Ігор Білоус: Всі рано чи пізно чекали скандалів навколо ОПЗ

Міжнародний валютний фонд розраховує, що вже до кінця першого півріччя 2016 року Україна завершить продаж Одеського припортового заводу і ключових енергетичних об'єктів. Основна заковика в парламенті, який ніяк не може прийняти важливі для проведення приватизації норми: скасування продажу на біржах пакетів акцій держпідприємств в розмірі 5-10% для визначення ціни і заборона на участь у приватизації представників країни-агресора. Про те, як вплинув "газовий" конфлікт ОПЗ на думку потенційних покупців, як захистити держпідприємства від знецінення і про перспективи створення холдингу з управління активами голова Фонду держмайна Ігор Білоус розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: 20 листопада технічна місія МВФ завершила свою роботу в Україні. Її представники увійшли і в робочу групу по приватизації, поряд з ЄБРР, USAID. Чи є у них зауваження, пропозиції, як вони оцінюють роботу по підготовці до приватизації?

Ігор Білоус: Ми всі хочемо, щоб були прийняті зміни до закону про приватизацію (№2319а, - ред.). Ці зміни дадуть старт тієї великої приватизації, про який ми вже тисячу раз говорили. Мова йде про скасування продажу на біржах пакетів акцій у розмірі 5-10% для визначення ціни, заборону на участь у приватизації представників країни-агресора, про залучення до підготовки незалежних радників - в тому числі, і за небюджетні кошти.

Тобто, все - іноземці-кредитори, президент, прем'єр-міністр погодилися з посилом: спочатку ОПЗ, потім - обленерго, потім - "Центренерго". І де-то під час цього шляху ще продамо чотири ТЕЦ. Це план великої приватизації. Крім того, ми вже готуємо до продажу інші об'єкти, наприклад, оголосили про приватизацію "Президент-готелю".

РБК-Україна: Фондова компанія "Фаворит", співвласниками якої є одні з власників Київського ремонтно-механічного заводу, заявила про готовність придбати 100% акцій "Президент-готелю". ФДМ оцінював цей об'єкт у більш ніж 330 млн гривень. Коли угода може бути закрита?

Ігор Білоус: Всі претенденти будуть брати участь у конкурсі на загальних підставах. Коли відбудеться аукціон, буде підписаний договір з переможцем. Торги заплановано на кінець грудня.

РБК-Україна: Основний кредитор України - МВФ - ставить вам дедлайни з великої приватизації?

Ігор Білоус: Є структурні маяки - до кінця червня ми повинні продати об'єкти. Ми вже розглядаємо можливі дати старту з продажу ОПЗ з урахуванням старого закону або, можливо, вже нового. Оголошення про продаж будемо друкувати, скоріше за все, в січні, після свят.

Якщо не буде нового закону, я йду до прем'єра, ми сідаємо і вирішуємо, як об'єднувати 5% і основний пакет. Як тільки об'єднуємо, починаємо обговорювати графік. Графік дуже простий: публікація оголошення, після цього - продаж через 45 днів. Це з урахуванням нової методики оцінки і відбору оцінювачів. Я бачу приватизацію в квітні. Але поки все затримується в основному, через законопроекту.

РБК-Україна: Що стосується терміну дії оцінки об'єктів, ви говорили, що вам мало шести місяців, потрібно вдвічі збільшити термін. Навіщо?

Ігор Білоус: Часто буває так, що за півроку ми не встигаємо продати об'єкт і нам доводиться оцінювати його заново. А це додатковий тендер, час і гроші. Але строки дії оцінки - це не єдине, що ми хочемо змінити. У новому, підготовленому нами законопроекті, ми пропонуємо продовжити час, відведений на приватизацію, з 45 днів до 90.

Коли у придбанні об'єкта зацікавлена велика кількість покупців, як наприклад, у випадку з ОПЗ, за 45 днів ми фізично не можемо встигнути приділити увагу всім, надати інформацію, організувати зустрічі з менеджментом ОПЗ, з регулятором, АМКУ, урядом.

Ми не стоїмо на місці. Зміни, що Рада все ніяк не проголосує, ми виписали ще на початку літа. До цього часу ми напрацювали ще ряд змін. Існує, наприклад, проблема з передачею підприємств на приватизацію міністерствами. Ми пропонуємо обмежити терміни передачі 30 днями.

