їх теж відразу підключаємо до розкриття злочину. І звичайно, ми "дивимось в минуле": вивчаємо, як цей злочин планувався, чи були аналогічні випадки у минулі роки. Аналіз і ще раз аналіз.

Ми почали працювати швидше. У нас є бази інформації, які ми накопичуємо, і ми об'єднали та систематизували роботу всіх служб, в першу чергу оперативного блоку. Вони обмінюються інформацією у режимі онлайн. Поліція зараз працює більш ефективно, бо ми перемогли одну ваду, коли кожний оперативник тримає інформацію при собі. Зараз вся інформація загальна і відбувається командна робота.

Я вам можу привести такі цифри: кількість умисних вбивств знизилась на 7%, а їх розкриття зараз складає 92%. Такого ніколи не було в історії незалежної України. Плюс грабежі, розбої, нанесення тяжких тілесних ушкоджень зменшились більше ніж на 30%. Можливо, ви й праві, що тут карантин нам трохи допоміг, але я вважаю, що в першу чергу це результат роботи підрозділів Національної поліції.

– Доводилось бачити інформацію, що за час карантину зросла кількість злочинів, скоєних у стані алкогольного сп'яніння. Чи це так?

– Не можу сказати. Ми не ведемо такої статистики.

– Щодо реформування поліції, то вже майже три місяці – з першого липня – як у складі Нацполу мали з'явитись дізнавачі для розслідування кримінальних проступків. Чи запрацював вже цей новий для України механізм? Бо я чув, що на місцях в поліції ще не всі розуміють, що до чого, чим відрізняється дізнавач від слідчого, а проступок – від злочину.

– Загалом інститут дізнавача запрацював з першого липня. Перші два місяці слідчі ще допрацьовували справи, які були розпочаті до 1 липня. Тобто цей перехідний процес ще триває. Але можу сказати, що вже значно розвантажилася робота слідчих – на 40-50%.

Я думаю, що інститут дізнання в деяких регіонах України забере на себе до 60% кримінальних проваджень, і слідчі звільняться від сотень проваджень, які вони не могли ефективно розслідувати через надмірну завантаженість.

Для порівняння, тільки в Одеській області на одного слідчого приходиться 260 кримінальних проваджень. Їх фізично неможливо просто розглянути всі. Тому дізнавачі нам дуже полегшують роботу, в першу чергу, в сільській місцевості, де найбільше легких злочинів.

– Тобто цей інструмент запрацював?

– Так. Він дієвий і ми до нього дуже ретельно готувалися.

– Коли ви сказали про реформування, то я згадав, що навесні у вас доволі неочікувано з'явився новий підрозділ – департамент захисту інтересів суспільства і держави. Але в СБУ вже є департамент з аналогічною назвою і відповідними функціями. Чим ці півроку займався ваш департамент і чи немає тут дублювання функцій іншого силового органу?

– По-перше, цей департамент працює у повному обсязі лише два місяці, тому що були питання з підбором особового складу. Ми ретельно перевіряли кожного кандидата, всі вони пройшли поліграф і вивчення підрозділами внутрішньої безпеки. На даний момент цей підрозділ займається виключно питаннями порушення виборчого законодавства.

– Тобто він саме зараз перед виборами активно працює?

– Так. Він разом з іншими службами займається превенцією.

– Добре, а коли закінчиться виборчий процес, то чим буде займатися цей департамент?

– Він буде займатися, зокрема, питаннями порушення прав журналістів.

– Щодо порушення прав журналістів, то пригадується, що мій колега з "Радіо Свободи" Михайло Ткач місяць тому виявив у своїй квартирі ознаки того, що за ним велося стеження. При чому він достатньо критично оцінює ефективність роботи поліції, яка розслідує цю справу. Можливо, ви знаєте нові подробиці цієї справи?

– Подробиці є, але слідство ще триває і я не маю права їх розголошувати.

– А як щодо його заяв про неефективність поліції?

– Я вважаю, що це його суб'єктивна оцінка, я не можу її коментувати. Слідство йде і не тільки по цьому факту. Бо ви знаєте, що ми розкрили злочин про підпал автівки в Броварах (17 серпня був підпалений автомобіль водія програми "Схеми", – ред.). Я вважаю, що там ми спрацювали професійно, швидко та ефективно.

