Ігор Гольченко: "Антидемпінговий процес щодо російської селітри - це не війна"
РБК-Україна: Коли почався цей процес про перегляд антидемпінгових заходів щодо аміачної селітри з РФ? Коли він може бути завершений?
Ігор Гольченко: У березні та червні 2013 р. в МЕРТ були подані дві заяви - одна на продовження терміну дії існуючих мит на селітру, друга - на перегляд розмірів мит щодо виробників селітри з РФ. Міністерство досить довго розглядало документи, розбиралося в питанні, запитуючи інформацію і позиції у всіх зацікавлених сторін. 6 березня 2014 р. в МЕРТ відбулися слухання, на яких ми офіційно висловили свою позицію по т. зв. газовим надбавкам, навівши приклад Євросоюзу. Про те, що таке газове коригування, я розповім трохи пізніше.
Отже, наприкінці березня 2013 р., як українські виробники аміачної селітри, дали свої фінальні письмові коментарі та аргументи для продовження рядок дії мит ще на п'ять років. Також ми попросили перерахувати ставки демпінгових мит, оскільки введені раніше мита так і не зупинили ні демпінговий імпорт, ні збиток, що наноситься таким імпортом для хімічної галузі України.
Думається, що у нас досить сильний аргумент. Газ - основна сировина для підприємств азотної хімії. Як російських, так і українських. Існує велика різниця в ціні на газ для російських підприємств і українських. Це першопричина виниклого дисбалансу, який ми просимо міністерство усунути.
РБК-Україна: Ви не відповіли на другу частину питання про терміни перегляду.
Ігор Гольченко: Ми очікуємо перегляду на початку літа.
РБК-Україна: Які ставки ввізних мит сьогодні платять російські виробники селітри?
Ігор Гольченко: 9,76% - для компанії «Дорогобуж», 0% - для «Єврохіму», 11,98% - для решти експортерів.
РБК-Україна: Чому для продукції російського підприємства «Єврохім» розмір мита становить 0%?
Ігор Гольченко: Це окрема історія. Міністерством було проведено розслідування, був встановлений демпінг, підраховані мита всім російським виробникам. Однак, рішенням Окружного адмінсуду Києва було визнано, що МЕРТ в ході проведення розслідування порушив процедуру.
Таким чином, «Єврохіму» було скасована мито. Деталі я би коментувати не хотів, але в цілому справа йшла приблизно так.
РБК-Україна: Ініціюючи розслідування, ви не тільки хочете зберегти старі ставки, але і маєте намір переглянути існуючі в бік збільшення. Які взагалі є передумови для перегляду ставки?
Ігор Гольченко: Російські виробники поставляють продукцію в Україну за демпінговими цінами. Це означає, що вони продають в Україні селітру за ціною, нижчою, ніж на внутрішньому російському ринку. При цьому, ціна газу для російських виробників селітри не є ринковою, а природний газ є основною сировиною для виробництва азотних добрив, і його частка досягає 65-70% у собівартості .
Крім того, ми впевнені, що потенціал російських виробників дозволяє без додаткових інвестицій наростити обсяги виробництва. Це означає, що якщо питання захисту української азотної хімії не вирішити досить оперативно, то збиток для хімічної галузі України буде і далі збільшуватися.
Але повернемося до основного питання. Давайте зробимо прогноз. Якщо мита, наприклад, перестануть діяти, то імпорт зростатиме, а українська хімічна галузь продовжить нарощувати збитки. Демпінгова ціна російських імпортерів не дає українським виробникам можливість встановити таку ціну на продукцію, яка хоча б покривала витрати на виробництво.
Хімія входить до трійки провідних галузей України. Це не тільки ВВП, податки і торговий баланс. Це і робочі місця. І питання, як на мене, дуже просте: ми хочемо поступитися ринком селітри і поховати український хімпром або ми за інший сценарій?
Наприклад, дуже важливо, щоб Україна, як країна, сама себе могла забезпечувати добривами. Чи ми хочемо ситуації, при якій український АПК на 100% залежав би від поставок російських добрив? Це питання національної безпеки, в тому числі.
І потім прорахуйте ситуацію на кілька років вперед. Якщо ви прибираєте всіх українських виробників, то залишаться одні зарубіжні. Де гарантія того, що вони не почнуть встановлювати монопольно високі ціни? І хто тоді постраждає? Правильно - український АПК.
РБК-Україна: Як інші країни захищають свої ринки? Наприклад, Європа?
Ігор Гольченко: Вони доводять, яка повинна бути справедливою ціна реалізації товару на їх ринок (порівнюючи ціну реалізації товару на внутрішньому ринку країни виробника і ціну на ринку ЄС) і, виходячи з цієї справедливої ціни, роблять розрахунок загороджувальних мит. Подивіться, як Євросоюз, США, Китай і Австралія не пускають російську селітру на свій ринок за демпінговими цінами. При цьому, ЄС застосував т. зв. газове коригування і прорахував їм вартість товару з урахуванням ринкової ціни на природний газ.