Відчутна і проблема банкрутства. Що зазвичай відбувається? Як тільки дирекція розуміє, що підприємство виставляють на приватизацію, вона починає збивати його вартість кредитами, договорами, отчуждениями майна, - і показники відразу йдуть вниз. Це треба зупиняти. Ми пропонуємо після внесення підприємства до списку на приватизацію обмежити право брати кредити певної величини, вартості, укладати договори більше, ніж на шість місяців, відчужувати майно.

РБК-Україна: Наведіть приклади таких підприємств?

Ігор Білоус: 60% наших підприємств - банкрутство. І в основному тільки з цих причин. "Сумихімпром", "Свема", "Центренерго" - близько 1 млрд грн боргів. Банкрутство - окрема тема. На вимогу міжнародних експертів і для захисту інвесторів ми спеціально додали в новий законопроект норму про те, що якщо підприємство повертається державі, ми його зобов'язані протягом 30 днів виставити на приватизацію. А після продажу в обмежені терміни повернути попередньому власнику виручені гроші.

Це обов'язково треба закріпити законодавчо. Є хороший приклад - ЗАлК. Там мало що залишилося від виробництва. За яку ціну можна його продати? За 10-20 млн доларів і то - якщо постаратися. А купили його інвестори за інші гроші.

РБК-Україна: Ви говорили, що плануєте там реалізувати індустріальний парк.

Ігор Білоус: Я-то планую. Ми і бізнес-план вже написали, зараз ледве керівника вибрали. Але всі ж хочуть звідти вивозити металобрухт, а не будувати підприємство. У цьому весь інтерес.

РБК-Україна: Коли ви плануєте провести зазначені зміни по банкрутству?

Ігор Білоус: Цей законопроект розроблений та поданий до Кабміну. Якщо буде наступна хвиля великої приватизації, необхідно переписати закон: спростити процедури, терміни. Потрібно перейти до нормальної градації: мале, середнє, велике підприємство замість сьогоднішніх А, В, Г, Д І ми над цим працюємо. Крім того, варто взагалі переписати процедуру приватизації для всіх груп компаній. Плюс ще буде великий обсяг компаній - 1300 - на ліквідацію.

РБК-Україна: тобто, тут фактично йдеться про продаж землі, яка була під підприємством?

Ігор Білоус: Якщо вона є. У випадку з ЗАлК мова не йде про приватизацію, там 95 га землі, цеху, печі. Але там треба реанімувати підприємство і запустити виробництво кремнію, катанки, фольги. А вже потім говорити про приватизацію, коли буде що продавати. Але спочатку потрібні гроші. А їх немає.

РБК-Україна: Чи цікавий кому-небуть ЗАлК?

Ігор Білоус: Навіть в нинішній формі - так. Питання тільки в тому, за якою ціною і з якими зобов'язаннями.

РБК-Україна: Кому?

Ігор Білоус: Ми маркетингових досліджень не проводили. Але є і локальні, і західні інвестори. Локальних не хотів би називати, це відомі групи.

РБК-Україна: Реприватизація пройшла влітку. Минулий інвестор - "Русал" - пішов у суд?

Ігор Білоус: Звичайно. Все це розгляд на початковому етапі, але шансів у них немає, тому що там є повне порушення інвестдоговору.

РБК-Україна: Якщо повернутися до ОПЗ, то наскільки вплинув скандал із закупівлею газу, який має корупційну складову, на вартість підприємства? Як відреагували потенційні інвестори, при тому що подібні скандали спрямовані на те, щоб виставити даний актив "токсичним" і знизити ціну на нього?

Ігор Білоус: Прем'єр доручив скликати Наглядова рада, заслухати правління. 1 грудня відбулося засідання. Директор ОПЗ і його перший заступник пояснили ситуацію із закупівлями газу. Вона наступна: враховуючи частку газу в собівартості продукції ОПЗ, закупівлі за цінами НАК "Нафтогаз України" роблять завод збитковим. Тому правління живе в режимі постійного форс-мажору і пошуку найбільш вигідних поставок.

До недавнього часу їх ще й обмежувало постанова НБУ №124, яка встановлювала обмеження щодо сум передоплат за товари (тобто - газ) у валюті.

За словами першого заступника директора Миколи Щурикова, на цьому тлі давальницький контракт був самим вигідним. Але так як тільки НБУ вніс зміни в постанову, і у заводу з'явилася можливість оплачувати газ грошима, завод в додатковій угоді обмежив обсяг постачання газу 27,7 млн кубометрів і закрив контракт 20 листопада. Відповідно, з 20 листопада давальницький контракт вже не працює, завод купує газ безпосередньо.