– До речі, щодо підпалів автомобілів, то відразу згадується Tesla Андрія Богдана. Такі злочини почастішали чи це лише здається, бо такі випадки стали траплятися з відомими людьми?

– Не так часто палять авто відомих людей, але ці підпали є більш резонансними та швидко поширюються у медіа.

– А якщо конкретно по справі машини Богдана, то що там зараз відбувається?

– Слідство триває і у нас є достатньо серйозні напрацювання.

– Але подробиці ви зараз розкрити не можете, так?

– Звичайно, ні. По завершенню слідства слідчий вийде і розкаже про результат.

– Коли ви говорили про роботу поліції у сільській місцевості, то відразу згадалися жахи в райвідділку Кагарлика. Можете зараз пояснити, чому все це відбулося? Як ці поліцейські могли тривалий час працювати у колективі та робити такі жахливі речі, які, як я розумію, були, на жаль, непоодинокі?

– Що стосується Кагарлика, то ми по сьогоднішній день переживаємо і функціонально, і морально цю ситуацію. Звичайно, величезний колектив в 130 тисяч осіб дуже важко проконтролювати. Але це не виправдання тому, що серед нас є такі люди. Так одна людина своїм ганебним вчинком може обвалити довіру до всієї поліції.

Ми прийшли до того, що у сільській місцевості, а це і Кагарлик, і Ржищів, який поруч знаходиться, нам все важче і важче підібрати персонал. Там просто немає молоді від 18 до 35 років, які можуть поповнити ряди Нацполіції. І ніякі конкурси, ніякі атестації не допоможуть.

Наприклад, ми після ліквідації Кагарлицького відділення поліції включили цей підрозділ до складу Обухівського відділу поліції. А некомплект штату в Обухові на сьогоднішній день складає 40%. У Кагарлику був 45%. У нас є підрозділи, наприклад, у Березані, де некомплект 50%. Тобто ми маємо проблему, коли 30% населення України проживає в сільській місцевості, а 70% – в міській. І що робити у цій ситуації?

Тут нам допоможе як раз інститут дізнавачів і кримінальних проступків. Ми максимально укріпимо такі підрозділи. У зв'язку з новим адміністративно-територіальним устроєм нашої держави ми створимо кущові підрозділи, які будуть розкривати тяжкі злочини і які будуть займатися профілактикою на всій території нових районів. Поліцейські відділення і станції по всій Україні будуть мінімізовані.

Тоді ми зможемо підібрати людей у такій кількості, яка буде достатня для того, щоб організувати розкриття легких злочинів дізнавачами. До того ж тут нам у пригоді стануть поліцейські офіцери громади та дільничні офіцери. Базові підрозділи поліції будуть займатися розкриттям тяжких злочинів і середньої тяжкості. Найближчим часом ми презентуємо нову структуру Нацполіції, яка буде відрізнятися від тієї "радянської" моделі, яка є на сьогоднішній день.

До речі, реагування на правопорушення в сільській місцевості в нас складає 18 хвилин. З цього розрахунку ми будуємо нашу роботу і роботу наших підрозділів. В місті реагування в нас складає 7-8 хвилин. Це проти тих 20-30 хв, які були раніше.

– Ви сказали про некомплект в сільській місцевості. А загалом по всій країні скільки вакансій в штаті поліції?

– В першу чергу некомплект у нас в Центральній, Східній і Південній Україні. Наприклад, в деяких районах Черкаської області некомплект – 40%. В патрульній поліції по всій Україні на сьогоднішній день некомплект 17,5%. Для патрульних, які заступають на роботу кожен день, це величезний дефіцит. Нам не вистачає екіпажів і маємо вживати заходів.

На жаль, у Києві зарплата поліцейського нижче, ніж в охоронця в супермаркеті. Тут є проблема, тому ми шукаємо мотивацію для набору працівників. Це і лізингова програма, яку запровадив Кабмін. Міністр цю програму і надалі лобіює, бо інакше утримати нам наших працівників буде дуже важко. Більшість наших працівників у Києві і інших обласних центрах – це люди, які приїхали з інших регіонів або сільських районів, і їм треба десь проживати.

