Інтерв'ю з акціонером інвестиційний-фінансової групи «Сократ», директором ТОВ «Управляюча компанія «Сократ» Олександром Смалієм і директором інвестиційний-банківського департаменту ІФГ «Сократ» Владиславом Остапенком.
Фондовий ринок в Україні знаходиться тільки на початковій стадії свого розвитку. Проте з'явилося вже немало компаній, що навчилися непогано заробляти на тих можливостях, які надає вільна ринкова економіка. Про перспективи виходу українських компаній на міжнародні біржі, про найпривабливіші напрямки інвестування і про насущні проблеми вітчизняного фондового ринку РБК-Україна розповіли топ-менеджери ІФГ "Сократ" Олександр Смалій і Владислав Остапенко.
РБК-Україна: Розкажіть спершу, які на сьогоднішній день основні напрями діяльності компанії? Які напрями бізнесу плануєте розвивати?
Олександр Смалій: На даний момент компанія "Сократ" здійснює діяльність в трьох основних напрямах бізнесу. Перше - це інвестиційний банкінг, тобто операції зі злиття і поглинання, операції з залучення фінансування для українських компаній шляхом розміщення їх акцій на біржах або серед приватних інвесторів. Другий напрям - це брокерські послуги, а саме обслуговування портфельних інвесторів, операції на ПФТС, операції з депозитарними розписками. Клієнтами по цьому виду діяльності в основному є іноземні інвестиційні фонди, які інвестують в Україні. І третій напрям - це управління активами, яке здійснює управляюча компанія "Сократ". Під управлінням компанії зараз знаходиться чотири інвестиційні фонди, кожний з яких працює згідно індивідуально розробленій стратегії. Так, зараз у нас є закритий корпоративний фонд акцій, найбільш ризиковий, відкритий пайовий фонд із збалансованою стратегією за рахунок великої частини облігацій найбільших компаній і муніципальних облігацій, фонд прямих інвестицій (фонд нерухомості), а також перший в Україні галузевий фонд, який інвестує кошти вкладників в цінні папери емітентів енергетичної галузі.
РБК-Україна: Наскільки відомо, "Сократ" є партнером Варшавської фондової біржі. Розміщення акцій яких українських компаній планується провести на цьому майданчику?
Владислав Остапенко: Статус партнера ВФБ ми отримали на початку 2007 р. Наша співпраця з цим торговим майданчиком знаходиться поки на початковому етапі. Але в даний час ми вже працюємо з декількома підприємствами харчової промисловості. На стадії переговорів також проект з виведення на Варшавську фондову біржу фармацевтичної компанії. Поки йде підготовка, ми, на жаль, не можемо озвучувати назви цих компаній. Варшавська фондова біржа є привабливим майданчиком для українських компаній, оскільки забезпечує оптимальне співвідношення між вартістю виходу і тією оцінкою, яку можуть отримати компанії під час розміщення. Крім того, розмір бізнесу більшості українських компаній приблизно дорівнює розмірам бізнесу польських компаній, що не викликає диспропорцій в їх оцінці інвесторами.
РБК-Україна: А які плановані терміни виходу наших компаній на ВФБ?
В.О.: Цього року розміщення швидше за все не відбудеться через нестачу часу. Адже, якщо говорити про класичні розміщення акцій на зарубіжних фондових ринках, то вони готуються в кращому разі за два-три роки. А більшість наших компаній ще навіть не замислювалися про необхідність проведення міжнародного аудиту, приведення стандартів корпоративного управління у відповідність з міжнародними вимогами - тобто про виконання першочергових умов, необхідних для проведення IPO. Акціонери на міжнародній арені дуже вимогливі, вони хочуть бачити захист своїх прав, хочуть бачити, як компанія розвиватиметься в майбутньому, за рахунок чого вона генеруватиме свою вартість і т.п. У зв'язку з цим процес підготовки українських компаній досить тривалий.
РБК-Україна: З якими ще біржами ви співпрацюєте?
В.О.: Ми, як партнери ВФБ, більший фокус звичайно робимо на Варшавську біржу. Проте, якщо якогось нашого клієнта зацікавить вихід на інший майданчик, або ми побачимо, що за параметрами бізнесу він буде краще сприйнятий припустимо, Франкфуртською або Лондонською фондовими біржами - це не складе жодних проблем. Втім, слід зазначити, що на сьогоднішній день Варшава все ж таки є тим оптимальним варіантом, на який більшість українських компаній можуть претендувати, щоб дійсно успішно реалізувати свої проекти.