Звичайно, питання газу завжди був і буде політичним - і до мене, і після. Наглядова рада рекомендувала заводу розробити положення і прописати в ньому критерії відбору постачальників газу, щоб в майбутньому забезпечити більшу прозорість і зрозумілість цих процесів для широкої громадськості.

РБК-Україна: Чи є ризики для ОПЗ, наприклад, впливу на вартість підприємства?

Ігор Білоус: Скоріше за все, немає, якщо контракт закритий і завод закуповує газ напряму. Крім того, актив не буде оцінюватися за історичними показниками діяльності. Такий актив оцінюється за принципом стану на момент продажу. Оцінюються зобов'язання заводу, які можуть вплинути на ціну. Всі зобов'язання заводу можуть вплинути на купівельну вартість. Зобов'язання можуть бути різного характеру: грошові або не грошові, тобто контрактні.

Але, як би там не було, я ні в якому разі не хочу займати чиюсь позицію, я хочу тільки прозорої приватизації ОПЗ. Будь-які скандали негативно впливають на приватизацію.

РБК-Україна: Інвестори вже виходили на зв'язок з вами, цікавилися, що відбувається?

Ігор Білоус: Ще немає. Але мені телефонувати і не потрібно, я чудово розумію, що відчуває інвестор, коли бачить такі речі. Я відразу звернув увагу всіх: і уряду, і Адміністрації президента. І сказав, що це все буде накладати свій відбиток на приватизацію. Такі скандали супроводжуються кримінальними провадженнями, допитами співробітників, обшуками. Можливі й інші кримінальні провадження, і вся ця історія обросте розслідуваннями.

А ми всі знаємо, що кримінальні провадження у нас не закінчуються через місяць, і кожне таке розслідування в очах західного інвестора оцінюється їх юристами як потенційне зобов'язання. Я, коли працював у бізнесі, також аналізував об'єкти перед купівлею і розумію, що кожне судове провадження має свою ціну для інвестора. Будь-який потенційний покупець його просто "мінусує", інвестор, заходячи на об'єкт, прописує найбільш негативний сценарій розвитку.

РБК-Україна: Враховуючи історію приватизації ОПЗ, коли уряд оголошує продаж, президент скасовує, тепер ще й скандал з контрактом - чи не здається вам, що все це може відлякати інвесторів?

Ігор Білоус: Ті, хто дивиться на ОПЗ, розуміють українські реалії. Всі чекали якихось скандалів навколо ОПЗ рано чи пізно, тому що об'єкт привабливий. Ось вони почалися. Але інвестори все одно готові рухатися, у них головне питання - прозорість приватизації. У випадку з давальницькою контрактом, його потрібно проаналізувати, побачити всі наслідки: хто, як, куди, які зобов'язання, який економічний ефект для заводу і т. д. В цьому і полягає прозорість.

РБК-Україна: Наглядова рада розглядав лише питання одного конкретного газового контракту?

Ігор Білоус: Немає, наглядова рада заслухала звіт в цілому про постачання газу в 2015 році. Крім того, на нараді з технічними консультантами був озвучений список ризиків по ОПЗ. Це не тільки давальницький контракт, але і борги за газ перед Ostchem на 194 млн доларів, суди з "Нортімою" - вони подали апеляцію і намагаються через суди визнати себе переможцями за результатами приватизаційного конкурсу в 2009 році і змусити ФДМ підписати з ними договір купівлі-продажу за ціною 5 млрд грн. Ми віримо, що у них перспективи в суді невеликі, вони вірять, що великі.

Є ще суд з ГФС, яка донарахувала податків на 345 млн грн, розгляду АМКУ у справі "Укртрансхимаммиака" і прохання від Delta Wilmar про оренду причалу №4. Цей причал ОПЗ використовується для перевантаження метанолу, якщо здати його в оренду Delta Wilmar, напевно виникнуть суперечки щодо його використання.

Борг перед Ostchem - це операційна проблема. Якщо ОПЗ нормально буде закуповувати газ і на заводі залишиться достатньо прибутку, то її можна буде направити на погашення цього боргу. Зміг же ОПЗ достроково погасити кредит перед "Ощадбанком" у 2015 році. Сподіваюся, що борг за газ ми теж зможемо погасити до продажу по максимуму.

РБК-Україна: чи Виписані вже приватизаційні умови ОПЗ?