– Ви вважаєте, що основна причина того, що молоді люди йдуть з поліції, це все ж фінансові умови, а не те, що Нацполіція залишилась фактично не реформована?

– Я думаю, це тому що у поліцейського дуже тяжка робота.

– Вони не справляються?

– Деякі морально не витримують. Деякі не витримують побуту. Бо при зарплаті патрульного у 13 тисяч гривень він має віддати 4 тисячі як мінімум за оренду житла. Це за умови, що він з кимось спільно орендує помешкання. До того ж вони стикаються з постійною грубістю наших громадян. Плюс ризики для здоров'я, до яких далеко не всі готові.

– З цим важко не погодитись. Але все ж, як ви сприймаєте закиди щодо нереформованості поліції, про засилля корупціонерів як у керівництві, так і на місцях?

– Ми беремо працівника поліції, який виховувався у сім'ї, який навчався у школі та інституті, служив в армії і десь ще працював. Ми не беремо людину з нуля, в неї вже сформована мотивація, характер і цінності. Чому людина йде в поліцію? Бо хоче задовольнити в тому числі й свої елементарні людські потреби. Але якщо працівник поліції не отримав виховання в сім'ї та школі, то дуже важко з нього сформувати у 20 чи 25 років нову особистість.

Тому ми й отримуємо інколи не дуже підготовлених молодих людей, яких ми намагаємося всіма силами підготувати через роботу і навчання. Але не всі до цього готові. Тут є проблема держави, бо у поліції служить та сама молодь, що проживає в нашій країні – не гірше і не краще.

Працівники поліції просто постійно знаходяться на вулиці і їх видно. Ми розуміємо нашу відповідальність, але дуже часто критичні закиди на адресу поліції виявляються несправедливими. А це в першу чергу впливає на мотивацію тих працівників, яких більшість і які якісно і добросовісно виконують свої функції.

– Ми з вами розмовляли про зниження злочинності, але цього літа в Україні трапилась ціла серія з терактів і захоплення заручників. Луцьк, Полтава, Київ. Що це був за сплеск злочинності в липні? Це було просто співпадіння чи може якась спецоперація?

– Я можу сказати, що Нацполіція точно ніяких спецоперацій не проводила. Такі ситуації з вибухами були не тільки в Києві, в нас вибухівка закладається практично щотижня. Дуже часто це роблять люди, які мають проблеми із психічним здоров’ям. Наприклад, той же полтавський терорист. Як і луцький терорист. Але в більшості випадків це просто злочинці, які хочуть або когось налякати або якісь свої злочинні наміри реалізувати.

– Дуже багато питань у суспільства виникало щодо дій силовиків при нейтралізації терористів в Луцьку, Полтаві і Києві. Фактично, ми бачили три абсолютно різні сценарії дій правоохоронців при майже ідентичних ситуаціях захоплення заручників. Чому так відбулося?

– Не ідентичні. Щодо ситуації в Луцьку, то там люди в захопленому автобусі сиділи до останньої хвилини і я вважаю, що ми і СБУ спрацювали ефективно. Бо, наприклад, в Києві в банку був один заручник, а в Луцьку їх було більше десяти. По-друге, у Києві ми бачили заручників і терориста через вікна, а в Луцьку всі штори були закриті.

Головне було зберегти життя людей. І ми і СБУ проводили переговори з терористом стільки, скільки було потрібно, аби люди залишились живими. Мені здається, що результат нашої спільної роботи, який, мабуть, можна критикувати зі сторони, це те, що люди залишились живі. І це головна наша заслуга, це основне.

– А чому власне поліція займалась переговорами з терористом в Луцьку, а не Антитерористичний центр СБУ?

– Перші на місце приїхали поліцейські. Тому вони й почали цю операцію до прибуття працівників СБУ, а потім це була вже спільна операція.

– А як щодо того, що президент Зеленський виконав вимогу терориста. Є ж світова практика ніколи не виконувати вимог терористів. Як ви вважаєте, враховуючи ваші знання і досвід, це був правильний вчинок з його боку?

