Інтерв'ю з заступником міністра оборони з питань європейської інтеграції Ігорем Долговим було записано ще до схвалення на засіданні РНБО проекту нової редакції Військової доктрини, якою Росія визначається ворогом для України. Разом з тим, під час розмови Долгов зазначив, що не вбачає загрози від ОДКБ (Організація договору про колетивну безпеки), до якої входить шість країн СНД (включно з Росією) і яка протягом останнього часу провела кілька навчань.
Інтерв'ю з заступником міністра оборони з питань європейської інтеграції Ігорем Долговим було записано ще до схвалення на засіданні РНБО проекту нової редакції Військової доктрини, якою Росія визначається ворогом для України. Разом з тим, під час розмови Долгов зазначив, що не вбачає загрози від ОДКБ (Організація договору про колетивну безпеки), до якої входить шість країн СНД (включно з Росією) і яка протягом останнього часу провела кілька навчань.
Головний акцент в розмові робився на співпраці України з НАТО. Ігор Долгов повідомив, що допомога Альянсу протягом останніх років зросла в кілька разів.
Також він повідомив, що в Україну наприкінці вересня прилетить Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг, під час візиту якого буде підписано угоду між урядом України і НАТО про офіційне представництво НАТО в Україні.
При чому Ігор Долгов зауважив: з розширенням співпраці не потрібно боятися негативної реакції з боку Росії. Адже Україна суверенна в своєму виборі, з ким співпрацювати.
РБК-Україна: Вас призначили на посаду заступника міністра оборони 19 травня цього року. Які перед вами ставилися завдання? Я так розумію, їх ставив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк?
Ігор Долгов: Сектором безпеки і оборони в Україні, відповідно до Конституції, керує Президент. Призначення заступників міністра - це компетенція уряду.
Посади заступників міністрів з європейської інтеграції були введені з окремою спеціальною метою. Тому коло завдань визначається відповідно до визначеної мети.
Разом з тим, Президент ставить задачі перед сектором безпеки і оборони в цілому, відповідно, і перед міністерством оборони теж. Прем'єр-міністр, уряд та міністр оборони ставлять завдання в контексті європейської інтеграції.
Головним завдання Міністерства оборони і Збройних сил України є зараз не тільки зупинити агресію, але й поновити територіальну цілісність та національний суверенітет України. Отже, в таких умовах відбулося моє призначення на цю посаду, і ці умови визначають конкретні завдання.
РБК-Україна: Цим міністерство загалом займається в нинішніх умовах. А яка ваша роль?
Ігор Долгов: По-перше, назва посади визначає роль - заступник міністра з європейської інтеграції.
По-друге, в кожному міністерстві, відповідно до регламентуючих документів, кількість заступників обмежена. У той же час, коло завдань, яке виконує міністерство оборони і яким керує міністр оборони, є надзвичайно широким.
Йдуть бойові дії, чисельність ЗСУ збільшено до 250 тис., відбулося шість етапів мобілізації і кілька етапів демобілізації військових. Це величезний комплекс роботи, тому з самого початку було зрозуміло, що обмежитись суто європейським напрямком роботи міністерства або виключно зовнішньо-політичними зв'язками - зараз неможливо.
Тому, як і кожному заступнику міністра оборони, мені доручено курувати діяльність декількох департаментів, а також повсякденних завдань, які стоять перед міністерством.
Зокрема, мені доручено курувати роботу департаменту соціальної та гуманітарної політики, управління інформаційних технологій та захисту інформації та управління екологічної безпеки та розмінування. В роботі кожного з цих департаментів та управлінь є міжнародний компонент - це стосується всіх департаментів Міноборони.
Саме в цьому є суть інтеграції, співробітництва з НАТО і виконання задач, які поставив Президент перед сектором безпеки і оборони. Тому це не процес, яким займаються лише деякі співробітники, але системна робота, до якої залучені всі підрозділи і Генштабу, і Міноборони.
РБК-Україна: На публічних заходах, принаймні ви жодного разу не з'являлися в військовій формі. Це через ваше дипломатичне минуле?
Ігор Долгов: По-перше, я не є військовим...
РБК-Україна: Але ви є капітаном в запасі.