Ігор Білоус: Є тільки проект. Там стандартні речі, які стосуються плану модернізації на 3-5 років, екологічні норми за європейськими принципами і "соціалка" - збереження робочих місць. Як тільки ми запустимо процес, залучимо до написання умов UBS, ЄБРР і всіх, хто входить у групу радників. Я впевнений, що це буде найбільш прозора продаж після "Криворіжсталі".

РБК-Україна: Багато експертів вважають, що після приватизації показники підприємств погіршилися. Чи не побоюєтеся ви, що так станеться і з ОПЗ?

Ігор Білоус: Ми зараз готуємо презентацію, аналітику по всіх збитках держпідприємств. І я вам хочу сказати, що не всі збитки пов'язані з війною. Практично всі ДП працюють неефективно, занижують фінпоказники. Я не кажу, що держуправління завжди і скрізь неправильно, врешті-решт, у нас є "Турбоатом" - хороший приклад, там є ефективний керівник, це саме прибуткове підприємство в країні. Воно без боргів, у них 50-70 млн доларів на рахунку, чудово оснащений, працює 4,5 тис. співробітників, середня зарплата 7-8 тис. гривень.

РБК-Україна: Законопроект №2319а, норми якого ви говорили вище, був поданий в парламент на початку липня. То його не можуть включити до порядку денного сесії, то просто обговорюють. Кілька разів вже проводилися сигнальні голосування, але жодне не дало достатньої кількості голосів. У чому причина, чому затягується процес прийняття в Раді?

Ігор Білоус: Спочатку ми не потрапляли до порядку денного, потрапили тільки з вересня, але до голосування фізично не встигли дійти кілька разів. Потім були сигнальні голосування, які показали, що не всі депутати правильно розуміють суть змін. Ми провели роз'яснювальну роботу по фракціях, тепер сподіваємося на розуміння та голосування на наступному тижні. А тим часом готуємо виправлення до другого читання, в яких врахуємо зауваження депутатів.

РБК-Україна: Тобто, приватизація у депутатів у порядку денному не стоїть, продавати не потрібно?

Ігор Білоус: Стоїть. Але питання були до процедури відбору радників. Був галас з цього приводу, "Самопоміч" виступала. Ми взяли паузу, попрацювали з ними. Якщо проголосують у першому читанні, до другого читання ми пропишемо відкриту процедуру відбору радників. "Батьківщина", наприклад, вважала, що ми будемо брати на кожну продаж окремого радника. Я пояснив, що це неможливо - у нас тільки невеликих об'єктів 3 тис. Плануємо брати радників тільки на великі компанії. "Батьківщина" сказала: "Добре, тоді ми будемо голосувати".

Так що в цілому негативного ставлення до законопроекту немає, результат все бачили. Якщо знову не будуть голосувати, то я вже не знаю, що буде. Тоді потрібно робити вибір. Або йдемо за старим законом і виставляємо 5% - але я категорично проти цього. На кону моя репутація, я цього робити не буду. Або уряд візьме на себе сміливе рішення і об'єднає 5% і основний пакет, як вже бувало раніше.

РБК-Україна: Чому ви проти продажу 5%? Експерти вважають, що, таким чином, можна визначити реальну вартість об'єкта.

Ігор Білоус: Я проти, тому що в Україні немає фондового ринку. Ніхто не визначить реальну вартість, тим більше для 5%. Це ж не контрольний пакет, він нічого не визначає. Він містить у собі тисячу плюс один дисконт. Ми виставляли 5% ОПЗ. Жоден із зацікавлених західних інвесторів не хотів навіть чути про таке пакеті. Всі сказали: якщо хтось купить, стратегічні інвестори взагалі не будуть брати участь у приватизації, тому що це створює певні ризики. Все робиться дуже просто: купуються 5%, потім починаються суди, арешти і далі все "по книзі" історії розвитку українського бізнесу.

РБК-Україна: Зараз за законом радники визначаються на конкурсній основі. У законопроекті прописано, що процедуру і порядок визначатиме Кабмін. Ми ж всі прекрасно знаємо, як довго ці порядки формуються, не кажучи вже про прозорість...

Ігор Білоус: Порядок виписаний спільно з ЄБРР, МВФ. Він буде прийнятий, коли приймуть закон. Ми показали цей порядок всім фракціям, ні в кого немає питань. Більше того, до другого читання ми вже включили цей порядок текст законопроекту.

РБК-Україна: В законопроекті міститься заборона на продаж держпідприємств юридичним особам-резидентам країни агресора. Як ви будете перевіряти таку приналежність, якщо можлива реєстрація через офшори?