РБК-Україна: В чому суть цього коригування?
Ігор Гольченко: Опишу спрощено. Спочатку були скарги місцевих виробників на російський демпінг. Держрегулятори в ЄС після детального аналізу зробили висновок про те, що ціна продажу газу російським виробникам не є ринковою. Це, фактично, було доведено в ході антидемпінгового розслідування в ЄС. Тому Євросоюз застосував т. зв. газове коригування і встановив демпінгові мита щодо російських виробників - на рівні близько 40 євро на 1 тонну.
Коли в МЕРТ і в МКМТ розглядається питання про рівень мит на ввезені російські добрива, підхід, як мені здається, може бути саме таким же. В Україні ситуація нічим не відрізняється. Російські заводи отримують дешевий газ. Законодавство України також дозволяє застосувати механізм конструювання нормальної ціни з урахуванням газового коригування. Тому, ми вважаємо, що для розрахунку демпінгового мита повинні використовуватися ринкові ціни на газ - так , як якби російські виробники купували газ за тією ж ціною, що й українські.
Нормальна та справедлива вартість реалізації товару на українському ринку у імпортерів повинна бути вище, ніж зараз. Це дозволило б нам, українським виробникам, вийти з збиткових продажів. Зараз українські заводи не можуть підняти вище ціну, ніж російський демпінговий імпорт.
Поки змагання українських і російських виробників азотних добрив на українському ринку ведеться в нерівних умовах. Справедлива така торгівля? Ні. Держава Україна повинна виступити незалежним рефері в рамках правил СОТ, прогресивних підходів і методик ЄС і українських законів.
РБК-Україна: Вам не здається, що за допомогою загороджувальних мит європейці попросту закрили ринок для російських виробників?
Ігор Гольченко: Ні, ці заходи не закривають ринок для російських виробників, як вам здається. Мета антидемпінгових заходів - стимулювати росіян торгувати добривами за цінами, які вважаються ринковими в Європі.
Тобто, європейські та російські виробники фактично конкурують в рівних умовах. Ці 40 євро на тонну нівелюють демпінг і газове перевага російських виробників, яке вони отримують в результаті неринковою ціни на газ.
РБК-Україна: Яку імпортну ставку на російські добрива ви хочете отримати?
Ігор Гольченко: Ми не хочемо закривати ринок від добрив з РФ. Ми просто дуже хочемо, щоб рішення захистило українські підприємства від недобросовісної конкуренції російських виробників, і при цьому було справедливим.
У МЕРТ і МКМТ є інструментарій для такого захисту, а також інформація і дані на підставі яких вони можуть провести розрахунок справедливої ціни. При цьому, від обраного ними підходу буде залежати подальша доля хімічної галузі. Це, в певному сенсі, тест на міцність.
Ми не просимо для себе якихось преференцій. Ми просимо створити нам рівні умови господарювання на внутрішньому ринку України, оскільки сьогодні російські виробники мають необгрунтовану «енергетичну» перевагу, яка дає їм можливість демпінгувати.
РБК-Україна: Чи можна сказати, що у разі встановлення підвищених антидемпінгових мит для російських виробників, хімпідприємства України стануть монополістами на українському ринку?
Ігор Гольченко: Ще раз звертаю увагу, що антидемпінгові мита за своєю природою не є загороджувальними митами, їх ціль не заборонити імпорт. Імпортувати селітру з РФ можна буде і далі.
Крім того, вживання слова «монополіст» щодо селітри в принципі є неправильним. Оскільки визначати монопольне становище виробників на товарному і географічному ринку, а також встановлювати його межі, має право виключно Антимонопольний комітет.
В Україні не існує ринку аміачної селітри, як окремого товарного ринку. Існує ринок азотовміщуючих мінеральних добрив. Міжнародна асоціація виробників добрив розглядає ринок азотовміщуючих мінеральних добрив країн СНД (Україна, Білорусь, Росія) і Східної та Центральної Європи (Прибалтика, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Румунія, Болгарія), як єдиний географічний ринок. Тому говорити про монопольний статус тут взагалі недоречно.
РБК-Україна: Яке мито діє в ЄС для наших виробників?
Ігор Гольченко: Нульове мито. Торік його не знайшли підстав продовжувати - ціна газу в Україні стала що з ЄС. Українські заводи були поставлені в рівні умови з європейськими виробниками.
РБК-Україна: Виходить, що від рішення МКМТ і підходу МЕРТ залежить майбутнє азотної хімії України?
Ігор Гольченко: Так, ви правильно зрозуміли. Розмір антидемпінгових мит для російських виробників - це питання виживання галузі. Виживання, навіть не розвитку!