Ігор Долгов: Так, я є в запасі, оскільки свого часу отримав військову освіту на військовій кафедрі в Київському університеті. Але в Збройних силах не служив, тому не вважаю можливим зараз для себе, коли наші бійці реально воюють на передовій, одягати військову форму.
РБК-Україна: Ви особисто задоволені своєю роботою?
Ігор Долгов: Якби всі були задоволені свою роботою, мабуть, нецікаво було б жити і працювати. Відбувається глибоке реформування всіх ЗСУ та Міноборони. Тому нові задачі виникають кожен день і мають вирішуватися кожен день.
Подивіться, наприклад, як за останній час змінилася чи удосконалювалася нормативна база, що стосується соціального захисту військовослужбовців та їхніх сімей. З цих питань вносилося багато документів в уряд, приймалися відповідні закони та зміни до законів у Верховній Раді.
За кожним цим законодавчим актом стоїть велика робота. І тут, всередині одного відомства, і міжвідомче погодження, - це серйозні задачі.
РБК-Україна: Наскільки важко проштовхувати ці законодавчі та нормативно-правові документи?
Ігор Долгов: Важко розробляти документи. Це вимагає досить значного часу, особливо - перевірка відповідності тих норм, які з'являються в нових законах чи постановах. Адже бувають такі нормативні акти, які потребують внесення змін у десяток інших законодавчих актів.
Робота на рівні уряду і Верховної Ради налагоджена дуже чітко. Є щотижневий контроль в міністерстві і на рівні Кабміну. Так само у Верховній раді.
Цей склад Верховної Ради ретельно ставиться до розгляду тих законопроектів, які дійсно мають першочергове значення. Тому я б не сказав, що зараз треба проштовхувати.
Треба ефективніше розробляти правові документи - це так.
РБК-Україна: Є бачення, яким має бути міністерство і ЗСУ, наприклад, через п'ять років? Можете назвати три-п'ять ключових моментів? Або скільки можете.
Ігор Долгов: Три чи п'ять...
Ви хочете від мене почути викладене в двох реченнях те, що великі творчі колективи розробляють протягом багатьох місяців. Адже йдеться про засадничі документи, які визначають політику держави у цій важливій та складній сфері.
Наприклад, прийнята Концепція національної безпеки. Президент підписав відповідний указ, згідно до якого ми повинні весь оборонний сектор в державі реформувати таким чином, щоб наша система була повністю сумісна з тією, яка є в країнах-членах НАТО, щоб наша національна безпека по можливості ґрунтувалася та здійснювалася на тих концептуальних засадах, які розроблені, випробувані, запровадженні в життя вже у багатьох країнах.
Тобто мета у нас дуже конкретна - мати високопрофесійну мобільну армію, мати командування, яке здатне оперативно приймати і виконувати рішення; мати систему військової освіти, яка б задовольняла потреби ЗСУ тепер і в майбутньому, враховуючи досвід проведення АТО.
Нам потрібно повністю міняти, і це вже почалось, систему логістики, систему державних закупівель для потреб ЗСУ. У цьому можна переконатися, зокрема, по тих повідомленнях, які розповсюджуються через сайт Міноборони, через брифінги речників Міністерства оборони.
Це ще не є цілісна система, а окремі сегменти. Але ми працюємо над тим, щоб все стало на свої місця. Як пазл, коли всі окремі шматочки стають один до одного - маєш картину.
РБК-Україна: Скільки потрібно років, щоб цей пазл скласти? Принаймні, максимально можливо?
Ігор Долгов: Це залежить від розвитку безпекової ситуації. Передусім, від того, наскільки швидко вдасться забезпечити виконання Мінських домовленостей, забезпечити мир і зосередитись на реформах.
Треба усвідомлювати, наскільки складним є завдання ЗСУ, уряду, Президента - поєднувати бойові дії і реформування. Війна не тільки поглинає фінансові та інші ресурси, але й не дає займатися реформами з повною віддачею.
Я вже не кажу про тимчасово втрачені потужності української промисловості та зруйновану інфраструктуру, яку треба буде відновлювати.
РБК-Україна: Протягом останнього часу говорилося про те, що завершена підготовка низки документів (зокрема Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, Концепція державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ на 2015-2020 рр., Стратегічний оборонний бюлетень України). Який відсоток у цих документах стосується співпраці з НАТО?