Ігор Білоус: Є список офшорів, затверджений Кабміном. Ми будемо вимагати довідки аж до розкриття кінцевого бенефіціара. Якщо в кінці кінців ми побачимо, що купував Іванов, але насправді він виявився Сидоровим, і буде прихована перепродаж, то протягом п'яти років, поки будуть працювати інвестзобов'язання, ми маємо право забрати актив назад.

РБК-Україна: У депутатів виникли проблеми і з прийняттям законопроекту про список підприємств, що не підлягають приватизації. У чому там питання?

Ігор Білоус: Йдуть баталії. У парламенті ж у нас багато фахівців, які знають, як потрібно приватизувати. Ми з міністром економіки вважаємо, що алгоритм повинен бути дуже простим. Визначається список компаній, які дуже потрібні державі, і які неможливо приватизувати в найближчі 5-10 років. Це "Енергоатом", трубопроводи, "Укрзалізниця", порти, НАК, принаймні, в тій формі, в якій він існує зараз, "Укргідроенерго".

РБК-Україна: Але можлива корпоратизація за цими активами?

Ігор Білоус: Корпоратизація не можлива, а обов'язкова за всіма цими компаніям - і крапка. Це навіть обговорюватися не повинно. Масив великий - 4 тис. підприємств. Більше тисячі компаній - в стадії ліквідації, і цей процес треба завершити. Решту необхідно продати. Повинна залишитися тільки частина компаній при міністерствах, які потрібні для регулювання та обслуговування ринків і які не є комерційними організаціями

РБК-Україна: Ідея корпоратизації не нова, обговорюється більше 10 років, але так масово і не запущена. Чому? Що вона дає?

Ігор Білоус: Корпоратизація призведе до більш ефективного управління. І, як на мене, до більш адекватним зарплат керівників. Буде зрозуміла схема управління цим підприємством і рівень відповідальності.

РБК-Україна: "Укрзализниця" - вдалий приклад корпоратизації?

Ігор Білоус: Так. Але про поліпшення показників говорити поки рано. Зараз вони почали займатися інвентаризацією свого майна, яке увійшло в оцінку і становить основу капіталу. І виявилося, що в УЗ дуже багато зайвого майна, наприклад, лікарні, котельні, зайві ремонтні заводи. "Укрзалізниця", крім цього, ще й один з великих операторів землі. Зараз там відбувається відбір менеджерської команди і в перспективі повинен бути складений оптимізаційний план.

РБК-Україна: У ФДМ і МЕРТ є план створення великий холдингової компанії з управління держактивами, в результаті чого цій функції позбудуться міністерства. Мінекономіки повинно було підготувати свій варіант списку, частина компаній повинен запропонувати ФДМ. Закінчили ви формування свого списку, і хто в нього увійшов?

Ігор Білоус: Список готуємо. Він теоретичний, тобто, ми ґрунтувалися на припущеннях. ФДМ нарахував 27 компаній, МЕРТ - 50. Я вважаю: чим менше компаній у списку, тим краще, тому що створювати великий холдинг і управляти їм важко. У цьому холдингу повинен бути субхолдинг по галузях. Це мала бути одна велика структура, правильно керована, за участю незалежних директорів.

Нового ми нічого не вигадуємо, є профільний закон, який, звичайно, потребує деяких змін. Компанія буде велика, коштувати вона може десятки мільярдів доларів, враховуючи те, які підприємства туди потрапляють. Вони включаються в холдинг, тому що унікальні і не можуть бути приватизовані у перспективі 5-10 років.

Холдинг - це як би фонд національного надбання. Там будуть компанії, в яких держава ніколи не втратить контроль. Коли ці компанії зростуть до певного рівня прибутковості та корпоративного управління, досягнутий прозорості з точки зору світової практики, то якусь частку цих компаній можна буде реалізувати стратегічному інвесторові або міжнародного суверенного фонду, або розмістити на фондовій біржі в Нью-Йорку, Лондоні, Гонконзі. Але контрольний пакет залишиться за державою.

Я б так робив. Часткова продаж згенерує грошові надходження, принесе додаткову прозорість, приверне увагу інвесторів, тому що тільки залізні дороги, наприклад, можуть коштувати десятки мільярдів доларів. Розмістивши їх акції на 3-5 млрд доларів, ми отримаємо суперликвидную компанію на біржі, привертає увагу всіх інвесторів, які працюють в цій галузі.