РБК-Україна: Хто ваші найбільші клієнти?
В.О.: Специфіка нашої діяльності полягає в тому, що після надання тієї або іншої послуги клієнтові, він на декілька років випадає з сфери нашого впливу. Цей час він займається власним подальшим розвитком. Наприклад, ми залучили для когось відповідний об'єм коштів, значить, найближчі декілька років він буде цей об'єм активно освоювати. У нього після залучення, швидше за все і стратегії поки немає для тих або інших додаткових операцій нашого департаменту. Або, наприклад, ми продаємо українську компанію іноземному інвесторові, і надалі ведемо вже справи з компанією-покупцем. Достатньо активно ми працюємо з крупними страховими компаніями. Що стосується українських фінансово-промислових груп, то тут ми виходимо з їх інтересів до конкретних галузей. Але в основному клієнти у нас все-таки закордонні.
РБК-Україна: Які крупні проекти реалізовані "Сократом" цього року? Які плануєте ще реалізувати до кінця року?
В.О.: Цього року великих закритих проектів у нас поки що немає. Все в процесі. З цікавих проектів - ми завершили проект по консультуванню російської фармацевтичної компанії, яка розглядала можливість виходу на український ринок шляхом придбання української компанії. Про компанію можу сказати тільки, що вона є одним з найбільших російських виробників фармацевтичної продукції. Що ж до тих проектів, яке ми плануємо закрити цього року, то це придбання в Україні фармацевтичного дистриб'ютора для іноземної компанії, також можливе придбання виробника кабелів для іноземного холдингу, який входить в трійку світових лідерів в цій галузі. Сподіваємося, що завершиться один з наших міжнародних проектів - ми консультуємо міжнародний холдинг, що працює на ринку слабкоалкогольних напоїв і пива. Ми його консультуємо не в Україні, а в одній з країн СНД. Також в роботі декілька проектів в секторі будівельних матеріалів, харчовій промисловості.
РБК-Україна: Цікаво, скільки заробляє компанія рівня "Сократу". Які, наприклад, фінансові показники діяльності вашої компанії за минулий рік?
А.С.: Наш чистий прибуток за підсумками 2006 р. перевищив 14 млн грн, що більш ніж в 2005 на 29%. Приведу ще одні, як на мене, дуже показові цифри. В результаті зростання числа клієнтів і підвищення активності, наш об'єм операцій з цінними паперами минулого року склав 900 млн грн, що на 104,5% більш ніж в попередньому році. І ми упевнені, що подібна позитивна динаміка збережеться.
РБК-Україна: Акціонером яких підприємств є "Сократ"? Які у вас є проблемні і спірні активи?
В.О.: ЗАТ "ФК Сократ", яке входить до групи "Сократ", є акціонером достатньо багатьох підприємств. В основному це все компанії, які є "блакитними фішками" на ПФТС. В рамках всіх цих підприємств ми є міноритарними акціонерами. Що стосується якихось значних інвестицій, володінь, контролю над компаніями і так далі - то подібних інвестицій зараз у нас немає. Просто ми до цього не прагнемо. Наш основний напрям діяльності - це надання послуг з придбання або продажу компаній, послуг із залучення фінансування, але самі ми часто не є інвесторами. Ми можемо виступити як фінансовий партнер в парі із стратегічним інвестором, який знає всю специфіку свого бізнесу. Це один з наших нових напрямів, яким займається відділ прямих інвестицій компанії з управління активами. Проблемних або спірних активів у нас немає.
РБК-Україна: Але все таки, назва вашої компанії фігурувала в конфлікті навколо підприємства "Київгума". З чим це пов'язано?
В.О.: Річ у тому, що це була спеціально роздута ситуація. Все що ми робили - це на замовлення клієнта здійснювали придбання цінних паперів. Проблема рейдерства в Україні дійсно існує, але як можна називати рейдерством легальну скупку паперів - не зрозуміло. Чому, коли "Сократ" купує акції "Укртелекому" на замовлення якогось клієнта, ніхто не говорить, що ми є рейдерами? Ми ніколи навіть не претендували на контроль над "Київгумою". Роздуваючи "галас" в пресі, менеджмент підприємства просто намагався переконати дрібних акціонерів, щоб вони продавали свої акції не нам, а пов'язаним з ними структурам.
РБК-Україна: Які бачите способи боротьби з проблемою рейдерства?
