"Ідеальний" свідок

Придумана змова

Як повідомляли ЗМІ, Генеральна прокуратура заявила, що розслідує кримінальне провадження про спроби зміщення глави Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ) Блаженнішого Митрополита Володимира з посади екс-президентом Віктором Януковичем. Одним з ключових свідків у справі є колишній секретар нині покійного ієрарха – Митрополит Олександр (Драбинко).

За однією з версій слідства, відзначали українські видання, Янукович хотів замінити старого і серйозно хворого Володимира на чолі УПЦ на більш лояльну до себе людину. Завданням нового предстоятеля повинна була стати підтримка паствою Віктора Януковича перед другим терміном.

На допити в Генеральну прокуратуру сходив вже не один священик УПЦ, що змусило церкву зробити офіційну заяву, між рядків якої прямо читається, що вся історія з тиском – вигадка від першого до останнього слова. В УПЦ наводять як аргумент той факт, що про тиск жодного разу не заявляв ні сам покійний нині Блаженніший Владика, ні ті, кому делеговано представляти інтереси УПЦ в державних органах. Формальне усунення Володимира від престолу 24 лютого 2014 року (вже після повалення влади В Януковича, – ред.) було пов'язано не з тиском, а зі станом здоров'я Блаженнішого. Доповідь про це робив сам Олександр Драбинко, якого Священний Синод раніше призначив відповідальним за ситуацію зі станом здоров'я глави УПЦ.

"У своєму рапорті митрополит Олександр ... поставив до відома Священний Синод, що можливості для його відновлення не існувало, наслідком чого стало обрання Місцеблюстителя Київської кафедри Української Православної Церкви", - сказано в заяві просвітницького відділу УПЦ.

Неодноразові виклики на допити в Генпрокуратуру архієреїв Церкви розцінюють як тиск на священнослужителів з боку силовиків вже нинішньої влади, пов'язаний, серед іншого, і з бажанням деяких політиків вигнати Українську Православну Церкву з території України, замінивши на автокефальну.

При цьому в УПЦ нагадують, що на відміну від справи про тиск на Володимира, інші, реальні злочини на релігійному ґрунті, які відбулися в Україні протягом останніх двох років, не розслідуються. Мова йде про вбивство священика, тортури і загибель монахині, підпали храмів, побиття парафіян УПЦ націонал-радикалами, провокацій під час Хресного ходу до річниці Хрещення Русі.

Окремо в УПЦ нагадали і про відсутність реального розслідування справи про викрадення настоятельки Свято-Покровського жіночого монастиря та її келейниці, в якому, за даними ряду ЗМІ, замішаний все той же Олександр Драбинко. Але справа ця далека від світу духовного, тут може бути присутнім, як кажуть, "чистий кримінал". Виконавці злочину були притягнуті до кримінальної відповідальності. Організатори ж, на жаль, заслуженого покарання уникли. Далі ми покажемо, як викрадення монахинь може бути пов'язано з нібито змовою, про яку писалося вище.

Викрадення

Драбинко і його товариш підприємець Сергій Бут (брат екс-нардепа Юрія Бута від "Нашої України") стали жертвами шахрайки, певної Наталії Панько (дружини колишнього заступника керівника Держуправління справами АП України Олексія Панька), яка, увійшовши в довіру до священнослужителів Української православної церкви, в тому числі і до керівництва Свято-Покровського жіночого монастиря, шахрайським шляхом збирала з довірливих громадян грошові кошти, в тому числі і на потреби церкви, з якими згодом зникла.

Ленко Максим Олександрович, який у 2013 році, будучи заступником прокурора  Києва, контролював розслідування справ про викрадення черниць і про шахрайство Панько, розповів, що Панько використовувала кілька схем для заволодіння грошима. Комусь вона пропонувала інвестувати в "церковний бізнес", комусь пропонувала придбати з 30% знижкою елітні автомобілі Lexus. Для додання правдивості своїх слів Панько кільком особам дійсно придбала автомобілі зі знижкою, але зробила це виключно для того, щоб викликати довіру потерпілих. "Церковний" бізнес Панько був повністю її вигадкою, хоча гроші для нього шахрайка отримала чималі. Як зазначили ЗМІ, мова йде про десятки мільйонів доларів США.

За словами підозрюваного Бута, які можна знайти в матеріалах слідства, схему з автомобілями, за версією Панько для багатіїв, нібито "покривав" благодійний фонд при Лаврі, яким шахрайка приписувала неіснуючі податкові пільги, а також міфічні домовленості між УПЦ та Кабміном. Сергій Бут, якраз, і постраждав від схеми з автомобілями. Шахрайка, перед тим як зникнути, говорила потерпілим "інвесторам", що частину грошей передала у Свято-Покровський жіночий монастир і Лавру.

Далі за матеріалами справи: Бут попросив свого товариша Драбинка допомогти повернути гроші. Отець Олександр 30 березня 2013 року навіть вчинив у Свято-Покровському жіночому монастирі обшук з цією метою. А 14 червня 2013 року Драбинка в пізній час (мабуть для того, щоб їх ніхто в Лаврі не побачив) запросив настоятельку монастиря разом з її помічницею до себе – корпус № 70 Києво-Печерської Лаври, де знаходилася його робоче місце. В 22.30 монахині на таксі приїхали до Лаври. У своєму робочому кабінеті, де перебував і Бут, Драбинка повідомив ігуменю про те, що він має попередження їй від невідомих людей, що у випадку, якщо та не віддасть 10 мільйонів доларів США, то ці люди з нею розправляться.