Якщо брати за списком, то в холдинг можуть увійти "Укртрансхимаммиак", "Укртрансгаз", "Укртранснафта", "Нафтогазвидобування". Лісові господарства там повинні бути, державний Земельний банк, поки держава не вирішить, що з ним робити далі, аерокосмічні підприємства. Ось вам і кістяк цього холдингу.

РБК-Україна: Коли може бути створено холдинг?

Ігор Білоус: Зараз працює тільки теорія і аргументація. Складаються списки, йдуть дебати з приводу структури, управління, методів, кадрів, прораховуються ризики. В ідеалі я б хотів, щоб в 2016 році холдинг розпочав роботу. Якщо не встигнемо - значить, у 2017 році. Але міністерства не повинні керувати підприємствами.

Ми рухаємося в нормальному темпі, остаточна презентація повинна відбутися ще в 2015 році. На нараді з міністрами ніхто не виступив проти цієї ідеї. Негативно ставляться, як правило, керівники цих підприємств. В основному, заперечують, тому що не розуміють, про що йде мова. Якщо керівник сидить там для того, щоб заробити гроші "під столом", йому не пощастило.

РБК-Україна: Коли плануєте приватизацію "Центренерго", та чи передало Міненерго у ФДМ пакет акцій (78,3%)?

Ігор Білоус: "Центренерго" піде на приватизацію після обленерго. І я розраховую, що це буде у другому кварталі 2016 року. Зараз ми обговорюємо залучення радників і готуємо підприємство до продажу. При цьому Міненерго акції нам не передало.

РБК-Україна: Чому?

Ігор Білоус: Вони кажуть, що повинні керувати компанією до кінця опалювального сезону. Все, що від мене залежало, я зробив. Насильно відбирати у них пакет акцій я не буду. Ця ситуація не заважає нам готувати компанію до приватизації. Питання в тому, що я не можу продавати те, чого у мене немає. Якщо у другому кварталі Міненерго скаже, що передумав передавати нам акції, приватизації не буде, тому що ФДМ може продавати тільки те, що йому належить. І, якщо чесно, то я не буду оголошувати конкурс, поки у мене не буде на руках пакета акцій.

РБК-Україна: Які шахти плануєте продати?

Ігор Білоус: Зараз приймаємо Краснолиманську шахту. Поки папери оформляємо.

РБК-Україна: Мінагрополітики розробило законопроект про приватизацію "Укрспирту". Мова йде про два варіанти продажу - кластерний і цілісним майновим комплексом, хоча раніше йшлося про продаж всього "Укрспирту". Чому змінилася стратегія? Законопроект також передбачає обмеження на збільшення обсягів виробництва на 5 років. Наскільки це прийнятно для інвесторів?

Ігор Білоус: Продаж по частинах дозволить захистити ринок від створення недержавної монополії. А обмеження на збільшення обсягів виробництва дозволяє зберегти стан ринку на час приватизації, щоб не знецінювати активи. Законопроект розробляють МЕРТ, Мінапк і ФДМ, він майже написаний.

РБК-Україна: В. о. голови "Укрспирту" Роман Іванюк оцінював вартість ДП в 300 млн доларів. Ви згодні з такими оцінками?

Ігор Білоус: Я не знаю. Кожен завод буде оцінений окремо. Ліцензія на кожен завод буде коштувати окремих грошей.

РБК-Україна: Що ніколи ні при яких умовах не повинно бути приватизовано?

Ігор Білоус: Порти. Вони повинні бути в концесії.

РБК-Україна: Кому цікава концесія, чому саме така форма управління?

Ігор Білоус: Це світова практика. При наявності нормального законодавства концесія вигідна і інвесторам, і державі.

РБК-Україна: У законопроекті про концесії були змінені терміни, обсяги концесійного платежу. Чим не влаштовують нинішні норми?

Ігор Білоус: В законопроекті взагалі змінений принцип розрахунку цього платежу. Зараз він розраховується таким чином, що держава ризикує взагалі не отримати нічого від концесії. У всьому світі працює схема: чим більше концесіонер інвестує в об'єкт, тим менше концесійна плата. В Україні ж концесійна плата прив'язана до коефіцієнту фондовіддачі (коефіцієнт обороту основних засобів): чим нижче фондовіддача, тим нижче концесійна плата. Щоб знизити цей показник і менше платити державі, достатньо просто завищити балансову вартість основних фондів, які передаються в концесію. Це треба змінити. Цією частиною нового закону про концесії займається МЕРТ. Всі питання за строками до них.

Розмовляла Наталія Непряхіна