В.О.: Основа проблеми рейдерства лежить в тому, що фактично будь-який суддя може видати судове рішення, і, по суті, він за це не нестиме ніякої відповідальності. Він просто висловлює свою точку зору. Часто це і є тим механізмом, який використовується рейдерами, щоб захоплювати підприємства. Ми вважаємо, що усередині самої судової системи необхідна жорсткіша позиція по відношенню до подібних випадків. Потрібний якийсь дієвий механізм притягнення до відповідальності тих суддів, які ухвалюють рішення, на підставі яких передаються реєстри, переписуються права власності, відчужується майно і т.п. Це корінь проблеми. Якщо її вирішити, то проблема піде сама по собі, оскільки нелегітимні способи боротьби за контроль зникнуть в принципі. Адже існують цілком легітимні способи - та ж сама скупка акцій у міноритаріїв для збільшення власної частки. На розвинених ринках існують механізми подачі відкритих оферт і т.д. Рухатися треба в цю сторону. Просто потрібно прибрати можливість маніпулювання, і ситуація поступово нормалізується.
РБК-Україна: Які найцікавіші напрями інвестування в Україні на сьогоднішній день?
В.О.: Якщо говорити про сьогоднішній фондовий ринок України, то дуже цікавою є енергетика. Ця галузь, не дивлячись на те, що потребує істотних реформ, має значний потенціал. Адже тепло і електроенергія будуть потрібні завжди. Що стосується металургії, одній з базових українських галузей, то тут необхідно дивитися окремо на той або інший об'єкт. Є металургійні компанії, які вже достатньо перегріті, а ціни на їх акції досить високі, але є також і недооцінені підприємства. Дуже великий інтерес представляє харчова галузь, хоча в ній поки мало об'єктів для інвестування. Проте в майбутньому таких компаній буде все більше і більше. Отже до цього сектора однозначно варто придивитися. Дуже багатообіцяючим є фінансовий, страховий сектор. Потенціал зростання страхового бізнесу оцінюється в три-чотири рази за найближчі чотири-п'ять років. Що стосується банків, то знову-таки потрібно впевнитися, чи не перегріті акції, хоча в цілому, потенціал банківської системи дуже високий.
РБК-Україна: Що б ви порадили інвесторові-початківцю? З чого почати?
В.О.: В першу чергу варто піти в пару-трійку компаній з управління активами і розділити між ними суму, яка у вас є в наявності. У кожної з цих компаній є ряд фондів, і інвесторові слід визначитися, наскільки запропоновані тим або іншим фондом стратегії інвестування йому підходять, наскільки він схильний до того рівня ризику, який пропонується. Ту частину коштів, яка визначена для кожної з компаній, слід знову розділити - вже між їх фондами. Так можна отримати достатньо диверсифікований портфель як за якістю управління, адже кожна компанія відрізняється якістю управління, знаннями і досвідом інвестиційних менеджерів, так і по стратегіях. Діючи так само, інвестор швидше за все не отримає надприбуток, що могло б трапитися при інвестуванні в одну компанію, проте він вбереже себе від ризику втратити все. Не маючи спеціальних знань, не маючи ніякого досвіду інвестування створювати власний портфель і постійно відстежувати інформацію, займатися її аналізом і ухвалювати рішення - дуже ризиковано. Міжнародний інвестиційний банк Dresdner Kleinwort Wasserstein якось опублікував цікавий матеріал "Сім гріхів управління інвестиціями". Одним з основних гріхів називається те, що багато інвесторів-початківців переоцінюють свою компетентність. Те, що ви прочитали декілька книжок, потренувалися на якомусь прикладі - дуже далеко від реального життя. Тому, щоб уникнути розчарувань, перший рік я б рекомендував дивитися з боку, яким чином "житимуть" ваші інвестиції, спілкуватися з інвестиційними менеджерами, просити їх пояснювати внесення змін до портфеля, виходячи з поточних ринкових реалій. А після, враховуючи досвід цих спостережень, вже можна виводити частину активів і формувати свою власну інвестиційну стратегію. Моя порада - не прив'язуватися на 100% до окремих компаній або галузей, а максимально диверсифікувати той капітал, який у вас є. І обов'язково регулярно спілкуватися з аналітиками.
РБК-Україна: Як ви в цілому оцінюєте інвестиційний клімат в Україні?
