За словами голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Владислава Каськіва, реалізація національного проекту «Відкритий світ» - прорив не лише для України, але й для Європи, адже зараз лише незначна частина території Європи користується інформаційно-комунікаційною мережею на основі технології 4G.РБК-Україна поцікавилась у керівника «Відкритого світу» Ігоря Куруса деталями, вартістю та можливостями участі інвесторів у реалізації проекту, який дасть можливість учням навчатися за допомогою нетбуків та спеціально розроблених освітніх програм.
РБК-Україна: Яка вартість проекту «Відкритий світ»?
Ігор Курус: Ми зараз маємо дуже уявні цифри, скільки це буде коштувати. Йде підготовка до техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) і після завершення інвентаризації шкіл ми будемо розуміти, що там відбувається, яка технічна готовність та технічне забезпечення. Після обрахунку цих даних та включення їх в ТЕО, ми можемо визначити реальну вартість.
РБК-Україна: Це мільйони чи мільярди гривень?
І.К.: Це сотні мільйонів.
РБК-Україна: Коли розпочнеться розробка ТЕО?
І.К.: Тендер на розробку ТЕО може розпочатися буквально на днях. Документи всі готові, єдине, що ми маємо врахувати нову постанову Кабміну, яка змушує нас дещо переробити процедуру підготовки до ТЕО.
За підрахунками, розробка ТЕО може зайняти до 9 місяців. Проект дуже складний, він має багато складових, які треба синхронізувати. Це і зв'язок, і портальні рішенні, навчання вчителів, IT-складова, розробка контенту мультимедійних уроків. Останній елемент - найскладніший. Економісти мають прорахувати вартість всіх окремих елементів.
РБК-Україна: Які будуть механізми зацікавлення бізнесу для участі в цьому проекті?
І.К.: Здебільшого ми говоримо про податкове та митне законодавство. Якщо зміни будуть прийняті - будуть певні пільги. Якщо ми вийдемо на ТЕО, то змушені будемо готувати певні нормативні рішення, бо при розробці економічної моделі фінансисти мають розуміти можливі економічні рішення. Є багато фінансових інструментів, які вже розробляються, і будуть розроблятись паралельно з ТЕО.
РБК-Україна: Який процес впровадження проекту?
І.К.: На реалізацію проекту ми передбачаємо 4 роки. Розраховуємо в цьому році започаткувати пілотний проект. Проте, я не думаю, що проект за 4 роки буде працювати у всіх школах. Ми будемо намагатися максимально прискорити процес реалізації проекту. І плануємо восени почати пілотний проект.
РБК-Україна: Де він буде запроваджений?
І.К.: Пілотний проект буде в тих школах, які найліпше підготовлені. Для нас важливою є готовність вчителя працювати з мультимедійним ресурсом, тобто - комп'ютером, а також готовність шкіл, тобто - наявність комп'ютерів, інтерактивних дошок. Ми зараз робимо анкетування для виявлення таких шкіл, і в них будемо проводити пілотний проект.
РБК-Україна: В скількох школах буде запроваджено пілотний проект?
І.К.: Ми готові до реалізації пілотних проектів мінімум в 10 школах. Головне, щоб вони були готові. Ми маємо інформацію про те, що гарно готові школи Криму, Києва. Проте, київські школи нам менш цікаві, бо в столиці і так сконцентровано максимум інновацій. Є готовність ряду шкіл в Київській області.
РБК-Україна: Хто має забезпечити школи комп'ютерами, інтерактивними дошками?
І.К.: Батьки не будуть купувати ці ресурси. Держава повинна взяти в цьому процесі певну долю фінансових витрат. Ми будемо шукати інвесторів, певні фонди, які можуть дати гранти під такі проекти.
Крім того, зараз в школах є достатньо комп'ютерного обладнання, яке лежить і не використовується на повну потужність. Його просто треба правильно інтегрувати. Саме тому ми проводимо інвентаризацію, аби максимально здешевити проект.