Як показує політика продажів російських виробників у світі, чітка експортна орієнтація - це стратегія росіян, спрямована на збільшення збуту. У них виробництво аміачної селітри - експортно-орієнтоване виробництво. У світі понад 30% експорту селітри має російське походження.
Але зверніть увагу - ринки США, Китаю, Австралії та Євросоюзу врівноважені митами. Всі розуміють, що в економіці важливо зберегти баланс. Не повинно бути економічного егоїзму. Не можна вбивати одні галузі для того, щоб краще жилося іншій галузі.
В українських аграріїв, порівняно з іншими галузями економіки, достатня рентабельність. Так, їм важко. У всіх криза. Але подивіться статистику АПК! Не все так погано.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в 2013 р. виріс і склав майже 114% до 2012 р., в той час, як у промисловості спостерігалося майже п'ятивідсоткове падіння обсягів випуску, а в хімічній галузі падіння досягло 18-25%.
І питання, насправді, стоїть так: чи готовий уряд вбити український хімічний сектор, віддавши бізнес добрив росіянам, викинути тисячі людей на вулицю, заради того, щоб рентабельність агробізнесу збільшилася? Підхід повинен бути виваженим. Чому Європа захищає свої ринки більш ефективно? Україні теж пора розправити плечі.
РБК-Україна: Позиція Європи - звичайна політика протекціонізму своїх, закриття ринків?
Ігор Гольченко: ЄС красиво і технічно грають в рамках правил СОТ. І нам треба у них вчитися. Ніщо не заважає нам також захищати свої ринки.
ЄС встановив надбавки, щоб російський виробник на рівних вів продажу свого товару з внутрішніми виробниками. Це - вирівнювання правил гри. Як мені здається, прийшов час захистити свій ринок і Україні в рамках ті ж правил, встановлених СОТ.
РБК-Україна: Чи можна вважати цю боротьбу за застосування антидемпінгових мит початком нової російсько-української торгової війни ? Це багато хто може розцінити, як продовження політичного протистояння.
Ігор Гольченко: Антидемпінговий процес, що проводиться в рамках правил СОТ - це не війна! Наші перегляди почалися ще в березні минулого року, тому що хімічні підприємства України зазнавали збитків. Все почалося задовго до тих подій, які відбулися у нас в країні.
РБК-Україна: Якщо ви програєте справу, для яких українських підприємств російський демпінг буде найбільш небезпечний?
Ігор Гольченко: На горлівському «Стиролі» понад 25% персоналу працює в цеху з виробництва аміачної селітри. На «Рівноазоті» понад 60 % виручки - це надходження від продажів аміачної селітри. Національний виробник чутливий навіть до найменших перепадів і до найменших знижень продажів аміачної селітри.
Існує реальна загроза зупинки виробничих потужностей українських хімпідприємств і навіть втрата національного виробника аміачної селітри, як такого. В України не так багато галузей, де вона може бути конкурентоспроможною. І хімія - одна з них.
Але щоб впевнено почувати себе на зовнішніх ринках, потрібно бути ефективним у себе на внутрішньому ринку, в рамках правил СОТ. Для українських підприємств важливо не тільки ініціювати антидемпінгові процеси, а й отримувати по їх завершенню рішення, що відновляють рівні умови для всіх. Роль держави, як регулятора та промислової політики, в тому числі, залишиться ключовою у встановленні таких правил чесної торгівлі.
Коротка довідка по процесу переглядів
Травень 2007 р. - Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (Комісія) на підставі скарги Союзу хіміків України, який діяв від імені виробників аміачної селітри, прийняла рішення про проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації («Урядовий кур'єр» №88 від 22 травня 2007).
Травень 2008 р. - За результатами розслідування Комісія встановила ставки антидемпінгового мита для російських виробників аміачної селітри: 9,76% для ВАТ «Дорогобуж», 10,78% - для ВАТ «МХК "ЄвроХім", 11,91% - для інших експортерів. Антидемпінгові заходи почали діяти з 28 червня 2008 р. строком на 5 років (Рішення № АД-176/2008/143-47 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію ( аміачної селітри ) походженням з Російської Федерації», «Урядовий кур'єр» №97 від 29 травня 2008).
Жовтень 2010 р. - Комісія скасувала антидемпінгове мито для ВАТ «МХК "ЄвроХім", виконуючи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України (Рішення № АД-245/2010/4403-47 «Про скасування рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21.05.2008 № АД-176/2008/143-47 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію ( міачної селітри ) з Російської Федерації» в частині, що стосується ВАТ «МХК «ЄвроХім», «Урядовий кур'єр» №203 від 30 жовтня 2010)
Травень 2013 р. - Комісія на вимогу національних товаровиробників прийняла рішення про перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації у зв'язку із закінченням строку їх застосування (Рішення №АД-294/2013/4423-06).
Липень 2013 р. - Комісія порушила проміжний перегляд антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію (аміачної селітри) з Російської Федерації (Рішення №АД-296/2013/4423-06).