Ігор Долгов: У відсотках я б не брався оцінити, але хочу сказати, що метою керівництва Міноборони є, щоб цей відсоток наблизився до повного співпадіння.
Кожен крок і кожна дія зі зміни, трансформації в ЗСУ і в Міноборони - крок в напрямку НАТО.
РБК-Україна: Зараз багато говориться про те, що восени, можливо, навіть у вересні, буде переформатування уряду. Наскільки реально, що нинішнє керівництво Міноборони залишиться чи зміниться? Чи задоволений вашою роботою прем'єр-міністр?
Ігор Долгов: Я є прагматиком. Мені доручили працювати тут - я працюю. Рішення щодо змін приймаються не мною. Я їх буду виконувати.
На цьому місці, в Міністерстві оборони, і до того, будучи на дипломатичній службі (а це теж служба ) - я звик виконувати накази керівництва. Буде наказ - буду виконувати.
РБК-Україна: З приводу завдань та наказів. Протягом останніх п'яти років ви працювали як голова місії України при НАТО. Вас туди призначили наприкінці липня 2010 року.
Ігор Долгов: Я не пам'ятаю, коли був указ, але приїхав до Брюсселя 10 липня.
РБК-Україна: На початку липня 2010 року Верховна Рада, при Президенті Вікторі Януковичу, ухвалила законопроект про позаблоковий статус України. Які Вам завдання ставив Янукович? Тому що якось дивно виглядало, і навіть зараз виглядає, що встановлюється позаблоковий статус, але разом з тим призначається людина від України при НАТО.
Ігор Долгов: Я тричі працював послом і тричі мене призначали різні Президенти. Але головним є те, що як кожен державний службовець, а особливо посол, я приймав присягу. Кому ми присягаємо?
РБК-Україна: Народу України.
Ігор Долгов: Народу України. Отже, з цього треба виходити.
Щодо позаблокового статусу, хочу нагадати, що такі нейтральні краіни, як Фінляндія, Швеція, Австрія, співпрацюють з НАТО давно, успішно й ефективно. І мають чудові показники.
Армії і оборонні системи цих країн повністю сумісні із збройними силами країн членів НАТО вже зараз. Якби народи і уряди цих країн висловили такий намір, вони б вже зараз могли стати членами НАТО.
Отже, вони є нейтральними, але повністю сумісні й ефективно співпрацюють з НАТО. Цього ми й повинні досягати зараз.
В законі "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України" було положення про позаблоковий статус. Разом з тим, передбачався розвиток відносин конструктивного партнерства з НАТО.
Тобто, співпраця з НАТО не припинялася. Особливе партнерство України з НАТО постійно розвивалося. Агресія проти України, звісно, докорінно все змінила.
Те, що вдалося зробити у взаємодії з НАТО у цей дуже складний для нашої країни, для нашого народу період від кінця лютого (2014 року, - РБК-Україна) до сьогодні є вкрай важливим для України, для українського оборонного сектору, і для майбутнього зближення нашої держави з Альянсом.
РБК-Україна: Як ви особисто ставились до законопроекту про позаблоковий статус, який був ухвалений на той момент?
Ігор Долгов: Я виходив з того, що це тимчасове явище. І треба працювати так, ніби його нема.
І саме так, до речі, Місія України при НАТО й працювала.
РБК-Україна: У грудні минулого року були внесені зміни до цього закону, де була прописана майбутня інтеграція в НАТО. У Міноборони ви керуєте євроінтеграційним напрямком. А хто взагалі у виконавчій владі є відповідальним за цю інтеграцію? У кого, скажімо, питати, чому ми досі не в НАТО?
Ігор Долгов: НАТО - це не лише військовий альянс. Це воєнно-політична організація.
Щоб інтегруватися до НАТО і претендувати на членство в Альянсі, необхідно трансформувати не тільки ЗСУ, які були б повністю готові до взаємодії і сумісні зі збройними силами країн членів НАТО, але й досягти демократичних стандартів, забезпечити верховенство права, подолати корупцію, реформувати економіку.
Саме ці напрями відображені в документі, який називається "Річна національна програма співробітництва України з НАТО". Програма охоплює практично всі сфери діяльності уряду.
Отже, це завдання всього уряду. Разом з тим уряд діє на підставі відповідних рішень, які приймає Верховна Рада.