В Україні 20 тис. шкіл, і якщо ми масштабуємо вартість одного класу чи однієї школи, то виходить дуже велика ціна. Але якщо виходити з того, що в школах вже є певний технічний ресурс і достатньо його взяти і інтегрувати, то таким чином вартість проекту зменшиться. Наприклад інтерактивні дошки є в школах Києва, в Криму, Одеській області та половині інститутів післядипломної освіти, загалом - близько тисячі. Звичайно, якщо в нас 20 тис. шкіл, то це мало.
РБК-Україна: Проектом передбачено, що школярі отримають нетбуки для користування навчальними програмами. Вони будуть користуватися нетбуками виключно в школах? Яка буде відповідальність за пошкодження техніки?
І.К.: Користування нетбуками у форматі «1 на 1», про що ви говорите, це найвища стадія впровадження проекту. Зрозуміло, що ми зараз не можемо гарантувати надання всім дітям комп'ютерів. Це близько 2 млн учнів. Якщо порахувати вартість нетбука, то зрозуміло, що це великі гроші. Звичайно, було б безвідповідально змушувати батьків їх купувати. Тому ми говоримо про стадії підготовки проекту.
РБК-Україна: Які це стадії?
І.К.: Перша, так би мовити, базова стадія. Вона передбачає підготовку шкіл та вчителів. Потім ми забезпечуємо школи широкосмуговим Інтернетом. Це друга стадія.
Третя стадія - це формат «1 на 1», коли вже буде інтерактивна дошка, коли і учні, і вчителі, і батьки зрозуміють, що інтерактив і якісні новітні технології позитивно впливають на розвиток освіти.
РБК-Україна: По термінам, скільки займе кожен з етапів?
І.К.: Все залежить від того, як піде пілотний проект. Якщо швидко і ми побачимо його вплив на ситуацію в регіонах та населених пунктах з різним рівнем економічного розвитку, кількості населення, тоді зможемо спрогнозувати.
РБК-Україна: Які механізми фінансової участі місцевої влади в реалізації проекту?
І.К.: Зараз місцева влада займається фінансуванням шкіл і витрачає гроші з держбюджету та позабюджетних фондів. Нам важливо, щоб ці гроші витрачались в певному напрямку, тобто, на придбання техніки, необхідної для проекту. Ми не вказуємо марку техніки, лише модифікацію, яка має підтримувати освітні програми, розроблені в рамках проекту.
РБК-Україна: Яка буде схема купівлі програмного забезпечення та техніки для реалізації проекту?
І.К.: Думаю, буде або тендер, або конкурс.
РБК-Україна: Є вже компанії, готові до розробки програмного забезпечення?
І.К.: В Україні є кілька спроб розробити такий продукт, є і закордонні рішення. Ми це все вивчаємо, але поки що нам не подобаються існуючі варіанти. Тому ми наполягаємо, що програмні рішення, в тому числі - інтерфейс, має бути легким, адже в нас багато вчителів, дітей і батьків, які погано володіють комп'ютером. Ми повинні орієнтуватися на них.
РБК-Україна: В сільських школах найбільші проблеми як з технічним забезпеченням, так і з професійною підготовкою вчителів. Як буде вирішуватись ця проблема? Чи будуть створені курси для сільських вчителів, аби вони навчилися користуватися комп'ютерами та програмним забезпеченням?
І.К.: Будуть розроблені курси. Ми будемо це питання обговорювати з обласними центрами підвищення кваліфікації педпрацівників. Проте, є такі сільські школи, які краще забезпечені технічно і кадрово, ніж міські.
РБК-Україна: Скільки за часом триватиме робота з підвищення кваліфікації вчителів?
І.К.: Все залежить від рівня підготовки. Зараз вже ведеться така робота. Наприклад, компанія «Intel» підготувала 170 тис. з 630 тис. вчителів. Як кажуть фахівці, тиждень йде на освоєння комп'ютера на рівні споживача, і ще тиждень - для опанування освітніх програм.
Спілкувався Костянтин Штифурак