– Я вважаю, що дорожче людського життя в нас нічого немає і не може бути. Ми достатньо людей вже втратили у війні на Сході.

– В кінці вересня виповнився рік, як ви на посаді голови Нацполіції. Нещодавно в мережі з'явилася інформація, що начебто вас збираються найближчим часом звільнити. Ви можете її підтвердити чи спростувати?

– Практично з першого дня мого призначення така інформація "гуляла". Але це тільки інформація.

– А як ви оцінюєте свій рік на посаді? Багато із запланованого вдалось зробити?

– Так, багато нам вдалося, і закладені підвалини для того, щоб ще більше зробити. Це і робота кримінального блоку, і керівництва і працівників на місцях. Я вважаю, що цей рік був неоднозначним. І у зв'язку з коронавірусом і у зв'язку з тим, що велику кількість злочинів нам треба було розслідувати, і через те, що поліція фінансується всього максимум на 45% і навіть через те, що у цьому році був Кагарлик.

Ми дуже боляче пережили справедливу реакцію на це і наших громадян, і самих працівників поліції. Нас це зробило сильнішими, нас це зробило тією структурою, яка може виконувати будь-які цілі поставлені відповідно до закону. Хоч рік і був важкий, але ми нашим поліцейським колективом багато чого досягли. До того ж якщо у нас раніше в рік звільнялося 9-10 тисяч працівників, то зараз ця цифра значно менше. Тобто я вважаю, що кістяк поліції вже сформований. Так, ми інколи робимо помилки, але ми їх визнаємо і йдемо далі.

– Ви згадали про недофінансування. А в проекті держбюджету на наступний рік вас влаштовує сума, яка закладена на Нацполіцію?

– Я думаю, що жодне силове відомство не скаже, що його влаштовує. Ми фінансуємося на 45% від потреби. А що таке 45%? Це автомобілі, формений одяг, програмне забезпечення. А ми хочемо, щоб, наприклад, кожний працівник мав на собі боді-камеру і ми до цього йдемо. Ми йдемо також до того, щоб всі приміщення, куди доставляються затримані громадяни, були обладнані системами фіксації та контролю за діями працівників поліції.

– Хотів би запитати вас про справу Шеремета. Нещодавно явилась в ЗМІ нова інформація про начебто причетність до вбивства громадянина Максима Зотова – бізнес-партнера розшукуваного екс-міністра Олександра Клименка. І начебто поліція, отримавши цю інформацію, її зовсім не перевіряла. Це відповідає дійсності?

– Ця версія перевірялась. І навіть перевірялась ще на перших етапах розслідування смерті Шеремета. До того ж на сьогоднішній день справа вже в суді та поліція не має права її коментувати.

– І наостанок, цікавить ваше ставлення до неоднозначних ініціатив. Як ви ставитесь до легалізації легких наркотиків, зброї та проституції.

– Що стосується наркотиків і зброї, то негативно. Бо треба спочатку закінчити війну. Кількість зброї, що вилучається поліцією щотижня, вражає. Тому треба навести спочатку порядок з тією зброєю, що в нас є. Що стосується наркотиків, то в мене є кілька цифр, які важливо почути. Так, з початку року поліція вилучила вже 2,6 млн доз наркотиків.

– Я розумію, що це велика цифра, але ж мова йде про легкі наркотики, за які людей масово притягають до відповідальності.

– Все починається з легких наркотиків. Діти стають наркоманами з 11 років. А після 14 років у 100% випадків, якщо вони не кинули вживати, то вони переходять на вже більш серйозні наркотики.

– А як щодо питання декриміналізації вживання марихуани у медичних цілях?

– Вона має бути чітко визначена законом. Але на сьогоднішній день будь-яка легалізація дасть можливість медичним корпораціям під цю марку зробити певні речі чи певні кроки, які потім відобразяться на наших дітях.

– То щодо проституції?

– Я вже говорив кілька місяців тому, що якщо держава зможе опанувати та законодавчо визначити правила гри на цьому "ринку", то можна про це говорити. Але це має бути широка суспільна дискусія. Я не боюсь про це сказати, бо ця проблема існувала, існує і буде існувати в усьому світі. І Україна тут не виняток.