Безумовно, Президент, як глава держави, як Верховний Головнокомандувач, визначає зовнішню політику держави, а отже - й розвиток відносин з НАТО.
РБК-Україна: Тобто Президент, як людина, яка керує або управляє всім цим процесом, є головним відповідальним?
Ігор Долгов: Президент є Верховним Головнокомандувачем і визначає зовнішню політику України.
РБК-Україна: Починаючи від початку вашої роботи, як глави Місії України при НАТО до сьогодні, - наскільки змінився діалог та співпраця з Альянсом, зважаючи на скасування позаблокового статусу?
Ігор Долгов: Якщо ми раніше могли говорити про діалог і співробітництво, то протягом останнього року говоримо про зацікавлене партнерство й інтеграцію.
НАТО з перших днів агресії реагувало дуже чітко і гостро. Але, на жаль, ми не є членами НАТО, тому реакція НАТО є переважно політичною.
Разом з тим, були невідкладно задіяні усі можливості практичної допомоги по всіх можливих напрямах та каналах. Зокрема, програми допомоги, які були прийняті на минулорічному саміті в Уельсі, зараз імплементуються і доповнюються новими напрямами.
Практично теж багато робиться. Про це, на жаль, українське суспільство не завжди знає в тому обсязі, в якому б хотілося.
З останніх прикладів хотів би назвати підготовку військ, наших підрозділів, відповідно до стандартів НАТО із залученням інструкторів з країн-членів. Працювали і будуть продовжувати працювати американські, канадські інструктори, військові фахівці з Великобританії.
До речі, нещодавно з візитом в Україні перебував міністр оборони Великої Британії. Він відвідував полігон на Житомирщині, де 47 британських інструкторів готують наших інструкторів, які далі будуть поширювати ці знання.
Приступили до роботи литовські інструктори, фахівці з підготовки сил спеціальних операції. І це все буде продовжуватися.
Крім того, є трастові фонди, які безпосередньо пов'язані з тим, щоб покращити ситуацію з забезпеченням ЗСУ. Я хотів би назвати два з них.
Це так званий фонд С-4, спрямований на посилення спроможностей щодо управління, комунікації, контроль, кібернетичного захисту.
І другий фонд - це удосконалення системи логістики.
По обох є дуже суттєві і важливі для повсякденної діяльності ЗСУ практичні кроки.
Наприклад, в рамках фонду, який стосується управління та зв'язку в практичній фінальній стадії реалізації знаходяться дві перші частини - це забезпечення українських підрозділів певною кількістю радіостанцій для покращення системи радіозв'язку.
І друге - удосконалення системи контролю повітряного простору над Україною.
Якщо говорити про систему логістики, то вже широко відомо в Україні про те, що Міноборони переходить на систему електронних закупівель, і це вже дає результат. Але це тільки початок.
Тому що, коли ми закінчимо два пілотних проекти по переведенню двох великих складів на електронну систему обліку, руху, списання матеріальних цінностей, то далі ми ці технології і стандарти НАТО поширимо на всю систему забезпечення ЗСУ.
РБК-Україна: Уся ця допомога за кошти НАТО?
Ігор Долгов: Точніше сказати, не за кошти НАТО, а за кошти країн-членів НАТО.
РБК-Україна: В розрізі останніх років, наприклад, з 2012 року, який обсяг фінансування такої допомоги?
Ігор Долгов: В 2012 році в нас було лише два трастові фонди. Зараз є п'ять і ще готується до запуску два.
Два трастові фонди стосувалися професійної підготовки і соціальної адаптації військовослужбовців. Це теж дуже важлива справа, і вона продовжується.
Йшлося про організацією різних курсів - мовних, бізнес-курсів - які б допомогли військовослужбовцям, які звільняються із збройних сил, адаптуватися до цивільного життя.
Це були невеликі обсяги, якщо говорити про кошти. Приблизно 400-500-600 тис. євро на рік.
РБК-Україна: Це у 2012 році?
Ігор Долгов: Так, це стосується старих трастових фондів.
Зараз же у новостворених п'яти фондах йдеться про обсяги, які перевищують у кожному випадку 1 млн євро. І це не остаточні суми - вони будуть нарощуватися, ще не всі країни зробили свої внески.
