Виконуючий обов'язки Президента Молдови Маріан Лупу заявив, що не буде розпускати парламент республіки до 28 вересня 2011 р., як цього хоче голова Конституційного суду Дмитро Пулбере. Лупу підкреслив, що парламент не буде розпущений до 28 вересня 2011 р., оскільки в Конституції країни не міститься чітких приписів на цей рахунок.
Виконуючий обов'язки Президента Молдови Маріан Лупу заявив, що не буде розпускати парламент республіки до 28 вересня 2011 р., як цього хоче голова Конституційного суду Дмитро Пулбере. Лупу підкреслив, що парламент не буде розпущений до 28 вересня 2011 р., оскільки в Конституції країни не міститься чітких приписів на цей рахунок.
На його думку, голова КС Молдови перевищив свої службові повноваження і передбачений законом статус судді твердженням про необхідність розпуску парламенту до 28 вересня 2011 р. При цьому, Лупу не виключив того, що заява голови КС Молдови носить політичний відтінок, оскільки сьогодні ж найбільша в Молдові партія комуністів подала клопотання до КС Молдови, в якому просить висловитися про конкретний термін обрання нового Президента, тобто, з того ж питання, про яке говорив Пулбере. Лупу сказав, що не можна виключати якусь домовленість між ними, оскільки є дуже багато збігів і повторень, які призводять до ідеї, що все це - не випадковість.
Нагадаємо, що сьогодні голова Конституційного суду Молдови Дмитро Пулбере заявив, що в.о. Президента Молдови зобов'язаний розпустити парламент до 28 вересня 2011 р., якщо до цього часу не буде обраний новий глава держави.
Нагадаємо, що 11 вересня виповнилося два роки, з тих пір, як Молдавія живе без обраного президента, що є світовим рекордом. Нагадаємо, що ця країна є парламентською республікою, і президента обирає парламент.
Колишній президент Молдови, голова Партії комуністів Володимир Воронін подав у відставку 11 вересня 2009 р. Він займав посаду глави держави з 2001 р. два чотирирічних терміни поспіль, і, згідно Конституції республіки, не міг балотуватися на цей пост утретє поспіль. Після прийняття парламентом відставки Вороніна, в.о. президента Молдавії був затверджений голова парламенту Міхай Гімпу. Однак, оскільки парламенту Молдови не вдалося обрати нового главу держави восени 2009 р., Гімпу залишився виконувати обов'язки президента до скликання парламенту нового скликання. Після того, як в Молдавії 28 листопада 2010 р. пройшли чергові дострокові парламентські вибори, виконувати обов'язки президента Молдови почав Маріан Лупу, будучи новим головою парламенту.
Парламент Молдови не може обрати нового президента країни через відмову опозиції підтримати кандидатуру на цей пост, що висувається владою. Так, ліберально-демократичні партії, перебуваючи в опозиції, відмовилися голосувати навесні 2009 р. за кандидатуру Зінаїди Гречаної, висунуту правлячої тоді Партією комуністів, а молдавські комуністи після переходу в опозицію восени 2009 р. категорично відмовляються віддавати голоси за кандидатуру Маріана Лупу, який став єдиним кандидатом на пост глави молдавської держави від правлячої нині ліберально-демократичної коаліції "Альянс за європейську інтеграцію".
Унаслідок необрання президента Молдавії з 2009 р. були розпущені вже парламенти республіки двох скликань. Останні дострокові парламентські вибори в Молдові відбулися 28 листопада 2010 р.
Згідно з чинним в Молдові законодавством, президент обирається в парламенті трьома п'ятими голосів депутатів (мінімум 61 з 101 депутата). Правлячій нині в Молдові коаліції для самостійного обрання президента не вистачає двох голосів, які вона може отримати, лише заручившись підтримкою депутатів від фракції Партії комуністів.
Планується, що правляча в Молдові коаліція "Альянс за європейську інтеграцію" 21 вересня 2011 р. оголосить своє рішення щодо виборів нового президента і подолання конституційної кризи, що триває протягом більше двох років. Таку заяву зробив прем'єр-міністр Молдови Володимир Філат в ході недавньої зустрічі з головою Європейського парламенту Єжи Бузеком.
Конституційний суд (КС) Молдови на своєму засіданні 20 вересня 2011 р. дасть тлумачення ст.78 конституції республіки, яка регламентує обрання президента. Судді КС Молдови за запитом депутатів парламенту від трьох партій, що входять в правлячу коаліцію "Альянс за європейську інтеграцію", роз'яснять, чи потрібно розпускати парламент повторно в разі чергового необрання президента, якщо з цієї ж причини вже розпускався вищий законодавчий орган попереднього скликання, а також висловляться про можливість прийняття нинішнім парламентом у сформованих умовах органічного закону, що передбачає поетапне зниження кількості голосів, необхідних для обрання нового глави молдовської держави з метою недопущення повторного розпуску парламенту.