Після цього попередження, і відповіді ігумені про те, що їй ні про які гроші нічого не відомо, при виході з Лаври черниць викрали і утримували в заміському будинку кілька днів. Викрадачі організували їм допит з пристрастю, позбавляли їжі і води, намагалися вивідати, де знаходяться гроші Панько. Не домігшись результату, настоятельку монастиря та її помічницю вивезли в поле в Києво-Святошинському районі і відпустили.

"Драбинко в довірчій бесіді фактично визнавав свою роль у вчиненні злочину. Казав, що на прохання Бута викликав ігуменю монастиря та її помічницю до себе для того, щоб учинити їм допит. Він розумів, що черниць викрадуть і для цього викликав їх до себе. В моїй присутності він розкаювався в скоєному", - заявив Максим Ленко.

На підставі зібраних доказів Бут був заарештований за звинуваченням у замаху на вбивство, а з Драбинком все виявилося складніше. Особисте звернення Блаженнішого Митрополита Володимира у владні кабінети і навіть до Януковича дало можливість отцю Олександру уникнути арешту і отримати комфортний статус свідка. Він пішов на угоду зі слідством і дав свідчення на Бута. Боячись помсти з боку співучасника, Драбинко звернувся за охороною на час проведення слідчих дій і судових розглядів. Було винесено постанову про забезпечення його безпеки. Під охороною спецпідрозділу "Грифон" він перебував до 22 лютого 2014 року. Після написання ним заяви про відмову від охорони, її зняли.

У підсумковому рішенні суду від 30 липня 2014 року вже ні Бут, ні Драбинко в якості учасників викрадення не фігурують: терміни з пом'якшеною статті отримали тільки безпосередні виконавці – "спортсмени", які "пакували" монахинь в автомобілі і вивозили за місто.

Нове старе справа

Так яким же чином прогримівша три роки тому на всю країну "звичайна" кримінальна справа про викрадення двох черниць Свято-Покровського монастиря стає однією з "цеглинок" надуманої історії про нібито тиск на главу УПЦ Блаженнішого Володимира?

Після зміни влади тему тиску Януковича на церкву стало модно використовувати для демонстрації авторитаризму поваленого глави держави. У даний момент Митрополит Олександр активно вкидає в публічну площину ідею того, що минула влада (Янукович, Захарченко, Пшонка і т. д.) виношувала ідею відсторонення нині покійного Митрополита Київського і Всієї України Володимира від управління УПЦ, щоб згодом "поставити" лояльного собі предстоятеля. "Минулому президенту потрібен був слухняний Предстоятель. Чудово розуміючи, що Митрополит Володимир не буде таким, він намагався усунути його, а на звільнене таким чином місце – поставити іншого кандидата",- пише Драбинко у своєму блозі на українських ЗМІ.

Вже незабаром Генеральний прокурор публічно називає його головним свідком цієї резонансної справи.

Як один з елементів задуму Януковича Драбинко згадує своє нібито незаконне утримання під вартою.

Спеціальним підрозділом МВС "Грифон" у 2013-2014 рр. Драбинко каже, що його, як особистого секретаря Предстоятеля навмисно відсторонено від Блаженнішого, і позбавлено волі для того, щоб мати можливість впливати на Митрополита Володимира. При цьому Драбинко забув згадати, що сам написав прохання про забезпечення безпеки. Також він замовчує про справжні причини такого прохання. Ось так в один момент він став "жертвою режиму", забувши, що цей самий "режим" і врятував його від кримінального переслідування і помсти співучасника. Тепер Драбинко так описує "жахливі" умови його незаконного утримання": "Я був змушений перебувати під конвоєм на різних об'єктах, у тому числі готельных комплексах (!), де на мене чинили тиск, проводили "роз'яснювальну" роботу, намагалися споїти (!)..."

Заяви батька Олександра про "незаконне утриманні" погано стикуються з його участю в богослужіннях, в тому числі, і в присутності Блаженнішого. Пересувався він на власному автомобілі з водієм. Той факт, що Драбинко мав повну свободу дій, підтверджує і заява просвітницького відділу УПЦ: "24 лютого 2014 року Драбинко подав рапорт про неможливість Митрополитом Володимиром виконувати надалі обов'язки предстоятеля церкви". Таким чином, отець Олександр очевидно мав прямий доступ до владики протягом певного – тривалого періоду часу, оскільки зміг зробити об'єктивні висновки з такого важливого питання як здоров'я Блаженнішого.

У середовищі професійних оперативників давно поширений прийом, коли представників кримінального світу під загрозою позбавлення волі практично примушують давати свідчення на спільників або дістають інформацію по більш серйозних справах.

З великою часткою ймовірності можна припустити, що компромат на Драбинка – ми далекі від думки, що всі матеріали справи про викрадення знищені - дозволили отримати владі "ідеального" свідка для резонансної справи. Отець Олександр увійшов в роль і почав активно просувати тему, називаючи все нових учасників "схеми", серед яких тепер і нинішні лідери Опозиційного блоку. Драбинко зараз позиціонує себе одним з лідерів в УПЦ, з яким влада може вести переговори про автокефалію української церкви. Але в церковному середовищі, його авторитет досить низький. Його часто звинувачували в неналежній сану розкоші та неналежній поведінці. Він, не ховаючись, оформив елітну нерухомість на Печерську та в передмісті Києва на своє ім'я. Також на себе оформляє дорогі автомобілі.

21 лютого 2012 року рішенням Синоду УПЦ, Драбинка був звільнений від посади голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ і головного редактора офіційного сайту УПЦ, виведений зі складу постійних членів Священного Синоду УПЦ. Причиною таких жорстких дій у довідці до журналу № 23 засідання Синоду називалося наступне: "...його деструктивні дії та недостойна поведінка, інтриганство і спосіб життя сіють смуту і підозру серед єпископату та духовенства, породжують велику збентеження серед віруючих".