Але головне - це не обсяги фінансування. Справа в тому, що ці механізми дозволяють створити моделі, здійснити пілотні проекти.
У цьому є цінність цих проектів. Вони дозволяють потім повторювати і поширювати досвід на всі підрозділи та структури.
РБК-Україна: Зрозуміло, що Росія - проти НАТО і будь-яких впливів на Україну з боку Альянсу. Таким збільшенням співробітництва Україна не боїться ще більше розізлити Росію?
Ігор Долгов: Питання дивне. Це, до речі, питання, яке я дуже часто чую від західних журналістів. Але не думав, що українська преса теж так може ставити питання.
Це рішення, які приймають Україна і НАТО. До чого тут Москва?
Яке відношення має інша столиця до того, що ми самі вирішуємо, якими засобами ми забезпечуємо безпеку? Це суверенне право кожної держави і кожного народу.
А коли Москва вважає інакше, вона починає агресію. Росія не може змиритися з тим, що Україна остаточно вирішила наближуватися та інтегруватися до Євросоюзу і до НАТО.
У Кремлі досі мислять категоріями СРСР, на жаль.
РБК-Україна: В яких сегментах роботи Міноборони та ЗСУ ми тільки починаємо підійматися до тих стандартів НАТО, а в яких вже майже підійшли?
Ігор Долгов: Подивіться, з якими проблемами армія стикнулася з перших днів агресії? Це - забезпечення і техніка.
Ми продовжуємо, на жаль, в основному використовувати зразки озброєння, які були розроблені і почали вироблятися 10-15-20 років тому.
Отже, суттєве питання, яке потребує вирішення- це використання й розвиток ВПК України для забезпечення потреб ЗСУ новими зразками сучасної високотехнологічної зброї та необхідного обладнання.
З чого почалися пошуки і активна взаємодія з партнерами? На передовій, коли наші підрозділи висунулись в зону проведення Антитерористичної операції, не було в достатній кількості засобів зв'язку.
Як без зв'язку управляти сучасним боєм? Як взагалі керувати військами? Це неможливо. Покладатися на мобільні телефони - це нонсенс. Отже, зв'язок також потребує удосконалення й сучасних засобів.
Засоби виявлення ворожої артилерії, засоби радіоелектронної боротьби також наявні у недостатній кількості й потребують удосконалення.
РБК-Україна: Ставка на внутрішнє виробництво - це вимушений крок в умовах відмови закордонних партнерів постачати летальну зброю?
Ігор Долгов: Певною мірою ці питання пов'язані. Але, якщо ми говоримо про досягнення певних стандартів і забезпечення інтересів національної безпеки, то ми повинні думати про виробництво власної продукції.
У нас є потенціал науковий, технічний, технологічний. У нас є спроможні конструктори, у нас є заводи і цехи. У нас є інженери. У нас є літакобудування. У нас є космічна галузь.
У нас багато чого є. Треба все це використовувати.
РБК-Україна: Яким чином? Бо зараз все це стоїть.
Ігор Долгов: Я б не сказав, що стоїть. Скоріше, працює не на повну потужність.
Яким чином? Є два шляхи. Обидва відомі в Україні, в українській оборонній промисловості.
Перший, який найбільш активно розвивався до агресії, - це виробництво продукції для експорту в інші країни.
Другий - це державне замовлення для потреб ЗСУ.
Державне замовлення формується, коли виділяються кошти. Я не хочу згадувати попередні часи.
Але, наприклад, танк "Оплот", коли його вже зробили, коли його возили по всіх виставках, майже не закупався для ЗСУ.
РБК-Україна: Чому все ж немає чіткого рішення країн-членів НАТО та інших країн про постачання летальної зброї в Україну?
Ігор Долгов: Це треба питати в столицях тих держав, які ще не прийняли рішення.
Єдине, що хотів би підкреслити - ні НАТО, ні Євросоюз не мають власної зброї. Це організації.
Тому одразу треба говорити про те, що ці переговори і можливі поставки чи закупівлі, чи допомога мають відбуватися на двосторонній основі.
Власником цього (зброї, - РБК-Україна) є конкретна держава, конкретні збройні сили чи конкретні уряди. Переговори відбуваються. Ясно, що вони непублічні, тому не очікуйте, що я щось розповім.