В.О.: Ідеалу не існує, і завжди є куди прагнути. Що стосується України, то її інвестиційний клімат значно покращав. Сьогодні ми вже не чуємо заклики до реприватизації цілих галузей, не оголошуються божевільні списки з десятками тисяч підприємств, приватизацію яких необхідно переглянути. Зараз економіка країни досить стабільна, вона показує добрі позитивні результати. Валютний ринок стабільний, фондовий - росте. Показники, які ми бачимо останні чотири роки на нашому фондовому ринку, - це постійне зростання в 20-30-40% щорічно. А цього року темп зростання буде близько 100%. З погляду впливу політики можна сказати, що Україна може бути якщо не унікальною, то близькою до цього державою, оскільки політична криза, яка в будь-якій західноєвропейській країні викликала б обвал фондового ринку, нестабільність в економіці, у нас особливого впливу на економічні процеси не зробила. Фондовий ринок завжди є хорошим індикатором. Так, відразу ж після указу Президента він трохи впав, відкоректувався, але зараз Індекс ПФТС вже набагато вищий, ніж він був до того, як Ющенко оголосив про розпуск парламенту. Також можна судити за проектами, які ми ведемо: це проекти з найбільшими світовими корпораціями, жоден з них не був навіть призупинений у зв'язку з якоюсь політичною нестабільністю. Політика і економіка в Україні - це все-таки трохи різні речі. Звичайно, є більш заполітизовані галузі - нафта, газ і т.п., але якщо розглядати економіку в цілому, то вона розвивається дуже динамічно. З точки зору стратегічних інвестицій Україна достатньо приваблива, тому як більшість галузей поки знаходяться у стадії розвитку, до піку їм дуже і дуже далеко. У багатьох галузях немає поки навіть одного-двох монополістів, достатньо багато дрібних компаній, які нездатні самі консолідувати ту чи іншу галузь. Але прихід крупних іноземних компаній, які мають ресурси для консолідації, був би достатньо цікавим. На розвинених західних ринках консолідувати зараз, практично нічого. Потрібно йти і розмовляти з декількома компаніями, які тримають, скажімо, 50% ринку, і у вас немає ніяких інших альтернатив. Крім усього іншого, якщо інвестор захоче все-таки що-небудь придбати на цих ринках, йому доведеться заплатити значну премію за контроль. У Україні ж така ситуація зустрічається досить рідко, як правило, тільки в деяких галузях. Це і робить країну дуже привабливою з погляду стратегічних інвестицій.
РБК-Україна: Які кроки слід було б здійснити уряду для поліпшенню інвестиційного клімату в нашій країні?
В.О.: В Україні вже дуже довгий час не мінялося акціонерне законодавство. З погляду портфельних інвестицій, придбання міноритарних пакетів акцій, це не дуже добре. Діючі закони за своєю суттю практично не передбачають ніякої відповідальності власника контрольного пакету перед міноритаріями. Прикладів більше ніж достатньо - пригадаємо хоч би ситуацію з "Запоріжсталлю", коли відбулося розмивання пакету. З одного боку виходить, що все законно, але з іншого боку це йде в розріз зі світовою практикою: компанія, яка публічно торгується, повинна поступати інакше. Органам влади є над чим попрацювати і щодо захисту прав міноритарних акціонерів, і розкриття інформації, і багато чого іншого. Благо є досвід, на який можна орієнтуватися, - наприклад, європейський. Не варто, звичайно, копіювати все підряд, але деякі ефективні законодавчі моменти можна і навіть потрібно використовувати.
РБК-Україна: І наприкінці, дайте будь ласка оцінку фондового ринку України. Які прогнози його розвитку?
А.С.: Більшість українських компаній на сьогоднішній день є недооціненими і мають значний потенціал зростання вартості. Економіка країни росте високими темпами, близько 8% в рік. Все це дозволяє говорити про те, що в найближчі декілька років на фондовому ринку переважатиме тенденція до зростання. За нашими оцінками, темпи зростання складатимуть не меншого 50% в рік. Одночасно зі зростанням котирувань буде рости і ліквідність цінних паперів. Прихід до України нових бірж - конкурентів ПФТС - повинен покращити динаміку торгів, привести до зниження спредів (спред - різниця між ціною покупки і продажу цінного паперу на вторинному ринку - ред.) і збільшити кількість здійснюваних операцій з паперами. У найближчі декілька років очікується збільшення кількості ліквідних емітентів на фондовому ринку і частки акцій у вільному обігу. Це пов'язано з тим, що компанії починають розглядати фондовий ринок як джерело капіталу для розвитку бізнесу. Також ми чекаємо, що сума інвестицій від українських приватних інвесторів, як шляхом прямих покупок, так і за допомогою вкладень через пайові фонди, досить скоро збільшиться до декількох мільярдів гривень.