Зазначу лише (і я сподіваюсь, що ці рядки прочитають не тільки українські читачі), що Москва не питала ніяких дозволів, відправляючи на схід України танки, артилерію, найманців.
То чому побоюються ті столиці, які ще не прийняли рішення надавати зброю Україні, коли інша сторона цинічно робить це вже більше року?
РБК-Україна: Розумію, що, можливо, конкретно ви не зможете перелічити, яку летальну зброю потрібно імпортувати, але назвіть хоча б види озброєння.
Ігор Долгов: Я не військовий, тому мені важко сказати, що нам більше потрібно: ракетні комплекси чи зенітна артилерія.
Але протитанкові засоби, напевно, потрібні, - високоточні, коли гарантовано ціль буде вражена.
Цього не вистачає, передусім, як засобу стримування.
РБК-Україна: Ви ж далі продовжуєте спілкуватися з представниками НАТО. Є одностайна думка, що Україна в майбутньому повинна стати членом НАТО?
Ігор Долгов: Говорити про одностайну думку важко будь-де - чи то в Євросоюзі, чи то в ООН, чи то в НАТО.
НАТО - це 28 країн. Зі своїми внутрішніми і зовнішніми проблемами, зі своїми історичними традиціями, стратегіями та планами.
Тому очікувати, що всі як один заявлять "хочемо завтра бачити Україну в НАТО" - це було б недалекоглядно. Так, є різні думки, погляди.
І ви пам'ятаєте, що Україна вже робила спробу набути членства в НАТО - і чим ця спроба завершилась. Але, незважаючи ні на що, після того Бухарестського саміту НАТО (у 2009 році, - РБК-Україна), ми отримали потужний інструмент співпраці з НАТО.
Це - річна національна програма. Фактично, це те ж саме, що й План дій щодо членства, тільки з іншою назвою.
Тобто, це важіль і механізм співпраці, який НАТО застосовувало при підготовці країни для членства.
РБК-Україна: А від Генерального секретаря Столтенберга є чіткі сигнали?
Ігор Долгов: Так, від нього є чіткі сигнали. Я сподіваюсь, що ми їх почуємо тут, у Києві під час його візиту в Україну.
РБК-Україна: Коли?
Ігор Долгов: Про це вже заявлено в штаб-квартирі НАТО. Генеральний секретар має намір відвідати Україну в 20-х числах вересня.
РБК-Україна: Який план візиту Столтенберга?
Ігор Долгов: Візит Генерального секретаря НАТО - не перший в історії України. Але Йєнс Столтенберг відвідає Україну вперше.
І цей візит буде не тільки демонстрацією особливого партнерства з НАТО. Передбачаються також практичні кроки по тих проектах, які я називав та нові ініціативи.
Ми сподіваємося, що буде підписано угоду між урядом України і НАТО про офіційне представництво НАТО в Україні. І багато інших практичних речей.
Зокрема, в ці дні в Україні відбудуться міжнародні навчання цивільної оборони в рамках співробітництва з НАТО. Навчання під назвою "Україна-2015". Планується, що Генеральний секретар НАТО відвідає відкриття навчань на Яворівському полігоні.
РБК-Україна: Коли доцільно провести референдум з приводу вступу в НАТО? І чи варто це робити взагалі?
Ігор Долгов: Є різні історичні приклади. В одних країнах проводили референдум, в інших - ні, і рішення приймав уряд.
Що стосується України, знову ж, я хочу послатися на ті заяви, які робив Президент України. Так, ми обов'язково запитаємо в українського народу, чи хочемо ми бути членами НАТО, чи готові ми працювати з усіма країнами-членами Альянсу і будувати спільну систему безпеки.
Я сподіваюсь, що після подій, які, на жаль, не закінчилися, український народ остаточно сформував свою думку, що ми не маємо на сьогодні інших засобів забезпечення нашої національної безпеки, ніж приєднатися до такої безпекової організації, як НАТО.
РБК-Україна: Все ж в часових рамках - коли потрібно проводити? Чи це можливо лише на завершальному етапі реформування Міноборони та ЗСУ, коли результати будуть наяву?
Ігор Долгов: Остаточні результати ми побачимо, коли ми відновимо суверенітет над усією територією України і забезпечимо недоторканність кордонів нашої держави.
РБК-Україна: В умовах, коли ми не можемо вступити в НАТО, розглядається варіант створення воєнного союзу з сусідніми країнами, які теж побоюються агресії Росії? Можливо, навіть на базі батальйону "УкрПолЛитбриг".
Ігор Долгов: Україна має суверенне право створювати будь-які союзи, вступати в будь які союзи. Це воля нашого народу і керівництва держави.
Наскільки це потрібно - інше питання. І чи можна створювати квазі-союз, чи виправдано це на конкретному етапі - я не готовий коментувати.
Те, що ми робимо в рамках співпраці з нашими сусідами, безумовно, корисно всім учасникам. Те, що треба розвивати таку співпрацю, є очевидним. І для керівництва Міноборони - це один із пріоритетів.
Те, що "УкрПолЛитбриг" - не єдиний приклад, теж відомо. Зокрема, ми маємо багатонаціональний батальйон "Тиса".
Разом з тим, це не означає, що таким шляхом ми хочемо створювати союзи. Зовнішня політика України завжди була миролюбною, відповідальною та конструктивною.
Ми не хочемо ні з ким воювати. Ми хочемо створити навколо себе дружню атмосферу, яка дозволить повною мірою використати ті переваги, які в нас є.
РБК-Україна: Відновлення територіальної цілісності, на вашу думку, яким шляхом потрібно проходити: дипломатичним чи військовим? Чи обома?
Ігор Долгов: Я виходжу з того, що Президент чітко окреслив позицію України, позицію держави і напрямок, куди мають бути спрямовані наші зусилля найближчим часом.
Ми продовжуємо відстоювати думку про те, що єдиним можливим шляхом вирішення проблемних питань є політичний. Не тільки тому, що зараз 21 століття, не тільки тому, що після Холодної війни весь світ багато зробив, щоб створити на нову систему безпеки, яка через російську агресію зруйнована.
Треба її відновлювати.
РБК-Україна: Як бачимо, дипломатичний шлях не діє.
Ігор Долгов: Політичний - не значить тільки дипломатичний. Є інші політичні засоби, в тому числі і економіка.
РБК-Україна: ОДКБ, яка раніше в інформаційному полі була міфічною структурою, останнім часом багато проводить військових навчань.
Ігор Долгов: Дуже багато - це скільки? Два.
РБК-Україна: Принаймні, кілька тисяч військ навчаються. Чи розглядається можлива загроза від цієї організації?
Ігор Долгов: Оскільки ця організація, як і деякі інші проекти, ініційовані Москвою, є штучно створеною, навряд чи вона може нести якісь загрози. ОДКБ - це скоріше інструмент демонстрації колишнього впливу.
Про що постійно твердить кремлівська ідеологія? Про те, що Москва має право впливу на всю територію колишнього СРСР.
З чим ми категорично не погоджуємся і не готові були миритися. А Росії треба демонструвати, що цей вплив є. Для цього і створюється ЄврАзЕС, митний союз, ОДКБ.
Так, навчання ОДКБ проводяться. Але в жодній миротворчій операції чи будь де ще ніяке ОДКБ не було задіяне.
А коли були спроби щось активізувати, то дуже швидко столиці країн-членів від цього дистанціювалися.
РБК-Україна: З приводу державного бюджету на 2016 рік. Зараз вже йде підготовка, узгодження до формування бюджету на наступний рік. Для Міноборони, ЗСУ скільки будете вимагати чи просити?
Ігор Долгов: Я не готовий коментувати ці питання. Треба виходити з реальної ситуації.
Вона, з точки зору забезпечення ЗСУ, не змінилася в сенсі зменшення потреб. Потреби зростають, тому що сучасне обладнання, сучасне озброєння - це коштовні речі.
Це не те, що можна забезпечити малою ціною. Є співвідношення витрат бюджету: скільки у нас і скільки практика світова чи "натівська".
Половина коштів іде на утримання...
РБК-Україна: Це світова практика.
Ігор Долгов: Так. А з тієї половини, що залишається іде 30% на розвиток, а 20% - на підготовку сил. У нас ці пропорції порушенні.
РБК-Україна: У нас 80% іде на утримання.
Ігор Долгов: Так. І це треба виправляти. Для того, щоб виправляти, треба, звичайно, думати про суттєве збільшення витрат на оборону.
Спілкувався Сергій Лефтер